Постанова

від 30.03.2011 по справі 2а-708/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 березня 2011 року                                                                                  2а-708/11/1070                                                                                                          

Суддя Київського окружного адміністративного суду Музиченко А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

до

Приватного підприємства «Легран-Консалт»,

про

припинення юридичної особи, –

 В С Т А Н О В И В:

У лютому 2011 року до Київського окружного адміністративного суду звернулася Кагарлицька об'єднана державна податкова інспекція Київської області з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Легран-Консалт», про припинення юридичної особи.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач господарської діяльності не здійснює, не виконує передбачені законом обов'язки щодо подання до державного податкового органу, відповідно до законів, податкових декларацій та інших документів і відомостей, що пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), звітність не подавалася з 08.04.2009 року, тобто більше одного року, тому до нього слід застосувати адміністративно-господарську санкцію у вигляді припинення юридичної особи.

Відповідачу за адресою його місцезнаходження (09200, Київська область, місто Кагарлик, вулиця Комунарська, будинок 50, корпус Б), відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялася копія ухвали про відкриття скороченого провадження (копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами відповідачу направлялася позивачем, що підтверджується відповідними доказами в матеріалах справи), але до суду повернувся конверт з позначкою про те, що закінчився термін зберігання.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 року № 755-IV).

Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до

Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними, а в силу частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи фізичних осіб-підприємців у випадках, передбачених законом.

Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що  позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач, Приватне підприємство «Легран-Консалт», 20.08.2008 року зареєстроване Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа, місцезнаходження: 08413, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, село Гланишів, вулиця Леніна, будинок 51, ідентифікаційний номер 36077083.

З інформаційного повідомлення № 06-4-283 про взяття на облік в зв'язку із зміною місцезнаходження виконавчого органу юридичної особи вбачається, що Приватне підприємство «Легран-Консалт»знаходиться за адресою: 09200, Київська область, місто Кагарлик, вулиця Комунарська, будинок 50, корпус Б, ідентифікаційний номер 36077083, та зареєстроване у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області.

Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків від 09.04.2009 року № 682, відповідач 08.04.2009 року узятий на облік в органах державної податкової служби за № 682, на дату видачі даної довідки перебував на обліку в Кагарлицькій об'єднаній державній податковій інспекції Київської області.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Судом встановлено, що податкову звітність до податкового органу відповідачем не подавалося більше одного року (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 551263 від 20.08.2008 року, ідентифікаційний номер 36077083), про що свідчить довідка, видана Кагарлицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області № 6/10/15-010/25 від 05.01.2011 року.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація,  розрахунок (далі –податкова декларація) –документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми  доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків –фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу  державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючими органами є органи державної податкової служби –щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Пунктом 17 статті 11 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу»органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону №755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також  в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить   установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального  розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року  органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до пункту 11.10 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 979, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30 грудня 2010 року № 1439/18734, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, керівнику органу державної податкової служби надано право звертатися до суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих  документів юридичної особи.

Судом встановлено, що у відповідача відсутня заборгованість зі сплати податків і обов'язкових платежів, відповідно до довідки № 14/10/24 від 05.01.2011 року.

Пунктом 20.1.12 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відповідно до пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, органи  державної  податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької   діяльності фізичних осіб-підприємців.

Системний аналіз норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» доводить, що терміни «припинення юридичної особи»і «скасування державної реєстрації»є тотожними поняттями, адже створюють одні й ті ж правові наслідки –ліквідацію юридичної особи.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалі про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»встановлено, що суд, який постановив рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Юридичну особу –Приватне підприємство «Легран-Консалт»(місцезнаходження: 09200, Київська область, місто Кагарлик, вулиця Комунарська, будинок 50, корпус Б, ідентифікаційний номер 36077083) –припинити.

Копію постанови після набрання нею законної сили надіслати до Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення та для здійснення заходів з припинення юридичної особи –Приватного підприємства «Легран-Консалт»(місцезнаходження: 09200, Київська область, місто Кагарлик, вулиця Комунарська, будинок 50, корпус Б, ідентифікаційний номер 36077083) у встановленому законом порядку.

Судові витрати розподіляються відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

          Постанова, прийнята у скороченому провадженні підлягає негайному виконанню.

Суддя                                                                                             Музиченко А.В.