Постанова

від 02.02.2011 по справі 283/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 лютого 2011 року                                                                                   283/11/1070                                                                                                          

           Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко  Н. Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом  

Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області     

до

Військової частини А –2119  

про

стягнення податкового боргу,

                                                                 ВСТАНОВИВ:

           Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області (надалі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини А –2119 (надалі –відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 1000,00 грн.                                                           

Позовні вимоги мотивовані тим, станом на день подання аміністративного позову відповідач має податковий борг у розмірі 1000,00 грн., який виник внаслідок несплати ним збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Представник позивача у судове засідання 02.02.2011 не з'явився. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

           Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, у судове засідання не з'явився.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

           Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні та на підставі наявних у справі доказів.

             Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

                 Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є юридичною особою та зареєстрований виконавчим комітетом Білоцерківської  міської ради Київської області 28.05.2004, про що зроблено відповідний запис за № 1 353 120 0000 000439 та перебуває на податковому обліку у Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області як платник податків з 29.11.2004 за  № 179.

Відповідно до поданих відповідачем позивачеві звітних документів, а саме: податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2009 рік (від 8.02.2010 вх. № 124848), I квартал 2010 року (від 15.04.2010 вх. № 25097), півріччя 2010 року (від 5.07.2010 вх. № 55335) та 9 місяців 2010 року (від 9.11.2010 вх. № 106882), сума вказаного збору становить, відповідно, 197, 36 грн., 173, 24 грн., 281,48 грн.   та 347, 92 грн. Загалом –1000, 00 грн.

В силу положень статті 44 Закону України від 25.06.1991 № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища»Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Так постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999  № 303 затверджений Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору (надалі - Порядок), відповідно до якого суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів.

Відповідно до положень пункту 9  Порядку, платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби.

Протягом десяти календарних днів, що настають після граничного строку подання податкового розрахунку, платники збору сплачують збір: за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення - у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення та скидів; за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів - у разі розміщення відходів; або за місцем перебування платника збору на податковому обліку - у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення (пункт 10 Порядку).

Поряд з цим в силу положень пункту 13 Порядку, не внесені своєчасно кошти збору стягуються з платників у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до положень статті 14 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII «Про систему оподаткування», збір за забруднення навколишнього природного середовища належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (надалі –Закон України № 2181).

В розумінні положень пункту 1.11 статті 1 Закону України № 2181 документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) є податковою декларацією.

Платник податків, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України №2181, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті та подає її до податкового органу за базовий податковий (звітний) період у строки, встановлені підпунктом 4.1.4 Закону України № 2181.

         Водночас, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 2181, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Суму податкового зобов'язання, яка зазначена у поданій до контролюючого органу платником податку податковій декларації, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181).

Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи, станом на день подання адміністративного позову, у відповідача наявна податкова заборгованість зі сплати узгодженої суми збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 1000,00 грн.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України  № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В силу положень пункту 1.3 статті 1 Закону України № 2181 податковим боргом (недоїмкою) вважається податкове зобов'язання (з урахування штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого  податкового зобов'язання.

За твердженням позивача, сума податкового зобов'язання у розмірі 1000,00 грн. відповідачем у встановлений строк не сплачена, у зв'язку з чим, враховуючи приписи Закону України № 2181, набула статусу податкового боргу.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивач, керуючись пунктом 6.2 статті 6 Закону України № 2181, надіслав відповідачеві першу податкову вимогу від 27.05.2008 № 1/213 на суму податкового боргу у розмірі 257, 66 грн. та другу податкову вимогу від 4.07.2008 № 2/240 на суму податкового боргу у розмірі 257, 66 грн.

Вказані податкові вимоги були отримані уповноваженою особою відповідача, відповідно, 30.05.2008 та 09.07.2008, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштового відправлення.

За поясненнями позивача, в адміністративному чи судовому порядку вказані податкові вимоги відповідачем не оскаржувалися. Вони не скасовані у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України № 2181.                 

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано.

На підставі зазначеного та пояснень позивача, на день розгляду справи судом встановлений факт наявності у відповідача податкового боргу в розмірі 1000, 00 грн.

         Приписами статті 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

         Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та з огляду на те, що податковий борг  у розмірі 1000, 00 грн. відповідачем в самостійному порядку не погашений, його існування підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

          Керуючись  статями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,                                                                                           

ПОСТАНОВИВ:

            Адміністративний позов задовольнити.

   Стягнути з Військової частини А –2119  (ідентифікаційний код 24980397, Київська область, м. Біла Церква, вул. Полковника Коновальця, військове містечко, №3) до бюджету податковий борг у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Постанова  набирає законної сили  після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні,- протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                    Панченко Н.Д.