Постанова

від 10.01.2012 по справі 2а/2470/3614/11

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  10 січня 2012 р.                  м. Чернівці                           Справа №  2а/2470/3614/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого –судді Маренича І.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області до Приватнjuj підприємствf "Груп-Альянс" про стягнення заборгованості, суд –

В С Т А Н О В И В :

       Позивач звернувся з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Груп-Альянс» про стягнення заборгованості зі сплати збору з єдиного внеску на загальнообов`язкове  державне соціальне страхування в сумі 2566,21 грн.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову, однак відповідач зазначеним правом не скористався.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Судом встановлено, що відповідач зареєстрований Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу від 07.11.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Станом на 09.12.2011 року заборгованість приватного підприємства «Груп-Альянс» зі сплати страхових внесків за вересень 2011 року становить 2566,21 грн.

На день розгляду справи відповідачем доказів про погашення заборгованості до суду не надходило.

     Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 01.01.2011 року, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначається як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

      Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

      Згідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 8  Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

      Відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування  до Пенсійного фонду України.

      Відповідно  до п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

      Частина 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

     Згідно ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

     Частина 10 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. А згідно  з п. 2 ч.11 даної статті територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.  

Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Груп-Альянс» (59400, м. Заставна, вул. 2-й провулок Севастопольський, 10, інд. код 34338488) на користь управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області заборгованість в сумі 2566,21 грн.

3. Постанова підлягає негайному виконанню.  

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                                                                                Маренич І.В.