Рішення

від 26.10.2011 по справі 5020-1512/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-1512/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2011 року справа № 5020-1512/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОТ ЛТД”

(вул. Костянтинівська, буд. 46-52, кв. 38, м. Київ, 04071)

до товариства з обмеженою відповідальністю “РОСТ-АВТО КРИМ”

(вул. Ген. Лебедя, 47, м. Севастополь, 99055)

про стягнення заборгованості за договором поставки, в розмірі  11 123,94 грн,

                                                                                                        суддя Кравченко В.Є.

представник позивача – не з'явився;

представник відповідача –не з'явився;  

                                                                     суть спору:

22.09.2011 товариство з обмеженою відповідальністю “ЛОТ ЛТД” (далі –ТОВ “ЛОТ ЛТД”) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “РОСТ-АВТО КРИМ” (далі - ТОВ “РОСТ-АВТО КРИМ”)  про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 11 123,94 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23.09.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 11.10.2011.

Ухвалою суду від 11.10.2011 розгляд справи відкладений на 26.10.2011 у зв'язку з неявкою представника  відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду від 23.09.2011.

Представник позивача у судове засідання 26.10.2011 не з'явився, надав письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.   

Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, був повідомлений належним чином, відповідно до вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: вул. Генерала Лебедя, буд. 47, м. Севастополь, 99055, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 40),  список № 1 згрупованих внутрішніх поштових відправлень господарського суду міста Севастополя  від 13.10.2011 (а.с. ) та список № 4916 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, поданих до поштового відділення “Севастополь-11”. Правом  на надання  відзиву  на позов не скористався.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи наявні у справі матеріали, які визнані судом достатніми для надання оцінки спірним правовідношенням, суд визнав можливим допустити розгляд справи за відсутності представників сторін з врахуванням статті 75 Господарського процесуального кодексу  України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані і наявні докази у справі,  суд

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2010 року між ТОВ “ЛОТ ЛТД”  (продавець) та ТОВ “РОСТ-АВТО КРИМ”  (покупець)  був укладений договір № 02-2010, відповідно до предмету якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти і оплатити вітамінні суміші, метіонін, лізин, треонін, суміші мікроелементів, ферменти та інші добавки в корма, надалі –товар, відповідно до накладних (пункт 1.1 договору).

Відповідно до розділу 2, 3 договору покупець купує товар окремими партіями по заяві. Кожна партія поставки узгоджується додатково і визначається в рахунках продавця із зазначенням кількості товару та його асортименту. Розгорнутий асортимент товару, що постачається, визначається в рахунках на кожну партію.

Розділом 5, 6 договору встановлено, що моментом передачі права власності на товар є момент фізичного отримання товару покупцем, відповідно до накладних, незалежно від часу погашення заборгованості. Доставка товару здійснюється самовивозом   зі складу в Києві або транспортом перевізника за рахунок продавця.

Ціна на кожну партію товару узгоджується з покупцем та відображається в рахунках. Загальна сума договору складає суму вартості товару, поставленого по всім разом взятим накладним до цього договору. Вартість тари та пакування входить до ціни товару.

Відповідно до розділу 7 договору оплата здійснюється передплатою в розмірі 30 % вартості партії товару з кінцевим розрахунком згідно з накладними на розхід не пізніше наступних п'яти банківських днів. У платіжному дорученні повинні бути вказані номер договору або номер рахунку на окрему партію. Продавець та покупець має право зводити баланс між будь-якою сумою, яку повинен сплатити покупець продавцю або навпаки.     

Згідно з розділом 10 договору сторони визначають, що всі ймовірні претензії за цим договором повинні бути розглянуті сторонами протягом десяти днів з моменту отримання претензії. Усі спори між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв'язуються у відповідності до законодавства України в господарському суді за місцем знаходження відповідача.    

Відповідальність сторін за порушення умов договору встановлена у розділі 11 договору, відповідно до пункту 11.1 якого в разі затримання кінцевого розрахунку покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день затримки. Нарахування пені здійснюється відповідно до діючого законодавства України. Оплата пені не звільняє покупця від сплати за отриманий товар. Оплата штрафних санкцій та пені не звільняє від виконання умов до цього договору (пункт 11.3 договору).

Відповідно до розділу 12 договору,  на час розгляду справи, договір є чинним.

           Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору, позивач  поставив ТОВ “РОСТ-АВТО КРИМ” товар на загальну суму –  48 189,00 грн, що підтверджується накладними на розхід, копії яких наявні у матеріалах справи:

          № 0025 від 29.01.2010 –на суму 22077,00 грн (а.с. 66);

          № 0087 ві 29.03.2010 –на суму 26112,00 грн (а.с. 67).

Відповідач отримав товар за вказаними накладними, що підтверджується підписами представника ТОВ “РОСТ-АВТО КРИМ” та відбитками печатки підприємства у зазначених накладних. Одержання товару за вказаними накладними відбулось за відповідними довіреностями (а.с. 68, 69).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була частково погашена заборгованість за вказаними накладними в сумі –39000,00 грн., шляхом перерахування на рахунок відповідача відповідної суми, що підтверджується банківськими виписками з банківської установи позивача (а.с. 22-32).

Таким чином, у порушення умов договору, ТОВ “РОСТ-АВТО КРИМ”  до теперішнього часу не сплатило вартість прийнятого товару на загальну суму –9189,00 грн, що послужило підставою звернення позивача із позовом про стягнення заборгованості в сумі 11123,94 грн., у тому числі: суми основної заборгованості -  9189,00 грн., пені -  718,00 грн.,       3 % річних – 310,41  грн., інфляційних збитків –906,53 грн.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

В силу статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських  відношень повинні виконувати  господарські  зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю  конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договір № 02-2010  від 28 січня 2010 року є договором поставки.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу  України та положення глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого один  суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити  певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналогічне положення міститься у статті 509 Цивільного кодексу України.

До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу  України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами частини першої статті 265 Господарського кодексу України та частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу вимог статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач припустився порушення умов договору стосовно повного та своєчасного внесення плати за договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина  перша статті 612 Цивільного кодексу України.

У статтях 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що  одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Аналізуючи сукупність встановлених обставин,  судом встановлений факт порушення  відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати одержаного товару за договором № 02-2010 від 28 січня 2010 року у погодженому сторонами асортименті, на загальну суму 9189,00 грн.

Обраний позивачем спосіб захисту відповідає статтям 16 Цивільного кодексу України  та 20 Господарського кодексу України, вимоги позову знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в силу вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору поставки.

У відповідності з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми боргу, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Суд знаходить підстави для  застосування до відповідача правових наслідків за порушення відповідачем виконання свого зобов'язання у вигляді стягнення 718,00 грн пені за відповідні періоди прострочення по кожній окремій накладній згідно  пункту 11.1 договору,  у межах строку, встановленого частиною шостою  статті  232 Господарського кодексу України, 3% річних за період з 01.08.2010 по 15.09.2011 наростаючим підсумком у розмірі 310,41 грн та 906,53 грн інфляційних нарахувань за період прострочення з 01.08.2010 по 15.09.2010 включно, ці вимоги узгоджуються з приписами статей 20, 216, 217 Господарського кодексу України, статей 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Судом перевірені здійснені позивачем розрахунки сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань та зроблено висновок про те, що ці розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, арифметично вірні (а.с. 10-12).

Враховуючі вищевикладені обставини, позов підлягає задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача  підлягає у загальному розмірі сума - 11123,94 грн, у тому числі 9189,00 грн основного боргу, 718,00 грн пені, 3% річних у розмірі 310,41  грн. та 906,53 грн. інфляційних нарахувань.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, у засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про складення повного рішення 28.10.2011.

          З оглядом наведеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                      ВИРІШИВ:

            1.    Позов задовольнити.

 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “РОСТ-АВТО КРИМ” (юридична та фактична адреса: вул. Генерала Лебедя, буд. 47, м. Севастополь, 99055, ідентифікаційний код 32634969, р/р 26001301001195 у СФ «ВТБ Банк»м. Севастополь, МФО 384997, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОТ ЛТД” (вул. Костянтинівська, 46-52 кв. 38, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код 21614137, р/р 26009132643 в АТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805, або на інші рахунки) 11123,94 грн., у тому числі 9189,00 грн. основного боргу, 718,00 грн. пені, 3% річних у розмірі 310,41  грн. та 906,53 грн. інфляційних нарахувань, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 111,24 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                         В.Є. Кравченко

Рішення оформлено і підписано, в порядку

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України 28.10.2011.