Рішення

від 17.01.2012 по справі 5265-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5265-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

17.01.2012Справа №5002-29/5265-2011

 За позовом – Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Училищна, буд. 42 а, код ЄДРПОУ 03348117) в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Кримгаз» (98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Виноградна, 15, код ЄДРПОУ 25136367);

До відповідача – Державного підприємства «Санаторій «Алуштинський» (98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Октябрьська, буд. 16, код ЄДРПОУ 32322874);

Про стягнення 118 814,08 грн.

                                                                                                     Суддя О.І. Башилашвілі

представники:

Від позивача – Українець І.В., представник, довіреність №412 від 13.05.2011 р;

Від відповідача – Понарін Р.В., представник, довіреність №855 від 17.10.2011р.;

Суть спору: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Кримгаз» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з відповідача – Державного підприємства «Санаторій «Алуштинський»  заборгованості за договором постачання природного газу №01/06-К-ПГ від 02.12.2010 р. в розмірі 118 814,08 грн., з яких 114 026,75 грн. – основний борг, 100,13 грн. – інфляційні втрати, 760,09 грн. – 3% річних та 3 927,11 – пеня.   Крім того, позивач просить покласти судові витрати зі сплати судового збору на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору постачання природного газу №01/06-К-ПГ від 02.12.2010 р., укладеного між сторонами у справі, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату за поставлений природний газ, у зв'язку з чим за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 114 026,75 грн., яку останній самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду.  

Крім того, позивач вважає, що несвоєчасне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором дає йому право заявити до стягнення суму пені, інфляційних втрат та 3% річних від суми заборгованості.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Кримгаз» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

У судовому засіданні 17.01.2012р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на задоволенні останніх.

Відповідач у судове засідання надав відзив на позов, згідно з яким позовні вимоги визнає частково та просить суд  задовольнити позовні вимоги позивача частково та надати відстрочку виконання рішення строком на шість місяців, мотивуючи тим, що підприємство відповідача має заборгованість, у тому числі і з виплати заробітної плати власним працівникам та діяльність підприємства носить сезонний характер. При цьому відповідач пояснює виникнення заборгованості перед позивачем тим, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не перерахував кошти за путівки Державному підприємству «Санаторій «Алуштинський». До відзиву на позов відповідач додав копії статутних документів, листа Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 01.10.2010р., акт прийому-передачі природного газу від 30.09.2011р. та акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2011р.

Відзив на позов та додані до нього документи оглянуті судом у судовому засіданні та долучені в матеріали справи.

У судовому засіданні відповідач в усній формі пояснив, що він позов визнає частково в частині стягнення основного боргу та пені і не визнає в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат та наполягав на наданні відстрочки виконання рішення суду.

Позивач заперечував проти надання відстрочки виконання рішення суду відповідачеві.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

               ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

20.12.2010р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню і газифікації «Кримгаз» в подальшому Публічне акціонерне товариство по газопостачанню і газифікації «Кримгаз» (постачальник) та Державним підприємством «Санаторій «Алуштинський» (споживач) укладено договір № 01/06-К-ПГ на поставку природного газу (далі договір, а.с. 10-15).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується у 2011 році поставити, а споживач зобов'язується прийняти і сплатити в строки і в порядку встановленому даним договором, природний газ у об'ємі 410 тис. куб. м.

Згідно з пунктом 6.5 договору, споживач у строк до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, здійснює попередню оплату об'ємів газу у розмірі 100% вартості об'єму газу, вказаному у заявці.

Судом встановлено, що у серпні 2011 року позивач поставив відповідачеві природний газ у об'ємі 50910 куб.м., на загальну суму 181966,46грн., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу від 31.08.2011р., який  підписаний сторонами без заперечень та у вересні 2011 року позивач поставив відповідачеві природний газ у об'ємі 3998 куб.м., на загальну суму 13892,29грн., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу від 30.09.2011р., який  також підписаний сторонами без заперечень(а.с. 16, 17).

Як свідчать матеріали справи, зокрема вбачається з акту звірки взаємних розрахунків, проведеного між сторонами станом на 31.10.2011р., відповідач сплатив позивачеві суму передоплати за серпень 2011р. у розмірі 81832,00грн. Передоплату за проставлений газ у вересні 2011р. відповідач не здійснював.

Пунктом 6.10 договору передбачено, що кінцевий розрахунок за спожитий газ споживач здійснює у продовж 5 банківських днів після підписання сторонами акту.  

Таким чином, кінцевий розрахунок за спожитий у серпні 2011р. газ відповідачем мав бути сплачений 07.09.2011р., а за спожитий у вересні 2011р. газ – 06.10.2011р.

Оскільки відповідач розрахунки з позивачем за поставлений у серпні 2011р. та вересні 2011р. у повному обсязі у встановлений строк не здійснив, за ним утворилась заборгованість у розмірі 114026,75грн., яку останній самостійно не погашає, тому позивач звернувся з позовом до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

Частина 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні обов'язки  виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми заборгованості у розмірі 114026,75 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 114026,75 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем у судовому засіданні, відзиві на позов та підписаним двостороннім актом звірки взаємних розрахунків, тому підлягають задоволенню.

Позивач також у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у розмірі 100,13грн. за період з 08.09.2011р. по 01.12.2011р. та 3% річних в розмірі 760,09 грн. за період з 08.09.2011р. по 01.12.2011р.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання за договором поставки природного газу, то у нього в силу наведених приписів закону виникає обов'язок сплатити суму 3% річних у розмірі 760,09 грн. та інфляційних втрат в сумі 100,13 грн. за період з 08.09.2011р. по 01.12.2011р, тому дані позовні вимоги теж підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3927,11грн. пені за період з 08.09.2011р. по 01.12.2011р.  

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.  

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі порушення умов п. 6.10 даного договору споживач погашає постачальнику заборгованість відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за несвоєчасний кінцевий розрахунок.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як свідчать матеріали справи, згідно розрахунку, позивач нарахував суму пені в межах шестимісячного строку, за період з 08.09.2011р. по 01.12.2011р. на кожну суму боргу окремо, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 3927,11грн. (а.с. 7),   тобто у відповідності з умовами укладеного між сторонами договору та чинного законодавства,  тому заявлені позовні вимоги про стягнення 3927,11грн. пені  підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на позов вих. №31 від 17.01.2012р. відповідач просить надати відстрочку виконання судового рішення строком на 6 місяців. Клопотання мотивоване тим, що відповідач є державним підприємством і у даний час не в змозі погасити заборгованість за спожитий газ у зв'язку з тим, що виникла велика заборгованість із заробітної плати та у зв'язку із тим, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не сплатив заборгованість за путівки.

Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що приймаючи рішення, господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Як встановлено судом, відповідач є державним підприємством. Згідно статуту Державного підприємства «Санаторій «Алуштинський», метою діяльності підприємства є здійснення господарської, виробничої, науково-дослідної і підприємницької діяльності, спрямованої на одержання прибутку. Основним видом його діяльності є організація і надання громадянам України та іноземних держав комплексу послуг з відпочинку, лікування та оздоровлення, який носить сезонний характер. Підприємство укладає угоди щодо реалізації санаторних путівок у межах затвердженої Органом управління квоти.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності систематично не сплачував відповідачеві заборгованість за путівки, у зв'язку з чим у підприємства відповідача виник борг, у тому числі і перед своїми працівниками по заробітній платі. Оскільки чинним законодавством України встановлено обов'язок власника першочергової виплати заробітної плати перед іншими грошовими зобов'язаннями, то всі інші зобов'язання, у тому числі і перед позивачем, будуть виконані після виконання зобов'язання щодо оплати праці. Така можливість у відповідача з'явиться при умові реалізації санаторно-курортних путівок на 2012р. та сплати Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  заборгованість за вже реалізовані впродовж 2010-2011 років путівки.

Приймаючи до уваги вищевикладене та тяжке матеріальне становище відповідача, сезонний характер роботи підприємства відповідача, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та надати  відстрочку виконання судового рішення строком на шість місяців до 17 липня 2012 року.  

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства "Санаторій "Алуштинський", АР Крим, м. Алушта  на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз", АР Крим, м. Сімферополь в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Кримгаз", АР Крим, м. Алушта  заборгованість у сумі 114026,75 грн., пеню в розмірі 3927,11грн., 3% річних в розмірі 760,09грн., інфляційних втрат в розмірі 100,13грн., надавши відстрочку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2012 року у справі № 5002-29/5265-2011 строком до 17.07.2012 року.

3.  Стягнути з Державного підприємства "Санаторій "Алуштинський", АР Крим, м. Алушта  на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз", АР Крим, м. Сімферополь в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Кримгаз", АР Крим, м. Алушта  2376,28грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.01.2012р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.