Рішення

від 11.09.2008 по справі 26/70-08-2323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/70-08-2323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" вересня 2008 р.Справа  № 26/70-08-2323

Господарський суд Одеської області у складі :

судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Чернової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО”

до відповідача :  Товариства з обмеженою відповідальністю „Єреміївське-2”

про стягнення  6 527 грн. 33 коп.

за  участю  представників  сторін :

від  позивача  :   Грищенко О.М. за довіреністю від 10.06.2008 р.

( участь у судових засіданнях 09.07. 2008 р., 27.08.2008р., 09.09.2008 р.)

від відповідача : директор  Коваль М.Г.

( участь у судових засіданнях 09.07.208 р.,09.09.2008 р., 11.09.2008 р.)., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ТРИДЕНТА АГРО»( далі –позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Єреміївське-2»( далі –відповідач)  про стягнення  6 257 грн. 33 коп. посилаючись на наступне.

23 січня 2008 р. ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» звернулось із позовними заявами до                ТОВ «Єреміївське-2»  про стягнення сум  заборгованості та штрафних санкцій за договорами купівлі - продажу товару на умовах  відстрочення платежу № 60/04/07 від               14 травня 2007 року, договором купівлі - продажу  товару на умовах відстрочення платежу            № 75/10/07 від 01 жовтня 2007 р. та відшкодування збитків.

Рішенням господарського суду Одеської області   від 24 квітня 2008 р.  у справі                                  № 13/18-08-358 позов ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»до ТОВ «Єреміївське-2» про стягнення суми заборгованості, штрафних санкцій та відшкодування збитків за договором купівлі- продажу № 60/05/07 від 14 травня 2007 р. задоволений повністю  та з ТОВ «Єреміївське-2»стягнуто на користь ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»сума боргу  в розмірі 9 103 грн. 58 коп. яка складається з  розміру пені, 3% річних, індексу інфляції, штрафу, збитків за юридичні послуги в сумі 449 грн. 77 коп. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішенням господарського суду Одеської області   від 23 квітня 2008 р.  у справі                     № 11/14-08-147 позов ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»до ТОВ «Єреміївське-2» про стягнення суми заборгованості, штрафних санкцій  та відшкодування збитків за договором купівлі- продажу № 75/10/07 від 01 жовтня 2007 р. задоволений повністю та  з ТОВ «Єреміївське-2»стягнуто на користь ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»пеня у розмірі 122 грн. 57 коп., 3% річних в сумі 23 грн. 01 коп., , індекс інфляції в сумі  150 грн. 56 коп., штраф в сумі 501 грн. 86 коп., збитки за юридичні послуги в сумі 500 грн.,  державне мито в сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Під час розгляду справи ТОВ «Єреміївське -2»сплатило основну суму заборгованості  по вказаним договорам. Датою погашення  заборгованості є 24 березня 2008 року., про це свідчать матеріали вказаних справ.

У зв'язку з несвоєчасним погашенням заборгованості відповідачем позивач зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти,   встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу,  який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи,  не  доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та  вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно абз. 1 ч. 1  ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п.8.1 договору  за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть  відповідальність

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу  України,  у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.  При цьому  розмір  санкцій   може   бути   встановлено   договором   у відсотковому  відношенні  до суми невиконаної частини зобов'язання або  у  певній,  визначеній  грошовій  сумі,  або  у  відсотковому відношенні   до  суми  зобов'язання  незалежно  від  ступеня  його виконання,  або у кратному розмірі  до  вартості  товарів  (робіт, послуг).

Згідно п. 8.2 договору, за прострочення виконання зобов'язання покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі 0,08% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Виходячи із цього штрафні санкції у вигляді пені за спірними договорами нараховуються відповідно  із 24 січня 2008 р. ( наступного дня після написання та подання позовної заяви) до 24 березня 2008 р. , тобто до моменту розрахунку за отриманий товар відповідно до умов спірних договорів.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, позивач  доходить до висновку, що законом  може  бути обмежений розмір штрафних санкцій.

Ураховуючи, що вимогам   ст.ст. 1, 3  Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 р., розмір пені  обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України,  а розмір пені в розмірі  0,08% від вартості неоплаченого товару  за кожний день прострочення перевищує подвійну облікову ставку, позивачем  нараховано пені, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, розмір якої складає 1438 грн. 72 коп.

Відповідно до вимог  ч.2 ст. 625  ЦК України, відповідачеві нараховано : 3 % річних в розмірі 215 грн. 94 коп., інфляційні витрати в сумі 4 172 грн. 67 коп.

Згідно п.11.1 договору, договір діє з моменту його підписання і до повного виконання сторонами обов'язків по договору.

На думку позивача, виходячи з вище викладеного, відповідач свої зобов'язання по договору не виконав. Свою позицію позивач ґрунтує вимогами ст. 20, ч.1 ст. 202, 224 ГК України, та ст. 599, п.4.ч.1 ст.611 ЦК України.  

При цьому позивач зазначає, що в порядку ст.ст. 224, 225 ГК України, ним, з метою захисту своїх прав, 09 червня 2008 р. укладений з ТОВ „НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ”, договір № 113/06/08 про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт, предметом якого, згідно п.1.2 договору, є здійснення ТОВ передбачених законодавством дій щодо стягнення  з боржника ТОВ „Єреміївське-2” штрафних санкцій за договором № 75/10/07 від 01 жовтня 2007 року та за  договором № 60/05/07 від 14 травня 2007 року.

Згідно п.3.1 цього договору вартість  наданих по договору послуг складає 700 грн., яка і була перераховано ним Товариству платіжним дорученням № 6850 від 10 червня 2008 р.

На підставі викладеного позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача  пені в сумі 1 438 грн. 72 коп., 3% річних в сумі 215 грн. 94 коп.,  індекс інфляції  в сумі                          4 172 грн. 67 коп., збитки в сумі 700 грн. та судові витрати.

Заперечуючи проти вимог позивача відповідач надав відзив у якому зазначає таке.

Відповідач заперечує проти стягнення пені, при цьому  посилається на  наявність форс - мажорних обставин та на дії самого позивача, які призвели до зниження урожайності і погіршення  в сплатоспроможності підприємства. Також відповідач не погоджується з нарахуванням пені по ст. 3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, згідно якої розмір пені не повинен перевищувати подвійну обліковою ставкою Національного банку України.

Дослідивши матеріали справи,  вислухавши  представників сторін, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно  вимог  статті  33 ГПК України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини  на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи убачається, що позивачем заявлені  вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій на підставі вказаних вище рішень господарського суду Одеської області, які набрали законної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти,  встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу,  який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи,  не  доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з ч. 2 цієї ж статті, вказані рішення є обов'язковими для суду  при розгляді даної справи.

Вказаним вище рішенням господарського суду Одеської області   від 24 квітня 2008 р.  у справі № 13/18-08-358  з відповідача стягнуто сума боргу в розмірі 9103 грн. 58 коп., яка складається з  розміру пені, 3% річних, індексу інфляції, штрафу, збитків за юридичні послуги.

Рішенням господарського суду Одеської області  від 23 квітня 2008 р.  у справі                         № 11/14-08-147 з відповідача стягнуто штрафних санкцій та збитків в сумі - 1298 грн.

Таким чином,  з приведених рішень випливає, що ними з відповідача було стягнуто  штрафні санкції.

Згідно наданих позивачем розрахунків нарахування пені та 3% річних, позивачем у них  зазначені суми заборгованості  в розмірі 35 873, 82 грн. і 7 169,39 грн., при цьому  склад цих сум позивачем  не розкриваються, тобто не зазначається  з  яких сум  вони  власно складаються.

Ухвалою суду від  06 серпня 2008 р. про відкладення розгляду справи, позивача зобов'язано надати уточнений розрахунок  та розмір стягнення пені.

Виконуючи  вимоги цієї ухвали позивачем наданий письмово  уточнений розрахунок та розмір пені, згідно якого позивачем  також  зазначені суми заборгованості в цих же розмірах: 35 873, 82 грн. і 7 169,39 грн., при цьому ці суми  також не розкриваються позивачем.  

В судовому засіданні 09.09.2008 р. представник позивача пояснив, що вказані  у  наданих розрахунках  суми заборгованості відповідача підтверджуються матеріалами вказаних справ, по яким були прийняті зазначені рішення.

Аналізуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивачем недоведено нарахування відповідачеві  штрафних санкцій у зазначеному у позові розмірі. За таких  обставин суд не находить підстав для задоволення позову в повному обсязі.

    Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України на позивача покладаються витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Враховуючи викладене і, керуючись статями 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову –відмовити.

Суддя                                                                                       Никифорчук М.І.