Рішення

від 26.06.2008 по справі 8/260/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/260/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.08                                                                                        Справа №  8/260/08

Суддя   Попова І.А.

ПозивачСпільне Українсько-Італійське Товариство з обмеженою відповідальністю “Ріпамонті та Партнери”, м. Київ

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Оріс і Ко”, м. Запоріжжя

          Суддя      Попова І.А.

Представники

Позивача:Борисевич  І.А., дов. від 27.05.2008 р.

Відповідача:Не з'явився

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 16199 грн.  основного боргу за поставлений товар.

Розгляд справи, призначений на 02.06.2008 р., відкладався до 26.06.2008 р. у зв'язку з неявкою відповідача.

Вступну та резолютивну частити рішення оголошено в засіданні 26.06.2008 р.  

          Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог вказує, що за період з 01.10.2006 р. по 07.09.2007 р. по видатковим накладним   передав відповідачу товар на загальну суму 74088 грн. 67 коп. Позивач зазначає, що 15.02.2008 р. відповідачу направлено вимогу про оплату поставленої продукції. Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманої продукції виконав частково, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 16199 грн. 78 коп. за продукцію, отриману за накладними № 62/3 від 21.03.2007 р., № 30/3 від 21.03.2007 р., № 32/3 від 23.05.2007 р., № 773/3 від 23.05.2007 р., № 779/3 від 23.05.2007 р., № 79/3 від 23.05.2007 р., № 65/3/А від 23.05.207 р., № 64/3 від 22.06.2007 р., № 751/3 від 22.06.2007 р., яку позивач просить стягнути з товариства «Оріс і Ко».

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом двічі не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі,  вважаються  повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідно до довідки Головного управління статистики у Запорізькій області місцезнаходженням ТОВ «Оріс і Ко»є адреса: 69001, м. Запоріжжя, вул. Шевченка, 27, кв. 22. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Відповідно до положень інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.07р. в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного: згідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з підстав, передбачених законом, а також з дій громадян і організацій. Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній та письмовій формі. При цьому письмовою формою вважається як підписання одного документу, так і обмін листами, телеграмами тощо, з яких вбачається, що сторони правочину досягли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договорів даного виду.

По накладним (наявні в матеріалах справи) позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 74088 грн., про що свідчать довіреності відповідача, які видано уповноваженій особі відповідача. Відповідно до ст.. 655 ЦК України за договором  купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно  (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного  виду,  а  також  умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. З огляду на вищезазначені документи суд доходить до висновку, що Спільним Українсько-Італійським товариством з обмеженою відповідальністю «Ріпамонті та Партнери»та товариством «Оріс і Ко»вчинено правочини купівлі-продажу внаслідок досягнення ними згоди по всіх істотних умовах, необхідних для укладення угод купівлі-продажу, а саме: щодо найменування продукції, ціни за одиницю виміру, загальній вартості, що підлягає сплаті. Внаслідок вчинення правочину у сторін виникають певні зобов'язання. Зобов'язання відповідно до ст. 509 ЦК України –це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На оплату отриманої продукції відповідачу пред'явлені рахунки. Відповідач частково оплатив отриманий за накладними товар. За свідченням позивача несплаченим залишився товар, отриманий за накладними № 62/3 від 21.03.2007 р., № 30/3 від 21.03.2007 р., № 32/3 від 23.05.2007 р., № 773/3 від 23.05.2007 р., № 779/3 від 23.05.2007 р., № 79/3 від 23.05.2007 р., № 65/3/А від 23.05.207 р., № 64/3 від 22.06.2007 р., № 751/3 від 22.06.2007 р.

Згідно ст.. 530 ЦК України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Таким чином, суд вважає, що строк виконання зобов'язання щодо оплати отриманих послуг визначається з моменту пред'явлення вимоги про оплату.

Актом звірки взаєморозрахунків за поставлений товар за період з 01.10.2006 р. по 07.09.2007 р. відповідач свою заборгованість в сумі 16199 грн. 78 коп. визнав. Доказів оплати боргу суду не надав.

Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в сумі 16199 грн. 78 коп. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо сплати отриманої від позивача продукції в узгодженому розмірі та у визначені строки.

З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 16199 грн. 78 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються в позовному обсязі.

Судові витрати відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріс і Ко» (69001, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 27, кв. 22, ЄДРПОУ 31139698) на користь Спільного Українсько-Італійського товариства з обмеженою відповідальністю “Ріпамонті та Партнери»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 30, ЄДРПОУ 25203282) 16199 грн. 78 коп. основного боргу, 280 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя                                                                                                І.А. Попова

Рішення підписано 01 липня 2008 р.