16.12.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2011 р.
Справа № 2а/0470/8210/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді
Лозицької І.О.
при секретарі
Василенко К.Е.
за участю:
представника позивача представника відповідача
Корнєєнкової Н.О.
Казанцева В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційної компанії «Мітрідат» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними
ВСТАНОВИВ:
У липні 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційна компанія «Мітрідат» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просило визнати, з урахуванням уточнень позовних вимог, протиправними дії Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, щодо відображення нікчемності угод укладених між ТОВ ПКК «Мітрідат» та ТОВ «Пром-Груп»за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2010 року у Акті №467/232/21890386 від 20 травня 2011 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що жоден нормативно-правовий акт законодавства України не містить норми, щодо солідарної відповідальності за дії контрагентів, отже, ТОВ ПКК «Мітрідат»не відповідає за будь-які дії своїх постачальників та дії контрагентів своїх постачальників.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню. Також, представником відповідача було зазначено, що працівниками податкового органу була проведена перевірка позивача, якою встановлено, що угоди поставки між ТОВ ПКК «Мітрідат»та ТОВ «Пром-Груп», є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У даному випадку, відсутні, як база, так і об'єкт оподаткування, податком на додану вартість та податком на прибуток.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційна компанія «Мітрідат»зареєстровано, як платник податків в Нікопольській ОДПІ, що підтверджується довідкою 4-ОПП, та як платник податків на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом, які містяться в матеріалах справи.
Судом встановлено, що працівниками Нікопольської ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційна компанія «Мітрідат»(код ЄДРПОУ 21890386) з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Пром-Груп»(код ЄДРПОУ 36841512) за період діяльності з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2010 року, якою встановлено, що угоди поставки між ТОВ ПКК «Мітрідат»та ТОВ «Пром-Груп», є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.
Представник відповідач в судовому засіданні зазначив, що вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч., щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.
В судовому засіданні встановлено, що між TOB ПКК «Мітрідат»(покупцем) та TOB «Пром-Груп»(постачальником), був укладений договір поставки №01/02 від 01.02.2010 року. За цим договором TOB «Пром- Груп»продало, а TOB ПКК «Мітрідат»придбало та сплатило у серпні 2010р. товару на суму 680 139,68грн, у тому числі ПДВ 113 356, 61грн.
Вказаний факт підтверджується матеріалами виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційної компанії «Мітрідат», яка проводилась з 03.02.2011 року по 09.02.2011 року, з питань правомірності та обґрунтованості формування валових витрат та податкового кредиту за операціями в схемі штучного нарощування валових витрат та податкового кредиту, документально оформленій, як операції з придбання товарів (робіт, послуг) від підприємств в ланцюзі яких є TOB «Елфра Дисплей», TOB «Е-Восток Україна»та TOB «Пром-Груп»за період з 01.01.10р. по 31.12.10р. За результатами проведення якої, Нікопольською ОДПІ було видано Довідку №219/232/21890386 від 15.02.2011 року, в якій міститься реєстр видаткових та податкових накладних виписаних (оформлених) на виконання умов угоди по поставці товарів (продукції) TOB «Пром-Груп».
На виконання договорів TOB «Пром-Груп»виписано податкові накладні. Зазначений договір було підписано уповноваженими особами сторін та скріплено печатками підприємств. Факт отримання товару та проведення сплати коштів за отриманий нами товар не заперечується. Договори укладені з дотриманням вимог, передбачених статтею 203 Цивільного Кодексу України, з додержанням обов'язкових умов дійсності правочину, з волевиявленням сторін, зміст договорів не суперечить актам цивільного законодавства, підписані особами, які мають необхідний об'єм цивільної право-дієздатності, тому у будь-якому випадку такий договір створює реальне настання правових наслідків, обумовлені ним. Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства. Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Частина 1 ст. 228 ЦК України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів, полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов'язки. Проте, їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним. Хоча Нікопольська ОДПІ і використала в акті перевірки такий термін, як «нікчемний правочин», але не звернула уваги на те, що згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемним правочином є правочин, недійсність якого встановлена законом. Податковою інспекцією, при використанні терміну «нікчемний правочин», не звернуто увагу на те, що недійсність нікчемних правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі. Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у ч. 1 ст. 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, такий правочин є нікчемним; у ч. 1 ст. 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним; у абзаці 1 ч. 2 ст. 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним; тощо. Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України (далі -ГК України) встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яке завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю, або в частині. Частиною 2 ст. 207 ГК України встановлено, що недійсною може бути визнано, також, нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання, порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця, або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.
Таким чином, суд критично ставиться до заперечень відповідача, та зазначає, що установчі документи TOB «Пром-Груп», не визнано недійсними, податкова звітність подавалась до органів державної податкової служби відповідно до діючого законодавства, державна реєстрація підприємства не скасована, від оподаткування прибутки та доходи не приховувались, договори не суперечать цілям юридичної особи, зазначеним у законі, що регулює її діяльність, тому, не має жодних підстав вважати договір недійсним (нікчемним).
Крім того, в акті є посилання, що перевірка відомостей проводилась на підставі отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, тобто, від TOB «Пром-Груп». Але з п.3 акту вбачається, що документи були надані TOB ПКК «Мітрідат», а не TOB «Пром-Груп», як того передбачає чинне законодавство. Пояснення директора TOB «Пром-Груп», взагалі відсутні, як і відсутнє дослідження бухгалтерських документів TOB «Пром-Груп», не проведена зустрічна перевірка, не проведені експертизи, тощо. Доказова база, взагалі, відсутня.
Пунктом 85.2 ст.85 Податкового кодексу України передбачений обов'язок платника податків надати посадовим (службовим особам) органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного, станом на серпень 2010 року та ст.1,4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного, станом на серпень 2010 року, ведення податкового обліку, покладено на кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі, на його контрагентів.
Крім того, згідно законодавства України, податкові органи не наділені правом на встановлення нікчемності правочинів. Вичерпний перелік прав, які надані податковим органам міститься у ст.20 Податкового кодексу України. Відповідно до покладених функцій та повноважень податковій інспекції не надано право, щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності. Відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини, є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках, питання про недійсність правочину, має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Отже, беручи до уваги вищевикладене, рішення суду про визнання договорів, укладених між TOB «Пром-Груп»та його контрагентами нікчемними - відсутні.
Суд зазначає, що жоден нормативно-правовий акт законодавства України не містить норми, щодо солідарної відповідальності за дії контрагентів, отже, TOB ПКК „Мітрідат" не відповідає за будь-які дії своїх постачальників та дії контрагентів своїх постачальників, у т.ч. порушення третіми особами податкового законодавства, не знаходження контрагента за місцем своєї реєстрації.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2-10,11,12,69,70,71,86,122,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційної компанії «Мітрідат» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, щодо відображення нікчемності угод укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційною компанією «Мітрідат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром-Груп» за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2010 року у Акті №467/232/21890386 від 20 травня 2011 року.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 31 жовтня 11р.
Суддя
< Список >
< Список >
< Список >
І.О. Лозицька
< Текст >
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2011 |
Оприлюднено | 30.01.2012 |
Номер документу | 21072099 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні