Рішення

від 07.04.2008 по справі 20/133/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/133/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.08                                                                                        Справа №  20/133/08

Суддя   Гандюкова  Л.П.

За позовом Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, Запорізька область, м.Мелітополь     

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Чайка-2”, Запорізька область, м.Мелітополь     

про стягнення суми 20880,00  грн.

                                                                                                             Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача   –  Ляміна Н.О. (довіреність №1 від 02.01.2008р.);

Від відповідача  –Верещагіна  Т.В. (довіреність  №7/в від 12.03.2008р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі   20880,00  грн.

Ухвалою господарського суду від 07.02.2008р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/133/08,  судове засідання  призначено на 19.02.2008р. Ухвалою суду від 19.02.2008р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 13.03.2008р. У судовому засіданні 13.03.2008 р. оголошено перерву до 03.04.2008о., потім –до 07.04.2008р.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 07.04.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

  Позивач підтримав  позовні  вимоги,  викладені у позовній заяві, на  підставі ст.ст.509, 525, 526, 527, 625 ЦК України просить стягнути з відповідача суму 20880,00 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за договором №28 від 28.10.2002р.  за період з січня 2007р. по травень 2007р. включно.

Відповідач по справі у своєму відзиві позов не визнав, зазначив, що згідно з п.7.1 договору №28 від 28.10.2002р. на надання послуг з централізованого опалення та поставці гарячої води, укладеного між сторонами, всі зміни та доповнення до договору повинні оформлюватися письмово та підписані обома сторонами. Позивач в односторонньому порядку вносить зміни до договору листом №1079 від 31.08.2006р., вводячи абонплату. Відповідач не згоден зі стягненням абонплати, оскільки встановлений лічильник обліку подачі теплової енергії. Згідно з п.12 “Правил надання послуг з централізованого опалення, поставки холодної та гарячої води та водовідведення”, затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005р., плата за отримані послуги при наявності засобів обліку теплової енергії стягується за їх показниками. Правилами не передбачено стягнення абонплати з юридичних та фізичних осіб у яких встановлені прилади обліку теплової енергії.  У письмовому поясненні відповідач додатково зазначив, що відповідач сплачує вартість спожитої теплової згідно з лічильником, а вартість абонплати (приєднання теплової енергії) не сплачує так як договір на приєднання не укладався. Тарифи позивача не підтверджені незалежною атестованою організацією. В додаткових поясненнях відповідач зазначив, що відповідач здійснював  оплату за спожиту теплову енергію, а  абонплату не сплачував.  Станом  на 12.07.2007р. переплата відповідача складала 4464,82 грн. На момент пред'явлення  позову заборгованість у відповідача відсутня. Просить у позові відмовити.   

Позивач на заперечення відповідача пояснив, що постановою КМУ №995   від 10.07.2006р. “Про затвердження Порядку формування  тарифів на  виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та   послуги з централізованого опалення і  постачання гарячої води” із змінами обумовлено, що підприємства застосовують двоставкові тарифи  на теплову енергію, затверджені в установленому порядку.  Тарифи на послуги для Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж затверджені рішенням виконавчого комітету Мелітопольської Міської ради №172 від 28.08.2006р., який включає дві складові: абонентська плата та плата за спожиту теплову енергію. Абонентська плата населенню нараховується як при відсутності, так і при  наявності   теплолічильника щомісяця протягом року за  тарифами, встановленими в гривнях за  1 кв.м загальної площі. Плата за спожиту теплову енергію нараховується при наявності лічильника -  за показами  лічильника за встановленим тарифом за 1 Гкал  теплової енергії, при відсутності –щомісяця від дати  початку до  дати закінчення опалювального періоду   за  встановленим тарифом за 1 кв.м. загальної опалювальної площі. Тарифи на послуги були розраховані згідно Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №191 від 08.09.2000р. Відповідно до цих Правил двоставковий тариф складається з: умовно-постійних (абонентська плата) та умовно-змінних витрат (плата за спожиту теплову енергію) теплопостачальної організації.  Укладення між сторонами додаткової угоди до договору  на нові, змінені тарифи не є обов'язковим,  оскільки згідно з п.3.1, 3.2 договору №28 від  28.10.2002р. прямо передбачено, що  оплата за спожиту теплову енергію проводиться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим ораганом  влади,  а також  згідно з законодавством. Так,  відповідно до ст.13 Закону України “Про теплопостачання”, ст.7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” право встановлювати тарифи на послуги теплопостачання належить органам  місцевого самоврядування. Таким чином, така умова договору як ціна (тариф на послуги      теплопостачання)  між сторонами не повинна узгоджуватись, вона затверджується відповідним рішенням виконкому міської ради. Таке рішення  про затвердження тарифів відповідно до ст.144 Конституції України, ст.73 Закону України                                                        “Про місцеве самоврядування” є обов'язковим для  виконання   всіма юридичними  та фізичними особами.   

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.10.2002р. між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Чайка-2” (Споживач, відповідач) та Мелітопольським орендним підприємством теплових мереж (Енергопостачальна  організація, позивач ) укладено договір №28 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого позивач зобов'язався здійснювати  безперебійне постачання теплової енергії відповідачу (п.2.1.1),  відповідач –проводити сплату  за  теплову енергію у вигляді грошових коштів   шляхом  перерахування на рахунок енергопостачальної організації 100% вартості теплової енергії (п.2.2.1).   

Згідно з п.п.3.1, 3.2 договору відпуск теплової енергії проводиться згідно з тарифами, затвердженими  виконавчим  органом влади. Споживач проводить оплату за спожиту теплову енергію  згідно з цим договором та  діючим законодавством.  

Згідно з матеріалами справи, а саме рахунками-актами виконаних робіт за  період з січня 2007р. по березень 2007р.  включно, травень 2007р., які підписані  сторонами, а також за квітень 2007р., який відповідно до списку  отриманий відповідачем, позивач, виконуючи свої обов'язки, постачав теплову енергію відповідачу, внутрибудинкові опалювальні прилади якого підключені до централізованих мереж теплопостачальника. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період з січня 2007р. по травень 2007 року включно в сумі 20880,00  грн., яка складається з суми вартості поставленої теплової енергії та абонплати.

Відповідач по суті позовних вимог заперечує в частині стягнення з нього абонплати у зв'язку з тим, що у нього встановлений лічильник обліку подачі теплової енергії та плата за отримані послуги теплової енергії повинна стягуватися за лише його показниками.

Згідно з Правилами розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затвердженими Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та                                        житлової політики України 08.09.2000 №191 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 2 листопада 2000р. за №776/4997, дія яких поширюється на всі   теплопостачальні організації комунальної енергетики незалежно від їх відомчої належності та форми власності, а також на споживачів, рішення про перехід до розрахунків між  споживачами та теплопостачальними організаціями за двоставковими тарифами приймається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування (п.1.2). Двоставковий тариф - це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії (п.1.4). Приєднане теплове навантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюється договором між теплопостачальною  організацією та споживачем про використання теплової енергії та гарячої води, а кількість спожитої теплової енергії обчислюється теплолічильником або при його відсутності за розрахунком згідно з Правилами користування тепловою енергією (п.1.5).

Відповідно до статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Чайка-2” його створено для обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку та утримання при будинкової території. Таким чином,  споживачами теплової енергії за договором №28 від 28.10.2002р., укладеного між позивачем та відповідачем, є населення житлового будинку.

Розділом 6 вищезазначених Правил встановлено, що двоставковий тариф на відпущену гарячу воду складається: для  населення  - з річної абонентської плати та плати за  одиницю фактично  спожитої  гарячої  води, кількість  якої визначається за   показаннями   водолічильника   або   при  його відсутності за розрахунком згідно з КТМ 204 України 244-94  "Норми та  вказівки  по  нормуванню  витрат палива та теплової енергії на опалення   житлових   та   громадських   споруд,  а  також    на господарсько-побутові потреби в Україні".

          Відповідно до ст.28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до повноважень виконавчих органів міської ради віднесено встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових,  комунальних, транспортних та інших послуг,  які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності  відповідної  територіальної   громади; погодження   в установленому  порядку цих питань з підприємствами,  установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

         Згідно з п.1 ст.7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до повноважень органів місцевого самоврядування  віднесено встановлення цін/ тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону. Частинами 2, 3 ст.31 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування  в установленому законодавством порядку. Органи  місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до ст.20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування.

Згідно з ст.13 Закону України “Про теплопостачання” до основних  повноважень  органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і  межах,  визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та   організаціями комунальної власності, крім тарифів  на теплову енергію,  що виробляється на установках комбінованого  виробництва  теплової  і  електричної енергії.

Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 28.08.2006р. №172 “Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії” затверджено, як базові, тарифи на послуги теплопостачання для населення, бюджетних організацій, згідно з Додатком №1.  В зазначене рішення вносилися  зміни рішенням №19/2 від 08.02.2007р. Правова сутність зазначених рішень є введення в розрахунках теплопостачальної організації із споживачами за послуги абонентської плати за одиницю приєднаного теплового навантаження.

У додатку № 1 до рішення виконкому Мелітопольської міської ради від 28.08.2006 р. №172 для населення встановлено абонентську плату у розмірі 0,77 грн. за одиницю приєднаного теплового навантаження в місяць протягом календарного року в розрахунку на 1 м.кв.

Відповідно до ст.14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до п.п.5.1, 5.2  договору №28 від 28.10.2002р. сторони встановили особливі умови: зміни у законодавстві та інших нормативних актах, а також зміни понять, термінів, абревіатури не причинять припинення або зміну договірних право відношень сторін, якщо це прямо не передбачено умовами договору або самими нормативними актами та законами України. Нормативні акти і закони України є пріоритетними по відношенню до тексту формулювань, викладених у договорі, і при суперечності понять діють поняття законодавчих актів з дати їх чинності.

Матеріали справи свідчать, що 31.08.2006р. позивач направив відповідачеві доповнення до договору №28 (вих.№1079), яким зокрема, повідомлялося, що згідно з рішенням Мелітопольської Міської ради №172 від 28.08.2006р. з 01.09.2006р. затверджено тарифи на теплову енергію: абонентська плата за одиницю приєднаного теплового навантаження в місяць протягом календарного року для населення  в розрахунку на кв.м, грн./кв.м./міс.  –0,77.  Також в листі зазначено, що у зв'язку з введенням абонентської плати за одиницю  теплового навантаження необхідно до 01.10.2006р. уточнити та узгодити проектне теплове навантаження (ккал/год) об'єкту відповідача.

Будь-яких заперечень щодо листа позивача про доповнення до договору №28 від 28.10.2002р. та введення абонентської плати відповідачем надано не було.    

Відповідно до акту №000959 від 21.09.2007р. перевірки на підприємстві позивача, проведеної Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області за дорученням Міністерства економіки України  встановлено, що на підприємстві діє двоставковий тариф для населення: абонентська плата –0,77 грн. за 1 м.кв.; тариф для споживачів з лічильниками в опалювальний сезон 118,02 грн. за 1 Гкал та для споживачів без лічильника –2,67 грн. за 1 кв.м.; Тарифи сформовані з дотриманням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2006р. №995 та Наказу Державного комітету  будівництва, архітектури та житлової політики України від 08.09.2000р. №191.   

Згідно з ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона  договору,  яка  вважає  за  необхідне змінити або розірвати договір,  повинна надіслати  пропозиції  про  це  другій стороні за договором. Сторона  договору,  яка  одержала  пропозицію про зміну чи розірвання  договору,  у  двадцятиденний  строк  після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі   якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі   неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч.2  ст.67,  ч.4  ст.179  ГК України, ст.ст.6, 627 ЦК України  сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших  умов господарських   взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні  господарських  договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно з ст.ст.626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.           

Як вбачається із договору №28 від 28.10.2002р., при укладенні договору сторони не визначили конкретні тарифи, а встановили, що відпуск теплової енергії проводиться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом влади і споживач зобов'язався проводити оплату за спожиту теплову енергію згідно з цим договором та діючим законодавством.

Відповідач  направив позивачу гарантійний лист,№07 від 07.11.2007р., яким просив відстрочити виплату боргу з абонплати до 15.12.2007р. Відповідно до банківської виписки від 11.07.2007р. відповідач сплатив суму 8993грн. з призначенням платежу: “За абонплату”, тим самим виразивши свою згоду з її введенням та, відповідно, доповненнями до договору.            

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України  передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідачем доказів перерахування заявленої до стягнення суми не надав. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 20880,00 грн. за період з січня по травень 2007р. підлягають задоволенню.

            На підставі викладеного, суд не бере до уваги заперечення відповідача. Також вважає за необхідне зазначити, що  “Правилами надання послуг з централізованого опалення,  постачання холодної та гарячої  води і водовідведення”, затвердженими                             постановою Кабінету Міністрів України  від 21 липня 2005 р. N 630, встановлено порядок (за приладами обліку чи із норм споживання) та строки оплати послуг. Згідно з ст.632 ЦК України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

           Керуючись ст.ст. 49,  82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.  

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Чайка-2”  (72300, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Казарцева, буд.20,р/р 26005301281296 а АКБ “Промінвестбанк”, МФО 313043, ЄДРПОУ 20520813) на користь Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж (72312, м.Мелітополь, вул.Луначарського, 61, р/р26009049990001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 05541114)  суму 20 880  грн. 00 коп. основного боргу, суму 208 грн. 80 коп. витрат на державне мито та суму 118 грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                      Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі  14.07.2008 р.