Постанова

від 01.12.2011 по справі 2а/0470/13510/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01.12.2011                                                                                                    < копія >

                                                             ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 р.

Справа № 2а/0470/13510/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:          

головуючого судді                                        Коблової О.Д.

при секретарі судового засідання                    Туранській С.О.

за участю представників:

позивача                                                  Криволапової О.О.

відповідача                                                  Москаленко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Рейнфорд»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Рейнфорд»  звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську з позовними вимогами про:

- скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську №0000388822/0 від 20 травня 2011 року;

- скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську №0000398822/0 від 20 травня 2011 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позапланова невиїзна перевірка від 29.04.2011 року, за результатами якої складено акт №785/08-03/2-33972597 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків з ПП «Рефідім» за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р., була проведена посадовими особами Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську з порушенням вимог чинного законодавства та з перевищенням меж компетенції даного перевіряючого органу. Таким чином, на думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення – рішення від 20.05.2011 року: №0000388822/0 та №0000398822/0 були прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, а отже є незаконними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що оскаржувані позивачем рішення винесені в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську було проведено позапланову перевірку ТОВ «ТПГ Рейнфорд» (код ЄДРПОУ 33972597) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків з ПП «Рефідім» (код ЄДРПОУ 34059442) за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р., за результатами якої було складено акт від 29.04.2011 року №785/08-03/2-33972597.

В ході цієї перевірки податковим органом було встановлено, зокрема, порушення: п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України завищено податковий кредит в податкових деклараціях: за грудень 2010 року на суму 53333,82 грн., за січень 2011 року на суму 44579,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет (рядок 27) по декларації за грудень 2010 року на 53333,82 грн., за січень 2011 року на 44579,00 грн.

На підставі виявлених порушень, що відображені в акті перевірки від 29.04.2011 року №785/08-03/2-33972597, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську були прийняті податкові повідомлення – рішення від 20.05.2011 року: №0000388822/0 про сплату податку на додану вартість у розмірі 53333,82 грн. та штрафних санкцій у розмірі 13333,46 грн., №0000398822/0 про сплату податку на додану вартість у розмірі 44579,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, не погодившись із зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив в адміністративному порядку відповідно до ДПА у Дніпропетровській області та ДПС України, рішеннями яких скарги ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» залишені без задоволення .

З акту перевірки вбачається, що між ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» та ПП «Рефідім» укладено договір постачання продуктів харчування (борошно в/г Дніпромлин, цукор-пісок) від 15.03.2010 року №80729.

Згідно реєстрів отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» у грудні 2010 року та у січні 2011 року включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладним на загальну суму 587476,98 грн. (в т.ч. ПДВ - 97912,82 грн.), виписаними ПП «Рефідім» (перелік видаткових та податкових накладних наведено в акті перевірки).

Суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Рефідім» включено ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» до складу податкового кредиту грудня 2010 року в сумі 53333,82 грн. та січня 2011 року в сумі 44579,00 грн.

Згідно актів перевірок ПП «Рефідім» від 25.03.2011 року №884/23-307/34059442, від 06.04.2011 року №1044/23-307/34059442 з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року та січень 2011 року, здійснених ДПІ у Красногвардійському району м. Дніпропетровська посадові особи ПП «Рефідім» за юридичною адресою, яка відображена в статутних та звітних документах, наданих до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська не знаходяться, на підприємстві відсутні власні вантажні транспортні засоби, тобто не має можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами, а саме: протягом 2010 року підприємство не було платником збору з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, збору за забруднення навколишнього природного середовища та не надавало додаток К1 до декларації з податку на прибуток підприємства, який би свідчив про наявність основних та оборотних засобів.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Таким чином, відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності свідчить про відсутність у ПП «Рефідім» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами опрацювання даних Автоматизованої системи співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів при співставленні даних додатку №5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено, що основним підприємством - постачальником ПП «Рефідім» у грудні 2010 року було ТОВ «Інвест Торгпром».

При здійсненні аналізу постачальників встановлені операції з поставки по ланцюгу ТОВ «Інвест Торгпром» - ПП «Рефідім» та ТОВ «Майра» - ПП «Рефідім», які не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Згідно акту перевірки ТОВ «Інвестторгпром» від 18.03.2011 року №787/23-307/36495801 з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року посадові особи товариства за юридичною адресою не знаходяться, відповідно до БД 1 -ДФ станом на 01.12.2010р. загальна чисельність працюючих на ТОВ «Інвест Торгпром» складала 5 осіб, станом на 31.12.2010р. - 0 осіб.

Також, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено відсутність у ТОВ «Інвест Торгпром» виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, що свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень є доказом неможливості здійснення господарської діяльності ТОВ «Інвест Торгпром».

Відповідно до акту перевірки ТОВ «Майра» від 09.03.2011 року №905/233/36817495 з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість та податку на прибуток за період жовтень-грудень 2010 року встановлено відсутність у ТОВ «Майра» будь яких адміністративних, складських, приміщень, основних фондів, обігових коштів необхідних для господарської діяльності. Місцезнаходження ТОВ «Майра» не встановлено.

Також, з матеріалів справи вбачається, що у ході перевірки не надані документи, а саме: сертифікати, посвідчення якості, будь-які товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання товарів у разі транспортування товару вантажним автотранспортом, комплект перевізних документів у разі транспортування товару залізною дорогою (накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу), акти виконаних робіт з транспортування та інше.

За наслідками перевірки, ДПІ у Червонозаводському району м. Харкова дійшло висновку, що ТОВ «Майра» товари не придбавало, і не могло поставити товар на адресу покупців в тому числі ПП «Рефідім».

Таким чином, зроблено висновок, що операції з поставки по ланцюгу ТОВ «Інвест Торгпром» - ПП «Рефідім» та ТОВ «Майра» - ПП «Рефідім» не мають реального характеру, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний прядок та спрямовані на заволодіння майном держави (дохідної частини бюджету), а отже мають ознаки нікчемності.

Враховуючи вищенаведене, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Вищевказані обставини вказують на те, що ПП «Рефідім» створено для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, використовуючи при цьому фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через таких же посередників. Фактично, у періоді що перевірявся ПП «Рефідім» фінансово-господарською діяльністю не займалося, а займалося діяльністю спрямованою на здійснення операцій з метою надання податкової вигоди третім особам.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актами цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (стаття 228 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Як передбачено частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення статей 207 та 208 ГК України застосовується з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати відповідні обов'язкові реквізити.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 (далі - Положення №88), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів.

Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України не спростовані та позивачем не доведено протиправність податкових повідомлень – рішень від 20.05.2011 року: №0000388822/0 та №0000398822/0.

Тому, податкові повідомлення – рішення від 20.05.2011 року: №0000388822/0 та №0000398822/0 є такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог слід відмовити в повному обсязі. 

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                                            

          ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Рейнфорд» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити повністю.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження –з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 22 листопада 2011 року.

Суддя                  

< Список >

< Список >

< Список >

О. Д. Коблова

< Текст >