Постанова

від 20.01.2012 по справі 2а-4847/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 січня 2012 року           2а-4847/11/1070

       Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко  Н. Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом  

Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Декор»

про

стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

         Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Декор» про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 309,69 грн., яка виникла в наслідок несплати самостійно узгодженої суми зі сплати внесків у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

            Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість перед Київським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності за 2008 рік у розмірі 309 грн. 69 коп., що підтверджується відповідним звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

          Обов'язок відповідача вчасно сплачувати страхові внески, на дату виникнення спірних правовідносин, був передбачений приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (надалі - Закон України № 2240-ІІІ). Оскільки сума страхових внесків відповідачем у розмірі 309,69 грн. у строки, встановлені статтею 23 Закону України № 2240-ІІІ та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001, що підлягала застосуванню на дату виникнення спірних правовідносин (надалі –Інструкція) не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.

Позивач у судове засідання 20.01.2012 не з'явився. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, у судові засідання, призначені на 02.11.2011, 30.11.2011 та на 20.01.2012 не з'явився.

Ухвала та повістки суду надсилались відповідачеві за адресою, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, звіті про нараховані внески за 2008 рік (а.с.5), а саме, Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Совхозна,1.

Однак до суду двічі повернулися конверти з довідкою пошти «за закінченням терміну зберігання» ( а.с.25, 31).

  Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних  осіб - підприємців" від 15.05.2003 № 755, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до норм частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (частина одинадцята статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, та відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, судом прийнято рішення про розгляд справи у письмовому провадженні.

           Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності на дату виникнення спірних правовідносин визначались Законом України № 2240-ІІІ.

У зв'язку з набранням з 01.01.2011 чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 деякі положення Закону України № 2240-ІІІ втратили чинність.

Разом з цим, згідно з пунктом 7 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З огляду на ту обставину, що заборгованість  у відповідача виникла у період до 01.01.2011  застосуванню, у даному випадку, підлягають положення Закону України № 2240-ІІІ та Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 22 Закону України № 2240-III, платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи. Юридичні особи, які використовують найману працю, набувають статусу страхувальника з дня взяття їх на облік у робочому органі відділення Фонду.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за № 3202200001390, а отже, є страхувальником в розумінні положень Закону України № 2240-III.

Відповідно до статті 23 Закону України № 2240-III, страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Розміри страхових внесків для роботодавців відповідно до статті 21 Закону України № 2240-ІІІ, встановлено у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має самостійно узгоджену заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2008 рік у розмірі 309,69 грн., що підтверджується копією звіту відповідача про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2008 рік.

Згідно з пунктом 3 Інструкції, страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці.

Перерахування зазначених сум, відповідно до статті 23 Закону України № 2240-ІІІ здійснюється страхувальниками-роботодавцями шляхом безготівкових розрахунків один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Приписами статті 67 Конституції України визначений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до статті 8 Закону України № 2240-III спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.

Беручи до уваги те, що суму страхових внесків у розмірі 309 грн. 69 коп., відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства  України,  суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Декор» (ідентифікаційний код 20622459) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2008 рік у розмірі 309 (триста дев'ять ) грн. 69 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Панченко Н.Д.

 Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 січня 2012 року