Рішення

від 17.09.2008 по справі 5020-3/022

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/022

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"17" вересня 2008 р. справа № 5020-3/022

За позовом          Відкритого акціонерного товариства

“Енергетична компанія “Севастопольенерго”

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Екватор”

(99040, м. Севастополь, вул. Сілаєва, 8)

про стягнення заборгованості у розмірі 2773,32грн,

суддя Головко В.О.

За участю представників:

від позивача –Філатова Л.Б., довіреність № 9/0/2-08, від 02.01.2008.

від відповідача – Сторожук В.І., довіреність № 163 від 05.05.2008.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (далі –ВАТ „ЕК „Севастопольенерго”, Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Екватор" (далі –ТОВ „Екватор”, Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2773,32 грн. за перевищення договірної величини електроспоживання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час розгляду господарським судом             м. Севастополя справи № 20-5/088 за позовом ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” до          ТОВ „Екватор” про стягнення заборгованості за перевищення ліміту активного споживання електричної енергії в сумі 19042,06 грн., позивач, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем боргу, зменшив розмір своїх позовних вимог на 5822,82 грн. (до 13 219,24 грн.), в той час коли фактично відповідач сплатив лише 3049,50 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з посиланням на те, що є рішення господарського суду м. Севастополя у справі № 20-5/088 між тими ж сторонами про той же предмет, тому провадження у цій справі підлягає припиненню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України                  (вх. № 12502 від 02.09.2008, арк.с. 56).

В судовому засіданні 02.09.2008 оголошувалася перерва до 17.09.2008.

Після перерви представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце його проведення був повідомлений своєчасно і належним чином –під розписку (арк. с. 58).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ „Екватор” про стягнення заборгованості у розмірі 19042,06 грн. за перевищення ліміту активного споживання електричної енергії.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.05.2007, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.07.2007, у справі № 20-5/088 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2007 касаційна скарга відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія „Севастопольенерго” задоволена частково, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.07.2007 та рішення господарського суду міста Севастополя від 10.05.2007 у справі      № 20-5/088 скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду           м. Севастополя.

При повторному розгляді справи господарським судом м. Севастополя позов ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” задоволений у повному обсязі, але з урахуванням заяви позивача від 10.05.2007 про зменшення розміру позовних вимог; рішенням від 15.01.2008 у справі № 20-5/088-2/561 з ТОВ „Екватор” стягнуто заборгованість у сумі 13 219,24 грн., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 190,42 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Як зазначається в пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та І півріччі 2006 року", під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Таким чином, ані під час розгляду справи № 20-5/088, ані при повторному розгляді зазначеної справи (справа № 20-5/088-2/561) суди не розглядали позовні вимоги ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” щодо стягнення з ТОВ „Екватор” заборгованості в сумі 5822,82 грн. (19042,06 грн. –13219,24 грн., де 19042,06 грн. –первісно заявлені позовні вимоги, 13219,24 грн. –позовні вимоги з урахуванням їх зменшення). Тому суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, тобто через наявність рішення господарського суду між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав.

Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача, останній не позбавлений можливості звернутися до суду з окремим позовом про стягнення такого зменшення, що й було зроблено позивачем.

Суд вважає позовні вимоги ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” про стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірної величини електроспоживання в сумі 2773,32 грн. такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 (із змінами і доповненнями) та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 (із змінами і доповненнями).

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 15.01.2008 у справі № 20-5/088-2/561, яке набрало законної сили, встановлені певні факти, які в силу частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиціальне значення для вирішення даної справи.

Зокрема, зазначеним рішенням встановлено таке.

10.01.2005 між ВАТ „ЕК “Севастопольенерго” та ТОВ „Екватор” укладений договір № 523 про постачання електричної енергії строком дії із дня підписання по 31.12.2005. Цей договір не був розірваний, сторонами вчинялись дії по його виконанню, тому суд дійшов висновку про продовження дії зазначеного договору.

Відповідно до пункту 2.2.2 договору Споживач прийняв на себе зобов'язання по дотримуванню режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 договору.

Згідно з додатком № 1 до договору відповідачем узгоджено планований обсяг постачання електричної енергії і потужності на 2006 рік.

Як вбачається зі звіту про споживання електричної енергії, обсяг спожитої електроенергії відповідачем у січні 2006 року всього по майданчиках склав               132909 кВт/год. при договірній величині споживання 113120 кВт/год. (перевищення склало 19789 кВт/год.); у лютому 2006 року всього по майданчиках споживання електричної енергії склало 217145 кВт/год. при договірній величині споживання      159120 кВт/год. (перевищення –58025 кВт/год.); у березні по майданчику ринок кільце ТП-1503 споживання електричної енергії склало 76972 кВт/год. при договірній величині споживання 70560 кВт/год. (перевищення –6412 кВт/год.); загальна сума нарахувань оплати за перевищення ліміту активного споживання електричної енергії за період з січня по березень 2006 року склала 19042,06 грн. (арк. с. 21-22, 57).

Згідно з пунктом 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, визначених відповідно до розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії п'ятикратну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією встановлено, що договір на поставку електроенергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за врегульованими тарифами та споживачем, і встановлює зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Пунктом 10.2 договору визначено, що зміни та доповнення до цього договору здійснюються шляхом оформлення додаткових угод, підписаних обома сторонами, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 7 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.1999 (далі –Порядок), місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами). Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Пунктом 11 Порядку (із змінами і доповненнями, які діяли у спірний період), встановлено, що граничні величини споживання електричної потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.

Сторонами до договору на 2006 рік були узгоджені обсяги постачання електричної енергії та потужності, про що свідчить підписаний обома сторонами та скріплений їхніми печатками Додаток № 1 від 18.11.2005 до договору № 523 від 10.01.2005, який є невід'ємною частиною цього договору.

Саме цим Додатком визначена договірна величина споживання електроенергії. Факту зміни даної договірної величини судом не встановлено.

За змістом пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до       13219,24 грн. та з огляду на відсутність відповідного клопотання позивача суд, при повторному розгляді справи № 20-5/088 (справа № 20-5/088-2/561), не міг вийти за межі позовних вимог і тому задовольнив позов ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” в заявленій сумі –13219,24 грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом достовірно встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за січень-березень 2006 року складала 19042,06 грн. (арк.с. 57). Рішенням господарського суду від 15.01.2008 позов задоволений в сумі 13219,24 грн. (арк.с. 21-22). Ще 3049,50 грн. сплачені відповідачем у добровільному порядку, що підтверджується постановою Вищого господарського суду від 06.11.2007 (арк.с. 15-20), банківською випискою від 23.04.2007 (арк.с. 10) і не заперечується самим позивачем (арк.с. 3-4). Таким чином, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за перевищення ліміту споживання електричної енергії за період з січня по березень 2006 року складає 2773,32 грн.   (19042,06 –13219,24 –3049,50).

Викладене є підставою для визнання позовних вимог у сумі 2773,32 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Беручи до уваги вищезазначене та керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд -

В И Р І Ш И В:

1.                    Позов задовольнити повністю.

2.                    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Екватор” (99040,            м. Севастополь, вул. Сілаєва, 8, код у ЄДРПОУ 22232857, р/р 260010109607 в АБ „Морський” м. Севастополя, МФО 324742) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь,           вул. Хрустальова, 44, код в ЄДРПОУ 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання № 26038301311168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку  № 4548, МФО 384027) заборгованість у сумі 2773,32 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят три гривні 32 коп.).

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Екватор” (99040,            м. Севастополь, вул. Сілаєва, 8, код у ЄДРПОУ 22232857, р/р 260010109607 в АБ „Морський” м. Севастополя, МФО 324742) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь,           вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у АБ "Перший інвестиційний банк" м. Києва, МФО 300506) витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          В.О.Головко

Рішення оформлено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 25.09.2008

Розсилка:

1. Відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго”

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Екватор”

(99040, м. Севастополь, вул. Сілаєва, 8)

3. Справа

4. Наряд