Рішення

від 24.10.2006 по справі 6/628-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/628-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.10.06р.

Справа № 6/628-06

За позовом  Релігійної громади парафія Святого Іоана Хрестителя Дніпропетровськоїєпархії Української православної церкви Київського патріархату в м.Дніпропетровську, м.Дніпропетровськ 

до  Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ 

про визнання права власності

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  Від позивача Ярош С.С. довіреність від 21.09.2006 р.

Від відповідача Ревякіна Н.М., довіреність № 7/11-1608 від 30.12.2005 р. 

СУТЬ СПОРУ:

          Розглядається позовна заява Релігійної громади парафія Святого Іоана Хрестителя Дніпропетровської єпархії Української православної Церкви Київського патріархату в м.Дніпропетровську, м.Дніпропетровськ-далі по тексту-позивача до Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ-далі по тексту-відповідача про визнання за Релігійною громадою парафія Святого Іоана Хрестителя Дніпропетровської єпархії Української православної Церкви Київського патріархату в м.Дніпропетровську (код ЄДРПОУ 25778829) право власності на православний храм, який складається з будівлі літ. Н-1 загальною площею 128,6 кв.м., та будівлі літ. Л-1 загальною площею 18,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Перемоги, буд. 113-Б, на підставі ст.376 Цивільного Кодексу України.

          Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 19.11.2004 р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0908 га, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. та зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 9244.

Також Позивач зазначає, що без відповідного дозволу, передбаченого “Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт”, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05 грудня 2000 року №273, позивачем по вул. Перемоги, буд. 113-Б в м.Дніпропетровську самочинно побудовано православний храм, який складається з будівлі літ. Н-1 загальною площею 128,6 кв.м., та будівлі літ. Л-1 загальною площею 18,8 кв.м.

Позивач також зазначив, що не зважаючи на те, що самовільно збудовані будівлі православного храму та складу церковної утварі відповідають архітектурним, будівельним, пожежним, санітарним та екологічним нормам та правилам, Відповідач відмовив позивачу у визнанні прав власності на будівлі православного храму та складу церковної утварі.

Відповідач в судове засідання з'явився, у відзиві на позов та в судовому засіданні не заперечує проти позовних вимог позивача, просить прийняти рішення відповідно з чинним законодавством України.

                    24.10.2006 р. на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу  України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

19.11.2004 р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0908 га по вул. Перемоги, буд. 113-Б в м.Дніпропетровську, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. та зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 9244, що підтверджується матеріалами справи.  

Відповідно до п.5.1 зазначеного договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва православного храму.

Відповідно до наданих документів Позивачем на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Перемоги в районі буд. 113-Б, було збудовано православний храм, який складається з будівлі літ. Н-1 загальною площею 128,6 кв.м., та будівлі літ. Л-1 загальною площею 18,8 кв.м., що підтверджується матеріалами справи.  

29.09.2006 р. Позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним право власності на православний храм, який складається з будівлі літ. Н-1 загальною площею 128,6 кв.м., та будівлі літ. Л-1 загальною площею 18,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Перемоги, буд. 113-Б, посилаючись на те, що Позивачем без відповідного дозволу, передбаченого “Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт”, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05 грудня 2000 року №273, позивачем по вул. Перемоги, буд. 113-Б в м.Дніпропетровську було самочинно побудовано православний храм, який складається з будівлі літ. Н-1 загальною площею 128,6 кв.м., та будівлі літ. Л-1 загальною площею 18,8 кв.м.

Відповідно до висновку Дніпропетровської філії ЗАТ НПФ „Укрспецмонтажпроект” від 06.05.2006 р. подальша експлуатація будівлі православного храму можлива, основні несучі конструкції знаходяться в нормальному стані та придатні для подальшої експлуатації.

Відповідно до інформаційної довідки № 907 від 20.06.2006 р. Міського комунального підприємства „Земград” вищевказаному об'єкту нерухомості присвоєна тимчасова адреса: м.Дніпропетровськ, вул. Перемоги, буд. 113-Б.

Позивач також зазначив, що не зважаючи на те, що самовільно збудовані будівлі православного храму та складу церковної утварі відповідають архітектурним, будівельним, пожежним, санітарним та екологічним нормам та правилам, Відповідач відмовив позивачу у визнанні прав власності на будівлі православного храму та складу церковної утварі.

У відповідності зі статтею 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором  або законом. Особа, яка  виготовила  (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), у зв'язку з чим позивач змушений був на підставі статті 392 Цивільного кодексу України звернутися до суду з позовною заявою про визнання за ним права власності на вищевказаний Комплекс.

Згідно ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України право власності на самовільно побудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, що здійснила самовільне будівництво на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже побудоване нерухоме майно.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів представлених позивачем у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні та беручи до уваги те, що відповідач в судовому засіданні не заперечує проти позовних вимог позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання за ним права власності на православний храм, який складається з будівлі літ. Н-1 загальною площею 128,6 кв.м., та будівлі літ. Л-1 загальною площею 18,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Перемоги, буд. 113-Б, підлягають задоволенню.

Витрати у справі слід покласти на позивача згідно його клопотання.

                    Керуючись статтями 4,11,16,316,317,376 Цивільного кодексу України, статтями 33, 49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

          Визнати за Релігійною громадою парафія Святого Іоана Хрестителя Дніпропетровської єпархії Української православної Церкви Київського патріархату в м.Дніпропетровську (код ЄДРПОУ 25778829) право власності на православний храм, який складається з будівлі літ. Н-1 загальною площею 128,6 кв.м., та будівлі літ. Л-1 загальною площею 18,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Перемоги, буд.                  113-Б.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

 О.О. Коваленко

Рішення підписано - 26.10.2006 р.