Постанова

від 01.12.2011 по справі 2а/0270/4925/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

01 грудня 2011 р.           Справа № 2а/0270/4925/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: державної податкової інспекції у м. Вінниці   

до:   приватного підприємства "Агенція "Шериф"  

про: стягнення заборгованості перед бюджетом

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова  інспекція у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) до  приватного підприємства "Агенція "Шериф" (далі - ПП "Агенція "Шериф") про стягнення заборгованості перед бюджетом по податку на прибуток в сумі 149 грн. 80 коп.  

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на прибуток в загальній сумі  149 грн. 80 коп., яка станом на момент звернення до суду підприємством не сплачена.

Представник позивача у судове засідання на з'явилася, проте надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила їх задовільнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання, що призначалися на 15 листопада та 01 грудня 2011 року, не з'являвся, хоча про час і місце розгляду справи  повідомлявся вчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою місця реєстрації. Проте, до суду повернулися конверти з відміткою поштового відділення зв'язку про причини невручення: "за зазначеною адресою адресат не проживає".

Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.  

Суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача  про час і місце розгляду справи з метою реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. Однак, відповідач своїм правом заперечити проти позову не скористався.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовільнити, враховуючи наступне.  

Суд встановив, що приватне підприємство "Агенція "Шериф" зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.11-14).

08 листопада 2011 року державним податковим інспектором ДПІ у м. Вінниці  проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності приватним підприємством "Агенція "Шериф". В ході перевірки виявлено, що в порушення  положень підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та частини 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платником податку декларація з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року не подана. За результатами перевірки складено акт №1093/1520/32833445 від 08 листопада 2010 року (а.с.10).

На підставі даного акту податковим органом 12 листопада 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0012541520/0 (а.с.9), яким підприємству визначено податкове зобов'язання в сумі 170,00 грн.

Проте, враховуючи часткову переплату, розмір заборгованості становить 149 грн. 80  коп., що підтверджується витягами з облікової картки платника податку (а.с.6-8).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд зважає на таке.  

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення   це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у  випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності .

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України визначено, що у разі коли сума грошового  зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується  контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів,  передбаченого для  громадян), або  у  разі  коли  за  результатами  перевірки контролюючий орган встановлює  факт  невідповідності  суми  бюджетного  відшкодування сумі,  заявленій  у  податковій  декларації,  або  зменшує  розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на  прибуток  або  від'ємного  значення  суми  податку  на  додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення  вважається  надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом  з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за  підставами,  зазначеними у підпунктах  54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити  нараховану  суму  грошового  зобов'язання  протягом 10 календарних  днів,  що  настають  за  днем  отримання  податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий  платник  податків  розпочинає  процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового   зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити  узгоджену  суму,  а  також  пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, що має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу  або його частини.

Податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом направлення податкової вимоги  №1/1373 від 30 листопада 2010 року щодо сплати відповідачем 149 грн. 80 коп. (а.с.16). Однак, податкова вимога залишилась без виконання.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.  

Суд оцінює  докази,  які є у справі,  за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на день розгляду справи, суду не надано.

На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, а обставини, наведені у ньому, відповідачем не спростовані, тому  підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.     

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовільнити.

Стягнути з приватного підприємства "Агенція "Шериф" (вул. Коцюбинського, 78/184, м. Вінниця, код 32833445, р/р 260016339100 Пауп "СЕБ Банк", МФО  300175, р/р 260081133 Філія ПАТ  "Кредитпромбанк", МФО 302623) заборгованість перед бюджетом в сумі 149 (сто сорок дев`ять) гривень 80 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                       Яремчук Костянтин Олександрович   

01.12.2011