Постанова

від 12.07.2011 по справі 2а-2896/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 липня 2011 року                                                                                  2а-2896/11/1070                                                                                                          

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області  Приватного підприємства «Ніветон плюс» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

          Позивач, Сквирська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Ніветон плюс»про стягнення заборгованості в сумі 3532 (три тисячі п'ятсот тридцять дві) гривні 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 2347, 00 гривень та з податку на прибуток в сумі 1185, 00 гривень.

Відповідачу за адресою його місцезнаходження (09034, Київська область, Сквирський район, село Шамраївка, вулиця Садова, будинок 1), відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялася копія ухвали про відкриття скороченого провадження (копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами відповідачу направлялася позивачем, що підтверджується відповідними доказами в матеріалах справи). Відповідно до поштового повідомлення, яке повернулося до суду, відповідач одержав судові відправлення 29.06.2011 року, що підтверджується підписом про отримання.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 року № 755-IV).

Згідно зі статтею 18 Закону № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до

Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними, а в силу частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що  позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач, Приватне підприємство «Ніветон плюс»є юридичною особою, зареєстроване Сквирською районною державною адміністрацією Київської області 30.11.2009 року відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 657644, ідентифікаційний код: 36642329.

Заборгованість відповідача перед позивачем з податку на прибуток складається з наступного:

-          згідно податкового повідомлення-рішення Сквирської МДПІ Київської області від 18.11.2010 року № 0005021501/0, прийнятого на підставі акту перевірки № 1067/1501/36642329 від 17.11.2010 року, підлягають сплаті штрафні санкції за неподання декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, сума податкового боргу складає 165, 00 гривень (нараховано 170, 00 гривень, погашено за рахунок переплати 5, 00 гривень);

-          згідно податкового повідомлення-рішення Сквирської МДПІ Київської області від 24.02.2011 року № 0000431501/0, прийнятого на підставі акту перевірки № 159/1501/36642329 від 23.02.2011 року, підлягають сплаті штрафні санкції за неподання декларації з податку на прибуток за 2010 рік, сума податкового боргу складає 1020, 00 гривень.

Заборгованість відповідача перед позивачем з податку на додану вартість складається з наступного:

-          згідно податкового повідомлення-рішення Сквирської МДПІ Київської області від 24.11.2010 року № 0001511601/0, прийнятого на підставі акту перевірки № 1133 від 24.11.2010 року, підлягають сплаті штрафні санкції за неподання декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, сума податкового боргу складає 137, 00 гривень (нараховано 170, 00 гривень, погашено за рахунок переплати 33, 00 гривень);

-          згідно податкового повідомлення-рішення Сквирської МДПІ Київської області від 14.01.2011 року № 0000111601/0, прийнятого на підставі акту перевірки № 11  від 10.01.2011 року, підлягають сплаті штрафні санкції за неподання декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, сума податкового боргу складає 170, 00 гривень;

-          згідно податкового повідомлення-рішення Сквирської МДПІ Київської області від 24.02.2011 року № 0000191601/0, прийнятого на підставі акту перевірки № 161/1601/36642329  від 23.02.2011 року, підлягають сплаті штрафні санкції за неподання декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, сума податкового боргу складає 1020, 00  гривень;

-          згідно податкового повідомлення-рішення Сквирської МДПІ Київської області від 25.02.2011 року № 0000201601/0, прийнятого на підставі акту перевірки № 165/1601/36642329  від 24.02.2011 року, підлягають сплаті штрафні санкції за неподання декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, сума податкового боргу складає 1020, 00  гривень.

Податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення та отримані відповідачем, що підтверджується підписом про одержання.

У зв'язку з тим, що відповідачем самостійно заборгованість перед Державним бюджетом України не сплачено, Сквирською МДПІ Київській області, з метою погашення податкової заборгованості, у відповідності до статті 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03 липня 2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 року, була виставлена перша податкова вимога № 1/188 від 09.12.2010 року.

Податкова вимога була вручена відповідачу, що підтверджується підписом про отримання.

Таким чином, податкова заборгованість відповідача перед Державним бюджетом України складає 3532 (три тисячі п'ятсот тридцять дві) гривні 00 копійок.

Отже, на день судового розгляду заборгованість відповідачем до Державного бюджету України не сплачено.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на час виникнення спірних правовідносин, суд виходить з наступних положень законодавчих актів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі –Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР) платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Об'єкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями 3, 4 цього Закону.

Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно з підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР при сплаті податку на додану вартість податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, якщо базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних   мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями), податок за  звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений  законом для квартального податкового періоду.       

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу  податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року –повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом  Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

У разі коли платник податку вважає за доцільне роз'яснити окремі результати фінансово-господарської діяльності, зазначені у податковій декларації з цього податку,  такий платник податку може надіслати податковому органу таке пояснення, складене у довільній формі. Податковий орган не може вимагати надання форм звітності чи обліку,  прямо не передбачених цим Законом, у тому числі складених за правилами бухгалтерської звітності, інших, не передбачених цим Законом, балансів чи звітності. Статистична та  бухгалтерська звітність подається органам державної статистики згідно із законом. Крім   того, бухгалтерська звітність подається підприємствами органам, до сфери управління яких вони належать, згідно із законом. Це правило поширюється також на будь-які інші податки, збори (обов'язкові платежі), включені до системи оподаткування. Платник  податку, крім банків та інших фінансових установ, який отримує дохід від будь-якої діяльності більше ста мільйонів гривень на рік, повинен у наступному році подати на адресу податкового органу фінансовий звіт у терміни, встановлені законодавством для  його подання. Відповідальність за неподання фінансової звітності зазначеними суб'єктами встановлюється згідно із законодавством.

Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію про прибуток у строки, визначені законом для річного  податкового періоду, за формою, що встановлюється центральним податковим органом України.

Для цілей оподаткування до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво  сільськогосподарської продукції, відносяться підприємства, валовий доход яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний  (податковий) рік перевищує п'ятдесят відсотків загальної суми валового доходу.

У разі, якщо за звітний (податковий) рік валовий доход таких підприємств   від   продажу сільськогосподарської продукції не перевищує п'ятдесяти відсотків загальної  суми валового доходу, прибуток таких підприємств від продажу продукції (робіт, послуг), що не відноситься до сільськогосподарської продукції, оподатковується у загальному порядку.

За неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством або її затримку, відповідальність платника податку передбачена пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг –сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх   наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орган стягнення –державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є   виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні  виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими   написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач неодноразово повідомлявся Сквирською МДПІ Київської області про виникнення у нього заборгованості, але належним чином не відреагував, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.

На день розгляду справи заборгованість відповідачем перед Державним бюджетом України не погашена та складає 3532 (три тисячі п'ятсот тридцять дві) гривні 00 копійок.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалі про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Ніветон плюс» на користь Державного бюджету України заборгованість з податку на прибуток в сумі 1185 (одна тисяча сто вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок шляхом перерахування коштів на р/р № 31116009700538, банк отримувача ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, код 23570065 та заборгованість з податку на додану вартість в сумі 2347 (дві тисячі триста сорок сім) гривень 00 копійок шляхом перерахування коштів на р/р № 31118029700538, банк отримувача ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, код 23570065.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя                                                                                            Шевченко А.В.