Постанова

від 12.12.2011 по справі 2а/1570/4724/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    

Справа № 2а/1570/4724/2011

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2011 року                                                                                                     м.Одеса

    Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді                                                            Потоцької Н.В.,

при секретарі                                                                 Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю)                    ОСОБА_1                                

представника  відповідача(за довіреністю)                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Агрологістіка»до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси  про скасування податкових повідомлень рішень від 06.06.2011 року № 0001082301 та № 0001092301,-

                                                ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом мотивуючи тим, що висновки акту перевірки від 23.05.2011р. № 2295/23-1/36796706 щодо порушення ПП «Агрологістіка»податкового законодавства з питань про оподаткування прибутку підприємства та податку на додану вартість та податкові повідомлення-рішення від 06.06.2011р. № 0001082301 та № 0001092301 не відповідають вимогам чинного Податкового законодавства України.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що в Акті встановлено порушення ПП «Агрологістіка»за правочином, укладеним з ПП «Агроера 2009», ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України. Зазначені висновки було зроблено з огляду на те, що у ПП «Агроера 2009»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал (зареєстрованих 15 працівників), виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби тощо, в результаті чого всі операції купівлі - продажу ПП «Агроера 2009» не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, а тому мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача», а зазначена угода має ознаки нікчемності.

Слід зазначити, що час проведення перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси на огляд були надані податкові накладні, які були виписані ПП «Агроера 2009», накладні на придбання: видаткові накладні та товаро - транспортні накладні, тобто всі первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції в рамках Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його нікчемність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом нікчемним. Згідно з частиною другою ст. 215 ЦК України нікчемним є правочин, якщо його нікчемність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину нікчемним судом не вимагається.

Також в Акті визначено, що до перевірки посадовим особам не були надані товаро - транспортні накладні з перевезення продукції ТОВ «Штеф Фрейт Менеджмент», яке надавало ПП «Агрологістіка»послуги з транспортно - експедиторського обслуговування згідно договору про надання послуг від 01.06.2010р. № Е0105-01/АШ,  що не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідачу в ході перевірки були надані: договір про надання послуг від 01.06.2010р. № Е0105-01/АШ, акти виконаних робіт на транспортно - експедиторське обслуговування, рахунки, податкові накладні та заявки на транспортно - експедиторське обслуговування за договором про надання послуг від 01.06.2010р. № Е0105-01/АШ (а/с.9-10 Акту)

Також податківцям до перевірки були надані міжнародні товаро - транспортні накладні по формі СМК, про що вказано у Додатку № 3 до Акту. Саме ці міжнародні товаро - транспортні накладні підтверджують перевезення продукції, наданої нашим підприємством ТОВ «Штеф Фрейт Менеджмент»на експедирування.

Частиною 2 п. 12 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 р. № 1955-ІV перевезення вантажів супроводжується міжнародною автомобільною накладною (СМК).

Таким чином, перевезення вантажу, наданого ПП «Агрологістіка»ТОВ «Штеф Фрейт Менеджмент», здійснювалося ФОП ОСОБА_5 згідно міжнародних товарно - транспортних накладних по формі СМК.

Отже, посилання перевіряючих щодо завищення загальної суми валових витрат на - суму 68 966,87 грн. за рахунок віднесення до складу валових витрат вартості придбаних транспортно - експедиторських послуг від ТОВ «Штеф Фрейт Менеджмент»без відповідного підтвердження первинними документами, що свідчили б про взаємозв'язок вказаних витрат з господарською діяльністю підприємства у перевіряємому періоді є безпідставними.

З урахуванням викладеного позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у адміністративному позові та наданих у судовому засіданні поясненнях та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача –ДПІ у Суворовському районі м. Одеси - надав до суду письмові заперечення (т. 2 а/с.90-94) в яких  просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача послався на висновки акту перевірки № 2295/23-1/36796706 від 23.05.2011р., складеного за результатами проведеної перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 13ю11.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 13.11.2009 року по 31.12.2010 року зазначивши, що посадові особи діяли в межах наданих повноважень у відповідності до чинного законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у письмових запереченнях та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1, 77.4 ст.77 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до приписів чинного законодавства, плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2011р. ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було видано наказ №271 від 23.02.11р. «Про проведення планової перевірки», позивача проінформовано про проведення перевірки повідомленням №79/23-0 від 23.02.11р., які було отримано директором ПП «Агрологістіка»14.03.2011р., що підтверджується повідомленням про поштове відправлення. Направлення на перевірку від 29.03.11р. №629/23-1 та від 28.04.11р. №912/23-1 вручені позивачу відповідно 30.03.2011р. та 28.04.2011р. під розписку директору ПП «Агрологістіка». Копія наказу про продовження термінів проведення планової виїзної перевірки вручена під розписку директору ПП «Агрологістіка»27.04.2011р. (т. 2 а/с.95-101).

Згідно пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 83.1-83.6 п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України, п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 13.11.2009 року по 31.12.2010 року встановлено заниження податку на прибуток у загальній сумі 704 769,00 грн., в тому числі: за 3 квартали 2010 року у сумі 704 211 грн., за 2010 рік у сумі 704 769 грн.

За період з 13.11.2009 року по 31.12.2010 року ПП «Агрологістіка»задекларовано валові витрати у сумі 15 478 310 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 13.11.2009 року по 31.12.2010 року встановлено завищення валових витрат у загальній сумі 2 819 076 грн., у тому числі по періодам:за 3 квартали 2010 року завищення у сумі 2 816 846 грн., за 2010 рік завищення у сумі 2 819 076 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 13.11.2009 року по 31.12.2010 року у загальній сумі 5 076 568 грн. на підставі таких документів: оборотно-сальдових відомостей по рахунках: №281 «Товари на складі», №1521 «Придбання основних засобів», №301 «Каса в національній валюті», №311 «Поточні рахунки в національній валюті», №312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», №313 «Інші рахунки в банку в національній валюті», №314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті», №333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті», №334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті», №3721 «Розрахунки з підзвітними особами в національній валюті», №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», №902 «Собівартість реалізованих товарів», первинних документів, договорів, прибуткових накладних, актів виконаних робіт (послуг), рахунків-фактур, банківських виписок, касових книг встановлено завищення валових витрат у загальній сумі 2 819 076 грн. грн..

3 квартал 2010 року завищення валових витрат у сумі 2 816 845, 91 грн.

В ході перевірки встановлено, що згідно усної домовленості з постачальником-фізичною особою ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_3), який не є платником ПДВ, ПП «Агрологістіка»було придбано ТМЦ (штамп-кліше, оснастка для штампу) та їх вартість, згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»за 3 квартал 2010 року віднесено до складу валових витрат у сумі 410 грн., згідно наданих до перевірки ПП «Агрологістіка» первинних документів на підтвердження придбання ТМЦ сума валових витрат складає 205,00 грн., у зв'язку з чим, відповідач робить висновок про завищення суми валових витрат на 205 грн. у 3 кварталі 2010 року за рахунок двічі віднесених до складу валових витрат вартості придбаних ТМЦ.

В ході перевірки встановлено що згідно усної домовленості з «Одеською регіональною торгово-промисловою палатою»(код ЄДРПОУ 02944722) ПП «Агрологістіка»було придбано послуги (по експертизі з встановлення країни походження товару, оформлення та звірки сертифікату походження тощо) на загальну суму 5547,60 грн. (в т.ч. ПДВ 924,60 грн.), а саме : у 3 кварталі 2010 року на загальну суму 3726,00 грн. (без ПДВ 3105,00 грн.), у 4 кварталі 2010 року на загальну суму 1821,60 грн. (без ПДВ 1518,00 грн.), згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»по контрагенту : «Одеська регіональна торгово-промислова палата»за 3 квартал 2010 року ПП «Агрологістіка»віднесено до складу валових витрат вартість придбаних послуг у сумі 4 347,00 грн. без ПДВ., у зв'язку з чим відповідач робить висновок про завищення загальної суми валових витрат на 1 242 грн. за рахунок зайво віднесених по складу валових витрат вартості придбаних послуг у сумі 1 242 грн. (без ПДВ) від постачальника “Одеська регіональна торгово-промислова палата” без підтвердження фактичними первинними документами, що свідчили б про взаємозв'язок вказаних витрат з господарською діяльністю підприємства у перевіряємому періоді.

В  ході перевірки встановлено що відповідно із договором від 30.07.2010 року №43 з Фермерським господарством ім. Щорса (код ЄДРПОУ 22434791) ПП «Агрологістіка»у 3 кварталі 2010 року було придбано ТМЦ (ячмінь) на загальну суму 35 625,00 грн.. в т.ч. ПДВ 5937,40 грн., згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»по контрагенту : «Фермерске господарство ім. Щорса»за 3 квартал 2010 року ПП «Агрологістіка»віднесено до складу валових витрат вартість придбаних ТМЦ (ячмінь) у сумі 31 020,98 грн., у зв'язку з чим відповідач робить висновок про завищення загальної суми валових витрат на 1 333,48 грн. за рахунок зайво віднесених до складу валових витрат вартості придбаних ТМІІ у сумі 1 333.48 грн. (без ПДВ) від постачальника Фермерське господарство ім. Щорса без підтвердження фактичними первинними документами, що свідчили б про взаємозв'язок вказаних витрат з господарською діяльністю підприємства.

Перевіркою встановлено, що між ПП «Агрологістіка»«Замовник»та ТОВ «Штеф Фрейт Менеджмент»«Експедитор»(Виконавець) укладено договір на транспортно-експедиторські послуги від 01.06.2010 року №Е0105-01/АШ строком дії до 31.12.2010 року. Згідно цьго договору Замовник доручає, а Експедитор зобов'язується організувати транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів у стандартних 20-ті та 40-футових контейнерах по території України та в міжнародному напрямку, та надання супутніх послуг на умовах даного договору. На кожне конкретне перевезення Замовнику надає Експедитору письмову заявку, в якій вказує найменування та кількість вантажу, маршрут перевозки (порт навантажування, порт розвантажування, місце доставки вантажу), заплановану дату подачі, перелік послуг та іншу необхідну інформацію, для організації ТЕО. Експедитор зобов'язаний організувати перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів всіма видами транспорту по території України та за її межами у відповідності із заявкою Замовника.

Згідно первинних документів бухгалтерського обліку, а саме: заявки на транспортно-експедиторське обслуговування, актів виконаних робіт на транспортно-експедиторське обслуговування та рахунків  складених ТОВ «Штеф Фрейт Менеджмент», згідно договору на надання послуг від 01.06.2010 року №Е0105-01/АШ які відображені у складі валових витрат ПП «Агрологістіка» у 3 кварталі 2010 року, без  підтвердження відповідними товарно-транспортними накладними (а. 10 Акту перевірки). Крім того, до складу податкового кредиту ПДВ з вартості придбаних послуг підприємством не відносився.

У звязку з чим відповідач робить висновок про порушення ПП «Агрологістіка»ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у з кварталі 2010 року завищено загальну суму валових витрат на 68 966, 87 грн. за рахунок віднесення до складу валових витрат вартісті придбаних транспортно-експедиторських послуг від ТОВ «Штеф Фрейт Менеджмент»у загальній сумі 68 966,87 грн. (без ПДВ) без відповідного підтвердження первинними документами.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді між ПП «Агрологістіка»та контрагентом-постачальником ПП «Агроера 2009»(код ЄДРПУО 36513474) «Продавець» укладено договір купівлі-продажу пшениці від 01.07.2010 року №265/07-10.

В ході перевірки ДПІ були надіслані запити до ДПІ у Київському районі м. Донецьк: вперше від 12.04.2011 року №14954/7/23-114, вдруге від 18.05.2011 №15433/7/23-114 щодо взаємовідносин Позивача з ПП «Агроера 2009», який перебував у господарських відносинах з ПП «Агрологістіка»по 1 ланці ланцюга проходження ТМЦ за період липень - серпень 2010 року та з питання усунення розбіжностей, які обліковуються згідно із системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів у ПП «Агроера 2009»з ПП «Агрологістіка»за період липень - серпень 2010 року: ДПІ у Київському районі м. Донецька відповіло, що провести зустрічну звірку неможливо у зв 'язку з тим, що ПП «Агроера 2009»не знаходиться за юридичною адресою, про що складено акт про неможливість проведення перевірки від 03.12.2010р. за №4758/23-2.

З метою забезпечення проведення перевірки з питань підтвердження відомостей за результатами встановлених фактів здійснено заходи: до ВПМ ДПІ у Київському районі м. Донецька направлено запит на встановлення місцезнаходження платника податків від 03.12.2010 року за №2296. Отримана відповідь від 13.12.2010 року за №896/64, згідно якої місцезнаходження підприємства не встановлено.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.11.2010 порушено провадження по справі№5/171Б про банкрутство ТОВ "Агроера 2009".

Постановою Господарського суду Донецької області від 31.01.2011 по справі №5/171Б ТОВ «Агроера 2009»визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура.

Станом на теперішній час підприємство має стан 14 «Визнано банкрутом».

До перевірки посадовими особами ПП «Агрологістіка»були надані первинні документи бухгалтерського обліку: рахунки-фактури, видаткові накладні, які складені ПП «Агроера 2009», згідно договору купівлі-продажу від 01.07.2010 року №265/07-10 та які відображені у складі валових витрат ПП «Агрологістіка»у 3 кварталі 2010 року.

До складу податкового кредиту ПП «Агрологістіка» віднесено податок на додану вартість з вартості придбаних зернових у сумі 26 205,36 грн.

Згідно наданих до перевірки документів, зернові (пшеницю, горох), які ПП «Агрологістіка»було придбано у ПП «Агроера 2009»в подальшому було реалізовано на експорт: ТARTARUS CORP (Панама) - горох, FORTUNUS (Літва) - пшениця. Транспортні перевезення ТМЦ на експорт здійснювало ТОВ «Столес»(код ЄДРПОУ 33720791) згідно із договором від 19.07.2010 року №88/10.

Згідно із договором від 19.07.2010 року №88/10 ТОВ «Столес»- «Експедитор»зобов'язується організувати транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів у стандартних 20-ті та 40-футових контейнерах по території України та в міжнародному напрямку, та надання супутніх послуг на умовах даного договору. До перевірки були надані первинні документи бухгалтерського обліку щодо ТЕО, в т.ч. міжнародні товарно - транспортні накладні.

Згідно акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька від 20.05.2011 року №5389/23-3/36513474 ПП «Агроера 2009»не знаходиться за юридичною адресою, про що складено акт про неможливість проведення перевірки від 03.12.2010р. за №4758/23-2.

Станом на 23.05.2011 року (дата реєстрації акту перевірки ПП «Агрологістіка»), ПП «Агроера 2009»має стан 14 «Визнано банкрутом»та відкрита ліквідаційна процедура.

Згідно із підпунктом 3.1 пункту 3 договору купівлі-продажу від 01.07.2010 року №265/07-10 з ПП «Агроера 2009»(Продавець) повинен доставити товар до складу Покупця. У перевіряємому періоді Позивачем укладено договір зберігання від 06.09.2010 року №64 з ДП «Хлібна база №77» Держкомрезерву України (код 20947701) –«Виконавець»згідно з яким Позивач зберігає зерно на ДП «Хлібна база №77», що фактично згідно із договором зберігання є складом ПП «Агрологістіка».

В ході перевірки було надіслано запит до Бєрезівської МДПІ щодо проведення зустрічної звірки ДП «Хлібна база №77»Держкомрезерву України з питання дослідження та відображення інформації щодо того, чи було здійснено ПП «Агроера 2009»доставку зернових на ДП «Хлібна база №77»Держкомрезерву України (код 20947701) за перевіряємий період. Станом на дату реєстрації акту перевірки відповіді не отримано.

Щодо надання в ході перевірки первинних документів, які б підтверджували факт транспортування ТМЦ від «Продавця»ПП «Агроера 2009»до складу Покупця - ПП «Агрологістіка», посадові особи перевіряємого підприємства в усній формі повідомили, що транспортно-експедиторські послуги при доставці товару ПП «Агроера 2009»до складу ПП «Агрологістіка»здійснювало ТОВ «Штеф Фрейт Менеджмент»згідно договору на транспортно-експедиторські послуги від 01.06.2010 року № Е0105-01/АШ.          

Згідно наявних на ПП «Агрологістіка»документів не виявлено документи по яких відбувався би рух товару від продавця ПП «Агроера 2009»до покупця ПП «Агрологістіка», тобто не встановлено фактичного підтвердження того, що товар перевозився.

Таким чином, відповідачем встановлене  завищення загальної суму валових витрат на 2 745 098,56 грн. (без ПДВ) ПП «Агрологістіка»у 3  кварталі 2010 року.

4 квартал 2010 року завищення валових витрат у сумі 2 230,10 грн.:

- в ході перевірки встановлено що згідно усної домовленості з ПП «Агролайн»(код ЄДРПОУ 34284679) ПП «Агрологістіка»у 4 кварталі 2010 року було придбано ТМЦ (мішки, ниті) для фасування зернових на загальну суму 6 070,92 грн., що  відображено у оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»з контрагентом ПП «Агролайн»Приватним підприємством «Агрологістіка»у 4 кварталі 2010 року де віднесено до складу валових витрат вартість придбаних ТМЦ (мішки, ниті) у сумі 7 289,20 грн. без ПДВ, замість 5 059,10 грн., у зв'язку з чим відповідачем встановлено,  завищення загальної суми валових витрат на 2 230,10 грн. за рахунок зайво віднесених до складу валових витрат вартісних показників придбаних ТМЦ у сумі 2 230,10 грн. від постачальника ПП «Агролайн»без підтвердження фактичними первинними документами.

Також, перевіркою повноти визначення ПДВ за період з 13.11.2009 року по 31.12.2010 року встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 21 877 грн., в т.ч.: липень 2010 року заниження у сумі 5 049 грн., вересень 2010 року заниження у сумі 16 828 грн. завищення рядку 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту»декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 4 328 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення у сумі 26 205,36грн., в тому числі: липень 2010 року завищення на суму 7 379 грн., вересень 2010 року завищення на суму 15 761 грн., грудень 2010 року завищення на суму 3 065 грн. внаслідок порушень, встановлених по податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Агроера 2009».

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що правила формування валових витрат платника податку визначені ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так, відповідно до п. 5.1. ст. 5 названого Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно –суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Також суд враховує положення Господарського кодексу України, відповідно до ч.ч 1, 2 ст.3 якого під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Суд не погоджується з висновками ДПІ у Суворовському районі м. Одеси щодо порушення ПП «Агрологістіка»за правочином, укладеним з ПП «Агроера 2009» з огляду на таке.

Дослідивши встановлені в Акті перевірки порушення, суд дійшов висновку, що ДПІ не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності вчинених позивачем правочинів та не доведено нереальності спірних господарських операцій, так як єдиним мотивом для судження відповідача про нікчемність спірних правочинів є висновок іншого органу податкової служби –ДПІ у Київському районі м. Донецька.

Однак, з положень ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України випливає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

При цьому, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом –Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом –Порядок №985),  суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень –рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумість предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, ПП «Агроера», взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того, що стосується стану підприємства ПП «Агроера 2009»на дату підписання Акту перевірки  «визнано банкрутом», відповідно даних, викладених в Акті перевірки ПП «Агроера 2009»визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура Постановою Господарського суду Донецької області від 31.01.2011р. по справі № 5/171Б, тоді як остання дата взаємовідносин ПП «Агрологістіка»з ПП «Агроера 2009» серпень 2010 року.

Отже, підстав вважати платника вчинившим никчемний правочин не має, оскільки на момент укладення угоди його контрагент був зареєстрований як платник ПДВ у встановленому законом порядку, а отже факт порушення контрагентами може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагентів, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань

Представник позивача наголошував на тому, що відповідно до даних в Акті перевірки та даних офіційного веб - сайту ДПА України, у період взаємовідносин ПП «Агрологістіка»із ПП «Агроера 2009», воно було належним чином зареєстровано та мало свідоцтво платника ПДВ.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року   у справі «Булвес проти Болгарії» (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею.

Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

При цьому, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом –Порядок №984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(зі змінами та доповненнями), встановлено, що: бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

В межах зазначеного правочину, між позивачем та контрагентом були здійсненні господарські операції, що підтверджується належними копіями первинних документів: договору купівлі-продажу № 265/07-10 від 01.07.2010р., договору купівлі-продажу № 301 від 27.07.2010р., договору купівлі-продажу № 05/007 від 12.07.2010р.,  договору купівлі-продажу № 260 від 06.07.2010р., Акту залікуоднорідних вимог від 18.08.2010р., видаткової накладної № Ае-0000881 від 16 липня 2010 р., Рахунку-фактури № Ае-0001027 від 16 липня 2010 р., податкової накладної № 989 від 16.07.2010., ТТН Серія 12 ААА, № 782671 від 14 липня 2010 р., ТТН Серія 12 ААА, № 782672 від 14 липня 2010 р., ТТН Серія 12 ААА, № 782670 від 14 липня 2010 р., видаткової накладної № Ае-0000871 від 15 липня 2010 р., рахунку-фактури № Ае-0001015 від 15 липня 2010 р., податкової накладної № 979 від 15.07.2010, ТТН Серія 12 ААА, № 782666 від 14 липня 2010 р., ТТН Серія 12 ААА, № 782665 від 14 липня 2010 р., ТТН Серія 12 ААА, № 782663 від 14 липня 2010 р., ТТН Серія 12 ААА, № 782667 від 14 липня 2010 р., ТТН Серія 12 ААА, № 782668 від 14 липня 2010 р., ТТН Серія 12 ААА, № 782664 від 14 липня 2010 р., ТТН Серія 12 ААА, № 782669 від 14 липня 2010 р., ТТН Серія 12 ААА, № 782677 від 15 липня 2010 р., видаткової накладної № Ае-0001174 від 4 серпня 2010 р., рахунку-фактури № Ае-0001366 від 4 серпня 2010 р., податкової накладної № 1286 від 04.08.2010, ТТН серія 12 ААА, № 781310 від 03 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 781316 від 02 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 941212 від 08 серпня 2010 р., видаткової накладної № Ае-0001116 від 2 серпня 2010 р., рахунку-фактури № Ае-0001294 від 2 серпня 2010 р., податкової накладної № 1228 від 02.08.2010.,видаткової накладної № Ае-0001259 від 10 серпня 2010 р., рахунку-фактури № Ае-0001465 від 10 серпня 2010 р., податкової накладної№ 1381 від 10.08.2010,           видаткової накладної № Ае-0001332 від 16 серпня 2010 р., рахунку-фактури № Ае-0001536 від 16 серпня 2010 р., податкової накладної № 1453 від 16.08.2010, ТТН серія 12 ААА, № 941224 від 17 серпня 2010 р., ТТНсерія 12 ААА, № 941232 від 13 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 941215 від 10 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 941244 від 17 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 928616 від 31 липня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 928623 від 30 липня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 928624 від 30 липня 2010 р.,  ТТН серія 12 ААА, № 928615 від 29 липня 2010 р., видаткової накладної № Ае-0000900 від 19 липня 2010 р., рахунку-фактури № Ае-0001045 від 19 липня 2010 р., податкової накладної № 1008 від 19.07.2010, ТТН серія 12 ААА, № 719216 від 25 липня 2010 р., видаткової накладної № Ае-0001178 від 4 серпня 2010 р., рахунку-фактури № Ае-0001367 від 4 серпня 2010 р., податкової накладної № 1290 від 04.08.2010, ТТН серія 12 ААА, № 781306 від 3 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 781307 від 3 серпня 2010 р., видаткової накладної № Ае-0001203 від 6 серпня 2010 р.,рахунку-фактури № Ае-0001406 від 6 серпня 2010 р., податкової накладної № 1322 від 06.08.2010, ТТН серія 12 ААА, № 781470 від 05 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 781471 від 05 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 781322 від 04 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 781308 від 04 серпня 2010 р., видаткової накладної № Ае-0001184 від 4 серпня 2010 р., рахунку-фактури № Ае-00013 80 від 4 серпня 2010 р., податкової накладної№ 1297 від 04.08.2010, ТТН серія 12 ААА, № 781312 від 03 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 781305 від 03 серпня 2010 р., видаткової накладної № Ае-0001226 від 9 серпня 2010 р., рахунку-фактури №Ае-0001434 від 9 серпня 2010 р., податкової накладної № 1351 від 09.08.2010., ТТН  серія 12 ААА, № 941233 від 14 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 941216 від 10 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 941214 від 09 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 781323 від 07 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 780877 від 06 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 781309 від серпня 2010 р., видаткової накладної № Ае-0001280 від 12 серпня 2010 р., рахунку-фактури № Ае-0001489 від 12 серпня 2010 р., податкової накладної № 1402 від 12.08.2010, ТТН серія 12 ААА, № 941222 від 15 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 941238 від 14 серпня 2010 р., ТТН  серія 12 ААА, № 941220 від 11 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 941213 від 07 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 941225 від 11 серпня 2010 р., видаткової накладної № Ае-0001321 від 16 серпня 2010 р., рахунку-фактури № Ае-0001531 від 16 серпня2010 р., податкової накладної № 1443 від 16.08.2010, ТТН серія 12 ААА, № 724013 від 14 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 544434 від 15 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 723801 від 15 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 941239 від 14 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 724005 від 14 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 724011 від 14 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 724015 від 14 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 724006 від 13 серпня 2010р., видаткової накладної № Ае-0001373 від 20 серпня 2010 р., рахунку-фактури № Ае-0001574 від 20 серпня 2010 р., податкової накладної № 1494 від 20.08.2010,  ТТН серія 12 ААА, №941240 від 18 серпня 2010 р., видаткової накладної № Ае-0001384 від 20 серпня 2010 р., рахунку-фактури № Ае-0001584 від 20 серпня 2010 р., податкової накладної № 1509 від 20.08.2010, ТТН серія 12 ААА, № 841243 від 19 серпня 2010 р., видаткової накладної № Ае-0001310 від 13 серпня 2010 р.,рахунку-фактури № Ае-0001520 від 13 серпня 2010 р., податкової накладної № 1432 від 13.08.2010, ТТН серія 12 ААА, № 723819 від 10 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 724002 від 12 серпня 2010 р., видаткової накладної № Ае-0001366 від 19 серпня 2010 р., рахунку-фактури № Ае-0001568 від 19 серпня 2010 р., податкової‘накладної № 1487 від 19.08.2010, ТТН серія 12 ААА, № 941242 від 18 серпня 2010 р, видаткової накладної № Ае-0001349 від 18 серпня 2010 р., податкової накладної № 1470 від 18.08.2010, ТТН серія 12 ААА, № 724007 від 17 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 939700 від 16 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 759463 від 16 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 941240 від 16 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 724001 від 16 серпня 2010 р., видаткової накладної № Ае-0000889 від 16 липня 2010 р., рахунку-фактури № Ае-0001032 від 16 липня 2010 р., податкової накладної № 997 від 16.07.2010, ТТН серія 12 ААА, № 941223 від 15 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 994951 від 14 липня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 994957 від 14 серпня 2010 р., видаткової накладної № Ае-0000894 від 19 липня 2010 р., рахунку-фактури № Ае-0001039 від 19 липня 2010 р., податкової накладної№ 1002 від 19.07.2010, ТТН серія 12 ААА, № 723169 від 17 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 723213 від 17 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 723162 від 17 липня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 723339 від 17 липня 2010 р., видаткової накладної № Ае-0000898 від 19 липня 2010 р., рахунку-фактури № Ае-0001043 від 19 липня 2010 р., податкової накладної № 1006 від 19.07.2010, ТТН серія 12 ААА, № 723338 від 18 серпня 2010 р., ТТН серія 12 ААА, № 723155 від 18 серпня 2010 р., видаткової накладної № Ае-0000882 від 16 липня 2010 р., рахунку-фактури № Ае-0001028 від 16 липня 2010 р., податкової накладної № 990 від 16.07.2010, ТТН серія 12 ААА, № 758493 від 14 липня 2010р. (т.1 а/с. 71-191).

Зобов'язання по оплаті придбаного ПП «Агрологістіка»товару виконані останнім у повному обсязі.

Вказана сума в силу приписів Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»(затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1997р. № 87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за № 391/3684) є доходом, оскільки під доходами розуміється збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків вкладників). Активами є ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

Також суд критично ставиться до висновків ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, щодо посилань про ненадання товаро - транспортних накладних з перевезення продукції ТОВ «Штеф Фрейт Менеджмент», яке надавало ПП «АГРОЛОГІСТІКА»послуги з транспортно - експедиторського обслуговування згідно договору про надання послуг від 01.06.2010р. № Е0105-01/АШ.

Згідно Акту перевірки досліджуваного в судовому засіданні, ПП «Агрологістіка»були надані: договір про надання послуг від 01.06.2010р. № Е0105-01/АШ, акти виконаних робіт на транспортно - експедиторське обслуговування, рахунки, податкові накладні та заявки на транспортно - експедиторське обслуговування за договором про надання послуг від 01.06.2010р. № Е0105-01/АШ, міжнародні товаро - транспортні накладні по формі СМК (т. 1 а/с. 205-247; т. 2 а/с. 1-81).

Як вбачається з наданих міжнародних товаро - транспортних накладних по формі СМК,  перевезення гороху, пшениці тощо, доручено в межах експедирування ТОВ «Штеф Фрейт Менеджмент», що підтверджується в графі 1 накладних визначений відправник - ПП «АГРОЛОГІСТІКА», графа 6 містить найменування контейнерів, що були надані до перевезення. Крім того,  зазначені відомості співпадають з переліком контейнерів, визначених у заявках на ТЕО, в актах виконаних робіт, що були надані до перевірки та є невід'ємними частинами договору від 01.06.2010р. № Е0105-01/АШ, укладеного з ТОВ «Штеф Фрейт Менеджмент».

Згідно з п. 2.1.2. договору від 01.06.2010р. № Е0105-01/АШ, ТОВ «Штеф Фрейт Менеджмент»зобов'язується укладати договори та представляти інтереси ПП «АГРОЛОГІСТІКА»у взаємовідносинах з перевізниками, портами, складами, агентами судоходних ліній, експедиторськими компаніями та іншими організаціями, що є резидентами або нерезидентами України.

Положення Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів застосовуються до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів, що передбачає винагороду, з використанням транспортних засобів, у разі якщо місце навантаження вантажу і місце доставлення вантажу, зазначені в контракті, знаходяться на території двох різних країн, з яких принаймі одна є учасницею Конвенції.

Застосування накладної типової форми СМR у міжнародних перевезеннях ґрунтується на Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів.

Частиною 2 п. 12 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»від 01.07.2004 р. № 1955-ІV перевезення вантажів супроводжується міжнародною автомобільною накладною (СМR).

Таким чином, суд вважає, що перевезення вантажу, наданого ПП «Агрологістіка»ТОВ «Штеф Фрейт Менеджмент», здійснювалося ФОП ОСОБА_5 згідно міжнародних товарно - транспортних накладних по формі СМR, що не суперечить вимогам чинного законодавства України. Зазначені накладні призначені для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку шляхом їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, є первинним документом, що підтверджує перевезення вантажу,  крім того вони були надані при проведенні перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси.

Отже, судом не встановлено підстав дослідивши які відповідач зробив висновок про завищення загальної суми валових витрат на - суму 68 966,87 грн. за рахунок віднесення до складу валових витрат вартості придбаних транспортно - експедиторських послуг від ТОВ «Штеф Фрейт Менеджмент».

Оцінивши приєднані до справи копії первинних документів, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ», ст.ст.5, 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, усі договори та первинні фінансово-господарські документи засвідчені печатками суб'єктів господарювання, які є сторонами правочинів.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на правте відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і   штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Крім того, розглядаючи даний адміністративний спір суд бере до уваги лист Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» де зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також положення Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11, згідно з яким: «сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце».

Суд погоджується з висновками ДПІ у Суворовському районі м. Одеси відображеними в Акті перевірки про порушення ПП «Агрологістіка»п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»в частині:

- завищення у 3 кварталі 2010 року загальної суми валових витрат на 205 грн. за рахунок двічі віднесених до складу валових витрат вартості придбаних ТМЦ  від постачальника фізичної особи ОСОБА_6;

- завищення у 3 кварталі 2010 року загальної суми валових витрат на 1 242 грн. за рахунок зайво віднесених до складу валових витрат вартості придбаних послуг від постачальника «Одеська регіональна торгова –промислова палата»;

- завищення у 3 кварталі 2010 року загальної суми валових витрат на 1 333, 48 грн. за рахунок зайво віднесених до складу валових витрат вартості придбаних ТМЦ від постачальника «Фермерське госмподарство ім. Щорса».

Представником позивача в судовому засіданні, було зазначено, що підприємство віднесло до валових витрат кошти по господарським операціям з ОСОБА_6, «Одеською регіональною торговою –промисловою палатою», «Фермерським госмподарством ім. Щорса»які планували отримати в майбутньому.

З урахуванням викладеного, суд вважає висновки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси по зазначеним операціям винесеними у відповідності до вимог чинного податкового законодавства України.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість висновків акту перевірки, прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Виходячи з вищевикладеного, висновки акту перевірки в частині порушення ПП «Агрологістіка» п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а винесені на підставі вищезазначеного акту перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Керуючись  ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -

                                                          ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Агрологістіка»до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси  скасування податкових повідомлень рішень від 06.06.2011 року № 0001082301 та № 0001092301 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси  від 06.06.2011 року № 0001092301.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси  від 06.06.2011 року № 0001082301 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 879395, 45, з якої за основним платежем - 703516, 36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 175 879, 09 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, або в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.

          Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею на протязі п'яти діб.          

          Суддя          /підпис/                                                                   Потоцька Н.В.

Адміністративний позов приватного підприємства «Агрологістіка»до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси  скасування податкових повідомлень рішень від 06.06.2011 року № 0001082301 та № 0001092301 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси  від 06.06.2011 року № 0001092301.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси  від 06.06.2011 року № 0001082301 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 879395, 45, з якої за основним платежем - 703516, 36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 175 879, 09 грн.

12 грудня 2011 року