Рішення

від 17.01.2012 по справі 5011-3/123-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5011-3/123-2012

17.01.12

За позовом   Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Яран»                      

Про                стягнення 36 414,70 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача           ОСОБА_1 –по дов. № 155/1/03-19 від 03.01.2012

Від відповідачів      не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яран»36414,70 грн. боргу по орендній платі, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім  зобов‘язань згідно договору № 04/2209 від 14.03.2006 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва за фактичне користування об‘єктом оренди після закінчення строку дії договору за період з 01.06.2011 по 25.10.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/123-2012 та призначено її до розгляду на 17.01.2012.

Позивач в судовому засіданні 17.01.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 17.01.2012 не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 06.01.2012 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки відповідач 10.01.2012 отримав ухвалу від 06.01.2012, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до п. 3.6. Роз‘яснення Президії Вищого господарського суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України»у випадку нез‘явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.01.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.03.2006 між Комунальним підприємство «Київжитлоспецексплуатація»(орендодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Яран»(орендар) було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору № 415 від 01.03.2005, яким зазначений договір виклали в новій редакції, яка має назву договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва № 04/2209, за умовами якого орендодавець, на підставі ч. 1 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»відповідно до:

- розпорядження Київської міської державної адміністрації № 347 від 22.02.2002 «Про закріплення нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади м. Києва»(зі змінами та доповненнями);

- протоколу засідання міської комісії по розгляду питань щодо використання нерухомого майна (приміщень, будівель, споруд) комунальної власності територіальної громади м. Києва від 09.07.2002 № 5 пункт 23;

- договору оренди нежилого приміщення, укладеного з КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, від 01.03.2005 № 415;

- акту приймання-передачі основних засобів форми ОЗ-1 від 14.03.2006 № 115 передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення (далі –об‘єкт оренди), за адресою бул. Перова, 23-б літер А для розміщення ательє для пошиву та ремонту одягу.

Згідно п. 2.1. договору об‘єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 506,00 кв. м. (на 3 поверсі).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди  за період з 01.06.2011 до 25.10.2011, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 36 414,70 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно умов договору (п. 4.1.) орендодавець зобов‘язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об‘єкт оренди.

Згідно акту приймання-передачі від 14.03.2006 позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування об‘єкт оренди за адресою м. Київ, бул. Перова, 23-б літер А, загальною площею 506,00 кв. м.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 9.1. договору, строк дії останнього було встановлено з 14.03.2006 по 12.03.2007.

Додатковою угодою від 13.03.2007 сторонами внесено зміни до договору та визначено термін його до 22.12.2007.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 у справі № 17/418 встановлено, що строк дії договору оренди №  04/2209 від 14.03.2006 припинився 22.12.2007, в зв‘язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Яран»виселено з нежилого приміщення площею 506 кв. м. в будинку № 23-Б літера А на бульварі Перова в м. Києві.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1. договору за користування об‘єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 3.1. та додатку № 2 до договору оренди № 415 від 01.03.2005, місячний розмір якої згідно з розрахунками орендної плати (додаток № 3) станом на 14.03.2006 становить 3 178,99 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2. договору).

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4. договору).

Пунктом 3.5. договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об‘єкта оренди орендодавцеві.

Отже, умовами договору передбачено, що зобов‘язання орендаря по сплаті орендних платежів  припиняються лише по поверненню орендованого приміщення.

Наявний в матеріалах справи акт державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 26.10.2011 свідчить про виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі       № 17/418 про виселення орендаря.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення плати за оренду нежитлового приміщення, в результаті чого виникла заборгованість за період з 01.06.2011 по 25.10.2011, яка за обґрунтованими розрахунками позивача становить 36 414,70 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 4.2. договору орендар зобов‘язався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов‘язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач фактично користувався у визначений позивачем період нежилим приміщенням, а тому зобов'язаний згідно договору та ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування оренду плату.  

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 36 414,70 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яран»(м. Київ, вул. Курнатовського, 4-Б, кв. 55, код ЄДРПОУ 19022441) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 36 414 (тридцять шість тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 70 коп. основного боргу, 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Суддя

В.В.Сівакова

Рішення підписано 19.01.2012.