Рішення

від 18.08.2008 по справі 8/96/07-10/520/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/96/07-10/520/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.08                                                                                        Справа №  8/96/07-10/520/07

Суддя   Алейникова Т.Г.

За позовом: ДП “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ  

До відповідача: ВАТ ЗМК “Запоріжсталь”, м. Запоріжжя  

Суддя       Алейникова Т.Г.

За участю представників :

Від позивача:        Шамрай С.В. -дор. № 47 від 01.01.2008р.

Від відповідача:     Жердєв І.С. дов. від 20.12.07

У судовому засіданні неодноразово оголошувалися перерви. Сторони подали клопотання про продовження строку розгляду справи.18.08.08 у судовому засіданні оголошено резолютивну частину рішення.

Позивач просить стягнути з відповідача збір  за  зберігання  вантажу  у сумі     14 281грн. 92 коп.

Відповідач вказує, що позов є безпідставним та не підлягає задоволенню з наступних підстав: спірні взаємовідносини сторін регулюються нормами Статуту залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України, Тарифним керівництвом № 1, Митним кодексом України, Порядком взаємодії Запорізької митниці і Запорізької дирекції залізничних перевезень при переміщенні через митний кордон товарів (вантажів) вантажними залізничними поїздами, який затверджено наказом Запорізької митниці та Запорізької дирекції залізничних перевезень № 336/167 від 02і08.04 (далі - Порядок взаємодії). Відповідно до розділу №1 Порядку взаємодії перевізник - залізниця, яка бере участь у переміщенні товарів (вантажів) і несе відповідальність відповідно до законодавства України за доставку цих товарів (вантажів) зі станції (митниці) відправлення на станцію (митницю) призначення. В ст. 140 Митного кодексу вказано, що порядок та терміни проведення митного контролю на залізничному транспорті регламентуються загальними технологічними схемами. В даному  випадку,  технологічною  схемою (Порядок  взаємодії)  передбачено  порядок проведення митного контролю, а не терміни. Пунктом 7 Правил видачі вантажів (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 862/5083) передбачено, що підрозділи митних органів повинні знаходитись на станції призначення для належного виконання залізницею зобов'язань по доставці вантажу в митницю призначення. Цим же пунктом та Порядком взаємодії (наказ 336/167) передбачено, що на станціях, де підрозділи митних органів відсутні, перевізні документи для оформлення в митниці тимчасово передаються працівниками станцій одержувачу під розписку в спеціальній книжці, у якій фіксується дата і час одержання документів, а також зобов'язання одержувача передати перевізні документи в митний орган і' повернути їх станції. Пунктом 84 та додатком до нього № 98 Збірника № 22 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України передбачена тільки реєстрація передачі та повернення супровідних документів вантажоодержувачем. Посилання Позивача на п.8 Правил зберігання вантажів (затверджене Наказом Мінтрансу №644) безпідставне, тому що в цьому пункті йдеться про сплату зборів за зберігання вантажів у вагонах у разі їх затримки з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання. В даному випадку вина Відповідача (одержувача) відсутня. Згідно зі ст. 140 Митного кодексу «порядок і терміни проведення митного контролю оговорюються технологічними схемами. Відповідальність Відповідача, та терміни повернення ним документів технологічною схемою не передбачені (перевізні документи передаються одержувачу тимчасово). Згідно зі ст.ст. 87, 88,113 Митного кодексу України перевізник (Позивач) сприяє митним органам у здійсненні митних процедур (подає документи в митні органи та інше), а декларування вантажів є обов'язком декларанта (Відповідача). Але, для здійснення декларування вантажів  визначаються обов'язкові види контролю і послідовність їх проведення, згідно з вимогами Митного кодексу України. Відповідно до п.2.9 Порядку взаємодії митних органів і залізниць, посадова особа митного органу на підставі поданих посадовою особою залізничної станції документів, визначає обов'язкові види контролю й послідовність їх проведення. В даному випадку, на виконання ст. 27 Митного кодексу України спірні вантажі підлягали фітосанітарному, радіологічному, санітарно-епідеміологічному видам контролю. І тільки з незалежних від Відповідача причин (відповідні державні контролюючі служби не працюють у вихідні дні), він був позбавлений можливості здійснити декларування вантажів, що знаходились під митним контролем, протягом однієї доби, як того вимагає ст. 78 Митного кодексу України, що також свідчить про відсутність вини Відповідача. Зберігання вантажу було пов'язане з виконанням залізницею своїх зобов'язань доставити вантаж, який знаходиться під митним контролем, у митницю призначення. Акти загальної форми підтверджують, що збір за зберігання вантажу нарахований Відповідачу необґрунтовано. Таким чином, перевізник вважається таким, що виконав свої зобов'язання після митного оформлення вантажу у митному органі призначення та має право видати вантаж одержувачу (ст.23 Статуту, п.5.6 Правил оформлення перевізних документів, п.7 Правил видачі вантажів). Посилання Позивача на ст.46 Статуту залізниць та п.2.3 Розділу 2 Тарифного керівництва № 1 є необґрунтованим, тому що: згідно зі ст.46 Статуту залізниць, вантажі, що прибули, зберігаються безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ї години дати вивантаження засобами залізниці або з 24- ї години дати подачі під вивантаження засобами одержувача; згідно з п.7 Правил видачі вантажів, «видача імпортних вантажів провадиться після митного оформлення»; згідно з п.5.6 Правил оформлення перевізних документів - «У разі перевезення вантажів під митним контролем накладна видається одержувачу після відповідного митного оформлення»; згідно зі ст. 23 Статуту - «в разі проведення митного контролю, дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій». Оскільки вантаж перебував в процесі митного оформлення, то терміни, передбачені ст. 46 Статуту залізниць не настали. Просить позивачу в позові відмовити.              

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суддя вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

           У  серпні - листопаді 2006р. на станцію призначення Запоріжжя-Ліве прибували вантажі у вагонах  №№ 23508708, 22446538, 23332109, 23674252, 23957152, 24589301, 23496333,

23425051, 24627671, 23696577, 23525926, 23341134, 22942601, 21596036, 23769987, 51571123, 65007676, 61207031, 43523919, 60760907, 42374579,24536542,21793617, 24335176, 23665763,23946361, 23662505, 65332934, 24585440, 24372682, 24364309, 23953615, 43825140, 42908608, 44182863, 24254211, 23612245, 23807670, 23683360, 23714538, 66785718, 22858609, 23713233, 43256858, 43621101, 42431825,44768042,  які простоювали на коліях станції під митним контролем  та знаходилися під охороною залізниці  в  очікуванні  митного  оформлення.

           Згідно пункту 8 Правил зберігання вантажів, які затверджені наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, та зареєстровані в Мін'юсті України 24.11.2000 за №866/5087 (з доповненням та змінами), збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

          В пункті 46 Статуту залізниць України вказано, що одержувач зобов'язаний прийняти та вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Термін вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

         Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.

За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена  Тарифним керівництвом № 1.

         Згідно статті 46 Статуту залізниць України, п.2 розділу 2 Тарифного керівництва №1, за збереження у вагонах вантажу на місцях загального користування станції призначення, але не поданих під вивантаження з вини вантажоодержувача, станцією призначення був нарахований збір за зберігання вантажу в розмірі 14 281 грн. 92 коп. у т.ч. ПДВ на суму 2380 грн. 32 коп.), що підтверджується   накопичувальними   картками   №№ 040802, 130803, 150801, 150802, 190803, 250803, 130901, 210910, 250925, 021021, 101013, 121009, 171013, 211002, 241016, 071141, 091111, 151102.

          Вантажоодержувач несе відповідальність перед залізницею за затримку вагонів на місцях загального користування, якщо затримка відбулася по його провині (у даному випадку затримка вагонів була пов'язана з митним оформленням  вантажоодержувачем).

Суми, нараховані до оплати, що підтверджується накопичувальними картками, відповідачем не визнані, у документах зроблені обмовки "Збір за зберігання не обгрунтований, акт складений з порушенням статті 46 Статуту залізниць України. Простой під митним  оформленням. Відповідальності комбінату немає."

На станції Запоріжжя - Ліве відсутній підрозділ митного органу.

Відповідно до пункту 7 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р., вантаж разом з накладною видається на станції призначення одержувачу, зазначеному в накладній.

На станціях, де підрозділи митних органів відсутні, перевізні документи для

оформлення в митниці тимчасово передаються працівниками станції одержувачу під

розписку в спеціальної книжці, я якій фіксується дата й час одержання документів, а також

зобов'язання одержувача передати перевізні документи в митний орган і повернути їх

станції.          _

Представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що позивач своєчасно надав відповідачу перевізні документи для оформлення в митниці .

Згідно зі статтею 27 Митного кодексу України, товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюють зазначені    види контролю, в порядку, встановленому законодавством України.

Митне оформлення  товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю, зазначених у частині першій цієї статті.

Відповідно до статті 43 Митного кодексу України, товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення, згідно з заявленим митним режимом.

          У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.

Митний контроль закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

            Статтею 140 Митного кодексу України передбачено, що порядок та строки проведення митного контролю на залізничному транспорті визначаються спільними технологічними схемами, які затверджуються начальниками залізничних станцій, керівниками митних органів та органів охорони державного кордону України.

            Пунктом 3.1 Порядку взаємодії Запорізької митниці і Запорізької дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці при переміщенні через митний кордон України товарів (вантажів) у вантажних залізних поїздах, затвердженого наказом № 336/167 від 02.08.2004р., передбачено, що транспортні засоби з товаром (вантажем), що прибули на станцію призначення й перебувають під митним контролем, розміщуються на коліях станції та перебувають під охороною залізниці.

            Пунктами 3.6 та 3.12 Порядку взаємодії митних органів і залізниць України під час переміщення через митний кордон України товарів (вантажів) залізничними вантажними поїздами , затвердженому наказом Державної митної служби України та Міністерства транспорту України № 231/174 від 30.03.2001р. (у редакції наказу Державної митної служби України та Міністерства транспорту України від 28.05.2004р. № 399/442) передбачено, що на прохання вантажоодержувача митне оформлення товарів (вантажів) у повному обсязі може здійснюватися безпосередньо в митниці відправлення в порядку, установленому в розділі 4 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Державної митної служби України від 08.12.1998р. №771.

Забороняється видача товарів (вантажів), зазначених у пункті 3.10 цього Порядку, з місць загального користування до закінчення митного оформлення, крім зазначених у цьому пункті випадків.

Допускається подача транспортних засобів з товарами (вантажами) на під'їзні колії без проставлення на перевізних документах підпису й відбитків особистої номерної печатки посадової особи митниці призначення за умови перебування цих товарів (вантажів) під охороною за зверненням вантажоодержувача.

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що за зверненням вантажоодержувача залізниця може видати відповідачу вантаж до митного оформлення.

Така ж позиція міститься і в пункті 3.6 Порядку взаємодій Запорізької митниці ті Запорізької дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці при переміщенні через митний кордон України товарів (вантажів) у вантажних залізничних поїздах, затвердженого Наказом Державної митної служби України та Дніпровської регіональної митниці №336/167 від 02.08.2004р.

Посилання відповідача на Митний кодекс України також не обгрунтоване, оскільки Митний кодекс передбачає випадки, коли вантаж поступає на станції, на території яких знаходяться підрозділи митних органів. В даному випадку на станції Запоріжжя - Ліве відсутній підрозділ митного органу.

Спеціальними нормами, яки регулюють відношення між залізницею та вантажоодержувачем є Статут залізниць України та Правила. Всі інші норми законодавства застосовуються лише в тій частині, яка не суперечить спеціальним нормам.

Тому Митний кодекс України може застосовуватися лише в тій частині, яка не суперечить спеціальним нормам.

З усього вищевикладеного вбачається, збір за зберігання вантажу, у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням, справляється  в будь - якому випадку, незалежно від того Залізниця, або вантажоодержувач оформлює перевізні документи в митниці, стягується з вантажоодержувача.

Заперечення відповідача до уваги не приймаються по вищевикладеним обставинам.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 69, 82, 84 ГПК України, суддя

ВИРІШИВ:

          Продовжити строк розгляду справи

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе,72 р/р 26003032840001, МФО 313849, СДРПОУ 00191230 ) на користь ДП "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, 38, пр. Карла Маркса, р/р 26006000012 у ДФ АБ"Експрес-банкм, МФО306964, ЄДРГТОУ 01073828) збір за зберігання вантажу у сумі 14 281 грн. 92 коп., держмито у сумі 142, 82 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. Видати наказ.

Суддя                                                         Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 05.09.08