Рішення

від 22.09.2008 по справі 57/123-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57/123-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2008 р.                                                            Справа № 57/123-08

вх. № 5481/4-57

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Єрещенко Ю.М., довір. № б/н від 25.07.2008 року 3-ї особи не з*явився відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом КП "Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі"м. Х-в 3-я особа , яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полі-імпекс", м. Харків  

до  ТОВ фірма "МІІК", м. Х-в  

про стягнення 14049,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Комунальне підприємство «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі», м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «МІІК» 14 049,67 грн. боргу та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач по договору збереження від 05 січня 1999 року надав послуг менше, чим сплатив по договору позивач, тому позивач вважає, що йому підлягає поверненню зайво сплачена плата за зазначеним договором.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 липня 2008 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05 серпня 2008 року о 10: 45

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 серпня 2008 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Полі-імпекс», м. Харків, розгляд справи відкладено на 18 серпня 2008 року о 12:30.

08 вересня 2008 року через канцелярію господарського суду Харківської області від третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Полі - імпекс»  надійшла заява (вх. № 12544), в якій зазначає, що з позовом згодна у повному обсязі, підтримує його та просить розгляд справи проводити без її участі.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 18 серпня 2008 року, 8 вересня 2008 року та 15 вересня 2008 року, розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та невиконання умов попередніх ухвал щодо подання витребуваних судом документів.

У призначеному 22 вересня 2008 року судовому засіданні представник позивача позов підтримував та наполягав на його задоволенні.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача, в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував.

Судом перевірена адреса відповідача, відповідно до довідки з Головного управління статистики у Харківській  області місцезнаходження відповідача: 61125, м. Харків, пр. Гагаріна, б. № 12, саме на цю адресу господарськім судом були надіслані всі процесуальні документи.

Позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 січня 1999 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «МІІК», м. Харків (далі - відповідач) та Харківським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, м. Харків (далі - позивач) був укладений договір зберігання, у відповідності до умов якого  зберігач (відповідач) зобов'язався прийняти на зберігання товар, переданий йому поклажодавецем (позивачем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності, а поклажодавець (позивач) зобов'язується сплатити послуги по зберіганню та супутні послуги.

Пунктом 3.2 договору сторонами було погоджено про те, що оплата за зберігання проводиться у національній грошовій одиниці України у сумі 7,90 грн., в тому числі ПДВ, за кожен використаний квадратний метр складських приміщень в місяць, дана сума може змінюватися у зв'язку зі зміною  індексу інфляції за звітний місяць та ціни на електроенергії із розрахунку тарифної ставки на день.

Згідно з п.3.3 договору, за виконання вантажне – розвантажних робіт поклажодавець (позивач) сплачує зберігачу (відповідачу) винагороду у сумі 6,00 грн., в тому числі ПДВ, за 1 тону вантажу, обробленого (розвантаженого, завантаженого ) та складі.

Пунктом 3.5 договору було погоджено про те, що акт прийому-передачі виконаних послуг/робіт за попередній місяць підписується сторонами щомісячно в кількості 2 робочих днів місяця, наступного за звітним  з моменту публікації в «Урядовому кур'єрі» індексу інфляції за звітний місяць, якщо зберігач (відповідач) використовує п. 3.2.1 договору (індекс інфляції за звітний місяць) та до 5 числа місяця, наступного за звітним, якщо зберігач використовує п. 3.2.2 договору (змінюється ціна на електроенергію).

Пунктом 3.6 договору сторонами узгоджений порядок розрахунків, оплата проводиться на підставі рахунку, виставленого зберігачем, який дійсний до оплати впродовж 3 календарних днів.

Відповідно до п.3.9 договору, за згодою сторін поклажодавець (позивач) в якості оплати може передавати зберігачу (відповідачу) товар, який зберігається на складі по цінам не вище звичайних, які склалися на ринку Харківського регіону на момент передачі, або виконати зобов'язання будь-яким засобом за згодою зі зберігачем (відповідачем) (у тому числі заліком зустрічних вимог).

Угодою про пролонгацію договору зберігання від 05 січня 1999 року, підписану сторонами 29 грудня 2000 року, вищезазначений договір був пролонгований до 31 грудня 2001 року, пункт 3.5 договору викладено в наступній редакції: «акт прийому – передачі наданих послуг / виконаних робіт підписується сторонами 1 раз в шість місяців»

Угодою про пролонгацію договору зберігання від 05 січня 1999 року, підписану сторонами 29 грудня 2001 року, вищезазначений договір був пролонгований до 31 грудня 2002 року, пункт 3.5 договору викладено в наступній редакції: «акт прийому – передачі наданих послуг / виконаних робіт підписується сторонами 1 раз в квартал»

Угодою про пролонгацію договору зберігання від 05 січня 1999 року, підписану сторонами 29 грудня 2002 року, вищезазначений договір був пролонгований до 31 грудня 2003 року.

Угодою про пролонгацію договору зберігання від 05 січня 1999 року, підписану сторонами 29 грудня 2003 року, вищезазначений договір був пролонгований до 31 грудня 2004 року

Угодою про пролонгацію договору зберігання від 05 січня 1999 року, підписану сторонами 29 грудня 2004 року, вищезазначений договір був пролонгований до 31 грудня 2005 року.

Відповідно до листів вих. № 401 від 05.08.2005 року вих. № 383 від 11.07.2005 року  на підставі п. 3.9 договору було запропоновано позивачу в рахунок погашення заборгованості за договором відпустити товар.

На виконання умов вказаного договору, позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 24854,34 грн. (з ПДВ), що підтверджується видатковими накладними № № РН-0000047  від 13.06.05 року, РН-0000073 від 05.08.05 року. Вказані накладні підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, об'єм виконаних робіт з боку відповідача підтверджується фактом підписання двосторонніх актів виконаних робіт по договору зберігання № б/н від 31 березня 2005 року у сумі 2368,80 грн., № б/н від 30 червня 2005 року у сумі 2368,80 грн., б/н від 30 вересня 2005 року у сумі 1919,04 грн., № б/н від 31 грудня 2005 року у сумі 1865,04 грн., у відповідності з якими позивач прийняв від відповідача виконані роботи та затвердив їх всього у сумі 8551,68 грн.

Крім того, за період з 01 січня 2006 року по 17 квітня 2006 року, згідно договору зберігання № б/н від 31 березня 2005 року, відповідачем за 17 днів квітня 2006 року було надано послуги на загальну суму 2252,99 грн., дана заборгованість підтверджується відомостями, викладеними у позовній заяві та не спростовується позивачем у судових засіданнях.

21 липня 2006 року від відповідача на адресу позивача надійшов лист, в якому він просить сплатити заборгованість у сумі 8551, 68 грн., в тому числі ПДВ у сумі 1425,28 грн. за надані послуги за період з 01.01.2005 року по 21.07.2006 року по договору зберігання  від 05 січня 1999 року, оскільки змінюється власник приміщення, в якому зберігається майно позивача, також до листа були надані рахунки-фактури № 39 від 21.07.2006 року та № 40 від 21.07.2006 року.

Проте, тільки 16 січня 2007 року на адресу позивача від Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі - імпекс» надійшов лист (вх. № 5 ), в якому було повідомлено, що з 01.04.2006 року ТОВ «Полі - імпекс» є новим власником приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 20, в якому позивач зберігав майно, за період з 01.04.2006 року по 01.01.2007 року позивач повинен сплатити йому вартість зберігання у сумі 5046,30 грн. з ПДВ та було запропоновано у триденний термін оформити договір схову з новим власником або звільнити займані площі.

Таким чином, з 01.04.2006 року, у зв'язку зі зміною власника приміщення, в якому позивач зберігав товар, відповідачем було припинено надання послуг по  договору схову б/н від 05 січня 1999 року, з урахуванням додаткових угод до нього.

19 січня 2007 року позивач надіслав лист - відповідь (вих. № 07) на вх. лист № 5 від ТОВ «Полі - імпекс», в якому зазначив, що згоден оформити договір зберігання з новим власником та повідомив, що на теперішній час проводить звірку взаємних розрахунків з попереднім зберігачем - ТОВ фірмою «МІІК» (відповідачам).

17 квітня 2006 року між Комунальним підприємством «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі», м. Харків (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полі - імпекс» був укладений договір № 4 ХР на надання складських послуг, у відповідності з яким ТОВ «Полі - імпекс» зобов'язується зберігати товар, який переданий  поклажодавцем (позивачем), і повернути його поклажодавцеві (позивачу) у схоронності, а поклажодавець (позивач) зобов'язується сплачувати послуги за зберігання товарно-матеріальних цінностей на складі, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 20.

Пунктом 3.1 договору № 4 ХР на надання складських послуг  від 17 квітня 2006 року, сторонами передбачено, що зберігач зобов'язується надати поклажодавцю складські площі 35 кв.м. з 17 квітня 2006 року.

Згідно з пунктом 3.2. договору № 4 ХР на надання складських послуг  від 17 квітня 2006 року, оплата за зберігання проводиться у національній грошовій одиниці України із розрахунку 13,35 грн., ПДВ 2,67 грн., всього 16,02 грн., за кожен використаний квадратний метр складських площ в місяць.

Відповідно до п. 3.4 договору № 4 ХР на надання складських послуг  від 17 квітня 2006 року, акт прийому-передачі наданих послуг/ виконаних робіт за 2006 рік підписується сторонами у лютому 2007 року на підставі акту звірки накладних.

Пунктами 3.5 договору № 4 ХР на надання складських послуг  від 17 квітня 2006 року сторонами узгоджені умови платежу, який здійснюється позивачем шляхом перерахування грошей на рахунковий рахунок ТОВ «Полі - імпекс» не пізніше 20 лютого 2007 року на підставі рахунку, виставлений рахунок к оплаті на протязі 3-х календарних днів, у випадку прострочки оплати рахунок є недійсний.

Пунктом 8.1 договору № 4 ХР на надання складських послуг  від 17 квітня 2006 року сторонами передбачений строк дії договору, договір діє з моменту підписання до 31 грудня 2006 року.

Таким чином, для позивача моментом припинення зобов'язань перед відповідачем є дата зміни власника приміщення, в якому зберігалися його товарно-матеріальні цінності, а саме з 17.04.2006 року.

У період з 7 квітня 2006 року позивачем було оплачено послуги за зберігання товарно-матеріальних цінностей по договору № 4 ХР на надання складських послуг  від 17 квітня 2006 року новому власнику приміщення - ТОВ «Полі - імпекс».

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем в рахунок оплати послуг за договором схову № б/н від 05 січня 1999 року та додаткових угод до нього було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 24854,34 грн., а надано відповідачем послуг на загальну суму 10804,67 грн.

Таким чином, переплата позивача за договором схову № б/н від 05 січня 1999 року та додаткових угод до нього, склала 14049,58  грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 січня 2007 року, 30 листопада 2007 року, 18 лютого 2008 року  позивач звернувся до відповідача з претензіями  за вих. № 04, № 468, № 20, в якій запропонував відповідачу повернути суму переплати по договору схову № б/н від 05 січня 1999 року та додаткових угод до нього, проте вказані претензії, в частині повернення позивачу 14407,67 грн., відповідачем залишено без відповіді.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не повернув переплачені позивачем грошові кошти по договору схову № б/н від 05 січня 1999 року та додаткових угод до нього, та не надав суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленої позивачем переплати.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував повернення зайво сплачених по договору схову № б/н від 05 січня 1999 року та додаткових угод до нього, документів, що спростовували викладене у позові,  суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення 14049,67 грн., що складає різницю між вартістю наданих послуг та сплаченими за них коштами, які відповідач не повернув, правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

У відповідності  зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України,  ст.ст. 11, 509, 936 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд – 

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «МІІК» (61125, м. Харків, пр. Гагаріна, 12, р/р № 26000272480010 в АКБ «Базіс», м. Харків, МФО 351760, код  ЄДРПОУ 34016846) на користь  Комунального підприємства «Харківський обласний  фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі»(61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, р/р № 260092357 в ВАТ «Мегабанк», м. Харків, МФО 351629) кошти у сумі 14049,67 грн., 140,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційне  технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 29 вересня  2008 року.

Суддя