Рішення від 10.05.2007 по справі 22ц-370/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2007 року                                                                                 м.Чернівці

Колегія суддів судової палати у

цивільних справах апеляційного суду 

Чернівецької області в складі: Головуючого: Чміля І.Х. Суддів: Заводян

К.І., Міцнея В.Ф. Секретаря: Орлецької Я.І.

З участю:

ОСОБА_1. та директора ВАТ "Чернівецький агроспецпостачсервіс"

ОСОБА_2.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1     до        ВАТ     "Чернівецький

агроспецпостачсервіс",

директора" і головного бухгалтера ВАТ "Чернівецький

агроспецпостачсервіс" ОСОБА_2і ОСОБА_3 про поновлення на роботі, про

зобов'язання ВАТ "Чернівецький агроспецпостачсервіс" виконати вимоги

ст.ст. 95, 106 - 108,

110, 116 КЗпП

України, ст..ст.9, 17,

22 Закону України "Про охорону праці", про відшкодування моральної

шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду

м.Чернівці від 19 березня 2007 року,

встановила:

У квітні 2005 року ОСОБА_1

подав позов до до ВАТ "Чернівецький агроспецпостачсервіс",

директора" і головного бухгалтера ВАТ "Чернівецький

агроспецпостачсервіс" ОСОБА_2і ОСОБА_3 про зміну формулювання підстав

звільнення з роботи, про зобов'язання роботодавця виконати вимоги ст..ст. 95, 106 - 108, 110, 116 КЗпП України,

ст..ст.9, 17, 22 Закону

України "Про охорону праці", про стягнення моральної шкоди.

В судовому засіданні 28 листопада 2006 року ОСОБА_1. змінив свої позовні вимоги

на поновлення на роботі на посаді контролера ВАТ

Справа № 22ц-370/ 2007 р.                                              Головуючий

у першій інстанції

Категорія: 39/40                                                              Савчук М.В.

Доповідач: Заводян К.І.

"Чернівецький агроспецпостачсервіс" (див.

журнал технічної фіксації судового засідання

28.11.2006 року, 11.46.16., а.с 188).

Посилався на такі обставини.

Згідно наказу

від 07 березня 1996 року № 4- К він працював у

ВАТ ""Чернівецький агроспецпостачсервіс" " контролером

охорони.

Наказом від 12 березня 2005 року його було звільнено за прогули на підставі

п.4 част. 1 ст.40

КЗпП України.

Вважав

звільнення незаконним, здійсненим через упереджене ставлення до нього з боку

адміністрації підприємства.

Між ним та адміністрацією

підприємства виник конфлікт.

На нього, під час нічного чергування 21.11.2004 року, було вчинено напад,

він отримав фізичну травму, але роботодавець відмовився скласти акта про

нещасний випадок, як того вимагає Закон України "Про охорону праці".

Йому не

доплачували заробітну плату за виконання надурочних робіт.

09 березня 2005

року директор підприємства не допустив його до роботи і вручив йому новий

графік роботи, складений на підставі рішення зборів акціонерного товариства

про  зміни в організації праці.

З новим графіком

роботи він не погодився, про збори акціонерів його

не повідомили. Згідно цього графіка роботи нічна охоронна служба ліквідовувалася.

Починаючи з 10 березня 2005 року, він

повинен був чергувати з 08

год 15 хв. до 17.00

год., по 08.00 годин щоденно. При зміні організації праці адміністрація

зобов'язана була виконати вимоги статтей 40 п. 1 та 49-2, 95, 106 - 108, 110,

116 КЗпП України

Бажаючи вирішити

трудовий конфлікт в комісії по трудових спорах, він звернувся до бухгалтерії,

щоб отримати необхідні для цього документи, але йому в їх видачі відмовили,

примушували написати заяву про звільнення.

Неправомірними

діями роботодавця йому було заподіяно моральну шкоду. У нього виникли труднощі

з працевлаштуванням, матеріальна скрута, необхідні були додаткові зусилля для

організації свого життя.

Просив суд

поновити його на роботі, на посаді контролера -охоронника ВАТ "Чернівецький

агроспецпостачсервіс", зобов'язати роботодавця виконати вимоги статтей 95, 106 - 108, 110, 116 КЗпП

України, статтей 9, 17,

22 Закону України "Про охорону праці", сплатити йому моральну шкоду

в розмірі 150 неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.

Рішенням

Першотравневого районного суду м.Чернівці від 19 березня 2007

року в позові ОСОБА_1. відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1.

просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд. Вважає, що

справу розглянуто

неповноважним суддею, оскільки він

чотири рази заявляв відвід судді Савчук

М.В., який вона відхилила.

Справа розглядалася

упереджено. Суд витребовував у відповідача докази з порушенням порядку,

визначеного ЦПК України, і не витребував докази за його клопотанням, справа

розглядалася понад три місяці.

Прогулу він не

вчиняв. 09.03.2005 року

роботодавець відсторонив його від роботи і не допускав до роботи 10, 11 і 12 березня 2005 року .

За трудовим

договором він працював з 17.00

год. до 09.00 год., приймаючи склади під охорону, а вранці передаючи їх

комірникам.

Роботодавець без

його згоди змінив режим і умови роботи, інструктажу про нові обов'язки роботи

не провів.

Колегія суддів

вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1. підлягає задоволенню частково.

В частині

позовних вимог ОСОБА_1. про поновленні на роботі і відшкодування моральної шкоди суд неповно з'ясував обставини справи, не

застосував норми матеріального права, які належало застосувати до

правовідносин, що склалися між сторонами, що відповідно до п.п. 1, 4 част.1 ст.309 ЦПК України є

підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині позовних

вимог і ухвалення нового рішення.

Так, відмовляючи

ОСОБА_1. в задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі на посаді

контролера - охоронника

ВАТ "Чернівецький агроспецпостачсервіс", суд першої інстанції виходив

з того, що ОСОБА_1. 10,

11 та 12 березня 2005 року був

відсутній в робочий час на своєму робочому місці, що підтверджується складеними

актами, тобто, вчинив прогул, за що був звільнений з роботи в порядку,

визначеному КЗпП України, за згодою профгрупи.

Однак з таким висновком суду не

можна погодитись.

Як видно з

матеріалів справи, ОСОБА_1. працював у відповідача на посаді контролера - охоронника з

режимом роботи з 17.00 до 09.00 години (вночі)

На підставі

рішення зборів колективу від 09

березня 2005 року

(а.с.219) на підприємстві, було затверджено новий розпорядок роботи для працівників на березень 2005 року (а..с.223). Згідно нього ОСОБА_1. мав

працювати вдень, з 09.00

до 17.00 год. Цей

розпорядок роботи був доведений до відома ОСОБА_1. 09 березня 2005 року і він

вчинив на ньому напис про свою незгоду з новим режимом роботи, (а.с. 222, 223).

Відповідно до част.З ст.32 КЗпП

України про зміну істотних умов праці, зокрема, зміну режиму роботи, працівник

повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні

умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи

в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п.6 ст.36 КЗпП України.

Пленум Верховного Суду України

в своїй постанові № 9 від 05 листопада

1992 року (з наступними змінами) "Про практику

розгляду судами трудових спорів"

роз'яснив, що, встановивши при розгляді справи про поновлення на роботі особи, звільненої за п.4 ст.40 КЗпП, що підставою розірвання трудового договору стала відмова

працівника від продовження роботи у зв'язку зі

зміною істотних умов праці, викликаною змінами в організації виробництва і

праці, і працівник не згоден працювати в

нових умовах, суд вправі зі своєї ініціативи змінити формулювання причин звільнення на п.6 ст.36 КЗпП

України (п.10).

При недодержанні строку попередження працівника про зміну режиму роботи, якщо він не підлягає поновленню на роботі

з інших підстав, суд змінює дату його звільнення (п.19).

Як зазначалось

вище, працювати за новим режимом роботи ОСОБА_1.

відмовився. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне змінити підставу розірвання трудового

договору ВАТ "Чернівецький

агроспецпостачсервіс" з ним із п.4 част.1 ст.40 КЗпП України (прогул без поважних причин) на п.6

част.1 ст.36 КЗпП України (відмова

працівника від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці). А також змінити дату розірвання з

ним трудового договору ВАТ

"Чернівецький агроспецпостачсервіс" з 12 березня 2005 року на 10 травня 2005 року.

Відповідно до ст..237-1 КЗпП України відшкодування

власником або уповноваженим ним органом моральної

шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних

прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних

життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації

свого життя.

Порушення порядку звільнення ОСОБА_1. у зв'язку із змінами в організації

праці вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого

життя.

Зокрема, ОСОБА_1. посилався на те, що через звільнення за п.4 част.1

ст.40 у нього виникли суттєві труднощі з матеріальним забезпеченням, з працевлаштуванням, що позбавляло його права на працю

і завдавало моральних страждань.

З урахуванням характеру і обсягу моральних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, а також

того, що зміна формулювання причини звільнення на

п.6 част.

1 ст.36 КЗпП України та дати звільнення саме по собі є моральним відшкодуванням, колегія суддів вважає що з відповідача на користь позивача за

заподіяну моральну шкоду має бути стягнуто 300 грн.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1., про

зобов'язання ВАТ "Чернівецький

агроспецпостачсервіс" виконати вимоги ст.ст. 95, 106 - 108, ПО, 116 КЗпП України, ст..ст.9, 17, 22 Закону України "Про охорону праці", то висновки суду першої інстанції про відсутність

підстав для їх задоволення колегія

суддів вважає правильними. Підстави для скасування рішення суду в цій частині

позовних вимог відсутні.

Оскільки

трудовий спір виник між ОСОБА_1., як працівником, і ВАТ "Чернівецький

агроспецпостачсервіс", як роботодавцем, то підстав для задоволення

позовних вимог ОСОБА_1. до директора і головного бухгалтера ВАТ

"Чернівецький агроспецпостачсервіс" ОСОБА_2і ОСОБА_3 не вбачається.

Не підлягають

задоволенню вимоги ОСОБА_1. про скасування рішення суду першої інстанції з

направленням справи на новий розгляд, з підстав розгляду справи неповноважним

суддею (п.1 част.1 ст.311 ЦПК України), оскільки він подавав заяви про відвід

судді Савчук М.В.

Як видно з

матеріалів справи, питання про відвід вирішувалося судом в судових засіданнях 28 листопада 2006 року та 19 березня 2007 року ( а.с. 190, 241).Заяви ОСОБА_1.

залишені без задоволення.

У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог ОСОБА_1., на підставі

ст..81, 88 ЦПК

України із ВАТ "Чернівецький агроспецпостачсервіс" на користь держави

слід стягнути судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення

розгляду справи.

На підставі

ст.32 част.З, ст. 36, част.1

п.6 , ст.40  част

1 п.4, ст.237-1, керуючись ст..307, п.4 ст.309 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну

скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення

Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 березня 2007

року в частині відмови в позовних вимогах ОСОБА_1 про поновлення на роботі

і відшкодування моральної шкоди скасувати.

Змінити підставу розірвання трудового договору ВАТ "Чернівецький агроспецпостачсервіс"

із ОСОБА_1 із п.4 част.1 ст.40 КЗпП України (прогул без поважних причин) на п.6

част.1 ст.36 КЗпП України (відмова працівника від продовження роботи у зв'язку

із зміною істотних умов праці).

Змінити дату

розірвання трудового договору ВАТ "Чернівецький агроспецпостачсервіс"

зі ОСОБА_1 з 12 березня 2005 року на 10 травня 2005 року.

Позовні     вимоги   

ОСОБА_1                                                                                про

відшкодування моральної шкоди

задовольнити частково.

Стягнути із ВАТ "Чернівецький

агроспецпостачсервіс" (р/р 260083012850

ДАБК "Укрсоцбанк" м.Чернівці, код 00913893, МФО 3560110) на користь

ОСОБА_1 300 (триста)

гривень у відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням

його

трудових   прав при запровадженні змін

умов праці і розірванні трудового договору.

В позовних

вимогах ОСОБА_1 про поновлення на роботі на посаді контролера-охоронника ВАТ

"Чернівецький агроспецпостачсервіс" відмовити

Рішення

Першотравневого районного суду м.Чернівці від 19 березня 2007 року в частині відмови Стелі Володимиру Миколайовичу в

позовних вимогах про зобов'язання ВАТ "Чернівецький агроспецпостачсервіс" виконати вимоги ст.ст. 95, 106 - 108, ПО, 116 КЗпП України, ст.ст.9, 17, 22 Закону України "Про охорону

праці" залишити без змін.

Стягнути із ВАТ "Чернівецький агроспецпостачсервіс" на користь місцевого

бюджету Шевченківського району м Чернівці ідентифікаційний код 23246436; р/р №31411537700003; банк

одержувача: УДК у Чернівецькій

області; МФО 856135; код бюджетної класифікації 22090100, судовий збір (державне мито) в сумі 17 (сімнадцять) гривень та на користь апеляційного суду

Чернівецької області (р/р 35222009000095, МФО 856135, ЕДРПОУ 02894728, банк одержувач: ГУДКУ у

Чернівецькій області, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 (сім) гривень 50 копійок.

В позові ОСОБА_1

до директора і головного бухгалтера ВАТ

"Чернівецький агроспецпостачсервіс" ОСОБА_2і ОСОБА_3 відмовити

за безпідставністю.

Рішення

набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в

касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох

місяців.