Постанова

від 16.01.2012 по справі 2а/1570/10368/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    

Справа № 2а/1570/10368/2011

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2012 року                                                                                                     м.Одеса

       Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стефанова С.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції до громадської організації «Дачне товариство «Джерельце»про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке знаходиться у податковій заставі шляхом звернення стягнення на активи боржника боргу по податку на прибуток у сумі 1360 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція (надалі по тексту –Позивач або Ізмаїльська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до громадської організації «Дачне товариство «Джерельце»(надалі по тексту –Відповідач або ГО «Дачне товариство «Джерельце») про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке знаходиться у податковій заставі шляхом звернення стягнення на активи боржника боргу по податку на прибуток у сумі 1360 грн.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Представник позивача у судове засідання з'явився, надав письмову заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Враховуючи вищезазначені підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-12 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-3 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

З урахуванням того, що за даним позовом правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України та того, що позивач звернувся з позовними вимогами до адміністративного суду після набрання чинності  вказаним вище Кодексом, до даних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке було чинне на час виникнення спору та законодавство, яке є чинним на момент розгляду цієї справи лише в частині повноважень позивача.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач –орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового Кодексу України органами стягнення є виключно  органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.     

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. визначено податковий борг (недоїмка), як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що ГО «Дачне товариство «Джерельце»зареєстрована Кілійською районною державною адміністрацією 11.02.2008 року, номер запису 15361020000000590 та    та взята на облік платника податків в Ізмаїльській ОДПІ 12.02.2008 року за № 13153.

Судом встановлено, що станом на 07.11.2011 року ГО «Дачне товариство «Джерельце»має  податкову заборгованість перед бюджетом  з податку на прибуток у розмірі 1360 грн.,  яка виникла з наступних підстав.

11.07.2011 року Ізмаїльською ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт від 11.07.2011 року № 576/15-01/35555403, в якому встановлені порушення відповідачем п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2010 року, п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.2000 року, а саме платником податку на прибуток несвоєчасно подано  звіти про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за І півріччя 2009 року, за 9 місяців 2009 року, за 2009 рік, за І квартал 2010 року, за І півріччя 2010 року, за 9 місяців 2010 року, за 2010 рік та за І квартал 2011 року.  

Відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з пп.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Відповідно до пп. пп. 4.2.1, 4.2.2 п.4.2 ст.4 вказаного Закону якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому зазначеним Законом. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Ізмаїльською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001961500 від 28.07.2011 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1360 грн. (за основним платежем –0,00 грн., за штрафними (фінансовим) санкціями –1360 грн.).

На підставі вищевикладеного, загальна заборгованість відповідача зі сплати податку на прибуток складає 1360,00 грн.  

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначене податкове повідомлення - рішення  отримане відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте  ані в судовому, ані в адміністративному порядку відповідачем не оскаржувались, а тому є узгодженим.  

Відповідно п. п. 59.1, 59.3, 59.4, 59.5. ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Ізмаїльською ОДПІ  з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкову вимогу №15 від 17.08.2011 року, яка була отримана відповідачем 06.09.2011 року.  

Згідно п.п. 4.1.175 п.14.1 ст. 14 ПКУ  податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у сумі 1360 грн. на дату розгляду справи суду не надані.

Таким чином податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була, вимога про сплату боргу не оскаржена.    

Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення податкової заборгованості у сумі 1360,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як відповідачем порушені вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

З приводу заявлених позивачем вимог щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ГО «Дачне товариство «Джерельце», яке знаходиться у податковій заставі, суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до п. 95.1 статті 95 ПК України –орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України визначається, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Джерелами погашення  податкового боргу платника податків є будь –яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПК України, а також іншими законодавчими актами (87.2).

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (88.1). Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (88.2).

Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, —з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (89.1.1); несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, —з дня виникнення податкового боргу (89.1.2).

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (89.2).

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих (89.3).

В свою чергу слід зазначити, що позивачем не надані суду докази які б підтверджували факт недостатності коштів які перебувають у власності боржника для погашення заборгованості, що в свою чергу слугувало б підставою для звернення до суду за наданням дозволу на погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, суд вважає недоцільною та необґрунтованою у відповідності до приписів вимог чинного законодавства вимогу  про погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, оскільки позивачем не дотримано процедурних питань які повинні передувати заявленій вимозі.

Стаття 19 Конституції України зобов‘язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що суб‘єкт владних повноважень (позивач) діяв по відношенню до відповідача на підставі та у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  підлягають частковому задоволенню.

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції до громадської організації «Дачне товариство «Джерельце»про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке знаходиться у податковій заставі шляхом звернення стягнення на активи боржника боргу по податку на прибуток у сумі 1360 грн. –задовольнити частково.

       Стягнути з громадської організації «Дачне товариство «Джерельце»(код ЄДРПОУ 35555403) на користь державного бюджету заборгованість з податку на прибуток у розмірі 1360,00 грн. (отримувач УДК у Кілійському районі, р/р 31112009700234, код 23214689, МФО 828011 ГУДКУ в Одеській області).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           

 Суддя                                                              С.О. Cтефанов