Постанова

від 01.12.2011 по справі 2а/0270/4913/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

01 грудня 2011 р.           Справа № 2а/0270/4913/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: державної податкової інспекції у м. Вінниці   

до:   товариства з обмеженою відповідальністю "Петролсервіс"  

про: стягнення заборгованості перед бюджетом

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова  інспекція у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) до  товариства з обмеженою відповідальністю "Петролсервіс" (далі - ТОВ "Петролсервіс") про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 469760 грн. 66 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на додану вартість в сумі 277949 грн. 43 коп. та податку на прибуток в сумі 191811 грн. 23 коп., яка в добровільному порядку відповідачем не погашена, у зв`язку з чим дана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності. Одночасно зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання, що призначалися на 15 листопада та 01 грудня  2011 року не з'являвся, хоча про час і місце розгляду справи  повідомлявся вчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою місця реєстрації. Проте, до суду повернулися конверти з відміткою поштового відділення зв'язку про причини повернення: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.  

Суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача  про час і місце розгляду справи з метою реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. Однак, відповідач своїм правом заперечити проти позову не скористався.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовільнити, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до положень підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України,  податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у  тому  числі  в  разі  сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за  підставами,  зазначеними у підпунктах  54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити  нараховану  суму  грошового  зобов'язання  протягом 10 календарних  днів,  що  настають  за  днем  отримання  податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий  платник  податків  розпочинає  процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового   зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити  узгоджену  суму,  а  також  пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, що має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу  або його частини.

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Петролсервіс" зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру (а.с.36-37).

З матеріалів справи випливає, що в результаті несплати Товариством податкового зобов'язання з податку на додану вартість за ним рахується заборгованість в загальній сумі 277949 грн. 43 коп. Наявність вказаного боргу підтверджується поданими відповідачем податковими деклараціями (а.с.22-29), винесеними податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями (а.с.17, 30, 33), а також витягом з облікової картки платника податку (а.с.8-13).

Крім того, внаслідок несплати Товариством самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток за ним рахується заборгованість в сумі 191811 грн. 23 коп. Вказаний борг підтверджується поданою відповідачем податковою декларацією (а.с.34-35), а також витягом з облікової картки платника податку (а.с.6-7).

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.  

Суд оцінює  докази,  які є у справі,  за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на день розгляду справи, суду не надано.

На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, а обставини, наведені у ньому, відповідачем не спростовані, тому  підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.  

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовільнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Петролсервіс" (вул. К. Маркса, 38, м. Вінниця, код 30684761, р/р 260043409 ВОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 302247, р/р 26005042411800, АТ "Укрсиббанк" МФО 351005) заборгованість перед бюджетом в сумі 469760 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч сімсот шістдесят) гривень 66 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                               Яремчук Костянтин Олександрович   

01.12.2011