5-29/113-08-2811
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"17" вересня 2008 р.Справа № 5-29/113-08-2811
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Котовських електричних мереж, Одеська область, м. Котовськ.
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Хлібороб”, Одеська область, Ширяєвський район, с. Валентинівка.
про стягнення 43 673, 61 грн.
суддя Могил С. К.
Представники:
від позивача: Галла Л. А., на підставі довіреності.
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Котовських електричних мереж звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Хлібороб” заборгованості за недовраховану електричну енергію згідно акту про порушення правил користування електроенергією у розмірі 31 306, 82 грн., а також індексу інфляції, трьох відсотків річних та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 12 366, 79 грн.
Відповідач, належним чином повідомлений про час, місце та дату розгляду справи з невідомих причин у засідання суду не з'явився, відзив на позов не надав та не довів до суду зворотне позовним вимогам позивача. Дослідивши матеріали справи суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, у відповідності з ст. 75 Господарського процесуального кодексу –за наявними в ній матеріалами.
Розглянув матеріали справи, суд встановив:
Між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Котовських електричних мереж та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Хлібороб” 06 липня 2004 року разом з додатками було укладено договір № Ш-072 про постачання електричної енергії.
Відповідно до умов укладеного договору, позивач взяв на себе зобов'язання постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі передбачені договором, а також дотримуватись правил користування електроенергією при споживанні електричної енергії.
Згідно позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 31 306, 82 грн., заборгованості за недовраховану електричну енергію згідно акту про порушення правил користування електроенергією № 005503 від 08.11.2006 року. Разом з тим позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь індекс інфляції у сумі 7 419, 72 грн., три відсотки річних у сумі 699, 90 грн., та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 4 247, 17 грн., в зв'язку з несвоєчасним погашенням заборгованості за актом про порушення.
На обґрунтування своїх вимог, позивачем до суду було подано акт про порушення правил користування електроенергією № 005503 від 08.11.2006 року, протокол комісії про розгляд акту з відповідними розрахунком та рахунком на оплату вартості недоврахованої електроенергії, який було направлено відповідачу для оплати.
Як на підставу своїх вимог позивач звертав увагу суду на те, що у листопаді 2006 року позивачем проводилась перевірка щодо дотримання споживачами електричної енергії правил користування електроенергією. Під час обстеження об'єкту відповідача –„Зерноток”, було виявлено порушення правил користування електроенергією в частині самовільного підключення проводів до мереж енергопостачальної організації шляхом накидки проводів перерізом 2,5 ммІ, в зв'язку з чим працівниками ВАТ „ЕК Одесаобленерго” було складено акт про порушення правил користування електроенергією № 005503 від 08.11.2006 року. В наступному, складений акт про порушення правил був розглянутий комісією та на підставі умов укладеного договору, Правил користування електроенергією та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією комісією ВАТ „ЕК Одесаобленерго” було визначено кількість недоврахованої електроенергії та відповідачу були виставлені рахунки на оплату вартості недоврахованої електроенергії.
В зв'язку з тим, що відповідач не сплатив рахунок в якому була визначена вартість недоврахованої електроенергії, позивач просив суд, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути індекс інфляції та 3% річних, а також на підставі п. 4.2.1 договору стягнути пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Ґрунтуючись на наданих документальних доказах та вимогах Закону України “Про електроенергетику”, Правил користування електроенергією, ст. 625 Цивільного кодексу України та умовах укладеного договору позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за недовраховану електричну енергію згідно акту про порушення правил користування електроенергією у розмірі 31 306, 82 грн., індекс інфляції у сумі 7 419, 72 грн., три відсотки річних у сумі 699, 90 грн., та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 4 247, 17 грн.
Відповідач відзив на позов не надав та не довів до суду зворотне позовним вимогам позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, між сторонами по справі разом з додатками був укладений договір № Ш-072 від 06 липня 2004 року про постачання електричної енергії предметом якого є умови та порядок постачання електроенергії позивачем та її оплата відповідачем.
У відповідності з п. 2.2.3 укладеного договору відповідача було зобов'язано оплачувати позивачу вартість електроенергії згідно з умовами додатків до договору „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.
Відповідно до п. 4.2.3 договору, у якості відповідальності за договором відповідача зобов'язано сплачувати позивачу вартість електроенергії розраховану виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ) у разі самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.
Крім того, п. 6.1 договору передбачено, що облік електроенергії спожитої Споживачем та (або) субспоживачем, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. Також слід зазначити, що п. 4.4 укладеного договору передбачено, що у разі виявлення однією з сторін за договором порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачено застосування санкцій та які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акту. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акту в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше двох уповноважених представників сторін.
Згідно п. 6.41 Правил користування електричною енергією (надалі –ПКЕЕ), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки відповідача представниками ВАТ “ЕК Одесаобленерго” при обстеженні об'єкту „Зерноток” було виявлено факт порушення правил користування електроенергією, а саме: „Самовільне підключення проводів до мереж енергопостачальної організації шляхом накидки проводів перерізом 2,5 ммІ”.
На підставі виявленого порушення, відповідно до вимог ПКЕЕ в присутності представника відповідача Коваль К. Ф., був складений акт №005503 від 08.11.2006 року про порушення ПКЕЕ. З відомостей зазначених у акті видно, що представник відповідача від підписання складеного акту відмовився, проте причини такої відмови не зазначив. Виходячи з наведеного та пояснень представника позивача викладених у судових засіданнях можна зробити висновок про те, що складений акт фактично є погодженим з боку відповідача, а факт відмови від підпису може лише свідчити про спробу відповідача уникнути відповідальності за порушення яке було встановлено під час проведення перевірки.
У відповідності з п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення у споживача пошкоджень або зриву пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців. Якщо у споживача електричної енергії виявлено підключену та/або приєднану поза розрахунковим засобом обліку приховану проводку, пристрій, що занижує покази засобу обліку, порушення умов монтажу, виявити які представник постачальника електричної енергії при попередніх відвідуваннях не мав можливості, споживачу робиться перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії з дати допуску електроустановок споживача в експлуатацію, але не більше трьох років. Перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.
Крім того, п 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.
Матеріалами справи підтверджено, що складений акт про порушення правил користування електроенергією був розглянутий комісією ВАТ „ЕК Одесаобленерго”. Так, відповідно до протоколу №1 від 27.02.2007 року складений акт №005503 від 08.11.2006 року був розглянутий та за наслідками його розгляду комісією було прийнято рішення про стягнення з відповідача за вчинене порушення 31 306, 82 грн., вартості недоврахованої електроенергії. В зв'язку з прийнятим рішенням позивачем відповідачу були виписані додаткові рахунки для сплати вартості недоврахованої електроенергії, які не були сплачені відповідачем.
В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було надано жодного документального доказу який би спростував факти порушення правил користування електроенергією, або докази, які підтвердили би проведення ним оплат за вчинене порушення на підставі виставлених позивачем рахунків, або своєчасне, до виявлення порушення представниками позивача письмового повідомлення про наявність несанкціонованого підключення до мереж енергопостачальної організації.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, на думку суду, розрахунок вартості недоврахованої електроенергії позивачем зроблено відповідно до умов договору, ПКЕЕ та Методики, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь вартості недоврахованої електроенергії за актом є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи, а тому є таким, що підлягають задоволенню у розмірі 31 306, 82грн.
У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь індекс інфляції у сумі 7 419, 72 грн., три відсотки річних у сумі 699, 90 грн., та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 4 247, 17 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, фактично встановлює наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Складовими частинами є, по-перше –стягнення індексу інфляції, яке здійснюється відповідно до Закону України „Про індексацію грошових доходів населення”, індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. По-друге, три відсотки річних не слід ототожнювати з поняттям неустойки, оскільки зазначені проценти є не мірою відповідальності, а є платою за користування чужими грошовими коштами, а відтак, стягуються незалежно від вини боржника. Слід зазначити, що дійсно крім наслідків за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції, договором або законом за прострочення грошового зобов'язання може бути встановлена неустойка (штраф, пеня), умови про стягнення яких повинні бути зазначені у договорі. Проте, умови про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції на відміну від умов щодо стягнення неустойки, не потребують вчинення у письмової формі, а підлягають сплаті та стягненню за вимогою кредитора.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованих трьох відсотків річних та індексу інфляції, в зв'язку з чим з відповідача та користь позивача підлягає стягненню три відсотки річних у сумі 699, 90 грн., індекс інфляції у сумі 7 419, 72 грн.
Щодо стягнення пені, то ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України. Натомість, згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III від 10.01.2002 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, згідно ст. 3 названого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності з ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до умов договору, у разі несвоєчасної сплати за спожиту електроенергію споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла у період, за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати. Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України –якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача про стягнення пені також обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Хлібороб”, (66823, Одеська область, Ширяєвський район, с. Валентинівка), код 03766636 на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” в особі Котовського району електричних мереж, код 05479929 (Одеська область, м. Котовськ, провулок Короленко, 31), а саме:
- 31 306 (тридцять одна тисяча триста шість) грн. 82 коп. боргу за недовраховану електроенергію за актом №005503 від 08.11.2006 року;
- 7 419 (сім тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 72 коп. індексу інфляції;
- 699 (шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 90 коп. трьох відсотків річних;
- 4 247 (чотири тисячі двісті сорок сім) грн. 17 коп. пені;
- 436 (чотириста тридцять шість) грн. 74 коп. держмита;
- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Рішення підписано 18.09.2008 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Могил С.К.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2008 |
Оприлюднено | 13.10.2008 |
Номер документу | 2110927 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Могил С.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні