Постанова

від 17.09.2008 по справі 3317-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3317-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.09.2008Справа №2-27/3317-2008А

За позовом – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінкапс», Бахчисарайський район, с. Віліно, вул.. Кулиняк, 15.

До відповідачів –  1.  ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 3.  

2.          Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 21.   

За участю третіх осіб  -   1. ВАТ «Термінал» (м. Сімферополь, пер. Брестський, 3);

2.          ВАТ «Континент» (АРК, с. Віліно, вул. Кулиняк, 15);

3.          ПП Карамушка С.В. (АРК, с. Віліно, вул. Чапаєва, 21, кв. 9);

4.          КП «Алси» (м. Сімферополь, вул. Гресовська, буд. 4, кв. 1)

5.          ВАТ «Кримавтопорт», (м. Сіферополь, вул. Мальченко,15);

6.          Закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв'язок», (м. Київ, вул. Московська, 21).

За участю прокуратури АР Крим.

Про  спонукання до вчинення певних дій.  

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Пономаренко Н. О.

представники:

Від позивача –     Степанищева, дор. у справі.     

Від відповідачів – 1.  Антонова, дор. у справі; Джемілова, дор. у справі.

2.          Єфремов, дор. у справі.

Від третіх осіб    -   1. не з'явився.

2.          не з'явився.

3.          не з'явився.

4.           не з'явився.

5.           не з'явився.

6.          Данильченко, дор. у справі.

Від прокурора    -   не з'явився.

Сутність спору:          Позивач звернувся  до господарського суду АРК   із позовною заявою про  забовязання відповідача №1 виконати предписані  Законом України «Про податок на додану вартість»  дії, направлені на відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість в сумі 72415 грн.   Також просить стягнути з Державного бюджету України на користь позивача бюджетне відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 72415 грн.,  що виникла за листопад 2005 р., грудень 2005 р.  січень 2006 р. і вересень 2006 р.  

Позивач свої вимоги мотивує тим, що  відповідачем №1 по справі не було виконано норми, встановлені п.п. 7.7.5 та п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»., п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість,  затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України №209/72 від 02.07.1997 р.  Позивач вважає цю бездіяльність незаконною, оскільки вона порушує норми законодавства та права позивача на отримання бюджетного відшкодування,  передбаченого п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».  

На підставі викладеного, просить позов задовольнити у повному обсязі.   

Позивач заявою від 17.04.2008 р. уточнив  позовні вимоги та просить суд  забовязати відповідача направити в уповноважений орган Державного казначейства висновок про суму відшкодування податку на додану вартість по деклараціям з листопад 2005 р. в сумі 19040,00 грн., за грудень 2005 р. в сумі 4887,00 грн., за січень 2006 р. 11688,00 грн.,  які були підтверджені актом від 17.11.2006 р. №239/75/31544817/23 «про результати виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкапс» за вересень 2006 р. в сумі 36800,00 грн., яка підтверджена довідкою від 08.12.2006 р. №248/27/31544817/23.    Також просить стягнути з  Державного бюджету України на користь від 17.11.2006 р. №239/75/31544817/23 товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкапс»   бюджетне відшкодування по податку на додану вартість в сумі 72415 грн., що виникла за листопад 2005 р. в сумі 19040,00 грн., за грудень 2005 р. в сумі 4887,00 грн., за січень 2006 р. в сумі 11688,00 грн. відповідно до акту  від 17.11.2006 р. №239/75/31544817/23 «Про результати виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкапс» за вересень 2006 р. в сумі 36800,00 грн., відповідно до  довідки від 08.12.2006 р. №248/27/31544817/23 «Про результати виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкапс».

Суд прийняв до уваги уточнення позивача.

 Відповідач №2 проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у запереченнях на позов.

Суд дійшов висновку, про необхідність залучення контрагентів позивача до участі у справі, у якості третіх осіб, яки не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ВАТ «Термінал» (м. Сімферополь, пер. Брестський, 3); ВАТ «Континент» (АРК, с. Віліно, вул. Кулиняк, 15); ПП Карамушка С.В. (АРК, с. Віліно, вул. Чапаєва, 21, кв. 9); КП «Алси» (м. Сімферополь, вул. Гресовська, буд. 4, кв. 1);  ВАТ «Кримавтопорт», (м. Сіферополь, вул. Мальченко,15);  СП «Мобильная связь», (м. Київ, вул. Московська, 21), про що було винесено ухвалу від 05.05.2008 р.

Відповідач №1 у запереченнях  на позов повідомив про те, що одним з обов'язкових підстав включення сум у податковий кредит по ПДВ є  сплата цих сум до Державного бюджету України. У ході проведених перевірок було спрямовано запити щодо проведення зустрічних перевірок третіх осіб №1 і №3. На зазначені запити було отримано відповіді,  згідно яких дані підприємства є посередниками,  проте у інформації про постачальників у наступному ланцюгу відмовила з посиланням на комерційну таємницю.

На підставі викладеного просить у позові відмовити.

 У судове засідання з'явився представник третьої особи № 6 надав свої пояснення по суті спору, також пояснив, що він є Закритим акціонерним товариством   «Український мобільний зв'язок», а не СП «Мобильная связь», що вбачається з статуту та свідоцтва про держану реєстрацію.

В зв'язку з вказаним, суд ухвалою від 17.07.2008 р. здійснив заміну  третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - СП «Мобильная связь» на Закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв'язок».

На адресу суду від 17.06.08р. вих.. №05/1-87/вих 08 надійшла заява від прокуратури АРК, в якому прокурор силається на  те, що з метою захисту інтересів держави, допустити його до участі у розгляді справи.

Суд прийняв  вступ до участі в розгляді справи прокуратуру АРК, про що було винесено ухвалу від 17.07.2008 р.

Позивач заявою від 31.07.2008 р. уточнив позовні вимоги та просить суд забовязати державну податкову інспекцію в Бахчисарайському районі АР Крим,  ( м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 3 ) надіслати в уповноважений орган Державного казначейства висновок про суму відшкодування податку на додану вартість по деклараціям за листопад 2005 р. в сумі 19040,00 грн., за грудень 2005 р. у розмірі 4887,00 грн., за січень 2006 р. в сумі 11688,00 грн.,  які підтверджені відповідачем актом від 17.11.2006 р. №239/75/31544817\23 «Про результати виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкапс» і за вересень 2006 р. в сумі 36800,00 грн.. яка підтверджена довідкою від 08.12.2006 р. №248/27/31544817/23.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача.

Третя особа №6 у поясненнях по справі повідомила про те, що вважає позовні вимоги цілком обґрунтованими та такими,  що підлягають задоволенню.    

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі проти позовних вимог заперечують по мотивам, викладеним у запереченнях на позов.

Прокурор явку  в судове засідання не забезпечив.   

         Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи №6, суд   -     

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до поданих позивачем до відповідача №1 уточнюючого розрахунку податкових забовязань по ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2005 р. ( вх. №16299 від 26.09.2006 р. ) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 25294 грн.  

Згідно з даними декларації: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку,  яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітнього періоду,  складає 77962 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду ( рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду) складає 348441 грн.;  сума податкового кредиту попереднього податкового періоду,  фактично сплачена отримувачем товарів ( послуг ) у попередньому періоду постачальникам таких товарів ( послуг ),  складає 25294 грн.

Згідно з наданим позивачем відповідачу №1 уточнюючим розрахунком податкового забовязання по ПДВ у в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2005 р. ( вх. № 16303 від 26.09.2006 р. )  та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 4887 грн.

Згідно з даними декларації: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду з вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітнього періоду, складає 100765 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду ( рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду ) складає 151697 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду,  фактично сплачена отримувачем товарів( послуг ) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів ( послуг ),  складає 4887 грн.

Відповідно до поданого позивачем уточнюючого розрахунку податкових забовязань по ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених  помилок за січень 2006 р. ( вх. №16312 від 27.09.2006 р. ) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума,  що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банк,  складає 11688 грн.  

Згідно з даними декларації: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду з вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітнього періоду, складає 193428 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду ( рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду ) складає 248298 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду,  фактично сплачена отримувачем товарів( послуг ) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів ( послуг ),  складає 11688 грн.

В період з 30.10.2006 р. по 10.11.2006 р. посадовими особами відповідача було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питания достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад,  грудень 2005 р. і січень 2006 р.

Перевірка проводилася згідно до п. 1 ст. 11  Закону України «Про державну податкову службу в України».

По результатам перевірки  було складено акт   від 17.11.2006 р. №239/27/31544817/23.  

Відповідно до висновків вказаного акту  вбачається,  що перевіркою було встановлено порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок  на додану вартість»,  а саме позивачем було завищено суму заявлено бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2005 р. на 6254,00 грн., тобто підтверджено суму бюджетного відшкодування за листопад 2005 р. на суму 19040 грн.  Також  було підтверджено суму бюджетного відшкодування за грудень 2005 р. на суму 4887,00 грн. і за січень 2006 р. в сумі 11688,00 грн.

Позивач не оспорює  зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад 2005 р. на суму  6254,00 грн.

Також судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача було подано податкову декларацію по ПДВ за вересень  2006 р. ( вх. №19489 від 20.10.2006 р. ) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума,  що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банк,  складає 36800 грн.  

Згідно з даними декларації: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду з вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітнього періоду, складає 296302 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду ( рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду ) складає 242016 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду,  фактично сплачена отримувачем товарів( послуг ) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів ( послуг ),  складає 149797 грн.

 В період з 27.11.2006 р. по 01.12.2006 р. посадовими особами відповідача було проведено вїзну позапланову перевірку позивача з питания достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень  2006 р.

Перевірка проводилася згідно до  п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України».

По результатам перевірки  було складено довідку  від 08.12.2006 р. №248/27/31644817/23.

Відповідно до висновків вказаної довідки вбачається,  що  відповідачем було підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування по ПДВ за вересень 2006 р. у розмірі 36800,00 грн.

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість» цей Закон визначае платників податку на додану вартість, об'екти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операції, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесения податку до бюджету.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначаеться як різниця між сумою податкового зобов'язання звітнього податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховуеться у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченного або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мае від'ємне значения, то:

а)           бюджетному    відшкодуванню    підлягає   частина   такого від'ємного значения, яка дорівнює   сумі   податку,   фактично   сплаченій   отримувачем      товарів      (послуг)у попередньому податковому пepioді постачальникам таких товарів (послуг);

б)          залишок відємного значения після бюджетного відшкодування включаеться до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно абз. «а» п.п .7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягае частина від'ємного значения, а не податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник   податку,   який   має   право  на  одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення  повної суми  бюджетного  відшкодування,  подає  відповідному  податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення  такої  повної суми  бюджетного  відшкодування,  яка  відображається у податковій декларації.  При цьому платник податку в п'ятиденний термін  після подання  декларації  податковому  органу  подає  органу Державного казначейства України копію  декларації,  з  відміткою  податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації   додаються    розрахунок    суми    бюджетного відшкодування,  копії  погашених  податкових  векселів (податкових розписок),  у разі їх наявності,  та  оригіналів  п'ятих  основних аркушів  (примірників  декларанта) вантажних митних декларацій,  у разі наявності експортних операцій. Форма заяви  про  відшкодування  та  форма  розрахунку   суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою,  встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7. п. 7  Закону України «Про податок на додану вартість» протягом  30  днів,  наступних   за   днем   отримання податкової  декларації,  податковий  орган проводить документальну невиїзну  перевірку  (камеральну)  заявлених  у  ній   даних.   За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування  було  зроблено  з   порушенням   норм   податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення    достовірності    нарахування    такого    бюджетного відшкодування.  Податковий  орган  зобов'язаний  у  п'ятиденний  термін після закінчення   перевірки   надати   органу  державного  казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Вказане забовязання відповідачем №1 по справі дійсно не було виконано, в супереч положенням чинного законодавства України.

Відповідач вказує лише на той факт, що одним з обов'язкових підстав включення сум у податковий кредит по ПДВ є  сплата цих сум до Державного бюджету України,  а вказане не підтверджено.

З вказаним суд не може погодитися в зв'язку з  наступним.

Пунктом 7.4.1. ст..7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168 (далі –Закон України №168) встановлени норми та правила стосовно формування податкового кредиту, а саме: податковий кредит звітного періоду складається із сум податків,  нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або  виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого  використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у  межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового  кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника  податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.7.5.1 ст.7 Закону України №168 датою виникнення права платника податку на  податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Платником податку є особа, яка згідно із Законом України №168 зобов'язана здійснювати утримання та внесення  до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма та порядок заповнення яких визначаються відповідно до Закону України №168.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168).

Згідно із п.7.3.1 ст.7 Закону України №168 датой виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період,  протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування  коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої  -  дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;      або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) –дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168).

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/ВР-97 від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, з урахуванням всього вищевикладеного, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про те, що однією з обов'язкових підстав для включення сум з податку на додану вартість до податкового кредиту є  сплати цих сум до Державного бюджету України, є помилковим.  

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами України.

Згідно  ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадовці органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись положень Конституції і Законов України, іншіх нормативно-правових актів, прав та інтересів громадян, що охороняються законом, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, і повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства  України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.  Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади , який повинен надати суду  всі матеріали, які свідчать про його правомірні  дії

Відповідачем вказане належним чином зроблено не було.

Відповідно до п. 11 ст. 171 КАСУ резолютивна   частина   постанови   суду   про   визнання нормативно-правового акта незаконним або таким,  що не  відповідає правовому акту вищої юридичної сили,  і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

В даному випадку, приймаючи до уваги той факт, що  опублікуванню належить постанова суду,  яка виноситься по справі,  результати якого зачіпають права і інтереси широкого кола осіб, суд дійшов висновку про те, що спор, який виник між сторонами по справі  зачипає тільки їх інтереси. Результат розгляду даного  спору носить локальний характер. Таким чином, суд не баче ніякої необхідності в опубліковані результатів розгляду даної справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи  та  підлягають задоволенню частково.

У позові до відповідача №2 необхідно відмовити, оскільки до нього позовні вимоги фактично не заявлені.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України,  а зайво сплачена сума у розмірі 724,15 грн. підлягає поверненню  з бюджету на підставі виконавчого листа ГС АР Крим.

Вступна і резолютивна частини постанови проголошено 17.09.2008 р.

Постанову у повному обсязі складено 22.09.2008 р.

На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

  1.  Позов задовольнити частково.

  2.  Забовязати державну податкову інспекцію в Бахчисарайському районі АР Крим,  ( м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 3 ) надіслати в уповноважений орган Державного казначейства висновок про суму відшкодування податку на додану вартість по деклараціям за листопад 2005 р. в сумі 19040,00 грн., за грудень 2005 р. у розмірі 4887,00 грн., за січень 2006 р. в сумі 11688,00 грн.,  які підтверджені відповідачем актом від 17.11.2006 р. №239/75/31544817\23 «Про результати виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкапс» і за вересень 2006 р. в сумі 36800,00 грн.,  яка підтверджена довідкою від 08.12.2006 р. №248/27/31544817/23.

          3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь  товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкапс», Бахчисарайський район, с. Віліно, вул.. Кулиняк, 15, ( ЄДРПОУ 31544817, банківські реквізити не відомі )  3,40  грн. судового збору.

          4. Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 )  на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкапс», Бахчисарайський район, с. Віліно, вул.. Кулиняк, 15, ( ЄДРПОУ 31544817, банківські реквізити не відомі )   724,15  грн. судового збору.

          5.  У відношенні Головного  управління Державного казначейства України в АР Крим  у позові відмовити.

           Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

     Дійсну постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.