Рішення

від 13.10.2011 по справі 5020-1308/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-1308/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 року справа № 5020-1308/2011

За позовом приватного підприємства “Дельта Медікел”

(вул. Чорновола, 43, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Тонус плюс здоров'я”

(пр-т Генерала Острякова, буд. 89 кв.19, м. Севастополь, 99040)

про стягнення заборгованості в сумі 125 287,45 грн.

                                                                                                      суддя Кравченко В.Є.

представника позивача – не з'явився,

представник відповідача –не з'явився,

                                                                     суть спору:

          Приватне підприємство “Дельта Медікел” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Тонус плюс здоров'я” про стягнення заборгованості в сумі 125 287,45 грн., у тому числі: 103 392,19 грн –заборгованості за поставлений позивачем та неоплачений відповідачем товар, 8 140,78 грн –пені, 2 843,49  грн - 3 % річних від простроченої суми, 10 910,99 грн –інфляційних збитків.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, однак, 13.10.2011 надав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій вказав на те, що платіжним дорученням № 189_76_К від 27.09.2011 відповідач погасив заборгованість у сумі            50 000,00 грн., а також позивачем був здійснений уточнений розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача     74 441,85 грн., у тому числі 53 392,19 грн. основного боргу, 7 390,93 грн. пені, 3% річних у розмірі 2 821,31 грн. та 10 837,42 грн. інфляційних нарахувань.

Також, позивач надав суду заяву про додаткове обґрунтування позовних вимог, в якому вказував на те, що до переліку товарно-матеріальних цінностей, які підлягали одержанню по довіреності № 280074 випадково не було включено товар за видатковою накладною № ДМУ00050691 від 27.07.2010 на суму 48 504,10 грн. Проте, одержання цього товару було визнано відповідачем при проведенні між сторонами звірки розрахунків станом на 31.12.2010, що підтверджено у відповідному акті, копію якого позивачем додано до цього додаткового обґрунтування.

Позивачем також було надано суду заяву від 13.10.2011 про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, на адресу суду повернено копію ухвали суду від 28.09.2011 з приміткою поштового відділення: «за закінченням терміну зберігання». Зазначена на конверті адреса відповідає даним у Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи /а.с. 54/.

Правом  на надання  відзиву  на позов не скористався.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи наявні у справі матеріали, які визнані судом достатніми для надання оцінки спірним правовідношенням, суд визнав можливим допустити розгляд справи за відсутності представників сторін з врахуванням статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані і наявні докази у справі ,  суд

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2009 року між приватним підприємством “Дельта Медікел” (продавець) та ТОВ “Тонус Плюс Здоров'я” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу                        № 101/01/2010, відповідно до предмету якого продавець зобов'язувався передати лікарські засоби, косметичні засоби та товари медичного призначення, надалі - товар, у власність покупця, а покупець –прийняти цей товар та оплатити його відповідно до умов даного договору (пункт 1.1 договору) /а.с.10-12/.

У розділі другому цього договору сторони  погодили умови поставки товару.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що оплата партії товару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

Оплата товару за даним договором здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п. 3.2. договору).

За умовами п. 3.5. договору при надходженні коштів на рахунок продавця, у разі існування заборгованості з оплати поставленого товару, в першу чергу погашаються штрафні санкції, решта коштів спрямовується на погашення основного боргу в хронологічній послідовності поставок.

           Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору, позивач  поставив товариству з обмеженою відповідальністю “Тонус Плюс Здоров'я” товар на загальну суму –103392,19 грн, що підтверджується видатковими накладними, належно завірені копії яких наявні у матеріалах справи:

№ 50565 від 27.07.2010 –на суму 1392,66 грн. /а.с.19/;

№ ДМУ00054290 від 27.07.2010 –на суму 48504,10 грн. /а.с.20-21/;

№ 50766 від 27.07.2010 –на суму 1,80 грн. /а.с.22/;

№ ДМУ00054085 від 27.07.2010 –на суму 1067,70 грн. /а.с.23/;

№ ДМУ00050778 від 27.07.2010 –на суму 18262,64 грн. /а.с.24/;

№ 50779 від 27.07.2010 –на суму 12335,70 грн. /а.с.25-26/;

№ ДМУ00050981 від 28.07.2010 –на суму 13845,60 грн. /а.с.27/;

№ ДМУ00060517 від 26.08.2010 –на суму 2839,92 грн. /а.с.28/;

№ 60518 від 26.08.2010 –на суму 1,02 грн. /а.с.29/;

№ 60519 від 26.08.2010 –на суму 256,68 грн. /а.с.30/;

№ ДМУ00060520 від 26.08.2010 –на суму 298,94 грн. /а.с.31/;

№ ДМУ00060574 від 26.08.2010 –на суму 2111,10 грн. /а.с.32/;

№ 60575 від 26.08.2010 –на суму 1797,89 грн. /а.с.33-34/;

№ ДМУ00060576 від 26.08.2010 –на суму 676,44 грн. /а.с.35/.

Відповідач отримав товар за вказаними видатковими накладними, що підтверджується підписами представника товариству з обмеженою відповідальністю “Тонус Плюс Здоров'я” та відбитками печатки підприємства у зазначених накладних. Одержання товару за вказаними накладними (крім накладної № ДМУ00054290 від 27.07.2010) відбулось за відповідними довіреностями /а.с.15-18/. Одержання товару за накладною № ДМУ00054290 від 27.07.2010 підтверджено відповідачем підчас звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2010, копія якого наявна у матеріалах справи.  

Проте, у порушення умов договору, товариством з обмеженою відповідальністю “Тонус Плюс Здоров'я” прийнятий товар оплачений не був, що послужило підставою звернення позивача із позовом про стягнення заборгованості в сумі 125 287,45 грн., у тому числі: 103 392,19 грн –заборгованості за поставлений позивачем та неоплачений відповідачем товар, 8 140,78 грн –пені, 2 843,49  грн - 3 % річних від простроченої суми, 10 910,99 грн –інфляційних збитків.

Проте, відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості у сумі 50 000,00 грн. за платіжним дорученням № 189_76_К від 27.09.2011 у зв'язку з чим  позивачем був здійснений уточнений розрахунок сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, внаслідок чого позивачем було зменшено розмір позовних вимог.

Так, за останніми уточненнями, на день розгляду справи позивач просить стягнути з відповідача 74 441,85 грн., у тому числі 53 392,19 грн. основного боргу, 7 390,93 грн. пені, 3% річних у розмірі   2 821,31 грн. та 10 837,42 грн. інфляційних нарахувань.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

В силу статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських  відношень повинні виконувати  господарські  зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю  конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договір № 101/01/2010 від 15 грудня 2009 року є договором поставки.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу  України та положення глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого один  суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити  певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналогічне положення міститься у статті 509 Цивільного кодексу України.

До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу  України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами частини першої статті 265 Господарського кодексу України та частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу вимог статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач припустився порушення умов договору стосовно повного та своєчасного внесення плати за договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина  перша статті 612 Цивільного кодексу України.

У статтях 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що  одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Аналізуючи сукупність встановлених обставин,  судом встановлений факт порушення  відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати одержаного товару за договором № 101/01/2010 від 15 грудня 2009 року у погодженому сторонами асортименті, на загальну суму 53 392,19 грн.

Обраний позивачем спосіб захисту відповідає статтям 16 Цивільного кодексу України  та 20 Господарського кодексу України, вимоги позову знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в силу вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору поставки.

Також суд знаходить підстави для  застосування до відповідача правових наслідків за порушення відповідачем виконання свого зобов'язання у вигляді стягнення 7 390,93 грн. пені за відповідні періоди прострочення по кожній окремій накладній у межах строку, встановленого ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, 3% річних за період з 31.08.2010 по 01.08.2011 наростаючим підсумком у розмірі 2 821,31 грн. та 10 837,42 грн. інфляційних нарахувань за період прострочення по червень 2011 року включно, ці вимоги узгоджуються з приписами статей 20, 216, 217 Господарського кодексу України, статей 610, 611 ЦК України, ст. ст. 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

У відповідності з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми боргу, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Судом перевірені здійснені позивачем уточнені розрахунки сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань та зроблено висновок про те, що ці розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, арифметично вірні.

Враховуючі вищевикладені обставини, позов підлягає задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача 74 441,85 грн., у тому числі 53 392,19 грн. основного боргу, 7 390,93 грн. пені, 3% річних у розмірі 2 821,31 грн. та 10 837,42 грн. інфляційних нарахувань.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, у засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про складення повного рішення 17.10.2011.

       З оглядом наведеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                      ВИРІШИВ:

            1.    Позов задовольнити.

 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Тонус Плюс Здоров'я” (юридична адреса: пр. Ген. Острякова, буд. 89 кв. 19, Севастополь, 99040, фактична адреса: пр. Жовтневої Революції, буд. 38/12, ідентифікаційний код 35418307, р/р 26005301001016 у СФ ВАТ «ВТБ Банк», МФО 384997, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь приватного підприємства “Дельта Медікел” (вул. Чорновола, 43, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132, ідентифікаційний код 30634637, р/р 26008300001495 в АТ „Златобанк”, МФО 380612, або на інші рахунки) 74 441,85 грн., у тому числі 53 392,19 грн. основного боргу,            7 390,93 грн. пені, 3% річних у розмірі 2 821,31 грн. та 10 837,42 грн. інфляційних нарахувань, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 744,42 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 140,22 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                         В.Є. Кравченко

Рішення оформлено і підписано, в порядку

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України 17.10.2011.