Ухвала

від 11.01.2012 по справі 5017/2012/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5017/2012/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"11" січня 2012 р.№ 5017/2012/54

СУДДЯ РОВИНСЬКИЙ О.Ю., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства ( надалі ПАТ ) „Всеукраїнський Акціонерний банк” ( 04119, м. Київ, вул. Зоологічна 5, код ЄДРПОУ 19017842 ) зареєстровану за № 81/2012 про визнання банкрутом відсутнього боржника –Товариства з обмеженою відповідальністю ( надалі ТОВ ) „ЮГСТРОЙАГРО” ( 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Калініна 9, код ЄДРПОУ 34815318 ).  

ВСТАНОВИВ: 06.01.2012 р., ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний банк” звернулося до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника ТОВ „ЮГСТРОЙАГРО” - банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( надалі Закон №2343-ХІІ ), у зв'язку з наявною заборгованістю у боржника на загальну суму у розмірі 214 912  грн. 12 коп. та відсутністю боржника за місцезнаходженням.

Заява ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний банк” про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника ТОВ „ЮГСТРОЙАГРО” підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 5   Закону (№ 2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.      

Статтею 9 Закону (№ 2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до статті 52 Закону (№ 2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.  

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ), яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає ці самі „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Пунктом 3  ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Статтею  93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до вимог статті 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” ( надалі закон 755-ХV), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону (755-ХV).

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, однак, при звернені до господарського суду Одеської області, ініціюючим кредитором надано до суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.11.2011 р. серії АЄ № 816928-816929 в якому відсутній відповідний запис.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  

Відповідна правова позиція викладена у Пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”.

Таким чином посилання заявника на акт державного виконавця від 30.09.2011 р. складений при проведення виконавчих дій, щодо перевірки майнового стану боржника за місцезнаходженням підприємства, постанова ВДВС Овідіопольського районного управління юстиції від 03.10.2011 р. ВП № 18248398 про повернення виконавчого документа стягувачеві, згідно якої боржник за адресою не знаходиться, місце розташування не відоме не є належним доказом відсутності юридичної особи за адресою державної реєстрації підприємства.

При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі за ст. 52 Закону в площині безспірності грошових вимог, а саме –справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону, встановленого для їх погашення, з моменту відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, справа про банкрутство може бути порушена господарським судом за заявою кредитора за наявності безспірних вимог до кредитора, які сукупно складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та не були задоволені боржником менше ніж протягом трьох місяців, у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ч.8 ст.7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора мають додаватись відповідні документи, а саме: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.ч. І, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Відповідно до  Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.

В підтвердження безспірності грошових вимог до ТОВ „ЮГСТРОЙАГРО” ініціюючий кредитор надав суду незавірені копії : наказу про примусове виконання рішення від 05.06.2009 р. по справі № 17/40-09-1624, постанови ВДВС Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області від 25.03.2010 р. ВП № 18248398 про відкриття виконавчого провадження, щодо стягнення з боржника на користь  ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний банк” заборгованості у сумі 214 912 грн. 12 коп., згідно наказу господарського суду Одеської області від 05.06.2009 р. по справі № 17/40-09-1624, акту державного виконавця від 30.09.2011 р., постанови ВДВС Овідіопольського районного управління юстиції від 03.10.2011 р. ВП № 18248398 про повернення виконавчого документа стягувачеві

Однак, за приписами ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів"(ДСТУ4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Звернувшись до господарського суду Одеської області Заявник - ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний банк” надав  незавірені копії документів, якими обґрунтовує безспірні грошові вимоги до ТОВ „ЮГСТРОЙАГРО”. З огляду на вищевикладене, надані до суду документи не є належними доказами, оскільки вони не відповідають зазначеним вимогам.

Крім того, ініціюючий кредитор - ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний банк” не надав доказів підтвердження ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Таким чином,  ініціюючим кредитором не надано доказів: відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням ; ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності; доказів безспірних вимог та доказів неплатоспроможності боржника, тому заява ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний банк” підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1.          Заяву Публічного акціонерного товариства  „Всеукраїнський Акціонерний банк” ( 04119, м. Київ, вул. Зоологічна 5, код ЄДРПОУ 19017842 ) про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника –Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГСТРОЙАГРО” ( 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Калініна 9, код ЄДРПОУ 34815318 ) -  повернути без розгляду.

2.          Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3.          Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство  на 17 аркушах .

Суддя                                          < /підпис/ >                                       Ровинський О.Ю.