Рішення

від 24.09.2008 по справі 06-5-33/518-55/154-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06-5-33/518-55/154-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2008 р.                                                            Справа № 06-5-33/518-55/154-08

вх. № 4637/5-55

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Джуму Л.М.

відповідача- не з"явився   

розглянувши справу за позовом Державного підприємства Український науково-дослідний, проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут "Укрсільенергопроект", м. Київ       

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Харківський завод електромонтажних виробів", м. Х-в  

про стягнення 59334,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Український науково-дослідний, проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут "Укрсільенергопроект", м. Київ,  звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення  з  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Харківський завод електромонтажних виробів", м. Х-в, 42000 грн. основного боргу, 16628,79 грн. штрафних санкцій та судових витрат,  мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 39 від 24.03.05 р. неналежним чином виконав прийняті на себе зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17 червня 2008 р. вказану позовну заяву та додані до неї документи було направлено за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 червня 2008 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 28 липня 2008 р.

Приймаючи до уваги неявку у судове засідання 28 липня 2008 року представників сторін, враховуючи принцип змагальності сторін та те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також те, що  у сторін необхідно витребувати додаткові документи, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на інший день.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  28 липня 2008 р. було відкладено розгляд справи на 11 серпня 2008 р.

25 червня 2008 р. позивач надав до господарського суду Харківської області  клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, а також оригінали документів, які долучені судом до матеріалів справи та довідку з Головного управління статистики у Харківській області, згідно якої адреса відповідача: 61068, м. Харків, пр. Московський, 94, оф. 107 а.

29 липня 2008 року позивач надіслав до суду клопотання, в якому просить суд повернути позивачу оригінал договору №39 від 24.03.2005 року з додатками та додаткову угоду №1 від 23.11.2005 року, акти здавання-приймання продукції №97,№115, лист відповідача вих.№98 від 28.02.2005 року, лист позивача вих №01-05/365 від 07.09.2006 року.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 11 серпня 2008 р. було продожено строк розгляду справи за межи, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, до 24 вересня 2008 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  11 серпня 2008 р. було відкладено розгляд справи на 24 вересня 2008 р.

12 серпня 2008 р. позивач надіслав до суду факсограму- клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

28 серпня 2008 р. позивач надав до суду заяву про додаткове обгрунтування позову та уточнення позовних вимог, в  якій просить суд стягнути з відповідача 42000 грн. основного боргу та 16234,41 грн.  штрафних санкцій,  а також надав до суду додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Представник позивача у призначеному судовому засіданні підтримувала уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача  звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням наданих уточнень.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

24 березня 2005 р. на підставі листа вих. № 98 від 28.02.05 р. між Державним підприємством Український науково-дослідний, проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут "Укрсільенергопроект", м. Київ (далі позивач) та  Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Харківський завод електромонтажних виробів", м. Х-в (далі відповідач) було укладено договір № 39, у відповідності до умов якого позивач приймає на зобов"язання по розробці робочого проекту: "Зовнішнє електропостачання комплексу виробництва і розробки сільськогосподарської продукції Баришівського району Київської області", а відповідач, в свою чергу, доручає виконання вказаних робіт та оплачує їх. Пунктом 2.1 договору передбачена вартість науково- технічної продукції з кошторисом та протоколом узгодження, яка складає 120036 грн., з урахуванням ПДВ. Пунктами 2.2 та 2.3 договору передбачено, що до початку кожного етапу робіт, відповідач повинен перерахувати позивачу аванс  у розмірі та в строки, що зазначені в календарному плані робіт. Дата одержання авансу позивачем, при умові підписання цього договору, вважається датою початку робіт. Оплата кожного наступного етапу проводиться в день передачи відповідачу акту приймання- передачи попереднього етапу. Пунктом 3.3 договору передбачений порядок здавання і приймання робіт, а саме відповідач протягом 10 днів з дня отримання акту приймання- передачи робіт, зобов"язаний надіслати позивачеві підписаний акт здавання- приймання науково- технічної продукції або мотивовану відмову від її прийняття. Пунктом 7.1 договору передбачений строк дії договору, а саме договір діє на строк виконання сторонами своїх зобов"язань за договором.

Між сторонами було складено кошторис, календарний план робіт та протокол угоди про договірну ціну, відповідно до яких загальна сума робіт складає 120036 грн.,  які є додатками до договору та невід"ємною його частиною.

23 листопада 2005 р. сторони уклали між собою додаткову угоду №1, якою доповнили розділ 1 договору № 39 від 24.03.05 р. пунктом 1.3 такого змісту:"Роботу зазначену в п. 1.1 виконати в два етапи-1 етап: Робочий прект "ПЛ 35 кВ Березань-Баришівка з заходами на ПС 35/10 кВ Коржі". 2 етап: Робочий проект "ПС 35/10 кВ з трансформаторами 2х10,0 мвА". "

До додаткової угоди № 1 від 23.11.05 р. додається календарний план роботи, де зазначена назва робіт за  договором, термін їх виконання, розрахункова ціна етапу та загальна сума робіт.

Відповідач згідно договору № 39 від 24.03.05 р. та додатків до нього перерахував позивачеві аванс у сумі 38720,40 грн. за перший етап робіт, що підтверджується витягом банку від 29.03.05 р., в графі призначення платежу якого зазначено договір № 39 від 24.03.05 р.

Позивач, в свою чергу, виконав перший етап робіт на загальну суму 38720,40 грн., що підтверджується актом № 97 здавання- приймання науково-технічної продукції від 29.04.05 р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на усне прохання відповідача розробити  проектну документацію за другим етапом без авансового платежу, позивач виконав другий етап робіт, що підтверджується  актом № 115 здавання- приймання науково-технічної продукції від 30.05.05 р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками. В зазначеному акті вказано про те, що сума авансу становить- 0 грн., належить до перерахування - 42000 грн.

Судом встановлено, що сторони відступили від умов договору, оскільки 2-й етап робіт був виконаний позивачем без внесення авансового платежу, а також строк здійснення відповідачем кінцевого розрахунку сторонами не узгоджений. Враховуючи викладене, суд приймає до уваги вимоги ч. 2 ст 530 ЦК України, у відповідності до якої, якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом, пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав на адресу відповідача претензію вих. № 01-05/365 від 07.09.06 р. з вимогою погасити зборгованість за 2 етап робіт на суму 42000 грн., що підтверджується реєстром про відправку кореспонденції.

Проте відповідач на претензїю не відреагував та грошові кошти за виконані роботи не перерахував.

Таким чином, відповідач не виконав прийнятьі на себе зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати робіт, внаслідок чого у нього виникла забогованість у сумі 42000 грн.(сума основного боргу) перед позивачем, що і стало підставою позивачу для звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –42000 грн.  правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках  3% річних та інфляційних нарахувань допустив помилки.

Як було вищевикладено, оскільки сторонами не було визначено строк здійснення кінцевого розрахунку, суд приймає до уваги претензію позивача вих. № 01-05/365 від 07.09.06 р. з вимогою про сплату боргу .

Перевіривши розрахунок позивача щодо заявлених інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 1632,82 грн. та інфляційних у сумі 10637,49 грн.

В частині стягнення решти 3% річних у сумі 1623,59 грн. та інфляційних у сумі 2340,51 грн., суд вважає за необхідне позивачу відмовити, як зайво нарахованих.

Враховуючи надану заяву позивачем про уточнення позовних вимог, суд визнає її як відмовою від позову, в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 142,38 грн. та інфляційних у сумі 252 грн. , приймає її як таку, що не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує прав чи законних інтересів сторін та припиняє провадження в цій частині позовних вимог, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись  ст.ст.  526, ч.2 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.4 ст. 80, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Харківський завод електромонтажних виробів", м. Х-в(61068, м. Харків, пр. Московський, 94, оф. 107 А, р/р 260033015836 в АКБ "Золоті Ворота" м. Харкова, МФО 351931: р/р 26009060013262 у відділенні № 14 ХГРУ Приватбанку, МФО 351533, код ЄДРПОУ 32949829) на користь Державного підприємства Український науково-дослідний, проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут "Укрсільенергопроект", м. Київ(04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 11/8, р/р 2600831301 в АБ "Енергобанк" м. Києва, МФО 300272, код ЄДРПОУ 00113997) 42000 грн. основного боргу, 1632,82 грн. 3 % річних, 10637,49 грн. інфляційних нарахувань,  542,69 грн.  державного мита   та 109,22  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 3% річних в сумі 142,38 грн. та інфляційних у сумі 252 грн.  провадження у справі припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

В частині стягнення 3% річних в сумі 1623,59 грн. та інфляційних у сумі 2340,51 грн. відмовити.  

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст Рішення підписано 25 вересня  2008 року.

Суддя