Постанова

від 30.11.2011 по справі 2а-12028/11/0170/12

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2011 р. 12:45

Справа №2а-12028/11/0170/12

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Лиган М.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом   Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК          

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Екран"              

про стягнення заборгованості в сумі 14181,64грн

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Екран» про заборгованості у сумі 14181,64грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у добровільному порядку не сплачена сума фінансових санкцій та пені, застосованих відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.07.11р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.     

Відповідач заперечення на позов до суду не надіслав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 3 статті 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належить орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями якого є, зокрема,  керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою; забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; застосовування фінансових санкцій, передбачених законом.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.02 № 8-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.05.02 р. за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління  Пенсійного  фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду в Київському районі м. Сімферополя АР Крим,  реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами, виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

З зазначених підстав дана справа є справою адміністративної юрисдикції та має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.  

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.03р. всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Ст. 17 п. 2 Закону України № 1058  встановлений обов'язок страхувальника подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, а також нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону України № 1058 страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.     

Згідно ст. 18 Закону України № 1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати, про що зазначено в ч.6 ст. 18 Закону України № 1058.

Згідно Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 в редакції на час виникнення спірних правовідносин, яка визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме п.п.5.3.3 п. 5.3 ст. 5, страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, сплачуються до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації.

Ст. 106 Закону України № 1058 визначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у встановлені законом строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, тобто недоїмкою, строк давності щодо стягнення якої не застосовується.          За несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) відповідачем страхових внесків до Пенсійного фонду, позивачем, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну спалту (несвоєчасне перерахування) за період з 2007 по 2011 роки, було прийняте рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій та нарахування пені №857 від 05.08.11р. на загальну суму 14181,64грн., з яких: 2920,62грн. фінансові санкції та 11261,02грн. пені (а.с. 7).

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 на час виникнення спірних правовідносин за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.10 р. «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Частиною 2 цієї статті встановлено, що суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку, а також мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (ч.5 ст.55), а також несуть відповідальність у разі недотримання вимог законодавства філією, яка входить до їх складу, що підтверджується ст.ст. 55, 216-218 ГК України.

У встановлені законодавством строки, відповідачем зобов'язання по сплаті фінансових санкцій не були сплачені

Відтак, станом на момент розгляду справи, відповідач перед позивачем має заборгованість по фінансовим санкціям та пені на загальну суму 14181,64грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної заборгованості або оскарження рішення про застосування фінансових санкцій.

Враховуючи те, що відповідач не надав докази сплати боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          1.Позов  задовольнити.

         2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Екран» (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. К. Маркса, 7, ЄДРПОУ 19189307) на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим заборгованість у сумі 14181,64грн.

У разі неподання  апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі – з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                Котарева Г.М.