Рішення

від 05.08.2008 по справі 20/122-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/122-08

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

05.08.08                                                                                           Справа №  20/122-08

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Продовольча компанія «ЯСЕН»

до           товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Купідон»

про           стягнення 32029,82 грн.

за участю представників:

від позивача: Войло О.П., довір. № 19 від 09.01.2008 р.

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Продовольча компанія «ЯСЕН»(далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Купідон»(далі - відповідач) про стягнення 32029,82 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на поставку ним згідно договору № 421-08 від 02.01.2008 р. відповідачеві продукції на загальну суму 31534,64 грн., однак відповідачем розрахунки на момент звернення позивача з позовом були здійснені на суму 169,01 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 32029,82 грн., у тому числі 31365,64 грн. основного боргу, 664,18грн. збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання, 320,30 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Представник позивача в судових засіданнях 01.07.2008 р., 15.07.2008 р. та 05.08.2008 р. позов підтримав.

У судовому засіданні 01.07.2008 р. представник позивача подав суду клопотання від 27.06.2008 р. № 1216 про зменшення суми позовних вимог на 155,00 грн. у зв'язку зі сплатою відповідачем зазначеної суми згідно платіжної вимоги-доручення № 108 від 09.06.2008 р.

У судовому засіданні 05.08.2008 р. представник позивача подав суду клопотання від 05.08.2008 р. про припинення стягнення боргу на суму 79,00 грн. у зв'язку зі сплатою відповідачем зазначеної суми згідно платіжної вимоги-доручення № 999 від 16.07.2008 р.

Відповідач в судові засідання 01.07.2008 р., 15.07.2008 р., 05.08.2008 р. не з'являвся, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

02.01.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 421-08, відповідно до п. 1.1 якого позивач (постачальник) зобов'язувався поставляти покупцеві (відповідач) у зазначену ним точку та\або на склад покупця продукцію, а покупець зобов'язується оплачувати продукцію, перелічену в Протоколі погодження цін та асортименту до Договору та замовлену в обсягах і на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п. 3.3 договору № 421-08 від 02.01.2008 р. покупець здійснює розрахунки за товар в національній валюті України протягом 21 календарного дня з дати поставки.

Відкритим акціонерним товариством «Продовольча компанія «ЯСЕН»відповідно до договору поставки № 421-08  в період з 03.03.2008 року по 31.03.2008 року було відпущено товариству з обмеженою відповідальністю «БЦ Купідон»продукції на суму 31534,64 грн., по накладних:

№71 від 03.03.2008 р. на суму 3132,52 грн.,

№71\6 від 03.03.2008 р. на суму 509,02 грн.,

№2830 від 17.03.2008 р. на суму 2006,53 грн.,

№2830\2 від 17.03.2008 р. на суму 5523,00 грн.,

№2830\6 від 17.03.2008 р. на суму 1077,34 грн.,

№5576 від 31.03.2008 р. на суму 1090,85 грн.,

№5576\1 від 31.03.2008 р. на суму 346,89 грн.,

№5576\2 від 31.03.2008 р. на суму 15603,20 грн.,

№5576\6 від 31.03.2008 р. на суму 15603,20 грн.

Боржник частково розрахувався за переданий товар лише по накладній № 71\6 від 03.03.2008 р. в сумі 169,01 грн., і станом на 06.06.2008 р. заборгованість по цій накладній складала 340,01 грн. Решту поставленої продукції відповідачем на момент звернення ВАТ «Продовольча компанія «ЯСЕН»із позовом не сплачено.

В процесі розгляду даної справи згідно платіжної вимоги-доручення № 108 від 09.06.2008 р. відповідач сплатив 155,00 грн. Також згідно платіжної вимоги-доручення № 999 від 16.07.2008 р. відповідач погасив заборгованість частково на суму 79,00 грн.

Таким чином станом на 05.08.2008 р. сума основного боргу товариства «БЦ Купідон»перед позивачем, про стягнення якої просить суд ВАТ «Продовольча компанія «ЯСЕН», становить 31131,64 грн.

Водночас суд зазначає, що провадження у даній справі в частині стягнення 234,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання (підпункт 3.2 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України»(зі змінами та доповненнями).

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного та з'ясування судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену останнім продукцію позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 31131,64 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з товариства на користь ВАТ «Продовольча компанія «ЯСЕН»збитки. На підтвердження правомірності такої вимоги позивач посилається на приписи статті 623 ЦК України та на обрахування суми збитків згідно з п. 10.3.1 договору № 421-08, умовами якого встановлено, що у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець повинен компенсувати постачальнику збитки в розмірі 0,04% від суми несвоєчасної оплати за кожен день прострочки, яка діє на момент порушення строків оплати, за кожен день прострочення платежу.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач помилково у договорі ототожнив поняття збитків та штрафу (неустойки, пені), які мають різну правову природу і, відповідно, різні механізми застосування з огляду на те, що неустойка, штраф, пеня є способами забезпечення виконання зобов'язань.

Так, згідно вимог статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Водночас пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми  несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так само і частина перша статті 230 ГК України визначає, що штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поняття ж збитків розкривається у Цивільному кодексі України у статті 22 «Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди», згідно якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22). При цьому частиною 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Водночас Господарський кодекс України, виділяючи відшкодування збитків в окремий вид господарський санкцій (частина 2 статті 217 ГК України), тим самим відокремлює їх від штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня), про які вже зазначалося.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 664,18 грн. збитків.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49  Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 22, 509, 526, 549, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 217, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, п. 1-1 частини першої ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд  

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі щодо стягнення 234,00 грн. заборгованості припинити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Купідон»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Нова, 23-б, р/р 260023598701 в БФ АКБ «Мрія», МФО 321325, код 33223400) на користь відкритого акціонерного товариства «Продовольча компанія «ЯСЕН»(14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, 41-а, р/р 26001015536 в Полікомбанку м. Чернігова, МФО 353100, код 00381048) 31131 (тридцять одну тисячу сто тридцять одну) грн. 64 коп. основного боргу, 313 (триста тринадцять) грн. 89 коп. витрат по сплаті державного мита та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                                                      В.М. Бабкіна