Рішення

від 18.06.2008 по справі 20/271/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/271/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.08                                                                                        Справа №  20/271/08

Суддя   Гандюкова  Л.П.

м.Запоріжжя

За позовом Виконавчого комітету Запорізької міської ради, м.Запоріжжя

до Запорізького державного комунального підприємства Друкарня “Гарт”, м.Запоріжжя             

про стягнення 11 912,63 грн.   

Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача   –   Баранник О.Л. (дов. №01-38/131 від 28.01.2008р.);  

Від відповідача  –не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 7 620,06 грн. основного боргу за договором №5 від 26.12.2003р. на користування нежитловим приміщенням та відшкодування витрат, суми 4 292,57 грн. пені, всього суми 11 912,63 грн.   

Ухвалою господарського суду від 22.04.2008р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/271/08, судове засідання призначено на 26.05.2008р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.06.2008р.

18.06.2008р. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у зв'язку з неправильно розрахованим у первісній позовні заяві розміром основного боргом та пені надав уточнену позовну заяву, яка в порядку ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду. На підставі ст.173,174, 179, 193, 225 ГК України, ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача суму 10 770,87 грн. основного боргу, суму 1 141,76 грн. пені, всього   11 912,63 грн.   

Відповідач у судові засідання не з'являвся, письмовий відзив не надав, про місце та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.  

           Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                  ВСТАНОВИВ:

26.12.2002р. між Виконавчим комітетом Запорізької міської ради (позивач) та Запорізьким державним комунальним підприємством Друкарня “Гарт” (користувач, відповідач) укладено договір №5 на користування нежитловим приміщенням та відшкодування витрат, згідно з яким  позивач передав, а відповідач прийняв у строкове користування частину нежитлового приміщення адміністративної будівлі загальною площею 398, 86 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 206, для розміщення друкарні (п.п.1.1, 1.3).    

Відповідно до п.2.1 договору 29.12.2007р. приміщення площею 398,86 кв.м передане відповідачу у користування за актом прийому-передачі, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з актом прийому-передачі від 01.11.2004р. відповідач передав позивачеві частину приміщення площею 193,05 кв.м, внаслідок чого в його користуванні залишилася частина орендованого  приміщення площею 205,81 кв.м.

Додатковою угодою від 01.11.2005р. до п.1.1 договору №5 від 03.01.2003р. внесено зміни та встановлено, що площа частини орендованого приміщення склала 140,3 кв.м.

Термін дії договору встановлено з 01.01.2003р. по 31.12.2003р. (п.5.1). В подальшому термін дії договору  продовжувався, про що було укладено додаткові угоди до договору від 30.12.2004р. (до 31.12.2005р.), від 30.12.2005р. (до 31.12.2006р.). Додатковою угодою  від 31.12.2006р. встановлено, що строк дії договору продовжений до 01.04.2007р., по завершенню цього терміну приміщення має бути звільнене від обладнання та передане за актом прийому-передачі виконкому (позивачеві).

Відповідно до п.3.2.2 відповідач зобов'язався вчасно і в повному обсязі сплачувати суму витрат на утримання приміщення в розмірі й в порядку, встановленому договором.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що до суми витрат на утримання приміщення, які підлягають сплаті користувачем входить вартість комунальних послуг, холодного водопостачання, стоків каналізації, функціонування системи опалення та подачі гарячої води, електроенергії, прибирання прилеглої території, вивіз сміття, земельний податок.

Сума витрат обчислюється з загальної суми витрат, понесених позивачем на будівлю по пр.Леніна, 206, в цілому, пропорційно до площі приміщень, які передані користувачу, розрахунковим шляхом.

Згідно з п.п. 4,6 4.7, обов'язок по сплаті земельного податку користувач несе самостійно, згідно з ст.5 Закону України “Про плату за землю”. Оплата суми витрат проводиться користувачем щомісяця згідно виставлених позивачем рахунків протягом 2-х банківських днів з дня одержання рахунку.

Рахунок виставляється виконкомом щомісяця до 20 числа місяця, що слідує за звітним (п.4.8).

Додатковою угодою від 30.12.2005р. розділ 4 договору доповнено пунктом 4.9, згідно з яким встановлено, що річна сума розрахунків, які підлягають сплаті користувачем орієнтовно складають 5000 грн.  

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивач щомісячно виставляв відповідачеві рахунки на відшкодування витрат, які сплачені останнім частково, а саме: в 2003 році –5783,84 грн., в 2004 –2896,29 грн., в 2005 – 2485,85 грн., за 2006-2007р. –1771,23 грн., всього за договором сплачено 12 937,21 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

Позивач на адресу відповідача неодноразово направляв листи (№23 від 25.01.2006р., №207 від 16.03.2006р., №281 від 11.04.2006р., №353 від 18.05.2006р.№09-19/865 від 16.06.2006р.) з проханням погасити наявну у нього заборгованість. Останнім листом відповідачеві було запропоновано скласти графік погашення заборгованості за договором. Листом №26 від 26.06.2006р. відповідач визнав, що згідно з атом звірки станом на 01.06.2006р. його заборгованість складала 6940, 36 грн.  та направив позивачеві графік її погашення, однак за графіком сплатив лише незначну суму заборгованості у розмірі 203,92 грн.      

Враховуючи зазначене, на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за 2003-2007 роки складає 10 770,87 грн. На підставі п.6.1 договору позивачем також нарахована пеня за весь час прострочення у розмірі 1141,76 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України, ст. ст. 11, 509 ЦК України договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

 Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої суми основного боргу.

Таким чином, вимоги про стягнення суми 10 770,87 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі   1141,76 грн.  за період з 28.01.2003р.  по 12.10.2007р.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату сум витрат користувач сплачує  пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не менше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період прострочення, від простроченої суми, за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення зобов'язання відповідачем суд вважає  доказаним,  однак вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково з урахуванням вимог вказаного закону, а також згідно з ч.6 ст.232 ГК України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано. Відповідно до ст.258 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується спеціальна скорочена позовна давність в один рік.

З урахуванням викладеного, оскільки позивач звернувся до суду 18.04.2008р., до стягнення підлягає пеня у розмірі  227,50 грн. за період з 18.04.2007р. по 11.10.2007р.

На підставі викладеного, позовні вимоги задовольняються частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

          Керуючись  ст. ст. 49,75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.  

Стягнути з  Запорізького державного комунального підприємства друкарня “Гарт”  (69105, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 206, р/р 26003203099001 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399, ЄДРПОУ 19281556) на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради (60105, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 206, р/р35412005000832 в ГУДК в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 02140892)   суму 10 770  грн.87  коп. основного боргу, суму 227 грн. 50 коп. пені, суму 109грн.98 коп. витрат на державне мито та суму 108грн. 94 коп.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити

Суддя                                                      Л.П. Гандюкова

              Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі  18.07.2008 р.