Рішення

від 15.09.2008 по справі 57/85-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57/85-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2008 р.                                                            Справа № 57/85-08

вх. № 4835/4-57

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Павленко А.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Гриценко О.Г., посв. № 68 від 15.06.2007 року; позивача - Караваєв О.О., дов. № 224 від 06.11.2007 р., головний спеціаліст юридичного відділу;

відповідача -  Рябчун Р.М,. дов. від 26.02.2008 р.;  

розглянувши справу за позовом  Харківського міжрайонного транспортного прокурора м. Харків  в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут профілактичної медицини", м. Харків  

про стягнення 22035,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний транспортний прокурор в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача -   ТОВ “Науково-дослідний інститут профілактичної медицини” на користь позивача заборгованості з орендної плати в розмірі 10649,58 грн. та 11385,55 грн. пені. Також прокурор просить суд покласти судові витрати на відповідача. Свої вимоги прокурор мотивує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору оренди № 3036-Н від 16.11.2006 року, додаткової угоди № 1 до договору оренди № 3036-Н, укладеної  сторонами 12 жовтня 2007 року та додаткової угоди № 1 до договору оренди № 3036-Н, укладеної  сторонами 07 грудня 2007 року щодо своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 липня 2008 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 15 липня 2008 року о 11:45

Ухвалами господарського суду Харківської області від 15 липня 2008 року, 28 липня 2008 року, 12 серпня 2008 року, 26 серпня 2008 року, 02 вересня 2008 року у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача та необхідністю витребування додаткових документів, розгляд справи відкладався.

У призначеному 15 вересня 2008 року судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримували та наполягали на його задоволенні.

Відповідач відзив на позов не надав, у судовому засіданні проти позову не заперечував, але надав заяву, в якій посилаючись на скрутне становище, просить суд звільнити відповідача від сплати штрафних санкцій у вигляді пені.

Прокурор  та позивач у судовому засіданні заперечували проти заяви відповідача про звільнення його від сплати пені.

Учасники процесу звернулися до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників позивача та відповідача судом встановлено наступне.

16 листопада 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківської області (далі позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-дослідний інститут профілактичної медицини” (далі - відповідач) укладено договір оренди № 3036-Н відповідно до умов якого позивач передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення (№ 1,5-12, 15-19 на 3- му поверсі трьохповерхової з підвалом будівлі відділення відновлюваного лікування (ВВЛ) корпусу (інв. № 72354, літ „А-3” загальною площею 203,8 кв. м, розміщені за адресою: м. Харків, вул.. Текстильна,4), що знаходиться на балансі Спеціалізованої техніко-санітарної частини № 12; майно передається в оренду з метою  впровадження медичної практики; вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою, станом на 03.08.2006 р. становить 195700грн.

Пунктами 3.1 договору оренди передбачено, що  орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, зі змінами  і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) –жовтень  2006 року – 1365,36 грн. (згідно додатку № 3). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди – листопад 2006 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за листопад 2006 року.

Відповідно до п. 3.2 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.3 договору, орендна плата перераховується орендарем безпосередньо до Державного бюджету щомісячно, до 10 числа місяця,  наступного відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначеми фінанвовими органами у розмірі 50%.

- на рахунок визначений балансоутримувачем- у розмірі 50%.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 16.11.2006 року та скріплений печатками сторін.

12 жовтня 2007 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору оренди № 3036-Н від 12 жовтня 2006 року, згідно з якою визначено, що розмір орендної плати за базовий місяць перерахунку оренди –грудень 2006 року –3506,11 грн. Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком –січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за січень 2007 року. Різниця по сплаті орендної плати, що виникає внаслідок зміни орендної ставки, за період з 01.01.2007 року до моменту набрання чинності додаткової угоди, повинна бути сплачена орендарем протягом місяця після її підписання”.  Також цією додатковою угодою викладено розділ 6 Договору „Обов'язки Орендаря” в новій редакції.

07 грудня 2007 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору оренди № 3036-Н від 12 жовтня 2006 року, згідно з якою продовжено договір на 2 роки 11 місяці, тобто з 15.10.2007 року по 14.09.2010 р.

Проте, Орендар  систематично  порушував  умови  Договору  щодо своєчасного внесення 50% орендної плати до державного бюджету, внаслідок чого, станом на 01.06.2008 року, виникла заборгованість відповідача з орендної плати перед державним бюджетом України у сумі  10649,58  грн.

За загальним положенням цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті  284  Господарського  кодексу  України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлено частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального  майна"

Станом на момент розгляду справи, відповідач 10649,58 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором № 3036-Н від 16 листопада 2006 року, додатковою угодою № 1 від 12.10.2007 р. до договору та додатковою угодою  № 2 від  07.12.2007 року, які були укладені між сторонами по справі.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 10649,58 грн. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми  несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день  прострочення виконання.

У відповідності до п. 3.5 Договору сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню, яка за період з 10.12.2006р. по 17.06.2008р. склала  11383,55 грн.

В преамбулі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”зазначено, що дія не поширюється на порядок нарахування та сплати пені за несвоєчасну сплату платежів до бюджету всіх рівнів.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Проте, частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути змінено у договорі.

Відповідно до  п.1.ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу та пені).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позивачем необґрунтовано нараховано відповідачу пеню за період з  10 грудня 2006 року по 17 червня 2008 року, тому судом перерахована сума пені з урахуванням вимог чинного законодавства, яка   становить 6830,31 грн.

Однак, враховуючи, що відповдіно до п. 3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу,  пені),  яка   підлягає тягненню   зі   сторони,   що   порушила  зобов'язання та приймаючи до уваги тяжкий фінансовий стан підприємства, основним видом діяльності якого є наукові-дослідні дослідження в області медицини, направлені на профілактичні дії запобігання захворювань та сприяння  оздоровленню  нації  України, суд  вважає за можливе зменшити суму нарахованої пені та стягнути з відповідача  2049,09 грн. пені.  В іншій частині позовних вимог щодо  стягнення пені відмовити.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються  на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 15,16, 258,509, 548, 610,611,612,629 Цивільного кодексу України, статтями 193,198, 232, 258,285, 286, 343 Господарського кодексу України,статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-дослідний інститут профілактичної медицини” код 34392304 (61157, м. Харків, вул. Текстильна, буд 4, р/р № 2600661709 у 19-му міському відділенні АППБ „Аваль”, МФО 380805 на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31116093700008 в ВДК у Жовтневому районі м. Харкова ГУДК Харківської області,  МФО 851011, код ЄДРПОУ 24133113,  код бюджетної класифікації 22080200)  10649,58  грн.  заборгованості з орендної плати  та  2049,09 грн. пені.

В частині стягнення 11364,66 грн. пені в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-дослідний інститут профілактичної медицини” код 34392304 (61157, м. Харків, вул. Текстильна, буд 4, р/р № 2600661709 у 19-му міському відділенні АППБ „Аваль”, МФО 380805 на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюдж. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 152,05 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-дослідний інститут профілактичної медицини” код 34392304 (61157, м. Харків, вул. Текстильна, буд 4, р/р № 2600661709 у 19-му міському відділенні АППБ „Аваль”, МФО 380805 на користь держбюджету України ,одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011 - 81,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішення законної сили.

Повний текст рішення підписано 22 вересня 2008 року.

Суддя                                                                                            Аюпова Р.М.