Рішення

від 07.04.2008 по справі 20/132/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/132/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.08                                                                                        Справа №  20/132/08

Суддя   Гандюкова  Л.П.

За позовом Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, Запорізька область, м.Мелітополь     

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Чайка-2”, Запорізька область, м.Мелітополь     

про стягнення суми 26764,68 грн.

                                                                                                             Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача   –   Ляміна Н.О. (дов. №1 від 02.01.2008р.);

Від відповідача  –Верещагіна  Т.В. (дов. №7/в від 12.03.2008р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі   26764,68 грн.

Ухвалою господарського суду від 07.02.2008р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/132/08,  судове засідання  призначено на 19.02.2008р. Ухвалою суду від 19.02.2008р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 13.03.2008р. У судовому засіданні 13.03.2008 р. оголошено перерву до 03.04.2008о., потім –до 07.04.2008р.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 07.04.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні  представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем після подання позову до суду суми 7208,46 грн. Просить стягнути з  відповідача суму 19556,22 грн. та судові витрати.  Відповідач у судовому засіданні з заявою ознайомився, на відкладенні справи не наполягає. У порядку ст. 22 ГПК України заява про зменшення вимог  прийнята судом до розгляду.

Таким чином, предметом розгляду справи є зменшені позовні вимоги, мотивовані обставинами, викладеними у позові, та обґрунтовані ст.ст.509, 525, 526, 527, 625 ЦК України.

Відповідач по справі у своєму відзиві позов не визнав, зазначив, що між позивачем та відповідачем укладений договір №28 від 21.06.2007р. про надання послуг з централізованого опалення, поставку гарячої води, з протоколом розбіжностей. Відповідач направив договір з протоколом розбіжностей, позивач з протоколом не погодився, однак у відповідності до ст.181 ГК України у двадцятиденний  строк  до суду не звернувся. Відповідач не згоден зі стягненням абонплати, оскільки відповідачем встановлений лічильник обліку подачі теплової енергії. Згідно з п.12 “Правил надання послуг з централізованого опалення, поставки холодної та гарячої води та водовідведення”, затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005р., плата за отримані послуги при наявності засобів обліку теплової енергії стягується за їх показниками. Правилами не передбачено стягнення абонплати з юридичних та фізичних осіб, у яких встановлені прилади обліку теплової енергії. У письмову поясненні відповідач додатково зазначив, що відповідач сплачує вартість спожитої теплової згідно з лічильником, а вартість абонплати (приєднання теплової енергії) не сплачує, так як договір на приєднання не укладався. Тарифи позивача не підтверджені незалежною атестованою організацією. Враховуючи монопольне становище позивача та його попередження про відключення від постачання теплової енергії, у зв'язку з настанням похолодання, відповідач був змушений надати гарантійний лист від 07.11.2007р. Згідно з наданим контррозрахунком відповідач визнає позовні вимоги у розмірі  9374,84 грн.     

Позивач на заперечення відповідача пояснив, що тариф на послуги для Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж затверджені рішенням виконавчого комітету Мелітопольської Міської ради №172 від 28.08.2006р., який включає дві складові: абонентська плата та плата за спожиту теплову енергію. Тарифи на послуги були розраховані згідно Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №191 від 08.09.2000р. Відповідно до цих Правил двоставковий тариф складається з: умовно-постійних (абонентська плата) та умовно-змінних витрат (плата за спожиту теплову енергію) теплопостачальної організації. 26.09.2007р. ОСББ “Чайка-22” направило позивачу протоколом розбіжностей до договору №28 від 21.06.2007р., в якому пропонувало виключити з п.2.1 договору абонплату у розмірі 0,77 грн. за 1 кв.м. Така умова договору, як ціна (тариф на послуги теплопостачання) не може узгоджуватися між сторонами, оскільки відповідно до ст.7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та ст.28 Закону України “Про місцеве самоврядування” ці повноваження належать органам місцевого самоврядування, та є обов'язковими для виконання сторонами. Таким чином, відсутні будь-які підстави для несплати відповідачем абонплати за договором №28 від 21.06.2007р.   

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.06.2007р. між Мелітопольським орендним підприємством теплових мереж (виконавець послуг, позивач у справі) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Чайка-2” (Споживач , відповідач) укладено договір №28 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а споживач –своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Згідно з п.2.1 тарифи на послуги теплопостачання затверджуються органами місцевого самоврядування та становлять та складаються з тарифу на централізоване постачання опалення та гарячої води 118,02 грн/1 Гкал, 2,67 грн. за 1 кв.м в місяць протягом опалювального сезону та абонплати, яка складає 0,77 грн. за 1 м.кв в місць протягом року.  

Як пояснив позивач, саме в такій редакції п.2.1 договір був направлений позивачем для підписання відповідачеві.  

У договорі мається зазначення про підписання відповідачем з протоколом розбіжностей –виключити п.2.1 щодо абонплати в розмірі 0,77 грн. за 1м.кв.м. на підставі п.12 Правил надання послуг з централізованого опалення.

Із матеріалів справи слідує, що листом №87 від 11.08.2007р. “Про укладення договору” відповідач для укладення договору №28 від 21.06.2007р. просив надати калькуляцію на надання послуг та техніко-економічне обґрунтування абонентської плати і зазначив, що договір не відповідає типовому договору, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р. Також в цьому листі вказано, що проект договору був отриманий представником відповідача 10.08.2007р.

30.08.2007р. відповідач склав протокол розбіжностей щодо виключення із договору п.2.1 в частині сплати абонентської плати, і як вбачається із відмітки на договорі він отриманий позивачем 26.09.2007р. (вх.№1131).  

Листом №1165 від 01.10.2007р. позивач у відповідь зазначив, що типовий договір є уніфікованим засобом (взірцем), що забезпечує однакове оформлення конкретних договірних відносин, зазначені в ньому умови вважаються зразковими. Стосовно тарифів зазначив, що вони затверджені відповідними рішеннями виконавчого комітету Мелітопольської Міської ради №172 від 28.08.2006р., №31/1 від 21.02.2007р., а також повідомив, що у разі незгоди з цими рішеннями, відповідач має право оскаржити їх у судовому порядку. Зазначив, що проведеною Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області перевіркою не встановлено порушень діючого законодавства.      

Згідно з Правилами розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затвердженими Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та                                        житлової політики України 08.09.2000 №191 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 02.11.2000р. за №776/4997, дія яких поширюється на всі   теплопостачальні організації комунальної енергетики незалежно від їх відомчої належності та форми власності, а також на споживачів, рішення про перехід до розрахунків між  споживачами та теплопостачальними організаціями за двоставковими тарифами приймається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування (п.1.2). Двоставковий тариф - це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії (п.1.4). Приєднане теплове навантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюється договором між теплопостачальною  організацією та споживачем про використання теплової енергії та гарячої води, а кількість спожитої теплової енергії обчислюється теплолічильником або при його відсутності за розрахунком згідно з Правилами користування тепловою енергією (п.1.5).

          Відповідно до ст.28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до повноважень виконавчих органів міської ради віднесено встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових,  комунальних, транспортних та інших послуг,  які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності  відповідної  територіальної   громади; погодження   в установленому  порядку цих питань з підприємствами,  установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

         Згідно з п.1 ст.7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до повноважень органів місцевого самоврядування  віднесено встановлення цін/ тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону. Частинами 2, 3 ст.31 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування  в установленому законодавством порядку. Органи  місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до ст.20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування.

Згідно з ст.13 Закону України “Про теплопостачання” до основних  повноважень  органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і  межах,  визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та   організаціями комунальної власності, крім тарифів  на теплову енергію,  що виробляється на установках комбінованого  виробництва  теплової  і  електричної енергії. Відповідно до ст.14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи. До третьої групи відносяться житлово-комунальні послуги,  ціни/тарифи  на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 28.08.2006р. № 172 “Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії” затверджено, як базові, тарифи на послуги теплопостачання для населення, бюджетних організацій, згідно з Додатком №1.  В зазначене рішення вносилися  зміни рішенням № 19/2 від 08.02.2007р. Правова сутність зазначених рішень є введення в розрахунках теплопостачальної організації із споживачами за послуги абонентської плати за одиницю приєднаного теплового навантаження.

Відповідно до Додатку № 1 до рішення виконкому Мелітопольської міської ради від 28.08.2006 р. №172 для населення встановлено абонентську плату у розмірі 0,77 грн. за одиницю приєднаного теплового навантаження в місяць протягом календарного року в розрахунку на 1 м.кв.

Матеріали справи свідчать, що відповідач підписав договір з протоколом розбіжностей до договору №28 від 21.06.2007р., згідно з яким виключав з зазначеного договору п.2.1 щодо абонплати у розмірі 0,77 грн. за 1 кв.м. в місяць протягом року, та в такому вигляді повернув договір позивачу.

Листом №1144 від 26.09.2007р. позивач проти протоколу розбіжностей заперечив, вказав, що п.2.1 не може бути прийнятий в зазначеній відповідачем редакції у зв'язку з тим, що двоставковий тариф був затверджений рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради №172 від 28.08.2006р.

Відповідач по суті позовних вимог заперечує в частині стягнення з нього абонплати у зв'язку з тим, що у нього встановлений лічильник обліку подачі теплової енергії та плата за отримані послуги теплової енергії повинна стягуватися за лише його показниками. При цьому, останній вважає, що з п.2.1 договору виключено абонплату у розмірі 0,77 грн. на 1 кв.м, оскільки позивач, заперечивши своїм листом проти протоколу розбіжностей, не звернувся до суду у двадцятиденний строк, як то встановлено ст.181 ГК України.    

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до п.10.4 договору №28 від 21.06.2007р. зміни до нього вносяться за погодженням сторін, про що складається додаткова угода. Односторонні зміни по договору не допускаються.

 Згідно з п.п.3.4 ст.181 ГК України сторона, яка одержала  проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч.1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний  строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих  умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робить застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Із матеріалів справи слідує, що одержавши 10.08.2007р. проект договору, відповідач склав протокол розбіжностей 30.08.2007р., однак позивачем він отриманий лише 26.09.2007р. Доказів направлення позивачу договору з протоколом розбіжностей у двадцятиденний строк  відповідач не надав. Іншої дати підписання договору не вказано.

Із вищенаведеного слідує, що на даний час договір №28 від 21.06.2007р. діє в  редакції, запропонованій позивачем, пункт 2.1 якого містить умови щодо оплати відповідачем абонплати. Гарантійним листом від 07.11.2007р. відповідач просив відстрочити виплату боргу по абонплаті до 15.12.2007р.

Відповідно до ч.2  ст.67,  ч.4  ст.179  ГК України, ст.ст.6, 627 ЦК України  сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших  умов господарських   взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні  господарських  договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно з ст.ст.626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.           

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України , ст. 193 Господарського кодексу України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України  передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Враховуючи вищевикладене, відповідач зобов'язаний виконувати умови договору №28 від 21.06.2007р., в тому числі сплачувати абонентську плату, введення якої затверджено рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради №172 від 28.08.2006р., яке  підлягає  виконанню.    

Розділом 3 договору №28 від 21.06.2007р., передбачено порядок оплати. Розрахунковим періодом є місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим згідно з наданого виконавцем рахунку.

Згідно з п.4.2  договору відповідач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Відповідно до матеріалів справи, а саме рахунків-актів виконаних робіт, позивач, виконуючи свої обов'язки, постачав теплову енергію відповідачу, внутрибудинкові опалювальні прилади якого підключені до централізованих мереж теплопостачальника. Всього нараховано суму 34597,49грн., яка складається із суми 21234,95грн. абонплати та суми 13362,54грн. вартості опалення. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період з червня 2007р. по грудень 2007 року включно у сумі 26764,68грн.(на час звернення позивача до суду).   

Під час розгляду справи відповідач платіжним дорученням №25 від 14.02.2008р., копія якого знаходиться в матеріалах справи, перерахував на розрахунковий рахунок позивача суму у розмірі 7 208, 46 грн. за опалення у грудні 2007р.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення суми 7 208, 46 грн. боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету  спору.

Відповідачем доказів перерахування суми, яка залишилася несплаченою, не надав.  За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 19556,22 грн. основані на договорі, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.

            На підставі викладеного, суд не бере до уваги заперечення відповідача. Також вважає за необхідне зазначити, що  “Правилами надання послуг з централізованого опалення,  постачання холодної та гарячої  води і водовідведення”, затвердженими                             постановою Кабінету Міністрів України  від 21 липня 2005 р. N 630, встановлено порядок (за приладами обліку чи із норм споживання) та строки оплати послуг. Згідно з ст.632 ЦК України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник з його вини, сума позовних вимоги сплачена частково після порушення провадження у справі.

           Керуючись ст.ст.22, 49,  82-85, п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.  

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Чайка-2”  (72300, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Казарцева, буд.20,р/р 26005301281296 в АКБ “Промінвестбанк”, МФО 313043, ЄДРПОУ 20520813) на користь Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж (72312, м.Мелітополь, вул.Луначарського, 61, р/р26009049990001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 05541114)  суму 19 556 грн. 22 коп. основного боргу, суму 267 грн. 64 коп. витрат на державне мито та суму 118 грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У частині стягнення суми 7 208 грн. 46 коп. основного боргу провадження припинити за відсутністю предмету спору.

Суддя                                                      Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі  14.07.2008 р.