Постанова

від 27.09.2011 по справі 2а/0570/15413/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 27 вересня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/15413/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  11 год. 05 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Абдукадирової К.Е.

при секретарі          Окрибелашвілі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу   

за позовом Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

до Приватного підприємства «Металоконструкції», м. Донецьк

про стягнення коштів Приватного підприємства «Металоконструкції» з поточних рахунків у банках в рахунок погашення частини податкового боргу перед бюджетом на суму заборгованості з податку з доходів найманих працівників 2 400,36 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – за дов. від 29 вересня 2011 року

від відповідача:  не з'явився

ВСТАНОВИВ:  

Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька заявлено позов до Приватного підприємства «Металоконструкції» стягнення коштів Приватного підприємства «Металоконструкції» з поточних рахунків у банках в рахунок погашення частини податкового боргу перед бюджетом на суму заборгованості з податку з доходів найманих працівників 2 400,36 грн.

Правовою підставою стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках  представник позивача під час розгляду справи вважає норми ст. 67 Конституції України,  ст.ст. 16, 20, 95 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг в сумі 2 400,36 грн. у відповідача виник на підставі наданої податкової декларації. Відповідачу були направлені податкові вимоги. Але податковий борг на день звернення до суду з даним позовом не сплачений.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства  України вважається, що юридична особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Оскільки повістка направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою реєстрації, але була повернута на адресу суду з відміткою пошти, що «за закінченням терміну зберігання»,  суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача – Приватного підприємства «Металоконструкції» належним чином про час і місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень  статті 128 Кодексу адміністративного судочинства  України.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.  

Приватне підприємство «Металоконструкції» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Калінінської районної ради м. Донецька 11.06.2003р., включене до ЄДРПОУ за номером 32476455, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Калінінському районі м. Донецька з 27.06.2003р. (арк. справи 7, 8).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право  стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України  кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Відповідно до підпункту "д" пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України «Податок на доходи фізичних осіб» (в редакції від 01.01.2011р., яка діяла до 25.05.2011р.) особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, що нараховані (виплачені, надані) на користь платників податку, і загальні суми податку на доходи фізичних осіб, що утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.

Згідно із пп. 168.1.4. ст. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України, для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом., згідно із яким, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до пунктів 168.4.1. 168.4.2. п. 168.4. ст. 168 цього Кодексу, податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України; такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі - відокремлений підрозділ).

Відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на доходи фізичних осіб: № 17713 від 18.03.2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, яке підлягає перерахуванню до бюджету в сумі 2 400,36 грн. (арк. справи 10).

Внаслідок несплати податкових зобов'язань за наведеною декларацією утворилась заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2 400,36 грн., яка підтверджується позивачем зворотним боком облікової картки платника податків (арк. справи 9).

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом були направлені перша від 02.11.2010р. № 1/1105 та друга від 09.12.2010р. № 2/1244 податкові вимоги, які отримані відповідачем особисто, про що свідчать підписи на їх корінцях (арк. справи 12, 13). Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III, який був чинний на момент надіслання вимог, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.    

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька до Приватного підприємства «Металоконструкції» стягнення коштів Приватного підприємства «Металоконструкції» з поточних рахунків у банках в рахунок погашення частини податкового боргу перед бюджетом на суму заборгованості з податку з доходів найманих працівників 2 400,36 грн. – задовольнити.

Стягнути кошти Приватного підприємства «Металоконструкції» з поточних рахунків у банках в рахунок погашення частини податкового боргу перед бюджетом на суму заборгованості з податку з доходів найманих працівників 2 400,36 грн. на р/р № 33219811700005, код бюджетної класифікації 13050100, одержувач – місцевий бюджет, Калінінський район м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, банк одержувача - ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 вересня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 30 вересня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                      Абдукадирова К.Е.