Постанова

від 07.11.2011 по справі 2а/0470/12120/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

07.11.2011                                                                                                    < копія >

                                                             ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 р.

Справа № 2а/0470/12120/11

                    Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя -                               Юрков Е.О.

при секретарі -                               Кисельові К.П.

за участю:          представника позивача -                    Кудінова В.В.

представника відповідача -                    Волошина Л.В.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Докар» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Докар» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська з вимогами: визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, які полягають у викладенні в Акті перевірки №1971/232/13464706 від 05.09.2011р. висновків щодо визнання фінансово-господарських операцій, вчинених Приватним підприємством «Докар» з контрагентом - постачальником у перевіряємому періоді – Товариством з обмеженою відповідальністю «ДБК «Гарант» фіктивними та нікчемними, а також щодо встановлення відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства-постачальника (ТОВ «ДБК «Гарант») та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», КП «Хмельниккомунсервіс», Філією «Калинівська ДЕД» ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», Філією «Немирівська ДЕД» ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», ТОВ «Автомагістраль - Південь».

В обгрунтування позову  Приватне підприємство «Докар» зазначило, що спростуванням хибних висновків ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська, що викладені у Акті №1971/232/13464706 від 05.09.2011р., та правомірністю господарських правовідносин між ПП «ДОКАР» та ТОВ «ДБК «Гарант» є те, що підтвердженням права ПП «ДОКАР» на формування валових доходів та валових витрат, а також податкових зобов'язань та податкового кредиту є первинна бухгалтерська та податкова документація, складена у повній відповідності з нормами чинного законодавства та міжнародних стандартів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку.

Господарські взаємовідносини між ПП «ДОКАР» та ТОВ «ДБК «Гарант» базувалися виключно на договірних підставах та мали за мету забезпечення з боку ПП «ДОКАР» виконання ТОВ «ДБК «Гарант» ремонтних робіт на автомобільних дорогах, а саме нанесення горизонтальної дорожньої розмітки та встановлення дорожнього бар'єрного огородження.

Ці договірні господарські відносини повністю були спрямовані на реальне настання наслідків, що були ними обумовлені, тобто вищезазначені роботи були повністю виконані та жодним чином не суперечили моральним засадам суспільства.

Господарські взаємовідносини між ПП «ДОКАР» та ТОВ «ДБК «Гарант» мають повне документальне підтвердження, як це передбачено діючим законодавством України.

Вся, без виключення, супровідна бухгалтерська та податкова документація, що підтверджує реальність господарських взаємовідносин між ПП «ДОКАР» та ТОВ «ДБК «Гарант» була надана перевіряючим під час здійснення перевірки.

Таким чином, під час здійснення перевірки фахівцями ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська жодним чином не досліджені реальні дії двох суб'єктів господарювання, а саме ПП «ДОКАР» та ТОВ «ДБК «Гарант» щодо дійсності виконання робіт та послуг, передбачених договорами, повністю відображеними у бухгалтерський документації та податковій звітності.

Що стосується нікчемності правочинів, то ПП «Докар» зазначає, що висновки акту про нікчемність правочинів є хибними та помилковим, а саме твердження про порушення позивачем ст. 216 ЦК України, оскільки неможливо застосовувати наслідки недійсності правочину, якщо його недійсність не встановлена належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення на позов у яких зазначив, що службовою запискою відділом податкової міліції ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська від 05.09.2011 року №1982/7/26-31-2 повідомлено, що за юридичною адресою підприємства ТОВ «ДБК «Гарант» розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Собінова 1 посадові особи відсутні. Громадянка ОСОБА_3, яка являється директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ «ДБК «Гарант» відмовилась від надання будь яких пояснень стосовно фінансово-господарської діяльності підприємства по взаємовідносинам з ПП «Докар».

Тому, враховуючи вищенаведене, угоди укладені ПП «Докар» з ТОВ «ДБК «Гарант» мають ознаки нікчемності. В зв'язку з тим, що угоди є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено що відповідно до статуту Приватного підприємства «Докар», затвердженого власником підприємства 19.10.2006р. (нова редакція), основними видами діяльності підприємства є будівництво будівель; будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд; будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену; інші види оптової торгівлі; маркетингові дослідження та посередницькі послуги при пошуку робіт на промислових підприємствах; інжинірингові послуги.

Відповідно до свідоцтва Серії А00 №768521 від 27.05.1992р., підприємство зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради як юридична особа та згідно з довідкою АА №447560 від 01.08.2011р., виданою Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області, підприємство включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №13464706 та знаходиться за адресою: 49021, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Амур Гавань, 11.

Згідно з довідкою №11 від 09.08.2011р. ПП «Докар» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі                          м. Дніпропетровська та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №03934174 НБ №106965 від 06.11.2006р. про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Фахівцями ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на підставі наказу № 936 від 26.07.2011р.,  направленнь від 08.08.2011р. №000807, №000808, №000809, від 22.08.2011 року №000885 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання була проведена планова виїзна перевірка ПП «Докар» (код за ЄДРПОУ 13464706) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки №1971/232/13464706 від 05.09.2011р. «Про результати виїзної планової перевірки ПП «Докар» (код за ЄДРПОУ 13464706) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року».

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства - постачальника ТОВ «ДБК «Гарант» та по операціях з продажу них товарів (послуг) підприємствам - покупцям ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», КП «Хмельниккомунсервіс», Філією «Калинівська ДЕД» ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», Філією «Немирівська ДЕД» ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», ТОВ «Автомагістраль - Південь» та зазначено, що операції з продажу товарів (робіт, послуг) на вищевказані підприємства, які в свою чергу придбані у ТОВ «ДБК «Гарант» порушують ч.ч.1.5 ст.203, ч.ч.1.2 ст. 215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визнання в акті перевірки №1971/232/13464706 від 05.09.2011р. правочинів нікчемними, укладених між ПП «Докар» та ТОВ «ДБК «Гарант» стало те, що службовою запискою відділу податкової міліції ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська від 05.09.2011 року №1982/7/26-31-2 було повідомлено, що за юридичною адресою підприємства ТОВ «ДБК «Гарант» розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Собінова 1 посадові особи відсутні. Громадянка ОСОБА_3, яка являється директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ «ДБК «Гарант» відмовилась від надання будь яких пояснень стосовно фінансово-господарської діяльності підприємства по взаємовідносинам з ПП «Докар».

Проте, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.10.2011р., яка надано представником позивача в якості доказу по справі місцезнаходження ТОВ «ДБК «Гарант» є м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 43.

Крім того, відповідачем не надано підтвердження проведення податкової перевірки ТОВ «ДБК «Гарант», що в свою чергу могло б довести, або спростувати наявність чи відсутність правочинів укладених між ПП «Докар» та ТОВ «ДБК «Гарант».

Відповідно до 75.1.2. ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктом 83.1.1 пункту 8.1. статті 83 Податкового кодексу України визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом.

Так, при проведенні перевірки ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська використала матеріали, які були надані для перевірки ПП «Докар», а саме:

- договори підряду;

- акти виконаних робіт;

- податкові накладні;

- платіжні доручення.

Як вбачається з матеріалів справи господарські взаємовідносини між ПП «Докар» та ТОВ «ДБК «Гарант» базувалися виключно на договірних підставах та мали за мету забезпечення з боку ПП «Докар» виконання ТОВ «ДБК «Гарант» ремонтних робіт на автомобільних дорогах, а саме нанесення горизонтальної дорожньої розмітки та встановлення дорожнього бар'єрного огородження.

Крім того, представником позивача у підтвердження реальності об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства-постачальника (ТОВ «ДБК «Гарант») та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», КП «Хмельниккомунсервіс», Філією «Калинівська ДЕД» ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», Філією «Немирівська ДЕД» ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», ТОВ «Автомагістраль - Південь» - надано договори підряду та договори про надання послуг між позивачем та вищезазначеними підприємствами.

Ці договірні господарські відносини повністю були спрямовані на реальне настання наслідків, що були ними обумовлені, тобто вищезазначені роботи були повністю виконані та жодним чином не суперечили моральним засадам суспільства.

Господарські взаємовідносини між ПП «Докар» та ТОВ «ДБК «Гарант» мають повне документальне підтвердження, як це передбачено діючим законодавством України.

Тому суд вважає, що ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська передчасно зроблено висновок в акті перевірки №1971/232/13464706 від 05.09.2011р. щодо нікчемності правочинів.

Аналіз змісту акту перевірки дозволяє стверджувати, що у ДПІ у АНД районі                   м. Дніпропетровська відсутні підстави для прийняття будь-яких рішень з огляду на хибність висновків викладених у ньому з огляду на наступне.

Так, у акті перевірки зазначено, що ПП «Докар» було порушено приписи ч.ч.1.5 ст.203, ч.ч.1.2 ст. 215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до абз. 2 п. 3 розд.1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого Наказом Державна податкова служба України № 984 від 22.12.2010р., акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 6.1 п.6 розд. II визначено, що висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції:

1) здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів;

2) забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

3) контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

4) здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів;

5) ведуть облік векселів, що видаються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах та щомісяця подають інформацію про це місцевим органам державної статистики; здійснюють контроль за погашенням векселів; видають суб'єктам підприємницької діяльності дозволи на відстрочення оплати (погашення) векселів із зазначених операцій;

6) забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

7) аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства;

8) проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України;

9) за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом;

10) передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;

11) подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна;

звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом;

11-1) подають до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;

12) проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна;

13) контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету;

14) розглядають звернення громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових інспекцій в порядку, встановленому законом, здійснюють апеляційні процедури узгодження податкових зобов'язань;

15) подають відповідним фінансовим органам та органам Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;

16) здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

16-1) здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів;

17) надавати відповіді на запити платника податків із додержанням вимог, встановлених Податковим кодексом України та іншими законами України;

18) виконують функції, передбачені пунктом 17 статті 8, а також інші функції, пов'язані із здійсненням відповідними підрозділами податкової міліції повноважень, передбачених статтею 21 цього Закону;

19) при отриманні органом податкової міліції інформації у випадках, встановлених законом, приймають рішення про проведення позачергової податкової перевірки платника податку без його попереднього попередження, якщо органом податкової міліції отримано інформацію про ухилення такого платника від оподаткування.

Виходячі з викладеного, приймаючи до уваги мету, з якою відповідач здійснює свої контрольні повноваження, вбачається, що норми ч.ч.1.5 ст.203, ч.ч.1.2 ст. 215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України не відносяться ані до податкового, ані до валютного, ані до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У відповідності до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частинами 1, 2 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст.216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.    

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.    

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми  та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження висновок податкового органу, зроблений в акті перевірки, про те, що господарські операції позивача з його контрагентами, є нікчемними, згідно статтям 215, 228 ЦК України. Зокрема, відповідачами не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, що у ПП «Докар» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операції з підприємствами-постачальниками, але це є тільки припущенням.

У акті не наведено жодного факту, який би дозволяв стверджувати, що правочини ПП «Докар» не відповідають вимогам 203 ЦК України.

У ст. 234 ЦК України йдеться про правові наслідки фіктивного правочину, при чому визначено, що:

Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Переконання перевіряючих проте, що Договори між ПП «Докар» та ТОВ «ДБК «Гарант» укладені без наміру створення правових наслідків не підтверджується жодним документом. Більше того, цитована норма ЦК України прямо передбачає, що фіктивним правочин може бути визнаний лише за рішенням суду, але у акті перевірки посилання на таке рішення відсутнє. І нарешті, жодним законом не встановлено правового наслідку визнання фіктивного правочину недійсним у вигляді визначення зобов'язань з податку на додану вартість його учасників.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентамм, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

З огляду на те, що висновки акту про нікчемність правочинів є хибними та помилковим суд вважає, що вимога позивача - визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, які полягають у викладенні в Акті перевірки №1971/232/13464706 від 05.09.2011р. висновків щодо визнання фінансово-господарських операцій, вчинених Приватним підприємством «Докар» з контрагентом - постачальником у перевіряємому періоді – Товариством з обмеженою відповідальністю «ДБК «Гарант» фіктивними та нікчемними, а також щодо встановлення відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства-постачальника (ТОВ «ДБК «Гарант») та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», КП «Хмельниккомунсервіс», Філією «Калинівська ДЕД» ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», Філією «Немирівська ДЕД» ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», ТОВ «Автомагістраль - Південь» підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи надані сторонами на підтвердження своїх пояснень документи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.          

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,  9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, -   

          ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Докар» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними – задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, які полягають у викладенні в Акті перевірки №1971/232/13464706 від 05.09.2011р. висновків щодо визнання фінансово-господарських операцій, вчинених Приватним підприємством «Докар» з контрагентом - постачальником у перевіряємому періоді – Товариством з обмеженою відповідальністю «ДБК «Гарант» фіктивними та нікчемними, а також щодо встановлення відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства-постачальника (ТОВ «ДБК «Гарант») та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», КП «Хмельниккомунсервіс», Філією «Калинівська ДЕД» ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», Філією «Немирівська ДЕД» ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», ТОВ «Автомагістраль - Південь».

Скасувати заходи забезпечення позову, прийняті ухвалою суду від 29 вересня 2011р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 07.11.2011 року.  

Суддя                  

< Список >

< Список >

< Список >

                                                    Е.О. Юрков

< Текст >