Постанова

від 10.01.2012 по справі 2а-17328/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 10 січня 2012 року           13:22           № 2а-17328/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

 Державної податкової інспекції у Святошинському  районі міста Києва

до

 Закритого акціонерного товариства «Компанія «Віктор»

про

 стягнення заборгованості у розмірі 116 104,00 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва (далі –позивач, ДПІ у Святошинському районі м. Києва) звернулась до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Компанія «Віктор»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 116 104,00 грн. по орендній платі за землю.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2011 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи пред'явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно частини 3 статті 1832  Кодексу адміністративного судочинства України відповідачу було встановлено строк до 19 грудня 2011 року для подання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову.

Ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2011 року була надіслана відповідачу за адресою, яку внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала вважається врученою.

У строк, встановлений ч. 3 статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову чи заяви про визнання позову. Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ЗАТ «Компанія «Віктор»(код за ЄДРПОУ 19348487) зареєстроване як юридична особа 07 липня 1995 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичним осіб-підприємців № 10761712 від 10.08.2011 року.

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб за період з червня 2011 року по липень 2011 року у розмірі 116 104,00 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі самостійно поданої звітної податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011 рік № 2139 від 28.01.2011 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкових зобов'язань по орендній платі за землю у розмірі 696 626,15 грн. (по 58 052,20 грн. щомісячно).

Самостійно визначені суми податкових зобов'язань по орендній платі за землю з юридичних осіб за червень 2011 року та липень 2011 року відповідачем сплачені не були, у зв'язку з чим виникла податкова заборгованість у розмірі 116 104,00 грн.

Згідно п.п. 14.1.147. п. 14.1. ст. 14  Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2. ст. 288 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ «Компанія «Віктор»є орендарем земельних ділянок площею 2 401 м. кв., 14 328,00 м. кв. та 2 008,00 м. кв., розташованих за адресою: м. Київ, просп. Академіка Палладіна, буд. 46/2, а тому є платником орендної плати за землю.

Пунктом 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України  не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, виходячи з положень п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, визначене відповідачем у податковій декларації № 2139 від 28.01.2011 року з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2011 рік є узгодженим у день подання вказаної декларації та не підлягає оскарженню.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом (п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідачем не було сплачено протягом граничного строку самостійно визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за червень 2011 року та липень 2011 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 116 104,00 грн., яка набула статусу податкового боргу та підлягає стягненню.

Відповідно до п. 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в порядку, визначеному Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, направлялись відповідачу податкові вимоги про сплату податкового боргу від 08 вересня 2009 року № 1/1302 на суму 54 644,70 грн. (перша податкова вимога) та від 26 жовтня 2009 року № 2/1535 на суму 109 462,62 грн. (друга податкова вимога)

Згідно з пп. 6.2.1. – 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Враховуючи те, що перша податкова вимога не була вручена відповідачу внаслідок відсутності останнього за зареєстрованим місцезнаходженням, вона була розміщена на дошці податкових оголошень, що підтверджується відповідним актом № 37/24-140 від 24 вересня 2009 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Друга податкова вимога була вручена відповідачу 15 грудня 2009 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, яка наявна в матеріалах справи.

Вказані податкові вимоги відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися, а тому вони є чинними та підлягають виконанню.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 93.5. ст. 93 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 20.1.8. п.п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 116 104,00 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Роз'яснити відповідачу, що відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України дана постанова підлягає негайному виконанню.

Керуючись вимогами ст. ст. 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Компанія «Віктор» (код ЄДРПОУ 19348487, адреса: 03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, буд. 2-Б) заборгованість у розмірі 116 104,00 гривень (сто шістнадцять тисяч сто чотири грн. 00 коп.) на користь Державного бюджету України (одержувач УДК у Святошинському районі м. Києва, рахунок № 33214815700009 в ГУ ДКУ у м. Києві, ідентифікаційний код 26077945, МФО 820019, КЕКД 13050200).

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 1832, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя                                                                                      О.В. Патратій