Рішення

від 13.01.2012 по справі 15/17-4544-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬК ОЇ ОБЛАСТІ

Підлягає публікації в ЄДРС Р

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2012 р. Справа № 15/17-4544-2011

Господарський суд Одесь кої області у складі:

судді В.С. Петрова

При секретарі Л.Е. Кришиневській

За участю представників:

від позивача - ОСОБ А_1,

від відповідачів:

1) ФОП ОСОБА_2 - О СОБА_3,

2) ФОП ОСОБА_4 - ОСО БА_4,

3) ФОП ОСОБА_5 - ОСОБ А_5, ОСОБА_3,

4) ФОП ОСОБА_6 - ОСО БА_6,

5) ФОП ОСОБА_7 - ОСОБ А_3,

6) ФОП ОСОБА_8 - ОСО БА_8

розглянувши у відкритом у судовому засіданні справу за позовом Приватного підпри ємства „Тріал” до фізичної о соби-підприємця ОСОБА_2, ф ізичної особи-підприємця О СОБА_4, фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_5, фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_6, фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_7 та фізичної особи-підп риємця ОСОБА_8 про усуненн я перешкод у користуванні не житловими приміщеннями шлях ом виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „ Тріал” звернулось до господа рського суду Одеської област і з позовною заявою до фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_5, фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 та фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_8 про усуне ння перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями шл яхом виселення:

- фізичної особи - пі дприємця ОСОБА_2 з нежитло вих приміщень під літерою „И ” -107,2 кв. м., та літерою „З”- 41,3 кв.м, що розташовані на земельній ділянці за адресою:АДРЕСА_ 1;

- фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_4 з нежитлових приміщень під літерою „Ю” - 26, 0 кв.м, та літерою „1 Д” - 63,6 кв.м, що розташовані на земельній ді лянці за адресою: АДРЕСА_1 ;

- фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_5 з нежитловог о приміщення під літерою „Ч” - 52,2 кв.м, що розташоване на земе льній ділянці за адресою: А ДРЕСА_1;

- фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_6 з нежитлових приміщень під літерою „Щ” - 27,6 кв.м та під літерою „1 Е”- 61,3 кв.м, що розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА _1;

- фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_9 з нежитловог о приміщення під літерою „Ш” - 33,9 кв.м, що розташоване на земе льній ділянці за адресою14 ст. Люстдорфської дороги, с. Мізі кевича, ж/м „Чорноморка”, Овід іопольський район Одеської о бласті;

- фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_8 з нежитловог о приміщення під літерою „1 А” - 19,1 кв.м, що розташоване на земе льній ділянці за адресою: А ДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунто вані наступним.

ПП „Тріал” на підставі рі шення господарського суду Од еської області від 19.01.2010 р № 30/173-09- 4663 є власником земельної діля нки площею 0,65 га за адресою: А ДРЕСА_1, та виробничих та нев иробничих об'єктів ринку буд івельних матеріалів, які скл адаються з літ. „А” - адміністр ативна будівля площею 35,4 кв.м; л іт. „а”- прибудова площею 16,1 кв. м; літ. „З”- магазин площею 41,3 кв .м; літ. „И”- магазин площею 107,2 кв .м; літ. „К” - навіс площею 753,4 кв.м ; літ. „Л” - навіс площею 366,3 кв.м; л іт. „П”- прохідна площею 30,3 кв.м ; літ. „п”- ґанок площею 0,4 кв.м; лі т. „Р”- магазин площею 67,5 кв.м; лі т. „р”- сходи площею 4,0 кв.м; літ. „ С” - магазин площею 33,7 кв.м; літ. „ Т” - магазин площею 34,4 кв.м; літ. „ т”- ґанок площею 1,2 кв.м; літ. „У” - магазин площею 35,2 кв.м; літ. „Ф” - кафе-бар площею 38,1 кв.м; літ. „Х ”- магазин площею 19,2 кв.м; літ. „х ” - сходи площею 1,3 кв.м; літ. „х-1” балкон площею 1,5 кв.м; літ. „Ц”- м агазин площею 41,7 кв.м; літ. „ц”- к озирок площею 8,1 кв.м; літ. „Ч” - м агазин площею 52,2 кв.м; літ. „Ш” - м агазин площею 33,9 кв.м; літ. „Щ”- м агазин площею 27,6 кв.м; літ. „Ю” - м агазин площею 26,0 кв.м; літ. „ю”- б алкон площею 3,3 кв.м; літ. „ Я” - магазин площею 54,7 кв.м; літ. „ 1А” - магазин площею 19,1 кв.м; літ. „1Б” - магазин площею 27,1 кв.м; літ . „1В”- магазин площею 97,6 кв.м; літ . „1в” - прибудова площею 4,4 кв.м; л іт. „1Г” - майстерня площею 131,2 кв .м; літ. „1Г1” - навіс площею 18,3 кв.м ; літ. „1Г2”- оглядова яма площею 8,7 кв.м; літ. „1Д” - магазин площею 63,6 кв.м; літ. „1Е”- магазин площею 61,3 кв.м; літ. „1Є” майстерня площ ею 158,1 кв.м; літ. „13” - навіс площею 175,4 кв.м; літ. „1И2” - душова площею 1,8 кв.м; літ. „1І”- убиральня площ ею 1,1 кв.м; літ. „1ї”- сходи площею 0,7 кв.м; №1-ворота площею 12,5 кв.м; № 3- огорожа площею 69,3 кв.м; № 4-огор ожа площею 200,9 кв.м; № 5- інженерни й стовп; № 6-хвіртка площею 2,2 кв .м; №7-огорожа площею 16,5 кв.м; №8- ін женерний стовп; №9-водопровід 11 п\м; №10-:зрбекю площею 1,2 кв.м; І- з амощення площею 3871,1 кв.м; що роз ташовані на земельній ділянц і за адресою:АДРЕСА_1.

Зазначені вище будівлі та с поруди ПП „Тріал” були придб ані 31.03.2000 р. у агрофірми „Нива”, р озташованій на земельній діл янці за адресою: АДРЕСА_1.

20.06.2002 року ПП „Тріал” було вик уплено вказану земельну діля нку на підставі договору куп івлі-продажу з Таїровською с елищною радою та оформлено д ержавний акт про право власн ості.

Як зазначає позивач, виробн ичим-комерційним товариство м з обмеженою відповідальніс тю „Осьміног” незаконно, шля хом підробки документів, бул о вкрадено земельну ділянку, розташовану за адресою: АД РЕСА_1. Державний акт було оф ормлено на підставі договору купівлі-продажу № 11/1 від 11.11.2002 ро ку та рішення господарського суду Одеської області від 29.06.2 004 р. за позовом ВК ТОВ „Осьміно г” до ПП „Тріал” про визнання договору купівлі-продажу № 11/ 1 від 11.11.2002 року дійсним. Рішення м суду позовні вимоги ВК ТОВ „ Осьміног” були задоволені та договір був визнаний дійсни м.

При цьому, як вказує позивач , у грудні 2008 року ПП „Тріал” зв ернувся до суду із заявою про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими о бставинами, за результатами розгляду якої господарським судом Одеської області вине сено ухвалу від 13.04.2009 р. про відм ову в її задоволенні.

Постановою Одеського апел яційного господарського суд у від 06.08.2009 року дану ухвалу про відмову в задоволені заяви п ро перегляд рішення господар ського суду Одеської області від 13.04.2009 року було скасовано, р ішення господарського суду О деської області від 29.06.2004 року у справі № 1/150-04-3983 скасовано та в п озові відмовлено.

На підставі вказаної поста нови ОАГС рішенням господарс ького суду Одеської області від 19.01.2010 року № 30/173-09-4663 за ПП „Тріал ” було визнано право власнос ті на земельну ділянку площе ю 0,65 га за адресою: АДРЕСА_1, та право власності на виробн ичі та невиробничі об'єкти ри нку будівельних матеріалів, що розташовані на вказаній з емельній ділянці.

Таким чином, як вказує пози вач, ПП „Тріал” на підставі вк азаного рішення лише поверну в у власність майно, якого бул о незаконно позбавлено. При ц ьому позивач зазначає, що нез аконність такого володіння В К ТОВ „Осьміног” встановлена постановою Одеського апеляц ійного господарського суду в ід 06.08.2009 року, яка залишена без з мін ухвалою Вищого господарс ького суду України від 18 листо пада 2009 року.

Так, за ствердженнями позив ача, останній не може реалізу вати своє право власності та користуватися належними йом у нежитловими приміщеннями, оскільки деякі виробничі та невиробничі приміщення ринк у будівельних матеріалів нез аконно займані відповідачам и. Зокрема, відповідачі незак онно користуються без будь-я ких правових підстав наступн ими об'єктами нерухомості:

- відповідач ОС ОБА_2 користується нежитлов им приміщенням під літерою „ И” - 107,2 кв.м, та літерою „З” - 41,3 кв .м;

- відповідач ОСОБА_4 користується нежитловим пр иміщенням під літерою „Ю” -26,0 к в. м., та літерою „1 Д”- 63,6 кв.м;

- відповідач ОСОБА_5 користується нежитловим п риміщенням під літерою „Ч” - 52 ,2 кв.м;

- відповідач ОСОБА_6 користується нежитловим пр иміщенням під літерою „Щ” - 27,6 кв.м, та літерою „1 Е” - 61,3 кв.м;

- відповідач ОСОБА_7 користується нежитловим пр иміщенням під літерою „Ш” -33,9 к в.м;

- відповідач ОСОБА_8 користується нежитловим пр иміщенням під літерою „1А” - 19,1 кв.м.

Як вказує позивач, незако нно зайняття зазначених об'є ктів відповідачами є перешко дою у здійснені позивачем пр ава власності на належне йом у майно.

При цьому позивач зазначає , що факт користування відпов ідачами вищевказаними примі щеннями підтверджується ріш енням господарського суду Од еської області від 13 серпня 2009 року по справі № 6-3/19-08-274, в якій ві дповідачі виступали у справі як треті особи із самостійни ми вимогами та просили суд ви знати за ними право власност і на приміщення, які вони неза конно займають. Вказаним ріш енням у задоволені позову тр етім особам було відмовлено.

Крім того, факт знаходженн я відповідачів на вказаних о б'єктах нерухомості підтверд жуються судовими рішеннями ( а саме: копії копія постанови ВГСУ від 28.12.2010 р., копія ухвали ОА ГС від 19.01.2011 р., копія постанови В ГСУ від 29.03.2011 р., копія ухвали ОАГ С від 04.05.2011 р.), які були винесені за результатами скарг відпов ідачів на рішення господарсь кого суду Одеської області в ід 19.01.2010 року № 30/173-09-4663, яким було ви знано, крім права власності н а земельну ділянку площею 0,65 г а за адресою: АДРЕСА_1, а так ож право власності на об'єкти нерухомості, на яких безпідс тавно знаходяться відповіда чі та ведуть господарську ді яльність. В своїх скаргах зая вники оспорювали право власн ості на об'єкти нерухомості т а вказували, що вони знаходят ься в приміщеннях, так як їх са мостійно будували.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.11.20 11 р. порушено провадження по с праві № 15/17-4544-2011 та справу призна чено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач - ФОП ОСОБА_6 проти позову заперечує з під став, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 132-139 т. 1).

Відповідач - ФОП ОСОБА_4 п роти позову заперечує з підс тав, зазначених у відзиві на п озовну заяву (а.с. 5-7 т. 2).

Відповідач - ФОП ОСОБА_5 п роти позову заперечує з підс тав, зазначених у відзиві на п озовну заяву (а.с. 32-34 т. 2).

Відповідач - ФОП ОСОБА_7 п роти позову заперечує з підс тав, зазначених у відзиві на п озовну заяву (а.с. 49-51 т. 2).

Відповідач - ФОП ОСОБА_8 в ідзив на позов не надав, проте у судовому засіданні проти п озову заперечував.

Відповідач - ФОП ОСОБА_2 відзив на позов не надав, прот е у судовому засіданні предс тавник відповідача проти поз ову заперечував.

В засіданні суду 13.01.2012 р. предс тавник відповідачів - ФОП О СОБА_5 і ФОП ОСОБА_7 зверн увся до суду з клопотанням що до виключення зі складу відп овідачів ФОП ОСОБА_5 та ФО П ОСОБА_7, оскільки їх підп риємницька діяльність була п рипинена.

При цьому представником п озивача були надані суду вит яг з Єдиного державного реєс тру юридичних осіб та фізичн их осіб - підприємців на ФОП ОСОБА_5 станом на 12.12.2011 р. та к опію витягу з Єдиного держав ного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємц ів на ФОП ОСОБА_7, згідно як их вказані фізичні особи - п ідприємці знаходяться в стан і припинення, але свою підпри ємницьку діяльність не припи нили.

З огляду на викладене, суд ом було відмовлено у задовол енні заявленого представник ом відповідачів - ФОП ОСОБА _5 і ФОП ОСОБА_7 клопотанн я.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, розглянувш и та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матер іалах справи, господарський суд дійшов наступних висновк ів.

Як з' ясовано судом, рішен ням господарського суду Одес ької області від 19.01.2010 р. у справ і № 30/173-09-4663 (а.с. 33-38 т.1) за Приватним п ідприємством „Тріал” визнан о право власності на зем ельну ділянку площею 0,6500 га за адресою: АДРЕСА_1, а також н а виробничі і невиробничі об ' єкти ринку будівельних мат еріалів, розташовані на вказ аній земельній ділянці, які с кладаються з: літ. „А” - ад міністративна будівля площе ю 35,4 кв.м; літ. „а” - прибудова пло щею 16,1 кв.м; літ. „З” - магазин пло щею 41,3 кв.м; літ. „И” - магазин пло щею 107,2 кв.м; літ. „К” - навіс площ ею 753,4 кв.м; літ. „Л” - навіс площе ю 366,3 кв.м; літ. „П” - прохідна пло щею 30,3 кв.м; літ. „п” - ганок пло щею 0,4 кв.м; літ. „Р” - магазин пло щею 67,5 кв.м; літ. „р” - сходи площе ю 4,0 кв.м; літ. „С” - магазин площе ю 33,7 кв.м; літ. „Т” - магазин площе ю 34,4 кв.м; літ. “т” - ганок площею 1,2 кв.м; літ. „У” - магазин площею 35,2 кв.м; літ. „Ф” - кафе-бар площе ю 38,1 кв.м; літ. „Х” - магазин площе ю 19,2 кв.м; літ. „х” - сходи площею 1,3 кв.м; літ. „х-1” - балкон площею 1,5 кв.м; літ. „Ц” - магазин площею 41,7 кв.м; літ. „ц” - козирок площею 8,1 кв.м; літ. „Ч” - магазин площею 52,2 кв.м; літ. „Ш” - магазин площе ю 33,9 кв.м; літ. „Щ” - магазин площе ю 27,6 кв.м; літ. „Ю” - магазин площе ю 26,0 кв.м; літ. „ю” - балкон площею 3,3 кв.м; літ. „Я” - магазин площею 54,7 кв.м; літ. „1А” - магазин площе ю 19,1 кв.м; літ. „1Б” - магазин площ ею 27,1 кв.м; літ. „1В” - магазин пло щею 97,6 кв.м; літ. “1в” - прибудова площею 4,4 кв.м; літ. „1Г” - майстер ня площею 131,2 кв.м; літ. “1Г1” - наві с площею 18,3 кв.м; літ. “1Г2” - огляд ова яма площею 8,7 кв.м; літ. „1Д” - магазин площею 63,6 кв.м; літ. „1Е” - магазин площею 61,3 кв.м; літ. „1Є ” - майстерня площею 158,1 кв.м; літ . „1З” - навіс площею 175,4 кв.м; літ. „ 1И2” - душова площею 1,8 кв.м; літ. „ 1Ї” - убиральня площею 1,1 кв.м; лі т. „1ї” - сходи площею 0,7 кв.м; № 1 - в орота площею 12,5 кв.м; № 3 - огорожа площею 69,3 кв.м; № 4 - огорожа площ ею 200,9 кв.м; № 5 - інженерний стовп ; № 6 - хвіртка площею 2,2 кв.м; № 7- ог орожа площею 16,5 кв.м; № 8 - інженер ний стовп; № 9 - водопровід 11 п\м; № 10-барбекю площею 1,2 кв.м; І - зам ощення площею 3871,1 кв.м.

На підставі вказаного ріше ння суду Приватному підприєм ству „Тріал” було видано Дер жавний акт на право власност і на земельну ділянку від 17.08.2010 р. (а.с. 48 т.1), за яким Приватному підприємству „Тріал” належи ть на праві власності земель на ділянка площею 0,6500 га за адр есою: АДРЕСА_1.

Право власності ПП „Тріал” на вказані об' єкти нерухом ості було зареєстровано КП „ Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації”, про що свідчать наявні в мате ріалах справи копія витягу Б ТІ № 25368881 від 21.02.2010 р. та копія листа БТІ № 1765 від 13.07.2011 р.

Між тим, як вказує позивач та зазначено судом у вищевка заному судовому рішенні від 19.01.2010 р. у справі № 30/173-09-4663, зазначен і об' єкти нерухомості були придбані ПП „Тріал” на підст аві договору купівлі-продажу незавершеного будівництва р инку будівельних матеріалів , укладеного 31.03.2000 р. з Сільськог осподарським товариством з о бмеженою відповідальністю “Агрофірма “Нива”, та були до будовані позивачем власними силами та за власні кошти. Так ож ПП „Тріал” було викуплено розташовану під вказаними о б' єктами нерухомості земел ьну ділянку згідно договору купівлі-продажу, укладеного 20 грудня 2001 р. між Таїровською с елищною радою (продавець) та П П „Тріал” (покупець), згідно як ого продавець на підставі рі шення Таїровської селищної р ади № 3 від 11.09.2001 р. продав, а покуп ець купив земельну ділянку н есільськогосподарського пр изначення площею 1,3 га, розміщ ену на території Таїровської селищної ради, АДРЕСА_1, зг ідно плану земельної ділянки . Земельна ділянка продана дл я розміщення та обслуговуван ня ринку будівельних матеріа лів.

В подальшому ВК ТОВ „Осьмін ог” шляхом підробки документ ів, на підставі договору купі влі-продажу № 11\1 від 11.11.2002 р., визн аного дійсним рішенням госпо дарського суду Одеської обла сті від 29.06.2004 р. у справі № 1/50-04-3983, б уло отримано Державний акт н а право власності серія ЯА №156 3003 на земельну ділянку несіль ськогосподарського признач ення площею 1,3 га , розміщену н а території Таїровської сели щної ради, АДРЕСА_1. Незако нність відчуження земельної ділянки було підтверджено п остановою Овідіопольського районного суду Одеської обл асті від 16.04.2008 р. у справі №1-п-19\2008, я кою було припинено проваджен ня по кримінальній справі пр оти директора ВК ТОВ „Осьмін ог” ОСОБА_10 у зв' язку з йо го смертю, яку було порушено з а звинуваченням останнього у використанні завідомо підро бленого документа, а також у ш ахрайстві у особливо велики х розмірах. Зазначена постан ова була залишена без змін ух валою апеляційного суду Одес ької області від 24.06.2008 р. Так, в по станові, зокрема, зазначено, щ о ОСОБА_10 використовував підроблений договір купівлі -продажу від 11.11.2002 р. № 11/1, внаслідо к чого незаконно отримав дер жавний акт на право власност і на землю.

Постановою Одеського апе ляційного господарського су ду від 06.08.2009 р. у справі № 34-11-15-30-1/150-04-3983, залишеною без змін постанов ою Вищого господарського суд у України від 18.11.2009 р., ухвалу гос подарського суду Одеської об ласті від 13.04.2009 р. про відмову у з адоволенні заяви про перегля д рішення господарського суд у за нововиявленими обставин ами було скасовано та задово лено заяву ПП “Тріал”, а саме р ішення господарського суду О деської області від 29.06.2004 р. у сп раві № 1/150-04-3983 було скасовано і в позові відмовлено.

Відтак, з урахуванням встан овлених вказаною постановою ОАГС обставин, суд при розгля ді справи № 30/173-09-4663 дійшов виснов ку, що договір № 11/1 купівлі-прод ажу земельної ділянки від 11.11.20 02 р., предметом якого була земе льна ділянка площею 12993,0 кв.м з р озміщеними на ній об' єктами незавершеного будівництва, розташована за адресою: АДР ЕСА_1, є недійсним. Тому, на ду мку суду, частина земельної д ілянки площею 0,6500 га, що знаход илась у власності ВК ТОВ „Ось міног” на момент розгляду сп рави, була неправомірно прид бана у власність останнім на підставі вказаного договору купівлі-продажу № 11/1 від 11.11.2002 р., визнаного дійсним рішенням г осподарського суду Одеської області від 29.06.2004 р. у справі № 1/5 0-04-3983. За таких обставин, суд вст ановив правомірність вимог п озивача щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 0,6500 га, розташо вану за адресою: АДРЕСА_1.

Так, позивач зазначає, що на підставі вказаного рішення позивачу було повернуто у вл асність майно, якого він був н езаконно позбавлений, посила ючись на те, що незаконність в олодіння ВК ТОВ „Осьміног” б ула встановлена постановою О деського апеляційного госпо дарського суду від 06.08.2009 року, я ка залишена без змін ухвалою Вищого господарського суду України від 18 листопада 2009 року .

Разом з тим позивач ствер джує, що він не може реалізува ти своє право власності та ко ристуватися належними йому н ежитловими приміщеннями, оск ільки деякі виробничі та нев иробничі приміщення ринку бу дівельних матеріалів незако нно займані відповідачами. З окрема, відповідачі незаконн о користуються без будь-яких правових підстав наступними об'єктами нерухомості:

- відповідач ФОП ОСОБА_2 користується нежит ловим приміщенням піл літеро ю „И” - 107,2 кв.м., та літерою „З” - 41,3 кв.м;

- відповідач ФОП ОСО БА_4 користується нежитлови м приміщенням піл літерою „Ю ” - 26,0 кв.м., та літерою „1 Д” - 63,6 кв.м.;

- відповідач ФОП ОСО БА_5 користується нежитлови м приміщенням піл літерою „Ч ” - 52,2 кв.м.;

- відповідач ФОП ОСО БА_6 користується нежитлови м приміщенням піл літерою „Щ ” - 27,6 кв.м., та літерою „1 Е” - 61,3 кв.м.;

- відповідач ФОП ОСО БА_7 користується нежитлови м приміщенням піл літерою „Ш ” - 33,9 кв.м.;

- відповідач ФОП ОСО БА_8 користується нежитлови м приміщенням піл літерою „1 А ” - 19,1 кв.м.

За ствердженнями позива ча, незаконне зайняття зазна чених об'єктів відповідачами є перешкодою у здійснені пра ва власності позивачем належ ним йому майном. При цьому поз ивач зазначає, що факт корист ування відповідачами вищевк азаними приміщеннями підтве рджується рішенням господар ського суду Одеської області від 13 серпня 2009 року по справі № 6-3/19-08-274, в якій відповідачі висту пали у справі як треті особи і з самостійними вимогами та п росили суд визнати за ними пр аво власності на приміщення, які вони незаконно займають . Вказаним рішенням у задовол ені позову третім особам бул о відмовлено.

Крім того, позивач посилає ться на те, що факт знаходженн я відповідачів на вказаних о б'єктах нерухомості підтверд жуються судовими рішеннями ( а саме: копії копія постанови ВГСУ від 28.12.2010 р., копія ухвали ОА ГС від 19.01.2011 р., копія постанови В ГСУ від 29.03.2011 р., копія ухвали ОАГ С від 04.05.2011 р.), які були винесені за результатами апеляційних та касаційних скарг відпові дачів на рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 19.01.2010 року № 30/173-09-4663, яким було виз нано, крім права власності на земельну ділянку площею 0,65 га за адресою: АДРЕСА_1, а тако ж право власності на об'єкти н ерухомості, на яких безпідст авно знаходяться відповідач і та ведуть господарську дія льність. В своїх скаргах заяв ники оспорювали право власно сті на об'єкти нерухомості та вказували, що вони знаходять ся в приміщеннях, так як їх сам остійно будували.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернен ня позивача до суду з даним по зовом як власника спірного м айна на підставі ст. 391 Цивільн ого кодексу України з метою у сунення порушень свого права власності.

Власникові належать права володіння, користування та р озпоряджання своїм майном (ч . 1 ст. 317 ЦК України).

Положеннями ст.ст. 387, 388 ЦК Укр аїни передбачені засади захи сту права власності.

Як зазначалось вище, при роз гляді справи № 30/173-09-4663 судом вста новлено, що право власності н а спірні об' єкти нерухомост і належать позивачу. Однак, су д вважає безпідставними та н еобґрунтованими доводи пози вача про зайняття відповідач ами спірних об' єктів нерухо мості.

Так, в обґрунтування під твердження своїх доводів поз ивач посилається на рішення господарського суду Одесько ї області від 13 серпня 2009 року п о справі № 6-3/19-08-274 за позовом прок урора Овідіопольського райо ну Одеської області в інтере сах держави в особі Відділу а рхітектури та містобудуванн я Овідіопольської районної д ержавної адміністрації Одес ької області в особі Таїровс ької селищної ради Овідіопол ьського району Одеської обла сті, третя особа, яка не заявля є самостійних вимог на предм ет спору, на стороні позивачі в - Приватне підприємство „Тр іал”, до Виробничо-комерційн ого товариства з обмеженою в ідповідальністю "Осьміног" п ро визнання самочинним буді вництва та зобов'язання знес ти самовільно збудований об' єкт нерухомості та за позова ми третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предме т спору - фізичних осіб - під приємців ОСОБА_5, ОСОБА_1 1, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОС ОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_2 до Виро бничо-комерційного товарист ва з обмеженою відповідальні стю „Осьміног” про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно. Од нак, як вбачається зі змісту в казаного рішення, предметом спору у вказаній справі було зобов' язання Виробничо-ком ерційного товариства з обмеж еною відповідальністю „Осьм іног” знести самовільно збуд ований об`єкт нерухомості на території ринку будівельних матеріалів вАДРЕСА_1. При цьому фізичними особами - п ідприємцями, серед яких є від повідачі ОСОБА_5, ОСОБА_9 , ОСОБА_8, ОСОБА_4 та О СОБА_2, які виступили третім и особами з самостійними вим огами, були подані позовні за яви про визнання за ними прав а власності на самочинно збу довані торговельні павільйо ни, які знаходяться за адресо ю: АДРЕСА_1. Між тим судом бу ло відмовлено у задоволенні позову прокурора з підстав н епідтвердження факту самоч инного будівництва об`єктів ВК ТОВ „Осіміног”, з огляду на визнання факту самочинного будівництва вищевказаними ф ізичними особами - підприєм цями.

При вирішенні спору в части ні позовних вимог третіх осі б, суд виходив з того, що у 2004, 2006, 200 8 роках ВК ТОВ „Осьміног” укла ло наступні договори:

- договір оренди від 10.02.2004р. з ф ізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, предметом якого бу ла передача в оплатне строко ве користування частини ринк у будівельних матеріалів - у порядкованої ділянки площею 48 кв.м;

- договір оренди від 10.02.2004 р. з ф ізичною особою-підприємцем ОСОБА_11, предметом якого б ула передача в оплатне строк ове користування частини рин ку будівельних матеріалів - упорядкованої ділянки площе ю 48 кв.м;

- договір оренди від 01.02.2008 р. з ф ізичною особою-підприємцем ОСОБА_9, предметом якого бу ла передача в оплатне строко ве користування торгівельно ї площі (торговельного місця ) площею 35,2 кв.м;

- договір оренди від 01.02.2008р. з ф ізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, предметом якого бу ла передача в оплатне строко ве користування торгівельно ї площі (торговельного місця ) площею 16 кв.м;

- договір оренди від 01.02.2008 р. з ф ізичною особою-підприємцем ОСОБА_12, предметом якого б ула передача в оплатне строк ове користування торгівельн ої площі (торговельного місц я) площею 52 кв.м;

- договір оренди від 01.11.2006 р. з ф ізичною особою-підприємцем ОСОБА_13, предметом якого б ула передача в оплатне строк ове користування частини рин ку будівельних матеріалів - упорядкованої ділянки площе ю 49 кв.м;

- договір оренди від 01.02.2008р. з ф ізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, предметом якого бу ла передача в оплатне строко ве користування торгівельно ї площі (торговельного місця ) площею 18 кв.м;

- договір оренди від 01.02.2008 р. з ф ізичною особою-підприємцем ОСОБА_14, предметом якого б ула передача в оплатне строк ове користування торгівельн ої площі (торговельного місц я) площею 18 кв.м;

- договір оренди від 01.11.2006р. з ф ізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, предметом якого бу ла передача в оплатне строко ве користування частини ринк у будівельних матеріалів - у порядкованої ділянки площею 49 кв.м.

Виходячи з того, що предмето м вищевказаних договорів бул а не оренда земельної ділянк и певної площі, а оренда торгі вельних місць і упорядковани х ділянок частини ринку буді вельних матеріалів, суд дійш ов висновку, що вищезазначен і фізичні особи-підприємці н е були користувачами земельн их ділянок право власності н а самочинно збудоване нерухо ме майно, на яких може визнава тися в судовому порядку в пор ядку ч. 5 ст. 376 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 35 Госп одарського процесуального к одексу України факти, встано влені рішенням господарсько го суду (іншого органу, який ви рішує господарські спори), за винятком встановлених рішен ням третейського суду, під ча с розгляду однієї справи, не д оводяться знову при вирішенн і інших спорів, в яких беруть у часть ті самі сторони.

Разом з тим судом не були вс тановлені факти зайняття спі рних приміщень відповідачам и за зазначеними позивачем п лощами, більш того такі обста вини не входили в предмет док азування при розгляді справи № 6-3/19-08-274. У зв' язку з цим судом с простовуються доводи позива ча про підтвердження вказани м рішенням суду по справі № 6-3/19 -08-274 факту знаходження відпові дачів у спірних приміщеннях, що належать позивачу на прав і власності. Тим більш, що док азів знаходження відповідач ів у спірних приміщеннях на м омент звернення позивача до суду з даним позовом останні й не надав.

Не можуть бути прийняті до у ваги суду посилання позивача також на судові рішення, прий няті судами апеляційної та к асаційної інстанції у справі № 30/173-09-4663 за результатами розгля ду касаційних скарг рішення суду першої інстанції, яким б уло визнано право власності позивача на земельну ділянку площею 0,65 га за адресою: АДРЕ СА_1, і на розташовані на цій земельній ділянці об'єкти не рухомості. Оскарження відпов ідачами вказаного рішення су ду не є прямим доказом зайнят тя спірних приміщень відпові дачами.

Будь-яких інших доказів в об ґрунтування заявлених позов них вимог щодо зайняття відп овідачами спірних приміщень позивача останнім не надано , в матеріалах справи такі док ази відсутні.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу Укра їни визначено, що доказами у с праві є будь-які фактичні дан і, на підставі яких господарс ький суд у визначеному закон ом порядку встановлює наявні сть чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також і нші обставини, які мають знач ення для правильного вирішен ня господарського спору.

За приписами ст. 34 Господарс ького процесуального кодекс у України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень. Докази подаються сторон ами та іншими учасниками суд ового процесу.

При цьому в обґрунтування с воїх заперечень на позов ФОП ОСОБА_6 посилається на те , що 10 січня 2004 року між нею як ор ендарем і Виробничо-комерцій ним товариством з обмеженою відповідальністю „Осьміног ” (орендодавець) було укладен о договір оренди частини рин ку будівельних матеріалів, п редметом якого відповідно до п.п. 1.1. п. 1 є частина ринку будів ельних матеріалів є частина ринку будівельних матеріалі в, зокрема облаштована ділян ка ринку площею 48 кв.м. та 24 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка передається ор ендодавцем орендарю в оплатн е строкове користування для установки (будівництва) паві льйону, контейнера, будинку т а ін., у використання для реалі зації будівельницьких та ін. промислових товарів. Згідно з п.п. 2.2. п. 2 договору орендар ма є право у відповідності із ді ючим законодавством здійсню вати будь-якого роду будівни цтва будівлі, споруд, реконст рукцію, перебудову та поточн ий ремонт вже існуючих будів ель і споруд на орендованій ч астині ринку. Збудовані Орен дарем на ринку будівлі, спору ди, виконані реконструкції, р емонт вже існуючих споруд та інші покращання та перетвор ення в будь-якій формі ринку є власністю орендаря, тобто фі зичної особи - підприємця О СОБА_6

Як вказує ФОП ОСОБА_6, ві дповідно до умов договору та для реалізації визначеного договором обсягу прав та обо в'язків орендаря нею було зді йснено будівництво торгівел ьних павільйонів площею 48 кв.м та 24 кв.м, що підтверджується н аданими накладними № 10 від 09.12/200 3 р., № 4059 від 05.12.2003 р. про придбання б удівельних матеріалів відпо відачем для будівництва торг івельних павільйонів за влас ні кошти, які додано до відзив у на позовну заяву. Тоді як поз ивач вказує у позовній заяві про зайняття відповідачем б удівельних споруд інших розм ірів - магазин площею 27,6 кв.м та магазин площею 61,3 кв.м.

Також за ствердженнями ві дповідача - ФОП ОСОБА_4, в ідповідно до договору оренди торгового місця від 01 квітня 2003 року, укладеного між відпов ідачем та Товариством з обме женою відповідальністю „Трі ал” (код ЄДРПОУ 23220307) ФОП ОСОБА _4 передано в оренду строком на 15 років торгове місце на те риторії оптового ринку будів ельних матеріалів. 10 січня 2004 р оку на вимогу колишнього дир ектора ТОВ „Тріал” ОСОБА_10 відповідачем ФОП ОСОБА_4 було укладено додатково, без розірвання вказаного догово ру оренди торгового місця ві д 1 квітня 2003 року, інший догові р оренди зазначеного торгово го місця з ТОВ „Осьімног”, в як ому зазначена вище особа вис тупила як генеральний директ ор. Так, відповідач вказує, що на виконання істотних умов в казаних договорів відповідн о до ст. 15 Закону України „Про о ренду землі” ним був збудова ний торговий павільйон площе ю 26 кв.м, який використовуєтьс я за цільовим призначенням д ля підприємницької діяльнос ті. При цьому відповідно до рі шення № 385 виконкому Таїровськ ої селищної ради Овідіопольс ького району Одеської област і від 29 червня 2010 року вказаном у павільйону присвоєно адрес у:АДРЕСА_2. Також виконком ом Таїровської селищної ради Овідіопольського району Оде ської області був виданий ФО П ОСОБА_4 дозвіл на торгів лю та надання послуг № 103 на об' єкт торгівлі за вказаною адр есою строком до 01.08.2011 року.

Відповідач - ФОП ОСОБА_5 вказує, що являється належни м користувачем торгівельног о павільйону на ринку будіве льних матеріалів, який було ї й передано у користування за укладеним 10.02.2004 року з ВК ТОВ „О сьміног” договором оренди ча стини ринку будівельних мате ріалів, за яким ФОП ОСОБА_5 була надана в оплатне строко ве користування частина ринк у будівельних матеріалів - у порядкована ділянка площею 4 8 кв.м, про що зазначалось в ріш енні господарського суду Оде ської області від 13 серпня 2009 р оку по справі № 6-3/19-08-274. Як вказує відповідач, збудувавши торг івельний павільйон за власні кошти, останній став його вик ористовувати для реалізації будівельних і промислових м атеріалів. При цьому вказани й торгівельний павільйон, як ий перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_5, знаходиться с аме на земельній ділянці, яка перебуває у розпорядженні Т аїровської селищної ради Ові діопольського району Одеськ ої області, а не на належній по зивачу на праві власності зе мельній ділянці. Зазначене п ідтверджується рішенням № 385 в иконкому Таїровської селищн ої ради Овідіопольського рай ону Одеської області від 29 чер вня 2010 року, згідно якого вказа ному павільйону ФОП ОСОБА_5 присвоєно адресу:АДРЕСА _3. До того ж, за ствердженням и ФОП ОСОБА_5, остання звер талася саме до Таїровської с елищної ради з метою отриман ня дозволу на торгівлю, в свою чергу селищним головою ОСО БА_15 було надано ОСОБА_5 д озвіл на торгівлю під № 111, який був дійсний до 01.08.2011 року. Крім т ого, як вказує ФОП ОСОБА_5, п лоща торгівельного павільйо ну № 8 складає 50,9 кв.м, тоді як у п озові позивач вказує на зайн яття відповідачем приміщенн я площею 52,2 кв.м.

Разом з тим, з вищевказаного рішення виконкому Таїровськ ої селищної ради № 385 від 29 черв ня 2010 року, яке є чинним, також в бачається наступне:

- у користуванні ФО П ОСОБА_7 перебуває торгів ельний павільйон за адресою: АДРЕСА_4;

- у користуванні ФОП ОСОБА_2 перебуває торгівел ьний павільйон за адресою: АДРЕСА_5, у користуванні ФОП ОСОБА_8 перебуває торгіве льний павільйон за адресою: АДРЕСА_6.

Вказані торгівельні пав ільйони, що перебувають у кор истуванні відповідачів, знах одяться на території Таїровс ької селищної ради.

Отже, виходячи з викладено го, суд доходить до висновку, щ о відповідачі займають торгі вельні павільйони в с. Мізіке вича ж/м „Чорноморка”, але заз начені торгівельні павільйо ни не є спірними приміщенням и позивача та знаходяться на земельній ділянці за іншою а дресою, ніж належна позивачу земельна ділянка. Вказане по зивачем не спростовано, тако ж не доведено позивачем і фак ту зайняття відповідачами на лежних позивачу спірних нежи тлових приміщень, внаслідок чого відповідачами вчинені п ерешкоди у користуванні пози вачем вказаними приміщенням и.

Згідно зі ст. 43 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни господарський суд оцін ює докази за своїм внутрішні м переконанням, що ґрунтуєть ся на всебічному, повному і об 'єктивному розгляді в судово му процесі всіх обставин спр ави в їх сукупності, керуючис ь законом.

Оцінюючи надані докази в су купності та виходячи з вищен аведеного, суд вважає безпід ставними доводи позивача про порушення відповідачами йог о права власності внаслідок вчинення з боку останніх пер ешкод у здійсненні цього пра ва. В свою чергу вказані обста вини виключають можливість з адоволення позовних вимог Пр иватного підприємства „Тріа л” з підстав їх необґрунтова ності.

Щодо судових витрат по дані й справі господарський суд з азначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господар ського процесуального кодек су України (в редакції, що діял а на момент відправки позива чем до суду даного позову - 28.10.201 1 р.) судові витрати складаю ться з державного мита, су м, що підлягають сплаті за про ведення судової експертизи, призначеної господарським с удом, витрат, пов' язаних з ог лядом та дослідженням речови х доказів у місці їх знаходже ння, оплати послуг переклада ча, адвоката, витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу та і нших витрат, пов' язаних з ро зглядом справи.

Згідно ст. 46 Господарського процесуального кодексу Укра їни державне мито сплачуєтьс я чи стягується в доход держа вного бюджету України в поря дку і розмірі, встановлених з аконодавством України.

Порядок сплати державног о мита та розмір державного м ита були передбачені Інструк цією про порядок обчислення та справляння державного мит а, затвердженою наказом Голо вної державної податкової ін спекції України № 15 від 22.04.1993 р., т а Декретом Кабінету Міністрі в України “Про державне мито ” від 21.01.1993 р. (зі змінами).

Так, п. 35 Інструкції про поряд ок обчислення та справляння державного мита, затверджено ї наказом Головної державної податкової інспекції Україн и № 15 від 22.04.1993 р., передбачено, що з позовних заяв, що подаються д о господарських судів, держа вне мито справляється в розм ірах, встановлених пунктом 2 с татті 3 Декрету „Про державне мито”.

Згідно ст. 3 вказаного Декре ту Кабінету Міністрів Україн и “Про державне мито” від 21.01.1993 р. (зі змінами, внесеними п. 21 Пе рехідних положень Закону Укр аїни „Про внесення змін до За кону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” та де яких інших законодавчих акті в України” № 2505-ІV від 25.03.2005 р.) став ка державного мита із позовн их заяв майнового характеру встановлюється 1 відсоток ці ни позову, але не менше 6 неопо датковуваних мінімумів дохо дів громадян (102,00 грн.) і не більш е 1500 неоподатковуваних мініму мів доходів громадян (25 500,00 грн. ), а ставка державного мита із позовних заяв немайновог о характеру, в тому числі і з заяв про визнання недійсни ми повністю або частково акт ів ненормативного характеру , становить 5 неоподатковув аних мінімумів доходів грома дян.

Розмір витрат на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу був визначен ий Постановою Кабінету Мініс трів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 (зі змінами від 05.08.2009 р.), що діяв на момент відправки позову.

Разом з тим п. 36 вказаної Інст рукції про порядок обчисленн я та справляння державного м ита визначено, що позовні зая ви по спорах, які виникають пр и укладенні, зміні або розірв анні господарських договорі в, що носять одночасно майнов ий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встанов леними для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду п озовних заяв по спорах, що вин икають при укладенні, зміні а бо розірванні господарських договорів. У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одно часно майновий і немайновий характер.

Пунктом 37 вищевказаної Ін струкції про порядок обчисле ння та справляння державного мита (розділ "Справляння держ авного мита з позовних заяв, щ о подаються до господарських судів") передбачено, що до поз овних заяв немайнового харак теру відносяться вимоги, що н е підлягають вартісній оцінц і.

Статтею 55 ГПК України встан овлено, що ціна позову у позов ах, які складаються з кількох самостійних вимог, визначає ться загальною сумою всіх ви мог.

Так, позивачем заявлено дек ілька вимог немайнового хара ктеру до різних відповідачів , що не пов' язані між собою. П ри цьому, виходячи з аналізу з аявлених вимог, суд доходить до висновку, що заявлені пози вачем вимоги до кожного з від повідачів є самостійними вим огами.

З огляду на вказане та врахо вуючи вимоги вищезазначеної Інструкції державне мито ма є бути сплачене відповідно д о кількості заявлених немайн ових вимог до кожного відпов ідача.

Так, до позовної заяви заявн иком додана квитанція № П177236 ві д 27.10.2011 р. про сплату державного мита в сумі 85 грн., тобто лише з а одну немайнову вимогу, що не відповідало вимогам чинного законодавства, адже держмит о мало бути сплачено у розмір і 510 грн. (6 х 85 грн.). У зв' язку з ци м ухвалою про порушення пров адження у справі від 03.11.2011 р. поз ивача було зобов' язано нада ти докази сплати держмита ві дповідно до діючого законода вства, проте вказані вимоги с уду позивачем не були викона ні.

Згідно статті 49 Господарс ького процесуального кодекс у України державне мито покл адається:

у спорах, що виникають при у кладанні, зміні та розірванн і договорів, - на сторону, яка б езпідставно ухиляється від п рийняття пропозицій іншої ст орони, або на обидві сторони, я кщо господарським судом відх илено частину пропозицій кож ної із сторін;

у спорах, що виникають при в иконанні договорів та з інши х підстав, - на сторони пропорц ійно розміру задоволених поз овних вимог.

Якщо спір виник внаслідок н еправильних дій сторони, гос подарський суд має право пок ласти на неї державне мито не залежно від результатів вирі шення спору. Державне мито, в ід сплати якого позивач у вст ановленому порядку звільнен ий, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, я кщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. С тороні, на користь якої відбу лося рішення, господарський суд відшкодовує мито за раху нок другої сторони і в тому ра зі, коли друга сторона звільн ена від сплати державного ми та. Суми, які підлягають сплат і за проведення судової експ ертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу та інші вит рати, пов'язані з розглядом сп рави, покладаються: при задов оленні позову - на відповідач а; при відмові в позові - на поз ивача; при частковому задово ленні позову - на обидві сторо ни пропорційно розміру задов олених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведені п оложення законодавства та з огляду на те, що рішення не від булось на користь позивача, в ідповідно судові витрати по справі відносяться за рахуно к останнього. Так, оскільки по зивачем не були виконані вим оги суду щодо доплати держми та до встановлених чинним на момент подачі позову законо давством розмірів. Відтак, з п озивача підлягає стягненню д о держбюджету держмито в нед оплаченій сумі у розмірі 425 гр н. (5х 85 грн.).

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуал ьного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенн і позову Приватного підприєм ства „Тріал” до фізичної осо би-підприємця ОСОБА_2, фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_4, фізичної особи-підприє мця ОСОБА_5, фізичної особ и-підприємця ОСОБА_6, фізи чної особи-підприємця ОСОБ А_7 та фізичної особи-підпри ємця ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні нежи тловими приміщеннями шляхом виселення відмовити.

2. СТЯГНУТИ з Приватного підприємства „Т ріал” (67842, Одеська область, Ові діопольський район, с. Грибів ка, база відпочинку „Рибник” ; код ЄДРПОУ 30699783) на користь дер жавного бюджету (Головне Упр авління Держказначейства Ук раїни в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31114095700008, МФО 828011, КБК 2209 0200) держмито в сумі 425/чотириста двадцять п' ять/грн. 00 коп.

Рішення господарсько го суду може бути оскаржене ш ляхом подання апеляційної ск арги до Одеського апеляційно го господарського суду, яка п одається через місцевий госп одарський суд протягом 10-ден ного строку з моменту складе ння та підписання повного те ксту рішення.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку на пода ння апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну ск аргу. У разі подання апеляцій ної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законн ої сили після розгляду справ и апеляційним господарським судом.

Суддя Петров В.С.

Повний текст рішенн я складено та підписано 18.01.2012 р.