Постанова

від 14.12.2011 по справі 2а-13314/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 14 грудня 2011 року                      № 2а-13314/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Федорчука А.Б. розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в скороченому провадженні

за позовом

 Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва

до

 Товариства з обмеженою відповідальністю "Райзінг стар"

про

 стягнення заборгованості у розмірі 47 205,65 грн.

На підставі ст. 183-2 КАС України, Суд розглядає справу у скороченому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Податковим кодексом України вiд 02.12.2010  № 2755-VI (далі –ПКУ № 2755-VI) статтею 16.1. закріплено обов'язки платника податків, зокрема платник податків зобов'язаний: стати  на  облік  у контролюючих  органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність,  що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати   до контролюючих   органів   у   порядку, встановленому  податковим  та  митним законодавством,  декларації, звітність та інші документи,  пов'язані з  обчисленням  і сплатою податків та зборів; сплачувати  податки  та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову  вимогу контролюючих   органів  (у  випадках,  визначених  законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із  визначенням  об'єктів  оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи,  регістри  бухгалтерського  обліку,  фінансову звітність,  інші  документи,  пов'язані  з  обчисленням та сплатою податків та зборів.  У письмовій вимозі  обов'язково  зазначаються конкретний   перелік   документів,   які  повинен  надати  платник податків, та підстави для їх надання.

У відповідності до п. 54.1 ст 54 ПКУ № 2755-VI платник  податків  самостійно  обчислює  суму  податкового  та/або грошового  зобов'язання  та/або  пені(крім випадків,  передбачених податковим законодавством),  яку  зазначає у податковій (митній)  декларації  або  уточнюючому  розрахунку,  що  подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 31.1 ст. 31 ПКУ № 2755-VI строком сплати податку та збору визнається  період,  що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем  строку,  протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений  у  порядку,  визначеному   податковим   законодавством. Податок   чи  збір,  що  не  був  сплачений  у  визначений  строк, вважається не сплаченим своєчасно.

У відповідності з п.187.1. ст. 187 ПКУ № 2755-VI датою  виникнення  податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата   зарахування   коштів   від   покупця/замовника   на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг,  що підлягають  постачанню,  а  в  разі  постачання  товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку,  а в разі  відсутності  такої  -  дата  інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів,  а в разі експорту  товарів  - дата  оформлення митної декларації,  що засвідчує факт перетинання митного кордону України,  оформлена відповідно  до  вимог  митного законодавства,  а  для  послуг  -  дата  оформлення документа,  що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 31.2 ст. 31 ПКУ № 2755-VI передбачено, що строк  сплати  податку  та  збору  обчислюється роками, кварталами,  місяцями,  декадами,  тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Податкова  декларація по податку на додану вартість, у відповідності до п.203.1. ст..203 ПКУ № 2755-VI подається  за  базовий  звітний (податковий) період,  що дорівнює  календарному  місяцю,  протягом 20 календарних  днів,  що  настають  за  останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. На виконання пункту 203.2. ст..203 ПКУ № 2755-VI платник податку зобов'язаний самостійно сплатити  суму податкового  зобов'язання,  зазначену  у  поданій  ним  податковій декларації,  протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем  відповідного граничного строку.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон № 509-ХІІ) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Згідно ст. 62 ПКУ № 2755-VI податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного   забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок  та  звірок  відповідно  до   вимог  цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України,  що  регулюють  відповідну сферу правовідносин.

Виходячи з положень п.58.1 ст 58 ПКУ № 2755-VI у  разі  коли  сума  грошового  зобов'язання платника податків,  передбаченого  податковим  або  іншим  законодавством, контроль за дотриманням якого  покладено  на  контролюючі  органи, розраховується  контролюючим органом  (крім декларування товарів,  передбаченого для  громадян), або  у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт  невідповідності  суми  бюджетного  відшкодування сумі,  заявленій  у  податковій  декларації,  або  зменшує  розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на  прибуток  або  від'ємного  значення  суми  податку  на  додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до законодавства, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3 ст 58 ПКУ № 2755-VI податкове  повідомлення-рішення  вважається  надісланим (врученим) юридичній особі,  якщо його  передано  посадовій  особі такої   юридичної  особи  під  розписку  або  надіслано  листом  з повідомленням про вручення.

Згідно п.14.1.137. ст. 14 ПКУ № 2755-VI орган  стягнення  - державний орган,  уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах  повноважень,  встановлених  цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.5 статті 41 ПКУ № 2755-VI передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Податковий борг (виходячи з положень п. 14.1.175. ст. 14 ПКУ № 2755-VI) - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПКУ № 2755-VI орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 ПКУ № 2755-VI органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи, що заборгованість у розмірі 47205,65 грн. (з податку на додану вартість) не сплачена і відповідачем не надано заперечень та доказів, які б свідчили про погашення суми боргу, чи спростували його наявність, вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.    

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи  державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71,  158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райзінг стар» (02088, м. Київ, вул. Леніна , буд.31, ідент. код 35262242) до Державного бюджету (рахунок: УДК у Дарницькому районі м. Києва, ідент. код 26077885, Банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31116029700003) суму податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 47205,65 грн. (сорок сім тисяч двісті п'ять грн.. 65 коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук