Рішення

від 10.07.2008 по справі 18/3/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/3/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.08                                                                                        Справа №  18/3/08

Суддя   Носівець В.В.

за позовом приватного переробного підприємства “Любимівський сирзавод” 74822,              с. Любимівка, Каховського району Херсонської області, вул. Леніна, 27

до приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів”, 69084, м. Запоріжжя,               вул. Димитрова, 50

про стягнення 37 624,12 грн.

Суддя Носівець В.В.

представники сторін:

Від позивача: Бойко Н.П. –довіреність №б/н від 01.06.2008 року.

Від відповідача: Косаревська О.М. –довіреність №164/1 від 16.05.2008 року.

СУТНІСТЬ  СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 13.05.2008 року звернувся позивач - приватне переробне підприємство “Любимівський сирзавод” з позовною заявою до відповідача - приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” про стягнення 37729,78 грн., у тому числі 33500,00 грн. основного боргу, 1757,10 грн. пені, 260,81 грн. 3% річних та 2211,87 грн. витрат від інфляції, на підставі Договору поставки №32/02/07ф від 27.07.2007 року та ст.ст. 20, 193, 230 ГК України і ст.ст. 526, 625, 712 ЦК України.

Ухвалою суду від 16.05.2008 року порушено провадження у справі №18/3/08, судове засідання призначено на 09.06.2008 року. Ухвалою суду від 09.06.2008 року, розгляд справи, в порядку ст. 77 ГПК України, був відкладений до 03.07.2008 року. В судовому засіданні 03.07.2008 року оголошувалась перерва до 10.07.2008 року. Судове засідання закінчено 10.07.2008 року оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

У судовому засіданні 10.07.2008 року позивач підтримав позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу з урахуванням інфляційних витрат і подав заяву про уточнення позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 1663,89 грн. пені та 248,36 грн. 3% річних.

Заява позивача віповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечить чинному законодавству України, приймається судом до розгляду та задовольняється.

Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Відповідач надав суду відзив, згідно якого зазначив, що позовну заяву визнає в частині стягнення 31539,99 грн. основного боргу та просить суд надати розстрочку виконання рішення суду на шість місяців.

Представник позивача заперечує проти розстрочення виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ :   

27.07.2007 року між приватним переробним підприємством “Любимівський сирзавод” (покупець та позивач у справі) та приватним підприємством “Фабрика делікатесних сирів” (постачальник та відповідачу справі) був укладений договір  поставки №32/02/07/ф (далі –Договір).

          Відповідно до умов Договору, постачальник зобов'язався передати (поставити) в обумовлені строки покупцю товар, сир жирний, а покупець зобов'язався прийняти товар та  сплатити за нього ціну на умовах даного договору (п 1.1. цього Договору).

Згідно п. 1.2 Договору асортимент, кількість, ціна, сума кожної  поставленої партії товару зазначається у товарних  накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

За умовами Договору сторони встановили порядок розрахунків: оплата по факту отримання товару (п. 4.5 Договору).

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу у період з 01.02.2008р. по 09.02.2008р. включно, продукції на загальну суму 118800,00 грн., що підтверджується накладною від 09.02.2008 року № РН0000204, видатковими накладними №РН-0000188 від 06.02.2008 року та №РН-0000171 від 01.02.2008 року.

Таким чином, позивач виконав умови Договору поставки №32/02/07/ф від 27.07.2007р. належним чином.

Відповідач, товар прийняв, що підтверджено, у тому числі, довіреністю серії НБИ №268254 від 07.02.2008 року, але не оплатив його вартість у строки встановлені Договором, оскільки, як свідчать матеріали справи, розрахувався не по факту поставки, а з простроченням, та не у повному обсязі.

Судом встановлено, що на день звернення  позивача до суду, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 33500,00 грн., яка не була сплачена у встановлений  договором строк.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню, з наступних  підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати у визначений зобов'язанням термін поставленого товару на суму 33500,00 грн., позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.  

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 33500,00 грн. основного боргу, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період часу з 01.02.2008р. по 05.05.2008р., за порушення умов договору та прострочення виконання зобов'язання, в сумі 1663,89 грн.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, …, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п. 5.1 Договору обумовили, за прострочку платежу за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 1% від вартості неоплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБК за кожен день прострочки виконання зобов'язань по оплаті.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку позивача, за період з 01.02.2008 року по 05.05.2008 року сума пені становить 1663,89 грн.

Наданий розрахунок суд вважає обґрунтованим, а вимогу позивача про стягнення з відповідачу суми пені –такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача суму збитків від інфляції за лютий-березень 2008 року в сумі 2211,87 грн. та 3 % річних за період з 01.02.2008 року по 05.05.2008 року у розмірі 248,36 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані позивачем розрахунки індексу інфляції та 3% річних є обґрунтованими, зважаючи на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми індексу інфляції в розмірі 2211,87 грн. та 3% річних в сумі 248,36 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково…

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на шість місяців, суд вважає за можливе задовольнити його частково та розстрочити виконання рішення суду строком на три місяці, виходячи з наступного:

Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право розстрочити виконання рішення суду.

Підставою для розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідач просить надати розстрочку виконання рішення суду строком на шість місяців, мотивуючи це тим, що підприємство має значні борги перед іншими контрагентами і зобов'язання перед банком, щодо сплати численних кредитів. Позивач у судовому засіданні заперечив проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду на шість місяців.

Враховуючи обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, суд визнав за можливе розстрочити виконання рішення суду на три місяці рівними частками, а саме: до 15.08.2008 року - 12541,37 грн., до 15.09.2008  року –12541,37 грн., до 15.10.2008  року –12541,38 грн.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.    Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” (69084, м.Запоріжжя, вул. Димитрова, 50; код ЄДРПОУ 32875438; р/р №2600730134907 в філії “Відділення Промінвестбанку м. Дніпропетровськ”, МФО 305437) на користь приватного переробного підприємства “Любимівський сирзавод” (74822, с. Любимівка, Каховського району Херсонської області, вул. Леніна, 27; Інд. код  321262021159, код ЄДРПОУ 32126209, р/р № 26004874891741 ХОФ Укрсоцбанк м. Херсон, МФО 352015) 33500 (тридцять три тисячі п'ятсот) грн. основного боргу, 2211 (дві тисячі двісті одинадцять)грн. 87 коп. збитків від інфляції, 248 (двісті сорок вісім) грн. 36 коп. 3 % річних, 1663(одну тисячу шістсот шістдесят три) грн. 89 коп. пені. Розстрочити виконання рішення суду на три місяці, а саме: до 15.08.2008 року - 12541,37 грн., до 15.09.2008  року –12541,37 грн., до 15.10.2008  року –12541,38 грн. Видати наказ.

3. Стягнути з приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” (69084, м.Запоріжжя, вул. Димитрова, 50; код ЄДРПОУ 32875438; р/р №2600730134907 в філії “Відділення Промінвестбанку м. Дніпропетровськ”, МФО 305437) на користь приватного переробного підприємства “Любимівський сирзавод” (74822, с. Любимівка, Каховського району Херсонської області, вул. Леніна, 27; Інд. код  321262021159, код ЄДРПОУ 32126209, р/р № 26004874891741 ХОФ Укрсоцбанк м. Херсон, МФО 352015) 376 (триста сімдесят шість) грн. 24 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 66 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя                                                                                                                      В.В. Носівець