Постанова

від 18.10.2011 по справі 2-а/1970/2870/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/2870/11

"18" жовтня 2011 р.                                                                                           м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

  головуючого судді                                   Хрущ В. Л.,

          секретаря судового засідання               Хоростківського О.Я.,

за участю:  

представника  позивача  - ОСОБА_1 (дов.№44068/7/10-015/2808 від 06.10.2011 р.),

за відсутності   відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом  Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Фрут»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Фрут»про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на 20.09.2011 року за відповідачем рахується податковий борг у сумі 1870,00 грн. за платежем:штрафні санкції з податку на прибуток. Дана заборгованість виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених податковим органом згідно податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.10. 2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.  

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом за місцем реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду. Вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою пункту поштового зв'язку «за зазначеною адресою не значиться».   

Згідно з положеннями статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України - у  разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів,- суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача,   за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.          

Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4302/15 від 15.09.2011 року, наданого Відділом державних реєстраторів Тернопільської міської ради на запит Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фреш Фрут»зареєстроване як юридична особа з 31.01.2006 року з присвоєнням  ідентифікаційного коду - 34030132.  

Крім того, відповідач перебуває на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків з 03.02.2006 року.

Відповідно до п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-XII «Про державну податкову службу в Україні»із змінами та доповненнями, Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією, як контролюючим органом, що здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та погашення податкових зобов'язань,  у червні та вересні 2010 року були проведені невиїзні документальні перевірки з питань неподання ТОВ «Фреш Фрут»податкової звітності з податку на прибуток, в результаті яких було виявлено, що відповідачем, в порушення вимог Закону України від 21.12.2000 року №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зі змінами та доповненнями, який був чинним на той час, та вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, несвоєчасно подано (не подано) Декларації з податку на прибуток підприємств за: 1 квартал 2008 року, півріччя 2008 р., 3 квартали 2008 року, 11 місяців 2008 року, 2008 рік, 1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 3 квартали 2009 року, 2009 рік,

1 квартал 2010 року, півріччя 2010 року. Запрошення для ознайомлення та підписання актів про результати невиїзної документальної перевірки, а також примірники актів про результати невиїзної документальної перевірки направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю «Фреш Фрут», проте не були вручені у зв'язку з відсутністю посадових осіб за юридичною адресою, про що складені відповідні акти.      

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання ТОВ «Фреш Фрут»податкової звітності по податку на прибуток №5380/15-01/34030132 від 01.06.2010 року Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.06.2010 року №0004061501/0 на суму 1700,00 грн., а за результатами розгляду акту №10020/15-01/34030132 від 27.09.2010 року -  прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.2010 року №0050571501/0 на суму 170 грн.

Вподальшому, у  зв'язку з неможливістю вручення безпосередньо посадовим особам відповідача  за юридичною адресою ТОВ «Фреш Фрут», - вищезазначені податкові повідомлення-рішення були розміщені на дошці податкових оголошень.

Крім того, судом встановлено, що у  зв'язку з несплатою відповідачем - платником податків сум податкових зобов'язань, Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією вживались  заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку шляхом виставлення першої податкової вимоги №1/983 від 17.06.2010 року та  другої податкової вимоги №2/1141 від 30.07.2010 року.  

Як вбачається із матеріалів справи, вищезазначені  податкові повідомлення-рішення  та податкові вимоги  відповідачем  ні в адміністративному, ні в судовому порядку  - не оскаржені, а тому  податкові зобов'язання відповідача як платника податків, нараховані і відображені у них, – є узгодженими у порядку і на умовах, визначених чинними на час виникнення податкового боргу Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III Законом та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженому наказом ДПА України №266 від 03.07.2001 року.

Таким чином на  час звернення Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією до суду із даним позовом за відповідачем –ТОВ «Фреш Фрут»  рахується несплачена у встановленому законом порядку податкова заборгованість в сумі 1870,00 грн., що підтверджується наданою позивачем довідкою  про наявність податкового боргу від  23.09.2011 року та  витягами з облікової картки платника податків, що містяться в матеріалах справи.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги  є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закон України «Про систему оподаткування»втратили чинність.   

Разом з тим, з огляду на виникнення у відповідача   вищезазначеної заборгованості до 01 січня 2011 року, - суд вважає за необхідне застосувати до   позовних вимог норми  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000року (далі –Закон №2181-ІІІ), який діяв на момент виникнення даних правовідносин.

Відповідно до п.п. 16.4. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

П.п. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4 Закону України №2181-ІІІ, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону України №2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), календарному року, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Підпунктом 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно з вимогами  п. 5.1. ст. 5 Закону №2181-ІІІ  - податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

А відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України №2181-ІІІ  -  у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, в порядку, визначеному   п.п. 6.2.3. п. 6.2 даного Закону.

 Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Несплачене у встановлений строк податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, визнається згідно п. 1.3. ст. 1 Закону №2181-ІІІ сумою податкового боргу і до нього застосовуються заходи з погашення податкового боргу, визначені даним законом.

Як вбачається із матеріалів справи, податковим органом, відповідно до Закону України №2181-ІІІ, вживались всі необхідні заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу, однак, станом на час звернення позивача до суду із даним позовом,  ТОВ «Фреш Фрут», у порушення норм п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст.4 Закону України № 2181-ІІІ, свій обов'язок щодо подачі податкових  декларацій з податку на прибуток, та щодо сплати штрафу, нарахованого  у зв'язку з таким неподанням декларацій,  - не виконало.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України, який є чинним на даний час, - передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 41.1.1. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України контролюючими органами є: органи державної податкової служби –щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно пп. 20.1.18. п. 20.1. ст.. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.  

Відповідно до абз. 1 п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з  положеннями п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України -  доказами в адміністративному судочинстві  є  будь-які фактичні дані,  на підставі  яких  суд  встановлює  наявність  або відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,  та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи.  Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх  представників, показань свідків, письмових  і речових  доказів,  висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи, що несплата відповідачем нарахованого йому штрафу за неподання у встановленому законом порядку декларацій по податку на прибуток призвела до виникнення у нього податкового боргу перед бюджетом на загальну суму 1870,00 грн., і на час судового розгляду справи  відповідачем зазначений борг  в добровільному порядку - не сплачений, відповідних доказів його погашення перед бюджетом -  не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом прийняття рішення стягнення  податкового боргу  з відповідача  в судовому порядку.  

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями  2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

 Позов Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції – задовольнити.

 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Фрут» (ідентифікаційний код  34030132, м.Тернопіль, вул. Гайова, 42) у рахунок погашення податкової заборгованості кошти у сумі  1870,00  грн.  (одну тисячу вісімсот сімдесят гривень) -  за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фреш Фрут»(ідент. код 34030132, м.Тернопіль, вул.Гайова,42), та з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Фреш Фрут»(ідент. код 34030132, м.Тернопіль, вул. Гайова, 42).

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

           Повний текст постанови  виготовлено та підписано  24 жовтня 2011 року.

Головуючий суддя                       (підпис)                                                                         Хрущ В. Л.

                                                  Копія вірна:

Суддя                                                                                                    Хрущ В. Л.