Рішення

від 07.07.2008 по справі 18/42/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/42/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.08                                                                                        Справа №  18/42/08

Суддя   Носівець В.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “НДКТІМ –СІЛЬГОСПМАШ” (69068, м. Запоріжжя, вул. Уральська, 3)

до приватного підприємства “МАКСИМУС –2007” (69059, м. Запоріжжя, вул.Парамонова, 19/149)

про стягнення 26370,00 грн.

            Суддя Носівець В.В.

представники сторін:

Від позивача: Лавренова А.М. –представник на підставі довіреності № 5 від 27.06.2008р.

Від відповідача: не прибув

СУТНІСТЬ  СПОРУ:

27.05.2008р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариства з обмеженою відповідальністю “НДКТІМ –СІЛЬГОСПМАШ” із позовом до приватного підприємства “МАКСИМУС –2007” про стягнення 29765,84 грн., у тому числі 26370 грн. основного боргу, 234,08 грн. 3 % річних та 3161,76 грн. збитків від інфляції, на підставі договору купівлі-продажу № 2 від 17.10.2007 року та ст. ст. 22, 525, 526, 530, 610, 612, 615, 625, 662, 712 ЦК України і ст. ст. 43-2, 193, 220, 224, 265 ГК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2008р. порушено провадження у справі № 18/42/08, судове засідання призначено на 19.06.08р. Розгляд справи був відкладений на 07.07.2008 року. Судове засідання закінчено 07.07.2008 року оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Від  позивача 02.07.2008року надійшло уточнення до позовної заяви про стягнення реальних  збитків з відповідача в сумі 26370,00 грн. на підставі ст. ст. 22, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 615, 623, 662, 712 ЦК України і ст. ст. 193, 220, 224, 255, 265 ГК України.

Заява про уточнення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечить чинному законодавству України, приймається судом до розгляду та задовольняється.

Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

В судовому засіданні представником позивача було надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, якою підтверджено юридичну адресу відповідача, за якою здійснювалося листування.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

                  Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача суд,-

ВСТАНОВИВ:

17.10.2007р. між приватним підприємством “МАКСИМУС–2007” (далі - продавець та відповідач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “НДКТІМ–СІЛЬГОСПМАШ” (далі-покупець та позивач у справі) укладено договір купівлі-продажу №2 (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору, продавець зобов'язується передати, а покупець оплатити і прийняти продукцію, визначену у  специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору (п 1.1.  Договору). Згідно Специфікації № 1 до Договору, продавець за договором мав поставити покупцю Стрічку SILON 40 нс 1200*15200*5 - на загальну суму 26370,00 грн.

Згідно п.2.2. Договору оплата за товар здійснюється шляхом  100% передоплати за безготівковим розрахунком, згідно  виставленого продавцем рахунку.

На виконання умов Договору, ТОВ “НДКТІМ–СІЛЬГОСПМАШ”, згідно виставленого рахунку № СФ –291/02 від 05.10.2007р., платіжним дорученням № 238 від 17.10.2007р., проведено попередню оплату товару ПП “МАКСИМУС–2007” у сумі 26370,00 грн.

          Таким чином, позивач виконав умови Договору купівлі-продажу №2 від 17.10.2007р. належним чином та в повному обсязі.

Відповідач, в порушення умов п.2.2 Договору, товар, у строки встановлені Договором, не поставив позивачу.

Листом вих. № 1628 від 18.12.2007 року  позивач повідомив відповідача про те,  що він змушений розірвати з останнім договір і просить його повернути оплату згідно рахунку № СФ-291/02 від 05.10.2007р. та платіжного доручення №238  від 17.10.2007р.

На день звернення позивача з позовом до суду відповідач товар позивачу не поставив; отриману попередню оплату, згідно умов Договору, не повернув.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача реальних  збитків підлягає задоволенню,  з наступних  підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний  припис містить  ст.526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 11.01.2008р. на адресу відповідача була направлена претензія № 46, якою він повторно вимагав відповідача повернути передплату за продукцію. Але претензія залишена відповідачем без задоволення.

Стаття 662 ЦК України регламентує обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України регламентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються  витрати,  зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона  одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення  господарської  діяльності другою  стороною.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 26370,00 грн. збитків обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.    Стягнути з приватного підприємства “МАКСИМУС –2007” (69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 19/149; код ЄДРПОУ 35037484; р/р № 2600630329201 а АБ “Кредит-Дніпро”, м. Дніпропетровськ, МФО 305749) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “НДКТІМ –СІЛЬГОСПМАШ” (69068, м. Запоріжжя, вул. Уральська, 3; код ЄДРПОУ 33960796, р/р № 260065007101 в ЗФ АБ “БРОКБИЗНЕСБАНК”, МФО 373254) 26370 (двадцять шість тисяч триста сімдесят) грн. збитків, 263 (двісті шістдесят три) грн. 70 коп. державного мита та 104 (сто чотири) грн. 54 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу.  Видати наказ.

Суддя                                                                                                                      В.В. Носівець