Ухвала

від 24.09.2008 по справі 11/92-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/92-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"24" вересня 2008 р.           Справа № 11/92-08

за позовом    приватного підприємства «Векор», м. Могилів-Подільський

до                  підприємства «Департамент Охорони –плюс»Міжнародної благодійної

                     організації  «Комітет координації сприяння правоохоронним органам та

                      військовим формуванням «України», м. Вінниця

до                   підприємства «Департамент Охорони –»  Міжнародної благодійної

                      організації «Комітет координації сприяння правоохоронним органам

                      та військовим   формуванням України», м. Київ

про                 стягнення 35050,21 грн..

 Суддя      В. Матвійчук

            при секретарі судового засідання  Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача                О. Корнеченкова керівник,  В. Руссо за довіреністю;

від І відповідача          не з‘явився;

від ІІ відповідача         не з‘явився.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про відновлення становища, яке існувало до порушення прав, законних інтересів суб‘єкта господарювання приватного підприємства «Векор», відшкодування за рахунок відповідачів пропорційно збитки, нанесені підприємству у сумі 30050 грн. 21 коп. та матеріальну компенсацію моральної шкоди у сумі 5000 грн..

Позов мотивовано тим, що 25.05.2005р. між ПП «Векор»та ТОВ «Холод-люкс» укладено договір оренди. Згідно до акту приймання-передачі позивачу було передано майновий комплекс.

11.06.2005р.  на територію орендованого комплексу заїхали охоронці  підприємства І відповідача, який відповідно до договору № 8 від 01.09.2005р. здійснював охорону об‘єкту оренди,  закрили приміщення  на замки і таким чином  свідомо вчинили перешкоди щодо здійснення позивачем господарської діяльності.  Заборонили доступ до  складських приміщень де зберігались  товарно-матеріальні цінності,  термін  реалізації яких обмежений. Не допустили  працівників підприємства до виробничих приміщень.  На складі кондитерського цеху зберігались  продовольчі товари термін реалізації яких вже закінчився, що істотно збільшило збитки підприємства.  В результаті  блокування роботи підприємства було зірвано укладання договорів поставок продукції.   

При розгляді справи представник позивача ще зауважив на тому, що в результаті блокування роботи,  підприємством не було вчасно сплачено платежі до Пенсійного фонду, що призвело до прийняття   управлінням  Пенсійного  фонду рішень  про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.  

З метою з‘ясування наведених в позові обставин, суд ухвалою  від 07.07.2008р. зобов'язав  позивача надати оригінали документів доданих до позовної заяви;  договір оренди  від 25.05.2005р. та докази його виконання; акт прийому-передачі від 25.05.2005р.;  докази в підтвердження тієї обставини, що 11.06.2005р. на територію підприємства заїхали охоронці  І відповідача та заборонили доступ до складських приміщень;   перелік товарів, що зберігались на складі 11.06.2005р.;  договір № 8 від 01.09.2005р.;  інші докази в підтвердження позовних вимог; обгрунтований розрахунок ціни позову;   установчі документи та довідку ЄДРПОУ станом  на 02.07.2008р..

В судовому засіданні 27.08.2008р. судом встановлено, що позивачем  не виконано вимоги суду в частині надання доказів в підтвердження тієї обставини, що 11.06.2005р. на тариторію підприємства заїхали охоронці  І відповідача та заборонили доступ до складських приміщень;   переліку  товарів, що зберігались на складі 11.06.2005р. та  обгрунтованого розрахунку ціни позову.

Натомість позивачем подано клопотання  про витребування доказів,  відкладення розгляду справи в зв‘язку з тим, що конверти з позовними заявами, які направлені відповідачам, повернулись до позивача. В судовому засіданні представник позивача просила  суд встановити фактичне місцезнаходження відповідачів.

Дане клопотання судом розглянуто в судовому засіданні 27.08.2008р. та задоволено в частині відкладення  розгляду справи.

Ухвалою суду від 27.08.2008р., розгляд справи  відкладено та зобов‘язано сторони виконати в повному обсязі вимоги ухвали суду від 07.07.2008р. та забезпечити явку представників.

При розгляді справи 24.09.2008р.  судом  з‘ясовано, що позивачем не вказано та не надано витребуваних документів. Тоді як, відповідно до ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують позов.

Відсутність посилання на докази позбавляє суд можливості у відповідності зі ст. 38 цього Кодексу, витребувати такі докази.

Як вбачається зі змісту позовної заяви,  позовні вимоги базуються та тому, що 11.06.2005р. на територію підприємства заїхали охоронці  І відповідача та заборонили доступ до складських приміщень в результаті чого підприємство позивача понесло значні збитки .

Судом зобов‘язано позивача надати докази в підтвердження даної обставини.  При розгляді справи представник позивача наголошував на тому, що є відеозапис  який підтверджує обставини викладені в позові. Крім того, надав світлокопію листа за № К-465 від 22.12.2005р. Мінстерства внутрішніх справ України Департаменту Державної служби охорони, який на думку позивача є доказом.

Вказаний лист  свідчить про те, що  в період з 01.09.2005р. по 14.12.2005р. об‘єкт, що знаходиться за адресою:  вул. Пушкінська, 15, м. Могилів-Подільський,  охоронявся на  підставі договору № 8 від 01.09.2005р., укладеного між  підприємством «Департамент охорони»Міжнародної благодійної  організації «Комітет координації сприяння правоохоронним органам  та військовим   формуванням України»та ТОВ «Холод-Люкс». Разом з тим, жодного посилання на той факт, що 11.06.2005р. на території об‘єкту   перебували охоронці  І відповідача не має. Отже, даний лист не підтверджує доводи позивача.

Однією з позовних вимог є стягнення з відповідачів пропорційно збитки, нанесені підприємству  в сумі 30050 грн.21 коп.  та  матеріальну компенсацію моральної шкоди в сумі 5000 грн..

Судом зобов‘язано позивача надати обгрунтований розрахунок заявлених до стягнення  сум та перелік товарів, що зберігались на складі 11.06.2005р.. Як свідчать матеріали справи позивачем не виконані вимоги суду в цій частині,  що в свою чергу позбавляє суд можливості з‘ясування правомірності заявлення цих сум.

Також слід зазначити, що ухвалами від 07.07.2008р. та 27.08.2008р. суд зобов‘язав сторони надати пояснення  у випадку невиконання будь-яких вимог суду. Проте позивач не надав таких  пояснень.

В силу  ст. ст. 43, 33  ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі,  обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, якими в розумінні ГПК України є належно засвідчені копії або оригінали. Крім того, оригінали доказів подаються згідно ст. 36 цього  ж  Кодексу на вимогу суду.

У відповідності зі ст. 115 ГПК України передбачена обов‘язковість виконання рішень, ухвал, постанов  суду на всій території України.

За вказаних обставин суд вбачає, що   позивач без поважних причин не подав витребувані судом матеріали необхідні для вирішення спору, оскільки поважними визнаються лише такі обставини, які є об‘єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов‘язані з дійсним істотними перешкодами та труднощами.

Таким чином, суд позбавлений можливості, у відповідності  зі  ст. 43 ГПК України,    повно,  всебічно та об‘єктивно оцінити   докази, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Під час судового засідання 24.09.2008р. представник позивача заявив клопотання про винесення Державній податковій інспекції окремої ухвали, мотивуючи це тим, що у податкових органів є відомості щодо платників податків  та відповідно і їх місцезнаходження.

Відповідно до ст. 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Виходячи з матеріалів  справи, суд не вбачає в роботі податкового органу недоліки в діяльності чи порушення закону, а тому відсутні підстави для задоволення даного клопотання. Окрім того,  винесення окремої ухвали є прерогативою суду.

При розгляді справи судом з‘ясовано, що конверти, які направлись відповідачам з ухвалою про порушення провадження у справі повернулись до суду з  написами: “за закінченням терміну зберігання” та “неповна адреса”. Вищезгадані конверти направлялися адресатам  за адресами вказаними в позовній заяві.

З метою встановлення місцезнаходження  відповідачів суд ухвалою від 27.08.2008р. витребував у  державного реєстратора виконавчого комітету Вінницької міської ради витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо   підприємства "Департамент Охорони - плюс" Міжнародної благодійної організації  "Комітет координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України", м. Вінниця  (ідентифікаційний код - 32641225) та  у  державного реєстратора Київської державної адміністрації витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підприємства "Департамент Охорони - " Міжнародної благодійної організації  "Комітет координації сприяння правоохоронним органам та  військовим формуванням України", м. Київ (ідентифікаційний код - 33449108).  

Крім того, суд зобов‘язав позивача  встановити фактичне місце знаходження відповідачів та повідомити їх про час та місце розгляду справи, докази такого повідомлення надати суду.

11.09.2008р. до суду надійшов витяг з Єдиного державного  реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого, місцезнаходженням відповідачів є адреси вказані в позовній заяві.

В силу статей  89, 93 Цивільного кодексу України,  юридична  особа  підлягає  державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. Місцезнаходженням  юридичної  особи  є  адреса  органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Враховуючи, що ухвали суду направлені відповідачам рекомендованим листом за адресами вказаними у свідоцтвах про державну реєстрацію повернуті до суду,  суд  не може повідомити належним чином відповідачів про час та місце розгляду справи.   Дана обставина  позбавляє відповідачів реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.  Тоді як в силу ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім того, неповідомлення належним чином сторони  про час засідання суду є підставою для скасування судового рішення.  

Враховуючи вищевикладене  в його сукупності та зважаючи на обмежений строк розгляду справи,   позов слід  залишити без розгляду.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач не позбавлений права звернутися   до  господарського  суду  в   загальному порядку.

Керуючись     п. 5 ст. 81,    ст. ст. 43, 32, 33, 34, 36,  86,  115     Господарського процесуального кодексу   України, -

УХВАЛИВ:

     Позов залишити без розгляду.

Суддя                                                              В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 –І відповідачу

4 –ІІ відповідачу