Рішення

від 17.04.2007 по справі 2-72-1/2007

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №2-72-1/07

Справа №2-72-1/07

 №2-166-1/06

№2-3272-1/105

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.04.2007

року. Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді

Наборозняка М.І. при секретарях Грень О.О.,   

Савченко Т.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1

до Українсько-кіпрського товариства з обмеженою відповідальністю і

іноземним інвестиціями

"Оптима    Связь 

Строй"        про

стягнення   недоплаченої зарплати за

час   вимушеного прогулу,

стягнення

інфляційних та річних процентів за невиконання грошового зобов*язання,

відшкодування матеріальної та моральної шкоди

встановив:

Позивач ОСОБА_1.

звернувся до суду з позовом до  

Українсько-кіпрського товариства з обмеженою відповідальністю і

іноземним   інвестиціями "Оптима   Связь Строй"       про стягнення недоплаченої зарплати за

час вимушеного прогулу, стягнення 

інфляційних та річних процентів за невиконання грошового зобов*язання,

відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

У позові (уточненому в ході розгляду справи) просить стягнути

із відповідача недоплачену зарплату в сумі 1308 грн 76

коп за час вимушеного прогулу за період з 13.08.2004 року по 8.06.2005

року понад середньомісячний заробіток в сумі 22 757 грн 28

коп, який був стягнутий із відповідача  

за вказаним    судовим рішенням.

Також

просить стягнути збитки, заподіяні йому у зв*язку із знеціненням грошей

(інфляцією), оскільки рішення Святошинського районного суду м.Києва від 12.08.2004 року про

поновлення його на роботі у відповідача на посаді водія та стягнення зарплати

за час вимушеного прогулу, моральної шкоди в загальній сумі 10968 грн 62 коп вчасно

виконано не було. Суму інфляційних визначив в розмірі 1002 грн 30 коп за період

з лютого по червень 2005 року, враховуючи, що рішення районного суду набрало

чинності 15.02.2005 року (з часу винесення ухвали Апеляційним судом м.Києва,

який розглядав апеляційну скаргу відповідача на зазначене рішення суду про

поновлення його на роботі та стягнення зарплати, моральної шкоди, судових

витрат).

Річні проценти за несвоєчасне виконання грошового зобов*язання відповідачем

визначив в сумі 109 грн 70 коп (ст. 625 ЦК України).

Також просить стягнути із відповідача матеріальну шкоду, заподіяну йому у

зв*язку із погіршенням стану його здоров*я в сумі 8 тис грн та його

додаткові витрати, викликані погіршенням стану здоров*я в сумі 2 тис грн.

Просить стягнути моральну шкоду в сумі 50 тис грн із відповідача, заподіяну йому моральними

стражданнями та переживаннями у зв*язку з тим, що відповідач всупереч закону

поновив його на роболті лише 9.06.2005

року, а не 13.08.2004

року, як його було зобов*язано за рішенням суду, а зарплату за час

вимушеного прогулу від відповідача він отримав лише у вересні 2005 року, не

дивлячись на те, що рішення суду набрало законної сили  15.02.2005

року.

Крім того, позивач просив стягнути із відповідача компенсацію за ненадану

йому відпустку та стягнути із відповідача компенсацію за штраф, сплачений ним

за рішенням податкових органів з приводу несвоєчасного подання декларації про

доходи. Однак, в ході судового розгляду справи подав заяву про залишення його

вимог в цій частині без розгляду. Його заява в цій частині судом була

задоволена.

В

судовому засіданні   ОСОБА_1. свої

уточнені позовні   вимоги підтримав,

посилаючись на викладені у позовній заяві обставини, просить їх задовольнити.

Позивач надав конкретний розрахунок середньомісячної

зарплати за вказаний період та визначив, що його середньомісячна зарплата

відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 року №100, складає 109 грн 41 коп за 1 робочий день, а

не така, яка була визначена при розгляді його позову в суді у 2004 році ; всього за робочі

дні за період зз 13.08.2004

року по 8.06.2005 року

сума зарплати становить 22

757 грн 28 коп.

Представник відповідача позов не визнав, надав письмові пояснення (а.с. 19,20), в яких зазначив,

що затримка виконання рішення суду дійсно мала місце, однак не з вини

Товариства, а у зв*язку із неузгодженістю правових норм законодавства про

виконавче   провадження.

2

Суд, заслухавши

пояснення позивача,  представника

відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов

підлягає   частковому задоволенню за

такими підставами.

Суд не

приймає докази, надані позивачем щодо доплати за час вимушеного пролгулу за

період з до розгляду справи судом (до 12.08.2004

року включно), оскільки ці його вимоги є фактично вимогами щодо перегляду

судового рішення, яке набрало законної сили, а суд першої інстанції не

наділений такими повноваженнями.

Суд не може задовольнити вимоги позивача щодо стягнення

інфляційних, річних, оскільки за платіжною вимогою від 20.04.2005 року відповідач

перерахував 12 074 грн 83 коп на рахунок

Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського

управління юстиції на виконання виконавчого листа  від 17.09.2004

року (а.с. 24),.

За таких підстав суд вважає, що відповідач після набрання

законної сили рішення Святошинського районного суду м.Києва (фактично 15.02.2005 року) у квітні 2005 рноку

перерахував кошти виконавчій службі для оплати вимушеного прогулу тому він не

прострочив виконання грошового зобов*язання, яке виникло у нього за рішенням

суду відповідно до ст. 11

ЦК України. Суд вважає, що позивач не надав належних та достовірних доказів

про порушення відповідачем грошового зобов*язання щодо сплати сум, визначених

судовим рішенням від 12.08.2004

року.

Суд при цьому керується вимогами ст.ст. 10,11, 60 ЦПК України, які роз*яснені сторонам при розгляді справи

та не виходить за межі наданих сторонами доказів.

Суд відмовляє позивачу у стягненні матеріальної шкоди у зв*язку із

погіршенням стану здоров*я позивача в сумі 8 тис грн та витрат, пов*язаних з цим (2 тис грн),

оскільки за висновком проведеної в ході розгляду справи медичної експертизи

(т.2, а.с.2-7) захворювання,

на які посилається позивач існували у нього до березня 2003 року і в

причинно-наслідковому зв*язку із подіями 9.03.2004

року (звільнення позивача з роботи) не знаходяться.

Суд приходить до висновку про те, що позивач не довів,

наданими ним доказами, в тому числі висновком вказаної експертизи, вину

відповідача в тому, що у нього були захворювання, про які йде мова в позовній

заяві та у висновку експертизи.

Відповідно до ст. 1167

ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними діями фізичній особі,

відшкодовується особою, яка її завдала при наявності її вини.

Ухвалою Святошинського районного суду від 17.04.2007 року (в цій же справі) задоволені вимоги позивача щодо

стягнення із відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13.08.2004 року по 8.06.2005 року

включно   в розмірі 22 757 грн 28 коп.

Суд стягує із відповідача моральну шкоду із відповідача

на користь позивача згідно зі ст. 1167

ЦК України та ст. 237-1

КЗПП України, вважаючи об*єктивними пояснення позивача, що у зв*язку із

несвоєчасним його поновленням на роботі він відчував моральні страждання,

докладав додаткових зусиль для організації свого життя. Діяльність відповідача,

який своєчасно не поновлював позивача на роботі за рішенням суду суд вважає

неправомірною.

За таких обставин суд вважає розмір моральної шкоди заподіяної позивачу не 50 тис грн, а 4 тис грн, котрий

є розумним, об*єктивним та справедливим із врахуванням обставин справи.

Згідно

зі ст. 88 ЦПК

України судові витрати суд покладає на відповідача. На підставі викладеного та

керуючись ст. 212-216 ЦПК України суд

вирішив:

 Позов ОСОБА_1    до   

Українсько-кіпрського товариства з   

обмеженою відповідальністю і іноземним  

інвестиціями "Оптима  Связь

Строй" задовольнити частково.

Стягнути з Українсько-кіпрського товариства з обмеженою відповідальністю і

іноземним інвестиціями "Оптима Связь Строй", яке розташоване у

М.Дніпропетровську по вул. Ширшова,

4 (код ОКПО 24448343, р/р 26002119281001 в КП

"Приватбанк") на користь ОСОБА_1., який проживає уАДРЕСА_1,  

моральну шкоду в розмірі 4 тис грн.

Стягнути  із Українсько-кіпрського товариства з

обмеженою відповідальністю  і іноземним

інвестиціями "Оптима   Связь Строй"

судовий збір на кристь держави в сумі 8

грн 50 коп. В

решті вимог відмовити.

Заява про оскарження ухвали суду може бути подано протягом 10 днів з дня його

оголошення до Святошинського районного суду, апеляційна скарга - на адресу

Апеляційного суду м.Києва через районний суд протягом 20 днів після   подання  

заяви.