Рішення

від 19.06.2006 по справі 7/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

7/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  7/295

19.06.06

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський лікеро –горілчаний Торговий Дім”

До                      Товариства з обмеженою відповідальністю “Гетьман”

Про                      стягнення  243 793, 74 грн.

                                                                                                  Суддя Якименко М.М.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача           Калинюк Б.В., Шевченко В.П. представники по довіреності

Від відповідача       Сухомудренко І.О. представник по довіреності

Рішення прийнято з дотриманням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладався, оголошувалася перерва.

 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 243 793, 74 грн., в тому числі: 208 814, 19 грн. –основного боргу, 12 107, 81 грн. –пені, 20 881, 42 грн. –штраф, 1 990, 32 грн. –3% річних, крім того, 2 437, 94 грн. –витрат по сплаті державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

08.06.2006 судом оголошувалася перерва в розгляді справи до 19.06.2006, однак, у вказане судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань суду не подав.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні згідно ст.85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.    

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:          

В С Т А Н О В И В :

05 вересня 2005 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір дистриб'юції  № 01-09/05-Д (надалі –Договір), згідно умов якого, Позивач зобов'язується передати, а Відповідач прийняти і оплатити продукцію.

На виконання умов Договору, Позивач 27 жовтня., 28 жовтня, 02 листопада та 28 грудня 2005 року поставив Відповідачу товар згідно розхідних та товаро транспортних накладних на загальну суму 251 529, 92 грн.

За отриманий товар Відповідач не розрахувався, листом без зазначення дати і № вих. Відповідач визнав, що станом на 15 лютого 2006 року його борг перед Позивачем становить 251 529, 92 грн.

Одне із відвантажень товару, по якому Відповідач не провів своєчасної оплати відбулося 27 жовтня 2005 року згідно видаткової накладної № ТД-0083268 від 27 жовтня 2005 року. Відповідно до цієї накладної борг Відповідача становив 147 880,00 грн. Оскільки п. 6.1. Договору передбачено, що Дистриб'ютор проводить оплату за Товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання Товару, Відповідач повинен був сплатити вказану суму не пізніше 26 листопада 2005 року.

Не дотримуючись зобов'язання по Договору, Відповідач погашав вказаний борг частинами, що вбачається з банківських виписок, ксерокопії яких залучено до матеріалів справи.

17 березня 2006 р. відповідач здійснив повернення товару на суму 15 565, 26 грн. згідно накладної на повернення ТМЦ постачальнику № ВзП-0096 від 17 березня 2006 року.

Також відповідач частково повернув товар за видатковою накладної № ТД-0083781 від 28 жовтня 2005 року на суму 81 080,00 грн., у зв'язку з поверненням товару згідно вказаної вище накладної сума заборгованості зменшилася на 3 685, 26 грн. і на дату написання позовної заяви становить 77 394, 74 грн.

Наступне відвантаження товару було здійснено 02 листопада 2005 року згідно видаткової накладної № ТД-0085243 від 02 листопада 2005 року. Відповідно до цієї накладної борг Відповідача становив 202 830, 00 грн. В рахунок погашення боргу Відповідач провів повернення товару на суму 50 740,00 грн. згідно накладної на повернення ТМЦ постачальнику № ВзП-0222 від 09 грудня 2005 р. та здійснив часткову оплату на загальну суму 44 000, 00 грн. Таким чином, заборгованість Відповідача по накладній № ТД-0085243 від 02 листопада 2005 року не погашена повністю і становить 108 090,00 грн.

28 грудня 2005 року відповідно до ТТН серія 01 № 720000 від 28 грудня 2005 року Позивач відвантажив Відповідачу товар на суму 50 480,00 грн.

В рахунок боргу на вказану суму 22 лютого 2005 року Відповідач повернув товар на суму 27 150, 55 грн. згідно накладної на повернення ТМЦ постачальнику № ВзП-0026 від 21 лютого 2006 р. внаслідок чого сума заборгованості по ТТН серія 01 № 720000 від 28 грудня 2005 року становить 23 329,45 грн.

Таким чином, сума основного боргу Відповідача з врахуванням вище наведених даних становить 208 814,19 грн.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 208 814,19 грн. - основного боргу.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 7.1. Договору у випадку порушення термінів оплати, винна сторона оплачує пеню в розмірі 0,5 % за кожен день протермінування і штраф у сумі 10% від вартості кожної неоплаченої партії товару.

Позивачем наданий розрахунок пені відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, згідно якого розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Наданий позивачем розрахунок пені в сумі 12 107, 81 грн. та штрафу в розмірі 20 881, 42 грн. відповідає вимогам законодавства та умовам договору.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Чинне законодавство не містить обмежень щодо даного виду відповідальності.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 990, 32   грн. 3% річних, нарахованих позивачем за прострочення виконання зобов'язання підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 208 814, 19 грн. –основного боргу, 12 107, 81 грн. –пені, 20 881, 42 грн. –штраф, 1 990, 32 грн. –3% річних.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на  позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гетьман” (03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19/4, р/р 26004021135321 в Залізничному відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 24735976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський лікеро –горілчаний Торговий Дім” (79024, м. Львів, вул. Кордуби, 2а, рах. №26006028030601 в ЛФ АБ „Брокбізнесбанк", МФО 325774, код ЄДРПОУ 32483182), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - 208 814 (двісті вісім тисяч вісімсот чотиринадцять) грн. 19 коп. - основного боргу, 12 107 (дванадцять тисяч сто сім) грн. 81 коп. –пені, 20 881 (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 42 коп. –штраф, 1 990 (одна тисяча дев»ятсот дев»яносто) грн. 32 коп. –3% річних, 2 437 (дві тисячі чотириста тридцять сім) грн. 94 коп. -  витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн.  - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя                                                                                                          М.М.Якименко

Дата підписання рішення