Рішення

від 23.06.2008 по справі 18/48/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/48/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.08                                                                                        Справа №  18/48/08

Суддя   Носівець В.В.

за позовом товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Мотор-Гарант”, м. Запоріжжя

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Екосвіт”, м. Запоріжжя

про стягнення 11000,00 грн. основного боргу

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Водяха О.А., дов. № 24 від 15.05.2008 р.;

від відповідача: Атаманенко Л.А., дов. № 18 від 13.05.2008 р.;

СУТНІСТЬ  СПОРУ:

          30.05.2008 р. в господарський суд Запорізької області звернулося товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Мотор-Гарант” з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Екосвіт” про стягнення 11000,00 грн. основного боргу на підставі договору позики № 05/3110 від 31.10.2005 р., додаткової угоди від 16.12.2005 р. до договору № 05/3110 від 31.10.2005 р. та ст.ст. 1046, 1049 Цивільного кодексу України і ст. 193 Господарського кодексу України.

02.06.2008 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 23.06.2008 р. Судове засідання закінчено 23.06.2008 р. оголошенням, за згодою сторін, вступної та резолютивної частин рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, заявлені в позовній заяві та просить суд стягнути з відповідача 11000,00 грн. основного боргу, на підставах, викладених в позовній заяві.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що розглянувши позовну заяву вважає її обгрунтованою і визнає позовні вимоги в повному обсязі, пояснюючи, що ТОВ “Екосвіт” не перерахувало грошові кошти позивачу у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2005 р. між ТДВ “СК “Мотор-Гарант” (Позивач) і ТОВ “Екосвіт” (Відповідач) було укладено договір позики № 05/3110 (надалі –Договір).

За умовами п. 1.1. Договору позивач зобов'язався передати відповідачу безвідсоткову позику на суму 11000,00 грн., а відповідач зобов'язувався повернути отриману суму позики в обумовлений термін.

Згідно з п. 2.1. Договору позивач був зобов'язаний передати відповідачу суму позики шляхом перерахування її на банківський рахунок відповідача в строк до 04.11.2005р.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином і в передбачений договором строк, перерахувавши 01.11.2005 р. на рахунок відповідача 11000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1639 від 01.11.2005 р. та банківською випискою  від 02.11.2005 р.

Відповідно до п. 2.2. Договору (в редакції додаткової угоди від 16.12.2005 р. до договору № 05/3110 від 31.10.2005 р.) відповідач повинен був здійснити повернення суми позики позивачу в строк до 31.12.2006 р.

Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав належним чином та не повернув позивачу, в обумовлені в Договорі строки, суму позики –11000,00 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 02.04.2008 р.

23.04.2007 р. позивач направив відповідачу лист вих. № 229 (з розрахунком заборгованості) щодо виконання зобов'язань за договорами безвідсоткової позики з вимогою виконати умови договорів позики на протязі 5 робочих днів.

Відповідач, у відповідь, листом вих. № 6 від 18.05.2007 р. повідомив позивачу, що його вимоги вважає обгрунтованими та в повному обсязі підтверджує свою заборгованість; на даний час не має можливості здіснити погашення заборгованості в зв'язку з фінансовими труднощами, але прийме всі міри для погашення цієї звборгованості.

Судом встановлено, що відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 11000,00 грн., що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків, наданими документальними доказами і не заперечується відповідачем, яка до теперішнього часу не погашена.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 11000,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.  

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

Факт заборгованості відповідача в сумі 11000,00 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Відповідно до приписів статті 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 11000,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Екосвіт” (69014, м.Запоріжжя, вул. Волзька, 27, р/р 26003315112521 у ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк” м.Запоріжжя, МФО 313010, код ЄДРПОУ 31612400, ІПН 316124008305, свід. №12011598) на користь товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Мотор-Гарант” (69068, м. Запоріжжя, вул. Вересаєва, 3, р/р26502002301126 у Філії ЗАТ “ОТПбанк” у м. Запоріжжі, МФО 313872, код ЄДРПОУ 31154435) 11000 (одинадцять тисяч) грн. основного боргу, 110 (сто десять)грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя                                                                                                                        В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 01 липня 2008 року.