Рішення

від 24.09.2008 по справі 6425.1-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6425.1-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 108

РІШЕННЯ

Іменем України

24.09.2008Справа №2-9/6425.1-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росинка Криму", м.Євпаторія

До відповідача суб'єкта підприємницької діяльності Цибулаєва Олега Олександровича, м.Сімферополь

Про стягнення 10873,32 грн.

Суддя ГС  АР  Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – Братащук В.М. – пред-к, дов. пост. №7 від 10.01.08р.  

Від відповідача – Ткаченко Н.М.- представник, дов. пост. від 18.09.2006 р, у справі.  

За участю експерта -  Плетнева Л.В.         

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом,  у  якому просить стягнути з відповідача 10873,32  грн. заборгованості., у тому числі 7228,39грн. основного боргу по договору №502 на поставку напоїв від 19.06.02р. та 3644,92грн. інфляційних збитків.

Заявою від 02.11.2005р. позивач зменшив позивні вимоги до суми 10723,31грн.(аркуш справи 24 т.1).

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки  Крим від 24.11.2005 р. по справі № 2-3/15013-2005  (суддя Соколова І.О.) позовні вимоги позивача були задоволенні.

Позивач не погодившись з вищевказаним рішенням Господарського суду АРК подав Апеляційну скаргу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 р. по справі № 2-3/15013-2005 апеляційна скарга відповідача була задоволена, рішення Господарського суду АРК від 24.11.2005 р. було скасоване.

Не погодившись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 р. позивач подав касаційну скаргу до Вищого Господарського суду України.     

Постановою Вищого Господарського суду України від 26.03.2007р. по справі № 2-3/15013-2005 касаційна скарга позивача була задоволена частково, Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 р. та рішення Господарського суду АРК від 24.11.2005 р.  були скасовані, а справа передана на новий розгляд до Господарського суду АРК.  

Справі був привласнений номер 2-9/6425.1-2007 та її розгляд був доручений судді Пєтухової Н.С.

Заявою від 19.06.2007р. позивач збільшив позивні вимоги до 14313,71грн., у тому числі основний борг – 9134,85грн. та інфляцію – 5178,86грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.06.07р. по справі була призначена повторна судово – економічна експертиза та провадження по справі було зупинене.

25.12.07р. провадження по справі було поновлене, у зв'язку з надходженням експертного висновку №29 від 30.11.2007р.

Позивач заявою від 21.01.2008р. збільшує суму позову до 15656,56грн., у тому числі 9134,85грн. боргу, що нарахувався у зв'язку з несплатою відповідачем продукції, отриманої по договорам №502 від 19.06.2002р. та №502 від 01.01.2005р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність боргу та просить не приймати до увазі висновок №29 судово – економічної експертизи  від 30.11.2007р., оскільки виводи, що викладені у висновку, експертом були побудовані виключно на документах позивача. Більш того, експертом була розрахована сума інфляції, розрахунок якої не ставився судом перед експертом.

У судовому засіданні 03.04.2008 р. відповідачем були надані питання експерту по висновку №29 судово – економічної експертизи  від 30.11.2007р.

24.04.08р. до суду надійшли відповіді експерту на питання, поставлені представниками відповідача по результатам проведення експертизи, що викладені у експертному висновку №29 від 30.11.2007р.

Позивач заявою від 16.07.2008р. уточнив позивні вимоги, пояснив, що умовами договору від 01.01.05р.(п.2.1) не передбачене які саме повинне бути заявки: письмові чи усні. Поставки товару відбувались на підставі усних заявок відповідача, які він надав позивачу через торгівельного агенту.

Позивач заявою від 12.08.2008р. уточнив позивні вимоги та просить стягнути з відповідача 15656,56грн., у тому числі 9134,85грн. боргу, що нарахувався у зв'язку з несплатою відповідачем продукції, отриманої по договору №502 від 19.06.2002р. та 6521,71грн. інфляції.

Відповідач позивні вимоги не признав, посилаючись на те, що розрахунки за отриману продукцію провів у повному обсязі та заборгованості по розрахункам перед позивачем не має.

У судовому засіданні 01.09.2008 р. була оголошена перерва до 24.09.2008 р. до 14:30 годин.

24.09.2008 р. судове засідання відбулось у присутності представників сторін.

Позивач заявою вих. №179 від 12.09.2008р.(надійшла до суду вх. №23154 від 24.09.08р.) зменшив позивні вимоги та відмовився від стягнення з відповідача 6521,71грн. інфляції та просить стягнути суму основного боргу у розміру 9134,85грн. боргу по договору від 19.06.02р.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, вивчивши висновок №29 судово – економічної експертизи  від 30.11.2007р., заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В с т а н о в и в:

19.06.2002 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Росинка Криму" та  суб'єктом підприємницької діяльності Цибулаєвим Олегом Олександровичем був укладений|ув'язнений| договір № 502 на поставку напоїв ті інших товарів.

Пунктом 1.2 договору № 502 від 19.06.2002 р. сторони передбачили, що «продавець» (позивач по справі) продає, а покупець (відповідач по справі) покупає вказані в п.1.1 договору товарі зі складу або через торговельних агентів «продавця», згідно рахунку або накладної.

Згідно п.2.1 договору відповідач зобов'язаний був сплатити вартість отриманого товару протягом 15 банківських днів з дня відпуску товару.

Строк дії договору №502 від 19.06.2002р. був встановлений до 31.12.02р. однак додатковою угодою до даного договору строк дії його був встановлений сторонами до 31.12.2004р.

У період дії даного договору позивач поставив відповідачу товар на суму 107859,32грн., у тому числі вартість тари 2324,65грн. по витратним накладним: РН-02484 (20.06.02), РН-03183 (11.07.02), РН-04987 (20.09.02), РН-04991 (20.09.02), РН-05222 (07.10.02), РН-05485 (24.10.02), РН-05486 (24.10.02), РН-05554 (28.10.02), РН-05942 (25.11.02), РН-05944 (25.11.02), РН-06416 (28.12.02), РН-06417 (28.12.02), РН-00038 (04.01.03), РН-00039 (04.01.03), РН-00504 (10.02.03), РН-00506 (10.02.03), РН-00960 (15.03.03), РН-00961 (15.03.03), РН-00967 (17.03.03), РН-01078 (21.03.03), РН-01218 (31.03.03), РН-01374 (09.04.03), РН-01446 (14.04.03), РН-01447 (14.04.03), РН-1751 (29.04.03), РН-1753 (29.04.03), РН-1819 (02.05.03), РН-1820 (02.05.03), РН-1848 (05.05.03), РН-2017 (10.05.03), РН-2024 (10.05.03), РН-2088 (13.05.03), РН-2249 (19.05.03), РН-2251 (19.05.03), РН-2272 (19.05.03), РН-2273 (19.05.03), РН-2684 (04.06.03), РН-2685 (04.06.03), РН-3513 (30.06.03), РН-3516 (30.06.03), РН-3580 (02.07.03), РН-3775 (07.07.03), РН-3790 (07.07.03), РН-4973 (08.08.03), РН-6186 (12.09.03), РН-6331 (22.09.03), РН-6647 (06.10.03), РН-6768 (11.10.03), РН-37 (21.11.03), РН-107 (18.12.03), РН-000117 (23.12.03), РН-000131 (29.12.03), РН-000001 (05.01.04), РН-000022 (13.01.04), РС-000048 (26.01.04), РС-000084 (17.02.04), РС-000110(01.03.04), РС-000155 (22.03.04), РН-000247 (21.04.04), РН-000250 (21.04.04), РС-000381 (27.05.04), РС-000495 (21.06.04), РС-000518 (25.06.04), РС-000510(25.06.04), РС-000588 (08.07.04), РС-000602 (13.07.04), РС-000631 (19.07.04), РС-000589 (19.07.04), РС-000778 (09.08.04), РС-000784 (10.08.04), РС-001009 (24.09.04), РС-001082 (19.10.04), РС-001092 (20.10.04), РС-001265 (06.12.04), РС-001310 (28.12.04).

Факт отримання відповідачем товару по вищевказаним накладним підтверджується підписаними актами звірки взаємних розрахунків за станом на 16.06.05р. та на 10.10.05р.(аркуш справи 18-20 т.1, аркуш справи 19-21 т.2). У даних актах вказані всі накладні по яким позивачем відпущений товар, а відповідачем даний товар отриманий.

Обидва акти звірки відповідачем підписано із зауваженнями по сумі боргу, що залишилася, але ні в одному акті не вказано, що по який-небудь накладний товар не отриманий.

За період з 09.07.2002р. по 29.12.2004р. відповідачем проведені розрахунки з позивачем на 93003, 88 грн. (зокрема за тару). За станом на 31.12.2004р. сума боргу за договором № 502 від 19.06.2002г. склала 14 855, 44 грн.

01.01.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Росинка Криму" та  суб'єктом підприємницької діяльності Цибулаєвим Олегом Олександровичем був укладений|ув'язнений| договір №502.

Відповідно до даного договору «постачальник» (позивач по справі) брав на себе зобов'язання поставити продукцію, а «покупець» (віповідач по справі прийняти і сплатити продукцію, що іменується надалі «Товар» (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору сторони передбачали, що постачання товару здійснюється окремими партіями у відповідності заявок «Покупця», транспортними засобами «Постачальника», на умовах самовисновку або централізовано. З умов п.2.1 договору не убачається яким чином подаються заявки: письмово або усно. Фактично постачання товару здійснювалося на підставі усних заявок відповідача.

Пунктом 3.1 договору № 502 від 01.01.2005р. сторони передбачили, що оплату за кожну поставлену партію товару «Покупець» (відповідач) здійснює в перебігу семи календарних днів з моменту отримання товару.

За період з січня по травень 2005р.(включно) позивачем був відпущений відповідачеві товар на суму 5282,92 грн. (в т.ч. 84, 80 грн. - тара). Даний товар був поставлений по витратних накладних РН - 0000019 від 06.01.2005р., РН - 0003522 від 10.05.2005р.; РН - 0003893 від 18.05.2005р. і РН - 0004179 від 25.05.2005р. Факт отримання товару по вищезгаданих накладних підтверджується актами звірки взаєморозрахунків, підписаними сторонами за станом на 16.06.2005р. і 10.10.2005р. Підписуючи дані акти відповідач не оспорював отримані товари по вказаних накладних.

За період з січня по жовтень 2005р. (включно) відповідач здійснив з позивачем розрахунки на суму 11003, 51грн. (зокрема 1572,61 грн. - тара).

Таким чином, суд вважає, що розрахунки за договором №502 від 01.01.2005р. відповідачем вироблені в повному об'ємі - 5282, 92 грн. (зокрема тара).

Залишок від отриманих позивачем у 2005р. коштів в сумі 5720,59 грн. (зокрема) було зараховано позивачем в рахунок наявного боргу за договором № 502 від 19.06.2002р.

Таким чином, суд вважає, що борг за отриманий товар за договором №502 від 19.06.2002р. складає 9134, 85 грн.

Статтями  525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

Згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється Господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 справжнього кодексу.

Суд не приймає до уваги висновки експертизи про те, що сума заборгованості суб'єкта підприємницької діяльності Цибулаева О.О. за товар, який був поставлений згідно з угодою №502 від 19.06.2002р. і договору № 502 від 01.01.2005р. за станом на 20.10.2005р. відповідно до наданих первинних бухгалтерських документів ТОВ «Росинка Криму» - 9134, 85 грн., оскільки при проведенні досліджень експерт не може робити висновки з питань, які не ставилися судом перед  експертом. Судом же питання про наявну заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності Цибулаєва О.О. перед ТОВ «Росинка Крим» за договором №502 від 01.01.2005р. не ставився, як не ставилося і питання про визначення розміру інфляції.

При вказаних обставинах суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу за договором №502 від 19.06.2002р. в сумі 9134,85 грн. обгрунтовано і підлягають задоволенню.

Позивач заявою вих. №179 від 12.09.2008р. зменшив позивні вимоги та відмовився від стягнення з відповідача 6521,71грн. інфляції.

Відмова судом була прийнята.

Таким чином, у частині стягнення з відповідача 6521,71грн. індексу інфляції провадження по справі підлягає припиненню відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з ти, що в цій частині позову позивач відмовився від позивних вимог.

Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем таких суду не представлено.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на проведення судово – економічної експертизи №29  від 30.11.2007р. та №608 від 03.08.06р.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми,   які   підлягають   сплаті   за   проведення   судової експертизи,    послуги    перекладача    адвоката,    витрати   на інформаційно-технічне   забезпечення   судового  процесу  та  інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при  частковому  задоволенні  позову  -  на  обидві   сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано  24.09.2008 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 77, п.4 ст.80, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -    

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності Цибулаєва Олега Олександровича (95000, м. Сімферополь, вул. Будівельників, 10, кв. 69, р/р відсутній) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росинка Криму" (97420, м. Євпаторія, Красноярське шосе, 6, ЄДРПОУ 31539681, р/р 26003150994200 у АКІБ «Укрсіббанк», МФО 351005) 9134 грн. 85коп. заборгованості, судових витрат по сплаті судово – економічної експертизи у розмірі 1523грн. 16коп., 91грн. 35коп. держмита, 68грн.  85коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання  судовим рішенням законної чинності.

3.          В іншій частині позову провадження по справі припинити на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.