Рішення

від 15.05.2008 по справі 20/94/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/94/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.08                                                                                        Справа №  20/94/08

Суддя   Гандюкова  Л.П.

м. Запоріжжя

За позовом Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, Запорізька область, м.Мелітополь     

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Чайка”, Запорізька область, м.Мелітополь     

про стягнення суми 110 142,41 грн.

                                                                                                             Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача   –    Ляміна Н.О. (дов. №01 від 02.01.2008р.);

Від відповідача  –Ткаченко Т.Ф. (голова правління);

                                Павленко М.О. (дов. № б/н від 21.02.2008р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі  110142,41 грн. за спожиту теплову енергію.

Ухвалою господарського суду від 22.01.2008р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/94/08, судове засідання  призначено на 19.02.2008р. У судовому засіданні 19.02.2008р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до  13.03.2008р. У судовому засіданні 13.03.2008р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 16.04.2008р. Ухвалою голови господарського суду Запорізької області в порядку ст.69 ГПК України строк вирішення спору у справі продовжений на один місяць –до 17.04.2008р. Ухвалою від 16.04.2008р. за клопотанням сторін строк вирішення спору у справі продовжений до  17.05.2008р., розгляд справи відкладено на 15.05.2008р.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 15.05.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві. Просить позов задовольнити, на підставі ст.ст.509,525,526,527, 625 ЦК України, договору №291 від 15.08.2003р. стягнути з відповідача суму 110 142,41 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, яка склалася за період з серпня 2004 року по квітень 2005 року.  

Відповідач позов не визнає з наступних підстав. 15.08.2003р. між позивачем та відповідачем укладений договір №291 на постачання теплової енергії в гарячій воді. Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між сторонами заборгованість відповідача станом на 31.09.2004р. складала 110697,16 грн., далі відповідно до акту ОСБ “Чайка” повністю розрахувалося з позивачем.  Посилання позивача, що заборгованість склалася за період з серпня 2004р. по квітень 2005 не вірне, так як розмір коштів, які отримав позивач з вересня 2004р. по наступний час, є більшим ніж виставлений рахунок за спожиту теплову енергію. Відповідач також зазначив, що оскільки заборгованість виникла станом на 31 вересня 2004 року, а позов подано у січні 2008 року,  він заявлений не в межах позовної давності, встановленої ст.257 ЦК України. Просить у позові відмовити.

Позивач з запереченнями відповідача не погодився, зазначивши, що відповідно до акту звірки  сальдо на користь позивача станом  на 19.12.2007р. становить 110142,41 грн. Заборгованість, згідно з розрахунком позивача, доданим до справи, склалась за період з квітня 2003р. по квітень 2005р. включно. Щодо позовної давності позивач зазначив, що відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р., плата за послуги з теплопостачання вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Позов поданий 11.01.2008р. Таким чином, заборгованість відповідача, яка склалася за період з грудня 2004 року по квітень 2005 року включно, не виходиться за межі позовної давності.  Крім того, згідно з платіжним дорученням від 25.05.2005р. на суму 22400 грн., відповідач погашав заборгованість за 2003 рік, починаючи з 01.09.2003р., що свідчить про визнання ним свого боргу та відповідне переривання перебігу позовної давності. Таким чином, згідно з ст.264 ЦК України перебіг позовної давності починається з 25.05.2005р. і не пропущений позивачем.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.2003р. між Мелітопольським орендним підприємством теплових мереж (Енергопостачальна організація, позивач у справі) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Чайка” (Споживач , відповідач) укладено договір №291 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого позивач зобов'язався здійснювати відповідачу безперебійне постачання теплової енергії, а відповідач –проводити оплату за теплову енергію у вигляді грошових коштів шляхом перерахування на рахунок позивача 100% вартості теплової енергії, що запланована для поставки у відповідному місяці (п.п.2.1.1, 2..2.1).

Відповідно до п.7.1 договору він вступає в силу з дня його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.  

Із позовної заяви та розрахунку слідує, що позивач просить стягнути суму 110142,41грн. заборгованості за період з серпня 2004р. по квітень 2005р.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків, підписаним сторонами, заборгованість на 31.09.2004р. становила 110 697,16грн., сальдо за договором №291 на користь позивача станом на 10.12.2007р. складало  110142,41 грн.(а.с.113).

Відповідно до котррозрахунку відповідача заборгованість відповідача перед позивачем за договором №291 від 15.08.2003р. відсутня.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд враховує, що предметом позову є матеріально –правова вимога позивача до відповідача, а підставою –посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Позивач визначив предметом спору стягнення заборгованості за конкретний період з серпня 2004р. по квітень 2005р..

Згідно з ст.ст.626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.           

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України  передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк.

Відповідно до п.3.2 договору №291 від 15.08.2003р. споживач проводить оплату за спожиту теплову енергію згідно з цим договором та діючим законодавством.

У запереченнях на відзив відповідача позивач посилається на п. 18 “Правил надання послуг з централізованого опалення,  постачання холодної та гарячої  води і водовідведення”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 21 липня 2005р. №630, якими встановлено, що розрахунковим  періодом  для  оплати послуг є календарний місяць.  Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає  за  розрахунковим,  якщо  договором  не  встановлено інший строк.

Між тим, оскільки позивач просить стягнути заборгованість за період  з серпня 2004р. по квітень 2005р, ці Правила не були чинними на момент утворення заборгованості відповідача, тому не повинні застосовуватися до правовідносин сторін у спірний період.

          У спірний період були чинними  Правила надання населенню послуг з водо-теплопостачання та водовідведення,  затверджені Кабінетом Міністрів України від 30.12.1997  № 1497, відповідно до п. 10 яких плата за надані послуги вноситься щомісячно. Згідно з п. 23. розрахунковим періодом для  встановлення  розміру  оплати послуг є календарний місяць, плата за який вноситься не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця, якщо договором не встановлено інших термінів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач щомісячно виставляв рахунки відповідачу на оплату за спірний період: №134 від 03.09.2004р. на суму 8509,16грн. (за серпень 2004р.); № 128 від 06.10.2004р. на суму 9131,92грн. (за вересень 2004р.); №1326 від 06.11.2004р. на суму –361,59грн. (за жовтень 2004р.); №1982 від 08.12.2004р. на суму 9221,54 (за листопад 2004р.); №98 від 04.01.2005р. на суму 9481,18грн. (за грудень 2004р.); №1073 від 04.02.2005р. на суму 23367,13грн. (за січень 2005р.); №2053 від 04.03.2005р. на суму 23321,08грн. (за лютий 2005р.); №3036 від 06.04.2005р. на суму 23642,96грн. (за березень 2005р.) , №4020 від 06.05.2005р. на суму 4377,41грн. (за квітень 2005р.) на загальну суму 111052,38грн.   В усіх рахунках вказано термін оплати до кінця поточного місяця.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач свої зобов'язання  по оплаті належним чином не виконував, сплачував рахунки не у повному обсязі.    За цей період відповідачем були проведені оплати як в касу підприємства, так і перерахуванням коштів, так і заліком. При цьому при внесенні коштів до каси та проведення заліків  не було вказано призначення платежу (період), тому позивач зараховував оплати в рахунок заборгованості за минулі періоди, як вбачається в тому числі із  наданого позивачем  під час розгляду справи нового розрахунку заборгованості (а.с.30-31), згідно з яким відповідач мав заборгованість за період з лютого 2003р., тобто до укладення договору №291 від 15.08.2003р., який вказаний у підставі позову.

Як слідує із розрахунку позивача (а.с.30-31), контррозрахунку відповідача та банківських виписок за спірний період з конкретним призначенням платежу відповідачем було сплачено:  30.09.2004р. суму 8400грн. по рахунку №134 від 03.09.2004р. (борг залишився за серпень 2004р. у сумі 109,16грн.); 27.10.2004р. суму 8400грн. з призначенням платежу за вересень 2004р. по рахунку №128 від 06.10.2004р.  29.10.2004р. суму 4100грн. з призначенням платежу за вересень 2004р. по рахунку №128 від 06.10.2004р.( у зв'язку з переплатою рахунку №128 позивач зарахував у рахунок боргу за вересень суму 731,92грн., іншу частину –в рахунок заборгованості за січень, лютий 2003р., тому заборгованість за вересень 2004р. відсутня); 30.12.2004р. сплачено суму 9221,54грн. з призначенням платежу за листопад 2004р. по рахунку 1982 від 08.12.2004р. (рахунок на суму 9221.54грн., таким чином борг за листопад 2004р. відсутній); 28.01.2005р. сплачено суму 6000грн. з призначенням платежу за грудень 2004р. по рахунку 98 від 4.01.2005р. (так як позивач за грудень 2004р. також зарахував суму 800грн. заліку, борг за грудень 2004р. становить 2681,18грн.); 21.09.2005р. сплачено суму 10000грн. з призначенням платежу за січень 2005р. зг.рах.1073 від 04.02.2005р. (борг за січень 2005р. становить 13367,13грн.); 17.10.2005р. сплачено суму 6000грн. з призначенням платежу за лютий 2005р. зг-но рах.№2053 від 04.03.2005р. ( таким чином борг за лютий 2005р. залишився 17321,08грн.);  25.10.2005р. сплачено суму 22400грн. з призначенням платежу заборгованість по договору №291 за 2003р зг.рах №187 від 01.09.2003р.; №229 від 03.10.03; №4448 від 04.11.2003р.; №4653 від 03.12.2003р., №5867 від 09.01.2004р.(тому ця оплата не відноситься до спірного періоду); 26.01.2006р. сплачено 8000грн. з призначенням платежу за березень 2005р. зг.рах. №3036 від 06.04.2005р. (таким чином борг за березень 2005р. становить суму 15 642,96грн.). Крім того, в рахунок погашення заборгованості за квітень 2005р. зараховано 98,90грн. заліку, тому борг за квітень 2005р. становить 4278,51грн.. Загальна сума боргу за період з серпня 2004р. по квітень 2005р. (серпень 2004р., грудень 2004р.,  січень - квітень 2005р.) становить 53 4000 грн. 02 коп.   

Відповідач доказів перерахування суми, яка залишилася несплаченою, не надав.  За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, до стягнення підлягає сума  53 400 грн. 02 коп.  

В іншій частині позов задоволенню не підлягає на наступних підставах. Як зазначено вище, позивач визначив предметом спору стягнення заборгованості за конкретний період серпень 2004р.-квітень 2005р. Як вбачається із матеріалів справи, сам позивач суперечливо визначає наявність заборгованості відповідача станом на серпень 2004р. Зокрема, як вбачається із розрахунку, доданого до позовної заяви, позивач вказує заборгованість на 31.08.2004р. у сумі 110697,16грн. і одночасно визначає борг за серпень 2003р. у сумі 59 401,78. Згідно з актом звірки взаємних розрахунків заборгованість на 31.09.2004р. становила 110 697,16грн., сальдо за договором №291 на користь позивача станом на 10.12.2007р. складало  110142,41 грн.(а.с.113). Згідно з новим розрахунком  відповідач має борг за даними позивача, починаючи з квітня 2003р. Відповідно до  рахунку № 134 за серпень 2004р. від 03.09.2004р. борг на початок місяця складав 116161,11грн.

Таким чином, позов у частині стягнення суми 56742,39грн. заявлено необґрунтовано та безпідставно, оскільки фактично відповідач мав заборгованість за інший (попередній) період, чим вказав позивач. Оскільки визначення предмету і підстав позову згідно з ст.22 ГПК України є правом позивача, у задоволенні позовних вимог про стягнення суми 56742,39грн. за період з  серпня 2004р. по квітень 2005р.слід відмовити, оскільки за цей період відповідач має лише борг у сумі 53 400 грн. 02 коп.  

На підставі викладеного, спростовуються заперечення відповідача щодо відсутності взагалі боргу за період  з  серпня 2004р. по квітень 2005р. Суд не вбачає підстав для застосування позовної давності, про яку заявлено у відзиві відповідача.  

Відповідно до ст.ст.256-258 цього Кодексу  встановлено строки, у межах яких особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність). Так, згідно з приписами ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

          Згідно з положеннями ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до ст.261 ЦК України  перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позивач звернувся  до господарського суду з даним позовом 15.01.2008р.

Разом з тим, згідно з ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

25.10.2005р. відповідачем сплачено суму 22400грн. з призначенням платежу заборгованість по договору №291 за 2003р зг.рах №187 від 01.09.2003р.; №229 від 03.10.03; №4448 від 04.11.2003р.; №4653 від 03.12.2003р., №5867 від 09.01.2004р. Відповідачем в особі голови правління підписано акт звірки станом на 10.12.2007р. про наявність заборгованості, в якому в тому числі визнано заборгованість за спірний період 2004р.  Таким чином, перебіг позовної давності почався заново.

Згідно з ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму 534 грн. витрат на державне мито та суму 57 грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених вимог.

           Керуючись ст.ст. 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.  

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Чайка”  (72300, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Дзержинського,  буд.95, р/р26007714101 в АБ “Металург”, МФО 313582, ЄДРПОУ 20518242) на користь Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж (72312, м.Мелітополь, вул.Луначарського, 61, р/р26009049990001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 05541114)  суму 53 400 грн. 02 коп. основного боргу, суму 534  грн. 00 коп. витрат на державне мито та суму 57 грн. 21 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                      Л.П. Гандюкова

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі  18.08..2008 р.