Постанова

від 10.01.2012 по справі 2а-6872/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 10 січня 2012 року                      справа № 2а-6872/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом          

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

до          

товариства з обмеженою відповідальністю «Новойл»

про          

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної оcоби

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новойл»про визнання недійсним запису про  проведення державної реєстрації від 11.10.2002 через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; припинення юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог ДПІ у Печерському районі міста Києва зазначено, що з аналізу фінансово-господарської діяльності товариства  встановлено, що громадяни, які значаться  засновниками ТОВ «Новойл»ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності  підприємства не мають, а діяльність ТОВ «Новойл»спрямовано  на нанесення шкоди економічним інтересам держави.

В судовому засідання представником позивача позов підтримано у повному обсязі та просив суд визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації позивача, припинити юридичну особу позивача.

Відповідач до суду не з'явився. Поштова кореспонденція, направлена відповідачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі – ЄДР), повернулася до суду без вручення адресату з незалежних від суду причин, а тому, відповідно до  ч. 8 та ч. 11 ст. 35 КАС України  вважається врученою належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідач - ТОВ «Новойл», код 32207791, зареєстроване 11.10.2002 Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією за адресою м. київ, вул. Кіквідзе, 12, взято на облік ДПІ у Печерському районі м.Києва 11.10.2002 за № 31027 та зареєстроване  як платник податку на додану вартість 10.10.2008, свідоцтво № 100144671.

ДПІ у Печерському районі м. Києва просить суд визнати недійсним запис про проведення  державної реєстрації ТОВ «Навойл», анулювати свідоцтво  про реєстрацію платника податку на додану вартість та припинити юридичну особу, оскільки особи, що значаться засновниками товариства  фактично, ніякого відношення  до фінансово-господарської діяльності не  мають, господарська діяльність товариства здійснювалася з порушенням чинного законодавства України, статут та реєстраційні документи ТОВ «Новойл»містять неправдиві дані про формування статутного  фонду товариства, власника майна, директора та місцезнаходження. За таких обставин, позивач позбавлений можливості здійснювати належний контроль за діяльністю товариства. Посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК) і ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(далі – Закону № 755-IV) позивач зазначив, що створення установчих документів та державна реєстрація ТОВ "Новойл" є нікчемним правочином, наслідком якого є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що  ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва  проведено перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Новойл», якою встановлено здійснення реєстрації  відповідача на підставі неправдивих відомостей про засновників.Крім того, з пояснень цих осіб вбачається, що жодного відношення до господарської діяльності товариства вони взагалі не мають.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам – правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 110 ЦК встановлено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у п. 2 ч. 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств – також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Оскільки податковий орган не здійснює державну реєстрацію юридичної особи, відповідно вимога про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, не може бути пред'явлена до суду податковим органом.

При цьому, суд вважає юридично безпідставними доводи позивача стосовно нікчемності правочину у формі прийняття статуту і державної реєстрації ТОВ «Новойл»та застосування у зв'язку з цим наслідків недійсності правочину у вигляді визнання недійсним запису про державну реєстрацію, з огляду на те, що статут товариства (його прийняття) та державна реєстрація юридичної особи не є правочином в розумінні положень ЦК, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «"Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Аргументованих доводів чи доказів зворотного позивачем суду не надано.

Крім того, у справі відсутні належні і допустимі докази, які підтверджують факт діяльності ТОВ «Новойл», спрямованої на нанесення шкоди економічним інтересам держави чи з порушенням чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ "Новойл" через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Пунктом 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин,  передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

У відповідності до приписів ст. 33 Закону № 755-IV юридична особа припиняється за судовим рішенням , прийнятим у випадках, передбачених законом.

Абзацом 6 ч. 2 ст. 38 вказаного Закону передбачено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є наявність в ЄДР запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

З положень ст. 2, п. 3 ч. 1 ст. 10, п. 17 ст. 11 Закону № 509-ХІІ,  п. 2 ч. 1 ст. 9 чинного на момент виникнення спірних правовідносин, Закону України «Про систему оподаткування»та ч. 2 ст. 38 Закону № 755-IV, випливає, що органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених ст. 38 Закону № 755-IV, а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому, органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано жодного доказу, на підтвердження неподання позивачем протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на приписи ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19 Конституції України, а також ст. 71 КАС, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 17, 50, 70, 71, 76, 79, 86, 128, 158–163, 167 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні позову відмовити у повному обсязі

 Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                Н.М. Клименчук