12.11.2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2011 р.
Справа № 2а-2633/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Потолової Г.В.
при секретарі –Тимцунік Ю.В.
за участю: представника позивача –ОСОБА_1
представника позивача –ОСОБА_2
представника відповідача –ОСОБА_3
представника відповідача –ОСОБА_4
третя особа –ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврін» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області про визнання нечинними рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аврін»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська про визнання нечинними рішень ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська №0002822303 від 22.12.2009 року та №0002812303 від 22.12.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 23725грн.00коп.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги. В обґрунтування позовних вимог стверджують, що третьою особою проведена перевірка неправомірно, без належного повідомлення позивача, та оформлення згідно законодавства України,тобто ДПА перевищено повноваження. Також вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.12.2009р. №0002822303 та №0002812303, які базуються на неправомірно проведеній перевірці, підлягають скасуванню. Крім того, зазначає, що посадовими особами ДПА у Дніпропетровській області порушено положення Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність”, оскільки ними здійснювалась закупівля товару позивача, що є перевищенням повноважень наданих податківцям діючим законодавством України. Просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Представники відповідача проти позовних вимог заперечують. В обґрунтування заперечень посилаються на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень. У запереченнях на позовні вимоги зазначають, що перевірка була проведена ДПА в Дніпропетровській області на підставі належно оформлених направлень та затвердженого плану, відповідно посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення перевірки є безпідставними, у зв'язку з чим просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник третьої особи проти позовних вимог заперечує. Обґрунтування заперечень аналогічні доводам відповідача.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аврін» (код ЄДРПОУ 34824825), зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 26.02.2007р. (а.с.11) також позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська.
Отже, позивач належним чином зареєстрований, як суб'єкт господарювання, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні.
На підставі направлень від 13.11.2009 року №1359 та №1360, виданих Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області (а.с.107), згідно із п.2 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до плану проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій відділу контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі (а.с.106) працівниками ДПА у Дніпропетровській області проведено перевірку господарської одиниці - кафе «Істамбул», розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, 58, де здійснює господарську діяльність у сфері громадського харчування суб'єкт господарювання –юридична особа ТОВ «Аврін»(далі - позивач).
Під час перевірки порядку проведення розрахунків перевіряючими здійснено сплату готівкових коштів в сумі 587грн.00коп. за придбані товари: одна пляшка коньяку «Сараджишвілі», 0,5л. вартістю 200грн.00коп., два літри соку вартістю 56грн.00коп., одна пляшка вермуту «Мартіні Біанко», 1л. вартістю 280грн.00 коп., одна порція кофе «Еспрессо»вартістю 15грн.00коп., дві пляшки мінеральної води «Боржомі», 0,5л. вартістю 36грн.00коп. (згідно з рахунком кафе №467 від 26.11.09). Розрахункову операцію з продажу зазначених товарів проведено через реєстратор розрахункових операцій (РРО) не на повну суму покупки, а саме: із застосуванням РРО та з видачею відповідних розрахункових документів (фіскальні чеки РРО №№0707, 0708 від 26.11.2009) на суму 569грн.00коп., без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документа на суму 18грн.00коп.
В ході перевірки зазначеної господарської одиниці, працівниками ДПА у Дніпропетровській області, встановлено порушення вимог:
- п.1, 2, 9, 13, ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не проведення розрахункової операції через реєстратора розрахункових операцій на суму 18,00грн.; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному Х звіті РРО на суму 3грн.00коп.; незабезпечення роздрукування фіскальних звітних чеків на РРО за 08.03.2009р., 09.03.2009р., 21.03.2009р., 23.03.2009р., 28.03.2009р., 23.04.2009р., 16.10.2009р.; не зберігання фіскальних звітних чеків №448, 449, 450, 451, 452 в книзі обліку розрахункових операцій;
- п.2.6 «Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме: несвоєчасне оприбуткування готівки (не у день її одержання) у книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму 3908грн.00коп., саме за 08.03.2009р., 09.03.2009р., 21.03.2009р., 23.03.2009р., 28.03.2009р., 23.04.2009р., 16.10.2009р., 24.11.2009р., 25.11.2009р.
За результатами зазначеної перевірки позивачем складено акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 26.11.2009р. №004181 (а.с.12-13).
На підставі акту перевірки від 26.11.2009р. №004181 Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:
- №0002822303 від 22.12.2009р. на суму 19540грн.00коп. (позивачем неоприбутковані готівкові кошти у сумі 3908грн.00коп., штрафна санкція передбачена на підставі абз.3 ст.1 Указу Президента України від 12.06.95 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»19540грн. = 3908грн. х 5.) (а.с.16);
- №0002812303 від 22.12.2009р. на суму 4185грн.00коп. (загальну сума штрафів: при реалізації товару на загальну суму 18грн.00коп. РРО не застосовувався та
розрахунковий документ не видавався (штрафна санкція на підставі п.1 ст.17 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: 90грн.00коп. = 18грн. х 5; зберігання фіскальних звітних чеків (г-звітів) в КОРО (№№448, 449, 450, 451, 452) у кількості 5 штук (штрафна санкція на підставі п.4 ст.17 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: 1700грн.00коп. = 340 х 5; роздрукування фіскальних звітних чеків на РРО (за 08.03.2009, 09.03.2009, 21.03.2009, 23.03.2009, 28.03.2009, 23.04.2009, 16.10.2009, які роздруковані наступної доби) у кількості 7 штук (штрафна санкція на підставі п.4 ст.17 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: 2380грн. = 340 х 7; у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність 15грн.00коп.=3,00грн. х 5)(а.с.17);
Тобто, згідно з описом наявної готівки на місці проведення розрахунків, власноруч підписаним директором кафе, ДПА виявлена сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків у розмірі 600грн.00коп. (з урахуванням загальної суми 587грн.00коп., на яку проведено розрахункову операцію), а сума коштів зазначена в денному звіті РРО склала 579грн.00коп. При порівнянні опису наявної готівки та денного звіту РРО встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на 3грн.00коп. (600грн.00коп. – 579грн.00коп. –18грн.00коп.).
В порушення п.13 ст.3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(«забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня») позивачем не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 3грн.00коп. (штрафна санкція на підставі ст.22 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: 15грн.00коп. = 3,00грн. х 5)
Рішення про застосування (фінансових) санкцій отримані позивачем 25.12.2009р., що він підтверджує у позовній заяві.
Зі зазначеними рішеннями позивач не погодився, у зв'язку з чим звернувся зі скаргами від 29.12.2009р. до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська. 31.12.2009р. ТОВ «Аврін»надано відповідь що скарги подаються до державної податкової адміністрації АРК, областях, містах Києві та Севастополі.
Не погоджуючись з рішенням податкового органу позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що штрафні санкції на загальну суму 23725грн.00коп. безпідставні, оскільки застосовані за порушення, які актом перевірки не встановлені і які не можуть мати до позивача відношення, так як він працює на спрощеній системі оподаткування.
Позивач звертає увагу суду на те, що відповідно ч.4 ст.111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
У судовому засіданні позивач стверджує, що йому не було повідомлено про проведення перевірки в зазначений строк, про що свідчить відсутність у відповідача підтвердження направлення такого повідомлення позивачу та отримання його останнім.
Також, позивач звертає увагу, що згідно ч.3 ст.111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами. Тобто, на думку позивача, враховуючи наведену вимогу, перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” вважаються позаплановими і проводяться за рішенням керівника податкового органу, яке оформлюється наказом, що не відповідає зазначеній перевірці від 26.11.2009 року
Позивач вважає, що прийняті за результатами такої перевірки рішення ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська від 22.12.2009р. №0002822303, №0002812303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 23725грн.00коп. підлягають скасуванню, оскільки сама перевірка була проведена без жодної визначеної законодавством підстави, акт перевірки від 26.11.2009р. №004181 не належно складений, та не може встановлювати будь-яких фактів та правових підстав.
Представник позивача у судовому засіданні стверджує, що взагалі, вказані відповідачем порушення, а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному «Х»звіті РРО на 3грн.00кп.; незабезпечення зберігання в КОРО фіскальних звітних чеків у кількості 5 штук –не заперечуються позивачем, однак позивач не погоджується з розміром нарахованих фінансових санкцій. Щодо інших порушень –не визнає, та спростовує наданими до справи документами.
Відповідно порушення про неоприбуткування готівки у день її фактичного надходження на суму 3908грн.00коп. визнає частково.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач погоджується, що на момент перевірки в касі було на 3грн.00коп. більше ніж повинно бути, що відбулося з вини касира, яка дала здачу своїми грошима, тобто за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному «Х»-звіті РРО на 3грн.00коп. штрафна (фінансова) санкція становить 3,00грн х 5 =15грн.00коп.
Стосовно посилання в акті про незабезпечення зберігання в КОРО фіскальних звітних чеків у кількості 5 шт. (№№448, 449, 450, 451, 452) на думку позивача не відповідає фактичним обставинам справи, так як чеки є в наявності та були на момент перевірки, що підтверджується матеріалами справи. Та додатково пояснює, що по Z звіту №450 сума коштів складає 0,00грн.
Щодо порушення, про незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків у кількості 7 штук позивач зазначає наступне:
- чек за 08.03.2009р. дійсно був закритий 09.03.2009 року, сума за цим чеком становить 20грн.00коп., відповідно фінансова санкція складає 100грн.00коп.=20,00х5;
- сума фінансової санкції по чеку 21.03.2009р. становить 690грн.00коп. = 138,00грн. х 5;
- станом на 23.03.2009р. –по чеку 0,00грн. відповідна фінансова санкція відсутня;
- по чеку за 28.03.2009р. фінансова санкція становить 1240грн.00коп. = 248,00грн. х 5;
- 22 та 23 квітня 2009 року у позивача –санітарний день, що підтверджується копією наказу, в матеріалах справи, на думку позивача фінансова санкція не може застосовуватись.
- 16.10.2009р. звітний чек був на момент перевірки, відповідно фінансова санкція застосована необґрунтовано.
Позивач звертає увагу на те, що на підставі викладених ним розрахунків фінансова санкція могла б становити 2045грн.00коп., а не 4185грн.00коп., яку нарахував відповідач.
Крім того, позивач заперечує проти викладеного в акті від 26.11.2009р. №004181 порушення щодо неоприбуткування готівки у день її фактичного надходження на суму 3908грн.00коп., а саме: нездійснення обліку зазначених коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО за 08.03.2009р., 09.03.2009р., 21.03.2009р., 23.03.2009р., 28.03.2009р., 23.04.2009р., 16.10.2009р., 24.11.2009р., 25.11.2009р., –фактично не було.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що податкові органи при здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків, а саме вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, провадяться перевірки на підставі Закону України „Про державну податкову службу в Україні” у межах повноважень, наданих зазначеними законами.
Щодо посилання позивача на ч.4 ст.111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” в які передбачено, що працівники ДПІ повинні були попередити позивача за 10 днів до початку проведення перевірки є недоречним, оскільки Законами не пов'язаними з нарахуванням та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), є Закон України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, який регулює правовідносини суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюються розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Тобто, порядок проведення даних перевірок щодо розрахунків за товари (послуги), визначено спеціальним законодавством, яке визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій і не є Законом про оподаткування, і тому попередження про початок проведення перевірки за 10 днів не потребує.
Відповідач вважає, що перевірка позивача від 26.11.2009р. з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу була проведена посадовими особами у відповідності до затвердженого головою ДПА у Дніпропетровській області ОСОБА_7 плану проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій на листопад 2009 року та згідно направлень на право проведення перевірок.
Представник третьої особи повністю підтримав позицію та доводи представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320, із змінами та доповненнями, передбачено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Згідно пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оприбуткування готівки –проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами –громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки –у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів, комерційних банків та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань. Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюється Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби (ст.ст. 2,3 Указу).
Суд, згідно ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Так, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19540грн. 00коп. застосовані рішенням №0002822303 від 22.12.2009р. за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.
Проте, суд виходить з того, що працівники податкового органу, які здійснювали перевірку позивача, посилалися на дані книги обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО за 08.03.2009 р., 09.03.2009 р., 21.03.2009 р., 23.03.2009 р., 28.03.2009 р., 23.04.2009 р., 16.10.2009, 24.11.2009 р., 25.11.2009 р., тоді як перевірка фактично здійснювалась 26.11.2009 р.
Крім того, направлення на перевірку також видано з обмеженням періоду перевірки.
Таким чином, перевірка податкового органу не може бути плановою зі здійсненням закупівлі, що підтверджується рахунком офіціанта №467 від 26.11.2009р., раніше, ніж така закупівля проведена.
Отже, податковий орган не мав підстав для перевірки дотримання позивачем порядку оприбуткування у касах готівки до періоду здійснення самої закупівлі, до проведення перевірки та складання акту перевірки.
Викладені обставини стосуються і застосування відповідачем суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 2380грн.00коп. (рішення №0002812303 від 22.12.2009р. на загальну суму 4185грн. 00коп.), оскільки застосована відповідачем за не роздрукування фіскальних звітних чеків на РРО за 08.03.2009р., 09.03.2009р., 21.03.2009р., 23.03.2009р., 28.03.2009р., 23.04.2009р., 16.10.2009 р., тобто до видачі направлення на перевірку та початку перевірки.
Аналогічні порушення допущені відповідачем при застосуванні до позивача суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1700грн. 00коп. (рішення №0002812303 від 22.12.2009 р. на загальну суму 4185грн. 00коп.) за не зберігання фіскальних звітних чеків в КОРО.
При цьому суд повністю погоджується з обґрунтуванням позивача, що також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та оглядом у судовому засіданні оригіналів документів, в тому числі, книги обліку розрахункових операцій.
Що стосується застосування відповідачем до позивача суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 15грн. 00коп. за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному Х звіті РРО на суму 3грн.00коп. та суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 90грн.00коп. за не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій на суму 18грн. 00коп. (рішення № 0002812303 від 22.12.2009р. на загальну суму 4185грн. 00коп.), суд вважає їх застосування правомірним, оскільки підтверджується наданими документами та матеріалами справи, а також не спростовується позивачем.
Таким чином, за результатами проведеної податковим органом 26.11.2009 р. перевірки позивача, до останнього повинна бути застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 105грн.00коп. (15грн. 00коп. + 90грн. 00коп.), а не визначена відповідачем у загальному розмірі 23725грн. 00коп. (19540грн. 00коп. + 4185грн. 00коп.).
В ході судового засідання встановлено, що відповідачем безпідставно нараховано позивачу штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19540грн. 00коп. та у розмірі 4080грн.00коп.
Стаття 19 Конституції України зобов‘язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
З матеріалів справи та наданих представником позивача у судовому засіданні пояснень вбачається, що суб‘єкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача не на підставі та не у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
У відповідності ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Розглядаючи позовні вимоги, суд виходить з того, що вимога про визнання рішення (акта) владного органу недійсним, незаконним, неправомірним тощо є різними словесними вираженнями одного і того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме: визнання рішення протиправним, в даному випадку суд ототожнює вимогу позивача про визнання нечинним податкового рішення з вимогою про визнання зазначеного податкового рішення протиправним.
При цьому, суд враховує те, що визнання акта суб'єкта владних повноважень протиправним як способу захисту порушеного права позивача застосовується у тих випадках, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
Скасування ж акта суб'єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час прийняття рішення про скасування незаконного рішення суб'єкта владних повноважень має право визначити, з якого моменту відповідне рішення втрачає чинність.
Отже, приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішень відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення №0002822303 від 22.12.2009 р. на суму 19540грн. 00коп. та рішення №0002812303 від 22.12.2009р. в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 4080грн.00коп. В решті позовних вимог належить відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу – Товариству з обмеженою відповідальністю «Аврін», судові витрати у розмірі 1грн. 70коп., сплачені квитанцією №4962 від 17.02.2010р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврін»до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області про визнання нечинними рішень – задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати повністю рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська №0002822303 від 22.12.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19540грн.00коп.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська №0002812303 від 22.12.2009р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4080грн.00коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврін»(49000, м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, буд.58, код ЄДРПОУ 34824825) 1грн. 70коп. (одну грн. 70коп.) судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 14.02.2011р.
Суддя Г.В. Потолова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2011 |
Оприлюднено | 30.01.2012 |
Номер документу | 21070266 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Потолова Ганна Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Потолова Ганна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні