Рішення

від 07.08.2008 по справі 18/12/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/12/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.08                                                                                        Справа №  18/12/08

Суддя   Носівець В.В.

за позовом підприємства Веселівської виправної колонії № 8 Управління Державного  Департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області, 72254,               с. Озерне Веселівського району Запорізької області, вул. 40 років Перемоги, 39

до фермерського господарства “Максим”, 72252, с. Білоріцьке, Веселівського району Запорізької області, вул. 50 років Перемоги, 1

про стягнення 22 034, 54 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Попов В.Г. –довіреність № б/н від 01.07.2008 року

від відповідача: не прибув; в судовому засіданні 09.07.2008 року був присутній МацакВ.І. (паспорт СА 075721 від 29.11.1995 року)

СУТНІСТЬ  СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 13.05.2008 року звернувся позивач підприємство Веселівської виправної колонії № 8 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області з позовною заявою до відповідача фермерського господарства “Максим” про стягнення 22 034,54 грн. на підставі Договору № 11 від 10.03.2005р. та ст.ст 173, 174, 175, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 258, 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 16.05.2008 року порушено провадження у справі №18/12/08, судове засідання призначено на 11.06.2008 року. Розгляд  справи був відкладений до 09.07.2008 р.

В судовому засіданні керівник підприємства відповідача пояснив суду що до кінця липня 2008 р. він зможе повністю розрахуватися із позивачем і тому, просить суд, відкласти розгляд справи. Представник позивача не заперечив проти надання такої можливості відповідачу та проти відкладення розгляду справи. Крім того представник відповідача надав суду правовстановлюючі документи, підписаний двосторонній акт звірки та інші  документи,  витребувані ухвалою суду. Із позовними вимогами погодився, підписавши акт звірки взаємних розрахунків з позивачем на загальну суму позовних вимог.

Ухвалою суду від 09.07.2008 року, за заявою сторін, продовжено строк розгляду справи на один місяць, а судове засідання призначено на 07.08.2008 року.

У судовому засіданні 07.08.2008 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 13.05.2007 року по 30.01.2008 року у розмірі 2321,23 грн.

Заява позивача про уточнення позовних вимог, надана представником позивача 09.07.2008р., відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечить чинному законодавству України, приймається судом до розгляду та задовольняється. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання 07.08.2008 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 07.08.2008 року, за згодою представника позивача, оголошено  вступну та резолютивну частини рішення.

          Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про спільне вирощування сільськогосподарських культур № 11 (далі –договір), метою якого, відповідно до п.1.2 договору, є забезпечення сторонами стабільного високопродуктивного сільськогосподарського виробництва, досягнення максимально можливих прибутків від спільної діяльності.

Відповідно до умов договору, сторони зобов'язуються шляхом об'єднання майна і зусиль спільно діяти в сфері виробництва, переробки і доставки сільськогосподарської продукції (п. 1.1 договору)

Пунктом 2.1.1 договору визначений обов'язок позивача щодо встановлення межі земельних ділянок 119,31 га ріллі, на яких  буде проводитись робота та визначення їх на плані-схемі землевикористання,  також  виготовлення карти сівообороту по полях.

Згідно п. 3.3 договору сторони обумовили, що, крім витрат, які понесе позивач, що включаються в загальну суму договору в результаті спільного вирощування сільськогосподарської продукції та незалежно від об'єму врожаю, відповідач сплачує позивачу за 1 гектар площі 130 гривень, в тому числі ПДВ.

При цьому, загальна сума договору складає 15.510 тис. грн. щорічно (п. 3.4. Договору).

Пунктом 3.4 договору зазначено, що ціна за 1 га, яка визначена у п.3.3 договору може змінюватись відповідно до зміни цінової політики в державі за згодою сторін та оформлятися додатковою угодою.

Пунктом 3.5 договору визначено, що оплата у 2005 році здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача наступним частинами: 50% протягом 5 днів з моменту підписання договору,  30 % - до 1 червня, 20% - до 01 листопада.

Пунктом 3.6 договору визначено, що оплата у 2006 році здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в такому порядку: 50% до 01.03.2006 року, 30 % - до 01.05.2006 року, 20% - до 01.11.2006 року.

Пунктом 3.7 договору визначено, що оплата у 2007 році здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок в такому порядку: 50% до 01.03.2007 року, 30 % - до 01.05.2007 року, 20% - до 01.08.2007 року.

30.03.2006р. сторони підписали додаткову угоду до договору №11  від 10.03.2005р.,   якою встановили межі земельних ділянок до у розмірі 348,82 га та  встановили ціну за 1 га у розмірі 130 грн.

На виконання умов договору, з метою спільного використання, позивачем відповідачу була передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 119,31 гектарів строком на 3 роки до 31 грудня 2007 року, для вирощування сільськогосподарської продукції, про що свідчить складений та підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі земельної ділянки.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується сторонами, відповідач у 2005-2006 роках свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. Однак, у 2007 році, свої зобов'язання за договором відповідач виконав не належним чином, сплативши позивачу 31827,40 грн., що підтверджується банківськими виписками та прибутковими касовими ордерами.

Судом встановлено, що на день звернення позивача до суду, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 13518,60 грн., яка не була сплачена у встановлений  договором строк, що підтверджується актом звіряння розрахунків від 17.06.2008 року.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає  задоволенню,  з наступних  підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний  припис містить  ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати у визначений зобов'язанням термін суми 13518,60 грн. основного боргу, позивачем документально підтверджений в судовому засіданні та визнається відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 31518,60 грн. основного  боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму індексу інфляції за  період з 01.03.2007 року по 01.05.2008 року в сумі 5181,14 грн. та 3 % річних за період з 01.03.2007 року по 01.05.2008 року у розмірі 810,77 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані позивачем розрахунки індексу інфляції та 3% річних є обґрунтованими, зважаючи на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми індексу інфляції в розмірі 5181,14 грн. та 3% річних в сумі 810,77 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення умов договору та прострочення виконання зобов'язання в сумі 2321,23 грн. за період часу з 01.03.2007 року по  01.06.2007 року.

Згідно з положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, …, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п. 4.1 Договору обумовили, що в разі порушення строків розрахунку згідно п.3.3 відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до уточненого розрахунку позивача, за період з 13.05.2007 року по  30.01.2008 року сума пені становить 2321,23 грн.

Наданий суду розрахунок суд знаходить обґрунтованим, а вимогу про стягнення пені –такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з фермерського господарства “Максим” (72252, с. Білоріцьке, Веселівського району Запорізької області, вул. 50 років Перемоги, 1; код ЄДРПОУ 30980709; р/р№26007055825032 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313399) на користь підприємства Веселівської виправної колонії № 8 Управління Державного  Департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (72254, с. Озерне, Веселівського району Запорізької області, вул. 40 років Перемоги, 39; код ЄДРПОУ 08680052; р/р №26001055883111 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313399) 13518 (тринадцять тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 60 коп. основного боргу, 2321 (дві тисячі триста двадцять одну) грн. 23 коп. пені,  5181 (п'ять тисяч сто вісімдесят одну)грн. 14 коп. втрат від інфляції, 810 (вісімсот десять) грн. 77 коп. 3 % річних, 218 (двісті вісімнадцять)грн. 31 коп. державного мита та 116 (сто шістнадцять) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя                                                                                                                        В.В. Носівець