Постанова

від 20.12.2011 по справі 2а-12143/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 20 грудня 2011 року                      № 2а-12143/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Федорчука А.Б. розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом

 Державної податкової інспекції  у Скадовському районі Херсонської області

до

 Приватне підприємство  "ЕЯ'САН"

про

 стягнення заборгованості у розмірі 6 056,83 грн.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Скадовському районі Херсонської області (далі –Позивач) до Приватного підприємства «ЕЯ'САН»(далі –Відповідач)  про стягнення заборгованості у розмірі 6056, 83 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач обліковується як платник податків, зборів в Державній податковій інспекції Шевченківського району міста Києва та як платник окремих податків та зборів в Державній податковій інспекції у Скадовському району Херсонської області та є боржником перед місцевим бюджетом Скадовської міської ради Херсонської області по орендній плані за землю.

Відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечень проти позову до суду не надавав.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Шевченківською районною у місті Києва державною адміністрацією 22 лютого 2005 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Приватне підприємство «ЕЯ'САН»(01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 32-Б, офіс 12, ідент. код 33405935), що підтверджується матеріалами облікової справи платника податків.

Згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №15060/07 Відповідача 27 липня 2007 року включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідач обліковується як платник податків, зборів в Державній податковій інспекції Шевченківського району міста Києва та як платник окремих податків та зборів в Державній податковій інспекції у Скадовському району Херсонської області. Під час здійснення фінансово-господарської діяльності Відповідачем надано до Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області податкову декларацію від 26 січня 2011 року №213, згідно з якою на 2011 рік нараховано орендну плату за землю у сумі 23862,28 грн.  

Як вбачається з розрахунку податкового боргу перед бюджетом, станом на 17 серпня 2011 року за Відповідачем обліковується частково непогашені податкові зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб, які самостійно визначені платником на підставі податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а саме, в розмірі 6056,83 грн.

На виконання вимог п.41.5 статті 41 Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 №2755-VI (далі –ПКУ № 2755-VI) Позивачем винесено та надіслано Відповідачу податкову вимогу від 13 травня 2011 року за №97, однак заборгованість Відповідача перед бюджетом збільшується та обліковується і надалі.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 16.1. ПКУ № 2755-VI закріплено обов'язки платника податків, зокрема платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у  випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського  обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен  надати  платник податків, та підстави для їх надання.

У відповідності до п. 54.1 ст. 54 ПКУ № 2755-VI платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені(крім випадків, передбачених податковим законодавством), яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Крім того, виходячи з положень п. 56.11. ст.56 ПКУ № 2755-VI податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно п. 31.1 ст. 31 ПКУ № 2755-VI строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Стосовно орендної плати, то у відповідності до п. 288.1. ПКУ № 2755-VI підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати  відповідний  орган  державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Пунктом 31.2 ст. 31 ПКУ № 2755-VI передбачено, що строк  сплати  податку  та  збору  обчислюється роками, кварталами,  місяцями,  декадами,  тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Згідно до п.285.1. статті 285 ПКУ №2755-VII базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пункт 285.2. зазначеної статті визначає, що базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

На виконання п.286.2.статті 286 ПКУ №2755-VII платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за  землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від  обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно п.287.3.ст.283 ПКУ №2755-VII податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій  декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до пункту 290.1. статті 290 ПКУ №2755-VII плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм законодавства та наявних в матеріалах справи документів, а саме, податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності від 26 січня 2011 року №217, Суд приходить до висновку щодо своєчасності подання Відповідачем до податкового органу податкової звітності, однак зазначає, що Відповідач не сплачував своєчасно суми податкових зобов'язань, що призвело до наявності податкового боргу, що підтверджується розрахунком податкового боргу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон № 509-ХІІ) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Згідно ст. 62 ПКУ № 2755-VI податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного   забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок  та  звірок  відповідно  до   вимог  цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України,  що  регулюють  відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.14.1.137. ст. 14 ПКУ № 2755-VI орган  стягнення  - державний орган,  уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах  повноважень,  встановлених  цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.5 статті 41 ПКУ № 2755-VI передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Податковий борг (виходячи з положень п. 14.1.175. ст. 14 ПКУ № 2755-VI) - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПКУ № 2755-VI орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 ПКУ № 2755-VI органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи  державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України  доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства  України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71,  158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Стягнути  з Приватного підприємства «ЕЯ'САН»(01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 32-Б, офіс 12, ідент. код 33405935) до місцевого бюджету Скадовської міської ради (рахунок: УДК  24103683, МФО 852010, р/р 3321981700268) суму податкового боргу по орендній платі за землю з юридичних осіб  в сумі 6056,83 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість грн. 83 коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук